Пісня Сестрички – чарівничі??????.
УлянкаМарінеско Поліна
Мама Бабенко Софія
Батько в запису
СнігуронькаСаніна Софія
Дід Мороз ????????????????????????????
Баба ЯгаЧаурова Тетяна
ЇїонучкаСтупочкаЖилінськаКсенія
Ховрошок Шуляк Дміма
РисьРудовська Ліка
ЛунаГудименко Ксенія
ЗірочкаЛегостінова Софія
Ведмідь Нестеришин Володя
Сестричка - Чарівничка Монастирська Крістіна + Бєрнікова
ВовкСтас Єжов
СЦЕНА 1
Звучитьфіналколисковоїпісні.Кімнатазвичайноїміськоїквартири. Насцені мама і Улянка.
Улянка. Мама, а коли Новий рік настане?
Мама. Спи, Улянка, Завтра вночі.
Улянка. Завтра? Як завтра? Адже у нас навіть ялинки немає. Як же ми будемо Новий рік без ялинки зустрічати?
Мама. А ти, Улянка, засинай швидше. Як тільки ти заснеш, прийде Дід Мороз і принесе нам ялинку, а завтра ми її з тобою наряджати будемо.
Улянка. Мама, а Дід Мороз справжній?
Мама.Звичайно, Улянка, справжній. Найдобріший, наймудріший зчарівним посохом, який допомагає йому робити дива.
Дзвінок у двері.
Мама. Тихіше, Улянка, закривай очі, а я піду відкрию двері.
Улянка випереджає маму, вискакує до дверей і бачить тата з ялинкою.
Улянка. Мама, ти ж говорила, що нам ялинку принесе справжній Дід Мороз з чарівним посохом.
Батько. Ти знову доньці голову казками забиваєш. 21 століття на дворі, а тиїй про Діда Мороза.
Улянка.Невже все що ти мені розповіла - неправда? І Діда Мороза немає? І чарівного посоха, тежнемає?
Мама. Ні, ні, Улянка, є Дід Мороз.
Батько. Припини брехати дитині, немає Дід Мороза. А ялинку я на базарі купив.
Улянка(заплакавши) Я тобі не вірю!
СЦЕНА 2
Ліс, зимовий, темний. На сцені з'являється Улянка.
Улянка. Я не боюся. Мені зовсім, зовсім не страшно.
Ні, насправді мені так страшно, навіть дуже страшно. Але я обов'язково повинна знайти Діда Мороза, щоб тато повірив, що вініснує.Тільки де ж мені його шукати? І запитати нема в кого.
Звучить музика Снігуроньки. з'являється Снігуронька в порваному одязі, зовсім не схожою на наряд Снігуроньки.
Улянка. Дівчинка, що з тобою сталося? Чомути одна ходиш вночі в лісі? Чомути так одягнена? Невже тобі зовсім не холодно?
Снігуронька.Мені не буває холодно.
Улянка.Чому?
Снігуронька. Тому що я Снігуронька.
Улянка.Справжня?
Снігуронька. Звичайно, справжня.
Улянка. Дуже приємно, а я Улянка.
Снігуронька. Мені теж дуже приємно. Ось ми і познайомилися.
Улянка. Але хіба Снігуронька така? Ти на неї зовсім не схожа, адже у Снігуроньки повинно бути красиве вбрання і корона.
Снігуронька. Були у мене і корона і вбрання, але зла Баба-Яга і її онучка відібралиїх у мене і розлучили нас з Дідом Морозом.
Улянка.Так значить Дід Мороз існує?
Снігуронька. Звичайно існує, а як же інакше?
Улянка. І у нього є чарівний посох?
Снігуронька. Ось через чарівний посох і трапилася біда. Давно, ох, давно Баба-Яга хотіла їм заволодіти, щоб використовувати його чарівну силу для своїх злих справ. Ось Дед Мороз і вирішив заховати свій посох подалі від неї. До самої новорічної ночі надійно зберігається посох у хазяїна лісу – доброго Ведмідя, але навіть Ведмідь про це нічого не знає. І забрати його можу тільки я.
