Розслідування та облік нещасних випадків, професійних
Захворювань і аварій
За даними Міжнародної організації праці, щорічно у всьому світі фіксується біля 125 млн випадків виробничого травматизму, тобто кожні 3 хв гине людина, а кожні 2 с травмується 8 осіб. У Європі від нещасних випадків та професійних захворювань потерпають щорічно біля 10 млн осіб, з яких майже 8 тис. гине [43]. Людський чинник відіграє домінуючу роль: як свідчить міжнародна статистика, через вину людей відбувається 80-90% нещасних випадків.
Виробничий травматизм– явище, що характеризується сукупнiстю виробничих травм i нещасних випадкiв на виробництвi. Відзначимо, що травма – порушенiсть анатомiчної цiлiсностi органiзму людини, або його функцiй внаслiдок дiї чинникiв зовнiшнього середовища (ГОСТ 12.0.002-80). У відповідності з [17], виробнича травма – травма що сталася внаслiдок дiї виробничих чинників. За видом дії травми поділяються на механічні, теплові, хімічні, електричні, комбіновані, за ступенем тяжкості – на мікротравми, легкі, тяжкі, смертельні, за кількістю травмованих – на одинокі, групові, за місцем виникнення – на виробничі, побутові.
Причини виробничого травматизму (нещасних випадків) об’єднуються у 5 груп: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні та соціальні (рис. 1).
 |
Рис.1. Причини нещасних випадків
Нещасний випадок– непередбачений збіг обставин i умов, за яких заподіяна шкода здоров'ю, або настала смерть людини. Нещасний випадок на виробництві – раптове погіршення стану здоров'я чи настання смерть працівника під час виконування ним трудових обов’язків внаслiдок короткочасного (тривалiстю не довше однiєї робочої змiни) впливу небезпечного або шкiдливого чинника. Нагадаємо студентам, що відповідно до ДСТУ 2293-99 “Охорона праці. Терміни та визначення основних понять”, небезпечний виробничий чинник за певних умов може спричинити травму, гостре отруєння або iнше раптове рiзке погiршення здоров'я, або смерть. Шкідливий виробничий чинник за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатностi i (або) негативного впливу на здоров'я нащадків. Залежно вiд кiлькiсної характеристики (рiвня, концентрацiї тощо) i тривалостi впливу шкiдливий виробничий чинник може стати небезпечним.
Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків виробничого характеру, професійних захворювань і аварій відповідно до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві [8]. Студенти, опрацьовуючи вказане Положення, повинні звернути увагу на таке.
Розслідуванню підлягають травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом та блискавкою, ушкодження внаслідок аварії, стихійного лиха, контакту з тваринами та іншими представниками флори і фауни тощо.
Наоблік за результатами розслідування беруться нещасні випадки, які сталися з потерпілими:
– під час виконання трудових обов'язків, або дій в інтересах підприємства;
– протягом робочого часу, перерви та відпочинку на території підприємства або в іншому місці;
– протягом часу, необхідного для приведення в порядок одягу, засобів захисту, робочого місця та для особистої гігієни;
– під час аварії та їх ліквідації на об'єктах виробництва;
– під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті підприємства.
Умовами проведення розслідування є:
– втрата працівником працездатності на один робочий день чи більше;
– необхідність переведення працівника на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день;
– у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків;
– у разі смерті працівника на підприємстві.
Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.
У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний:
– терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
– повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
– зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок зобов'язаний негайно повідомити про нещасний випадок:
– робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд) за місцезнаходженням підприємства за встановленою Фондом формою;
– підприємство, де працює потерпілий, – якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
– органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням підприємства – у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;
– установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, – у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);
Роботодавець зобов'язаний негайно утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку (далі - комісія) у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування. Розслідування проводиться комісією протягом 3-х діб. До складу комісії включається керівник (фахівець) служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок, представник профспілкового комітету, представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду.
Комісія зобов'язана протягом трьох діб:
– обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
– визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
– з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;
– визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;
– установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
– скласти акт розслідування нещасного випадку на виробництвi за формою Н-5 у трьох примірниках, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 у шести примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, і передати їх на затвердження роботодавцю;
– у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також у чотирьох примірниках карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.
Акти форми Н-5 і форми Н-1 (або формиНПВ) підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є його невід'ємною частиною, про що робиться запис в акті форми Н-5.
