Розрахунок дальності радіотехнічної розвідки

З навчальної дисципліни

“Тактика радіотехнічних військ”

Блока змістових модулів 3.5.2. Основи радіоелектронної боротьби

Змістовий модуль 3.5.2.1. (Тема 2). Основи радіоелектронної боротьби

Заняття 12. Оцінка можливостей засобів радіотехнічної розвідки

Навчальні питання:

Оцінка можливостей засобів РТР по виявленню РЕСЗ підрозділів РТВ, які випромінюють

Розрахунок зон радіотехнічної розвідки

Висновки

Навчальна література:

1. Тактика радіотехнічних військ. За ред. Бакуменка Б.В.-Х.: ХУПС, 2007.

2. Єрмошин М.О., Федай В.М. Боротьба в повітрі. –Х.: ХУПС, 2004.

3. Довідник учасника АТО: озброєння і військова техніка Збройних Сил Російської Федерації / [А.М.Алімпієв, Г.В.Пєвцов, Д.А.Гриб та ін.]; за заг. ред. А.М.Алімпієва. – Х.: Оригінал, 2015. – 732 с.

Матеріали групової вправи № 7

Оцінка можливостей засобів РТР по виявленню РЕСЗ підрозділів РТВ, які випромінюють

Під технічною розвідкою (ТР) розуміють розвідку, що забезпечує отримання відомостей, що приховуються, шляхом виявлення, вимірювання та аналізу характерних фізичних полів, що створюються або пере випромінюються об’єктами розвідки.

Технічна розвідка проводиться за допомогою технічних засобів або систем розвідки.

Технічний засіб розвідки уявляє собою сукупність розвідувальної апаратури та її носія, що забезпечують отримання первинної розвідувальної інформації у вигляді, придатному для її доставки за допомогою ліній передавання розвідувальних даних у центр збору, обробки і управління (ЦЗОУ).

За даними іноземної преси, із усього обсягу розвідувальної інформації, що добувається, на долю ТЗР припадає 45..55%, відкритих джерел – 20..25%, представників за кордоном – 20..25%, неофіційних джерел – менш 5%. У ході бойових дій ТЗР будуть основним джерелом інформації, а доля відомостей, що ними добуваються, може перевищити 90%.

Принципи одержання інформації в засобах технічної розвідки:

Радіорозвідка (РР) - прийом і аналіз сигналів систем радіозв'язку і передачі, перехоплення повідомлень (одержання значеннєвої інформації).

Радіотехнічна розвідка (РТР)- прийом і аналіз сигналів будь-яких радіоелектронних систем (РЕЗ), крім систем радіозв'язку.

Радіолокаційна розвідка (РЛР) – використання радіолокаційних засобів для одержання інформації про координати і параметри руху об'єктів.

Радіотеплова розвідка – використання випромінювання електромагнітних хвиль нагрітими тілами (в основному, у сантиметровому і міліметровому діапазонах хвиль).

Фоторозвідка – одержання фотознімків об'єктів.

Телевізійна розвідка – одержання зображень за допомогою телекамер.

Інфрачервона розвідка – одержання зображень або окремих частин об'єктів за рахунок прийому випромінювань нагрітих тіл в інфрачервоному (ІЧ) діапазоні.

Акустична розвідка – прийом акустичних (звукових) хвиль, що виникають при розмовах людей, пострілах, вибухах.

Гідроакустична розвідка – прийом акустичних хвиль у воді (наприклад, при роботі двигунів кораблів, підвідних човнів, при підвідних вибухах).

Сейсмічна розвідка – прийом коливань хвиль у земній корі, що утворюються при вибухах, русі важкої техніки і людей.

Радіаційна розвідка – реєстрація іонізуючих випромінювань.

Хімічна розвідка – проведення аналізу хімічного складу повітря з метою визначення наявності спеціальних продуктів.

Магнітометрична розвідка – реєстрація локальних змін магнітного поля Землі за рахунок наявності великих металевих об'єктів (наприклад, скупчення техніки, підводний човен у зануреному стані).