До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать захворювання та отруєння, спричинені впливом небезпечних чинників, шкідливих речовин не більше ніж протягом однієї робочої зміни. Гострі професійні захворювання спричиняються впливом хімічних речовин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання. Гострі професійні отруєння спричиняються в основному шкідливими речовинами гостроспрямованої дії.
Звертаємо увагу студентів на те, що розслідуванню підлягають незагальні, а професійні захворювання. Професійне захворювання – захворювання, яке викликається впливом на працюючого шкідливих умов праці та поза контакту з ними виникнуть не можуть. Професійні захворювання поділяються на гострі (отруєння), які викликаються однократною дією шкідливої речовини на працюючого, а також на хронічні, пов’язані з наслідками систематичної дії на працюючого малих концентрацій або доз шкідливої речовини, які при однократному надходженні в організм не викликають симптомів отруєння.
В разі фіксації гострих професійних захворювань (отруєнь) в комісію входить спеціаліст санепідемстанції. При цьому складається карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формоюП-5,акт розслідування причин професійного захворювання чи отруєння (форма П-4), повідомлення роботодавцю на хворого(форма П-3). Акти форми Н-1і формиП-5підписуються головою і всіма членами комісії. Повідомлення про наслідки нещасного випадку (формаН-2), а також акт за формою Н-1 роботодавець у десятиденний термін надсилає організаціям і посадовим особам. Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний строк після одержання припису за формоюН-9видати наказ про виконання запропонованих у приписі заходів, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці, а також повідомити письмово Держнаглядохоронпраці.
Примірник затвердженого акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого акта форми Н-1 (або формиНПВ), примірник карти форми П-5 – у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) протягом трьох діб надсилаються роботодавцем:
– потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;
– робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.
Примірник затвердженого акта форми Н-1 (або формиНПВ) протягом трьох діб надсилається роботодавцем:
– керівникові структурного підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам;
– територіальному органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства;
– первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.
Копія акта форми Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі відсутності такого органу – місцевій держадміністрації. У разі гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта форми Н-1 надсилається разом з примірником карти форми П-5 до установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, працівником якого є потерпілий, і веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).
Примірник акта форми Н-5 разом з примірником акта форми Н-1 (або форми НПВ), карти форми П-5 – у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), матеріалами розслідування підлягає зберіганню на підприємстві протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства – передаються правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства – до державного архіву.
Рекомендуємо самостійно опрацювати питання, пов’язані з аналізом професійної захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також зі способами розрахунку показників захворюваності [4;37;39;43].
У разі, коли на підприємстві стався нещасний випадок з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держнаглядохоронпраці), або груповий нещасний випадок (одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я), або нещасний випадок зі смертельним наслідком, або випадок смерті працівника на підприємстві, або випадок зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов'язків він підлягає спеціальному розслідуванню. У цих випадкахроботодавець зобов'язаний негайно передати з використанням засобів зв'язку повідомлення:
– територіальному органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства;
– органу прокуратури за місцем настання нещасного випадку;
– робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства;
– органу, до сфери управління якого належить підприємство (у разі його відсутності –місцевій держадміністрації);
– установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, – у разі гострих професійних захворювань (отруєнь);
– первинній організації профспілки, членом якої є потерпілий;
– органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку та іншим органам (у разі потреби).
Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), що призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.
Наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці до складу комісії включається посадова особа органу Державного нагляду за охороною праці (голова комісії), представник виконавчої дирекції Фонду, представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності – представник місцевої держадміністрації, керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства, представник первинної організації профспілки підприємства та інші посадові особи. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться спеціальною комісією, яка призначається наказом Держнаглядохоронпраці. Спеціальне розслідування нещасних випадків, що сталися під час катастроф, аварій та подій на транспорті, проводиться з обов'язковим використанням матеріалів з їх розслідування, складених відповідними органами в установленому порядку.
Спеціальне розслідування проводиться протягом не більше 10 днів. У разі необхідності строк спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію. За результатами спеціального розслідування складаються такі документи: акт за формою Н-1на кожного потерпілого, нещасний випадок з яким визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або форми НПВ в іншому випадку, акт спеціального розслідування за формою Н-5, карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого за формою П-5, інші матеріали, передбачені Порядком.