Інформаційні показники можливостей ТЗР:

До основних показників, які дозволяють оцінити можливості ТЗР, відносяться:

дальність розвідки при заданій ймовірності виявлення;

точність визначення місцеположення об’єктів;

час розвідки;

ймовірність розвідки;

тривалість розвідки;

періодичність розвідки;

ймовірність виявлення, розпізнавання об’єктів та ін.

Під дальністю розвідки будемо розуміти максимальну відстань від засобу розвідки до об’єкта, що розвідується, при якій можливо його виявлення або розпізнавання з заданою ймовірністю.

Під точністю визначення місцеположення об’єкту будемо розуміти середньоквадратичну помилку визначення географічних або кутових координат об’єкту або відстані від об’єкту до засобу розвідки.

Під часом розвідки будемо розуміти інтервал часу від моменту початку розвідки об’єкту (району) до моменту готовності розвідувальних даних:

- час добування розвідданих визначається інтервалом часу від початку розвідки об’єкту (району) до моменту реєстрації розвідувальних даних апаратурою розвідки.

- час доставки визначається інтервалом часу між моментами реєстрації розвідувальних даних та їх доставки на пункт обробки.

- час обробки визначається інтервалом між моментами доставки розвідданих на пункти обробки до моменту готовності розвідувальної інформації (докладу). Наприклад, первинні розвіддані по даним фоторозвідки можуть бути отримані через 1..3 години після доставки фотоплівки, а первинний доклад щодо результатів стратегічної розвідки підготовлюється через 15..30 годин.

Очікуєма тривалість ведення розвідки оцінюється часом перебування об’єкту розвідки у зоні розвідки ТЗР.

Періодичність розвідки оцінюється шляхом урахування даних щодо польоту штучних супутників Землі (ШСЗ) розвідки, літаків розвідників.

Розрахунок дальності радіотехнічної розвідки

Розглянемо порядок розрахунку дальності РТР.

Розрахунок дальності РТР ґрунтується на підставі урахування закономірностей розповсюдження радіохвиль у вільному просторі, інтерференції, дифракції та далекому розповсюдження радіохвиль.

Дальність РТР можливо визначити з умов можливостей виявлення розвідувальним приймачем сигналів РЕЗ, що розвідуються, тобто

де Рс.вх – потужність сигналу РЕЗ, що розвідується, на вході розвідувального приймача;

q² – відношення сигнал/шум за потужністю на вході розвідувального приймача, при якому забезпечується задана ймовірність виявлення сигналу РЕЗ;

Рпр.мін – чутливість розвідувального приймача.

Дальність РТР у вільному просторі без урахування загасання радіохвиль в атмосфері може бути розрахована по формулі:

,

де l - довжина хвилі випромінювань РЕЗ, що розвідуються,

- еквівалентна потужність випромінювань РЕЗ, що розвідуються, Вт.,

- еквівалентна чутливість розвідприймача, Вт.,

g - коефіцієнт, що враховує втрати енергії сигналу за рахунок незбігу поляризації ( )

h - коефіцієнт, що враховує втрати сигналу в антенно-фідерному тракті розвідувального приймача ( ).

З урахуванням затухання хвиль в атмосфері формула щодо розрахунку дальності РТР приймає від:

,

де - коефіцієнт загасання радіохвиль на кілометр шляху їх розповсюдження в атмосфері.

Це трансцендентне рівняння може бути вирішено графічним шляхом.

Умови, що близькі до умов вільного простору, мають місце при веденні космічної та повітряної розвідки, коли енергія сигналу розповсюджується у вигляді просторової хвилі. Аналогічні умови мають місце при веденні наземної розвідки в межах дальності прямої видимості, тобто:

,

де h₁, h₂ – висоти приймальної та передавальної антен.

Як вже визначалось раніше на величину дальності РТР суттєвий вплив виявляють умови розповсюдження радіохвиль.