Роботодавець на підставі актів форми Н-1 та форми НПВ подає відповідним організаціям державну статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом, та несе відповідальність за її достовірність. Роботодавець зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і виконувати заходи щодо запобігання подібним випадкам. Органи, до сфери управління яких належать підприємства, місцеві держадміністрації зобов'язані на підставі актів форми Н-1 проводити аналіз обставин і причин нещасних випадків за підсумками кожного півріччя і року в цілому, доводити його результати до відома підприємств, що належать до сфери їх управління, а також розробляти і виконувати заходи щодо запобігання подібним випадкам. Органи державного управління охороною праці, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, профспілки перевіряють в межах своєї компетенції ефективність роботи з профілактики нещасних випадків. Підприємства та органи, до сфери управління яких вони належать, а також робочі органи виконавчої дирекції Фонду ведуть облік усіх нещасних випадків. Держнаглядохоронпраці, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві держадміністрації ведуть оперативний облік нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню.
Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовувався в інтересах підприємства, здійснюється згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. № 270.
Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо, які призвели до ушкодження здоров'я потерпілих.
Згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру розглядаються нещасні випадки, що сталися під час [9]: прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації і не використовувався в інтересах цієї організації; переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері та на інших видах транспортних засобів; виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов'язків); виконання донорських функцій; участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності тощо); участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях; проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах; використання газу у побуті; вчинення протиправних дій проти особи, її майна; користування або контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами; виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки; стихійного лиха; перебування в громадських місцях, на об'єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення, в інших організаціях.
Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків, протягом доби надсилають письмове повідомлення за встановленою формою:
– про нещасний випадок із смертельним наслідком, а також про груповий нещасний випадок, який стався одночасно з двома і більше особами, – до районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради);
– про нещасний випадок із смертельним наслідком, пов'язаний із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, а також нещасний випадок, що стався внаслідок контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами або під час дорожньо-транспортної пригоди, – до органу внутрішніх справ.
Повідомлення про нещасні випадки із смертельним наслідком надсилаються також до органів прокуратури.
Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі, ведуть реєстрацію нещасних випадків в окремому журналі за встановленою формою.
Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Форми документів з розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру студенти можуть знайти в Додатках посібника [44].
Документом, який підтверджує ушкодження здоров'я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу. Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків, протягом доби оформляють документи за встановленою формою: про нещасний випадок із смертельним наслідком, а також про груповий нещасний випадок, який стався одночасно з двома і більше особами, надсилають письмове повідомлення до районної держадміністрації; про нещасний випадок із смертельним наслідком, пов'язаний із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, а також нещасний випадок, що стався внаслідок контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами або під час дорожньо-транспортної пригоди, – до органу внутрішніх справ. Повідомлення про нещасні випадки із смертельним наслідком надсилаються також до органів прокуратури.
Районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) протягом доби з часу надходження від лікувально-профілактичного закладу повідомлення про нещасний випадок (за винятком нещасних випадків із смертельним наслідком) приймає рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку. До роботи комісії з розслідування нещасного випадку можуть залучатися представники організації, де працюють або навчаються потерпілі, організації, на території чи об'єкті якої стався нещасний випадок, а також представники органів охорони здоров'я, освіти, захисту прав споживачів, експерти страхової компанії (якщо потерпілий був застрахований). До розслідування нещасних випадків, які сталися під час прямування на роботу чи з роботи, залучаються представники відповідного профспілкового органу або уповноважені трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.
Розслідування нещасних випадків із смертельним наслідком, групових нещасних випадків у разі смерті хоча б одного з потерпілих, нещасних випадків, пов'язаних із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, а також нещасних випадків, які сталися внаслідок контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами, проводиться органами внутрішніх справ або прокуратури.
У разі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси (якщо не надходило повідомлення від лікувально-профілактичного закладу про нещасний випадок), районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) приймає рішення щодо необхідності проведення розслідування і визначення організації, яка повинна проводити розслідування, та направляє її керівнику копію рішення. Керівник організації протягом доби з часу надходження рішення про уповноваження її на проведення розслідування призначає комісію у складі не менше трьох осіб. Нещасні випадки (за винятком групових), які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий, у складі голови комісії – посадова особа, яку визначає керівник організації, і членів комісії – керівника відповідного структурного підрозділу, представника профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноваженого трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.
Рішення щодо розслідування нещасного випадку приймається керівником організації на підставі звернення потерпілого, листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу. У разі відмови організації провести розслідування нещасного випадку потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, може звернутися до районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради), яка вирішує питання щодо проведення цього розслідування.
Розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 календарних днів після утворення комісії. У разі потреби цей термін може бути продовжений керівником органу (організації), який призначив розслідування. За результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм), який затверджується керівником органу (організації), що проводив розслідування. Для складання акта за формою НТ використовуються класифікатори подій, що призвели до нещасного випадку, причин нещасного випадку, місця подій. Необхідна кількість примірників акта визначається в кожному окремому випадку. Під час розслідування групових нещасних випадків акт за формою НТ складається на кожного потерпілого окремо. Акт за формою НТ надсилається:
– потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;
– районній держадміністрації (виконавчому органу міської, районної у місті ради);
– організації, де працює або навчається потерпілий;
– організації, яка відповідальна за безпечний стан території чи об'єкта, де стався нещасний випадок.
– копія акта надсилається органам внутрішніх справ, прокуратури та іншим організаціям на їх запит.
Акти за формою НТ, які складаються за результатами розслідування нещасних випадків з працюючими особами, зберігаються в організації разом з матеріалами розслідування протягом 45 років. Акти за формою НТ та матеріали розслідування нещасних випадків з непрацюючими особами зберігаються протягом трьох років у архіві районної держадміністрації (виконавчих органів міських, районних у містах рад).
Організація, яка відповідальна за безпечну життєдіяльність населення на території чи об'єкті, де стався нещасний випадок, здійснює запропоновані комісією, що проводила розслідування, заходи щодо усунення причин подібних випадків. Про здійснення зазначених заходів керівник організації у письмовій формі повідомляє районну держадміністрацію (виконавчий орган міської, районної у місті ради) у термін, зазначений в акті за формою НТ. Облік нещасних випадків та аналіз причин їх виникнення проводять районні держадміністрації (виконавчі органи міських, районних у містах рад) на підставі звітів про нещасні випадки за встановленою формою, які щомісяця надсилаються лікувально-профілактичними закладами.
Рекомендуємо студентам самостійно розглянути питання, пов’язані зі сутністю аварій техногенного характеру, планом ліквідації аварій, порядком розслідування аварій та їх обліком [8]. При цьому звернути увагу на дві категорії аварій, які визначають характер спеціального розслідування нещасного випадку, який стався внаслідок аварії. Аварія першої категорії, внаслідок якої: загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб; спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства; збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників підприємства чи населення. Аварії другої категорії, внаслідок якої: загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.
Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тимчасової зупинки виробництва внаслідок спрацювання автоматичних захисних блокувань та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор та обрив проводів ліній електропередачі тощо не належать до аварій першої чи другої категорії і розслідуються відповідно до законодавства.
Особа – свідок аварії повинна негайно повідомити про аварію безпосереднього керівника робіт або іншу посадову особу підприємства, які зобов'язані поінформувати роботодавця. Роботодавець або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов'язані діяти згідно з планом ліквідації аварії, вжити першочергових заходів для рятування потерпілих і подання їм медичної допомоги, запобігання подальшому розвитку аварії, встановлення меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї людей. Роботодавець зобов'язаний негайно повідомити про аварію територіальний орган Держнаглядохоронпраці, орган, до сфери управління якого належить підприємство, відповідну місцеву держадміністрацію, штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії і відповідний профспілковий орган, а в разі травмування або загибелі працівників також відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду.
Розслідування проводиться комісіями, що утворюються:
– у разі аварії першої категорії – наказом центрального органу виконавчої влади чи розпорядженням місцевої держадміністрації за погодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці і МНС;
– у разі аварії другої категорії – наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, чи розпорядженням місцевої держадміністрації за погодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці і МНС.
Головою комісії призначається представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, або представник органу державного нагляду за охороною праці чи МНС. У ході розслідування комісія визначає характер аварії, з'ясовує обставини і причини, встановлює факти порушення вимог законодавства про охорону праці, цивільної оборони, правил експлуатації устаткування та технологічних регламентів, визначає якість виконання будівельно-монтажних робіт або окремих вузлів і конструкцій, їх відповідність вимогам технічних і нормативних документів та проекту, встановлює осіб, що несуть відповідальність за виникнення аварії, визначає заходи щодо ліквідації її наслідків та запобігання таким випадкам. Комісія зобов'язана протягом десяти робочих днів розслідувати обставини і причини аварії та скласти акт за формою Н-5. Шкода, заподіяна аварією, визначається з урахуванням відомостей про матеріальні втрати. Залежно від характеру аварії у разі потреби зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив комісію, з метою проведення додаткових досліджень або експертизи. У разі розслідування аварії, що не спричинила нещасних випадків, примірник акта форми Н-5 зберігається на підприємстві до завершення виконання заходів, визначених комісією, але не менше ніж два роки.