Так, при веденні РТР на землі РЕЗ, що розвідується, може розташовуватися відносно розвідувального приймача:

· в межах дальності прямої видимості,

· в області напівтіні або неглибокої тіні,

·
в області глибокої тіні (область ДТР)

Якщо РЕЗ, що розвідується, знаходиться в області полутіні або неглибокої тіні

то при розрахунку дальності РТР необхідно враховувати дифракцію та рефракцію радіохвиль.

У цьому випадку із прийнятною для оперативно-тактичних розрахунків точністю дальність РТР Др в області одержанні неглибокій тіні можна прийняти:

- при веденні космічної і повітряної розвідки дальність РТР обмежується дальністю прямої видимості;

- у випадку ведення наземної РТР дальність розвідки становить .

Якщо розрахована дальність Д_р0 виявиться більше цієї величини, то розрахунок Д_р необхідно проводити з урахуванням дальнього тропосферного поширення (як правило, по спеціальних графіках).

Дальнє тропосферне поширення, що має місце в області глибокої тіні, обумовлено відбиттям і розсіюванням радіохвиль на неоднорідних утвореннях тропосфери, а також існуванням тропосферних каналів (при сверхрефракцїї).

Дальність РТР сигналів при дальньому тропосферному поширенні залежить не тільки від довжини хвилі і потужності сигналу розвідуємого РЕЗ, але і від кута підйому антени РЕЗ щодо горизонту, району розміщення РЕЗ, часу року, доби і метеорологічних умов.

Експериментально встановлено, що в області глибокої тіні напруженість поля сигналу РЕЗ у сотні тисяч разів більше напруженості, обумовленою там дифракцією радіохвиль. Причиною цього є тропосферне розсіювання – у діапазоні хвиль l<10 м і іоносферне розсіювання в діапазоні l>5...15 м. Необхідно мати на увазі, що рівень сигналу в місці прийому може змінюватися на 15...20 дБ щодо середнього (розрахованого) рівня. З цієї причини розрахунок Д_р проводиться, як правило, по експериментальних графіках.

Так, дальність розвідки приймачем наземної РТР високопотенційних РЕЗ, для яких виконується умова

визначається по графіках для області дальнього тропосферного розсіювання.

Необхідно пам'ятати, що сверхрефракція, обумовлена утворенням тропосферних каналів, приводить до збільшення дальності наземної РТР (Др=2500…3000 км в УКХ діапазоні).

Оцінка зон можливої РРТР випромінювань РЕЗ проводиться, як правило, з метою розробки заходів щодо захисту від технічних розвідок і визначення їхньої ефективності, установлення місця (районів) можливого розміщення засобів РРТР іноземних держав.

Під зоною можливої розвідки випромінювань РЕЗ будемо розуміти частину простору (земної поверхні) навколо РЕЗ, за межами границь якої неможливе виявлення його випромінювань.

Зона можливої розвідки випромінювань РЕЗ будується, як правило, за даними розрахунку на топографічних картах з урахуванням рельєфу місцевості й особливостей розташування РЕЗ. На карті, крім місця розташування РЕЗ і границь зон розвідки, відзначається державний кордон, коридори прольоту літаків іноземних авіакомпаній, відкриті порти, міста й інші місця можливої установки іноземних засобів РРТР, щодо яких проводиться захист радіоелектронних об'єктів, РЕЗ і перевіряється її ефективність.

Для РЕЗ із направленими діаграмами спрямованості визначаються зони розвідки, як по основному, так і по бічних і задніх пелюстках діаграми спрямованості.

Розрахунок дальності до границь зон можливої розвідки випромінювань РЕЗ проводиться по формулах, розглянутим раніше.

Розрахунок зон можливої розвідки випромінювань РЕЗ конкретним засобом розвідки супротивника здійснюється з урахуванням його тактико-технічних характеристик (якщо вони відомі).

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 345
• 6
• Далее ⇒