За результатами розслідування аварії роботодавець видає наказ, яким на підставі висновків комісії затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає згідно із законодавством до відповідальності працівників за порушення вимог законодавства про охорону праці. Роботодавець згідно з вимогами законодавства з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та охорони праці затверджує:
– план запобігання надзвичайним ситуаціям, у якому визначаються можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, прогнозуються наслідки, передбачаються заходи щодо їх ліквідації, строки виконання цих заходів, а також сили і засоби, що залучаються з цією метою;
– план ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій), у якому визначаються всі можливі аварії та інші надзвичайні ситуації, дії посадових осіб і працівників підприємства у разі їх настання, обов'язки особового складу аварійно-рятувальних служб або працівників інших підприємств, які залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій.
Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час навчально-виховного процесу, у тому числі під час виробничого навчання, практики на виділеній дільниці підприємства під керівництвом уповноважених представників навчального закладу, визначається МОН за погодженням з Держнаглядохоронпраці, відповідним профспілковим органом і виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Нещасні випадки зі студентами навчальних закладів на території навчального закладу, розслідуються комісією установи освіти і береться на облік навчальним закладом. Нещасні випадки зі студентами під час трудового і професійного навчання у навчальному закладі розслідуються та беруться на облік відповідно до "Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти" (наказ Міносвіти від 01.08.2001 р., №969/6160). Розслідуванню та обліку підлягають також випадки професійного захворювання, отруєння та аварій. За результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою НН(невиробничий травматизм у навчальному закладі) [31].
І нарешті, студенти повинні розглянути методи аналізу виробничого травматизму та профзахворювань: статистичний, монографічний, топографічний, економічний, метод анкетування, експертних оцінок, математичного моделювання, прогнозування, ергономічний, дерева несправностей [4;37;39;44;45]. При вивченні методів встановлення причин травматизму, студентам потрібно проаналізувати метод мережевого планування та управління, який полягає в побудові мережевої моделі ситуації та подальшому аналізі цієї моделі шляхом виявлення можливих форм причинних зв’язків: послідовних, паралельних, кругових, концентричних.
Студенти повинні зрозуміти сутність економічних показників (коефіцієнт втрати від травматизму, вартість втраченого робочого часу, показники затрат, пов’язаних з травматизмом і з нещасним випадком), а також показників виробничого травматизму у вигляді таких коефіцієнтів: частоти травматизму КЧ,тяжкості травматизму КВ, непрацездатності КН, частоти захворюваностіКЗ, важкості захворюваності КВЗ, трудових (виробничих) втрат КТВ:
де n– число нещасних випадків за звітний період(за винятком важких і смертельних), N – середня облікова чисельність працюючих на підприємстві за звітний період, T– сумарна кількість днів непрацездатності за всіма нещасними випадками за звітний період, m– загальна кількість випадків захворювання,WM– матеріальні втрати, які складаються з витрат виробництва, економічних витрат і соціальних витрат, грн.
Питання для самостійної роботи та завдання для дипломної роботи:
· Класифікація нещасних випадків, які підлягають розслідуванню та обліку (за видами відповідальності, за важкістю наслідків, за зв’язком із виробничою діяльністю, за характеристикою травм).
· Основні причини виробничого травматизму.
· Повідомлення про нещасні випадки.
· Дії роботодавця після отримання повідомлення про нещасний випадок.
· Порядок розслідування нещасних випадків виробничого характеру.
· Дії роботодавця після закінчення розслідування нещасного випадку.
· Методи встановлення причин травматизму.
· Методи аналізу травматизму.
· Порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час професійного навчання у навчальному закладі.
· Порядок розслідування нещасних випадків невиробничого характеру.
· Порядок розслідування аварій техногенного характеру із нещасними випадками.
· Облік аварій техногенного характеру I –ї та II-ї категорій.
· Аналіз професійних захворювань та порядок їх розслідування.
· Способи розрахунку показників захворюваності [4;39].
· Спеціальне розслідування нещасних випадків (склад комісії, строки розслідування, порядок розслідування, обов’язки роботодавця).
· Документація до матеріалам спеціального розслідування нещасних випадків.
· Контроль за розслідуванням нещасних випадків.
· Звітність про нещасні випадки та аналіз їх причин.
· Методи аналізу виробничого травматизму [37;43;44].
· Порівняльний характер детерміністичних і стохастичних методів аналізу травматизму.
· Заходи та засоби попередження травматизму.