Улянка. Почекай, адже всім відомо, що ведмеді в зимку сплять!
Снігуронька. Ми з дідусем все передбачили. У тому місці, де захований Чарівний посох, Дідусь Мороз. Залишив кижане віконце. Рано вранці в останній день року, я повинна підійти до цього віконця і своєю пісенькою розбудити Ведмідя і забрати чарівний посох.
Улянка. Так біжимо швидше, ми як раз встигнемодо ранку.
Снігуронька. Вся біда в тому, що Баба Яга зачарувала мене і я ніяк не можу згадати слова пісні, і ніхто не може мені допомогти.
Улянка. Я, я можу тобі допомогти! Коли я що-небудь забуваю, ми з мамою робимо так, повторюй за мною:закрийочі, підстрибни три рази на одній ніжці, озирнися навколо себе і скажи чарівну лічилку:
Якщо щось згадати складно,
Треба дуже захотіти,
Всі слова перекрутити,
Зовсім трошки потерпіти
Раз два три чотири п'ять.
Починаєм згадувать.
Звучить музика Снігуроньки. Снігуронька починає співати.
Снігуронька. Я згадала! Я згадала! У нас вийшло!
Улянка. Так чого ж ми стоїмо? Біжимо скоріше до Ведмідя.
Тікають. З'являється Рись, яка за ними підглядає.
Рись. Бачиш як зраділи? Як швидко побігли. Може й правда хочуть встигнути ранійше Баби Яги посох забрати. І знову в кінці казки переможе добро. Буде наша казка, як усі! А наша казка повинна бути особливою, адже в ній живу я – хитра, підступнаРись!
Йде пісня і танець рисі.
Рись. Поспішу до Баби Яги і все їй розповім. Я випереджу противних дівчиськ, адже ніхто в лісі не бігає швидше ніж я - Рись! (Тікаючи- співає.)
СЦЕНА 3
Хатинка Баби Яги. На сцені Баба Яга та її онучка Ступочка,
в даний момент переодягнена в Снігуроньки наряд.
Онучка намагається співати противним голосом пісню Снігуроньки.
Баба Яга. Досить, досить, замовкни! Навіть глухий і сліпий не переплутає тебе зі Снігуронькою. А тобі треба обдурити самого Ведмідя. Третю годину б'юся з тобою, а толку ніякого. Я і то більше схожа на Снігуроньку.
Ступочка. Ну ось сама і одягайся Снігуронькою! І співай цю дурну пісню. Замість того, щоб доріжки льодом покривати, і над людьми потішатися, коли вони на цьому льоду падають, я тут гарним манерам навчаюся. Набридло! Не хочу! Не буду!
Баба Яга. Ну що ти, що ти, Ступочка? Ну припини вередувати. Ну хочеш я тобі киселик мухоморний зварю?
Ступочка. Не хочу!
Баба Яга. А хочеш, варення з вовчих ягідок? Смачне ... пальчики оближеш.
Ступочка. Не хочу!
Баба Яга. Та ти подумай, з посохом ми таких справ наробимо. У порівнянні з ними твій лід на доріжках тьху! Капость середньої руки, дрібне хуліганство. А з посохом такого наробимо, животики надірвуться.
Обидві підло сміються. З'являється Рись.
Рись. Ну звичайно! Все як завжди: хтось працює, не покладаючи лап, а хтось животики надриває. Поки ви тут розважаєтесь, Снігу-рка до Ведмідя поспішає!
Баба Яга. Ха, нехай поспішає. Все одно вона сама пісню згадати не зможе.
Рись. Сама вона може і не зможе. Тільки у неї помічниця з’явилась.
Баба Яга. Що-о? Яка ще помічниця! Звідки?
Рись. Звідки, не знаю, а звутьУлянкою. Дівчинка, звичайнісінька, але закляття твоє зі Снігуроньки вона зняла, і та співає тепер як соловей.
Ступочка. Бабуся, що ж робити?
Баба Яга. Почекай, онучка, треба подумати.
Рись. Я звичайно бігаю швидко, але мушу зауважити, що часу на роздуми у вас немає. Рівно через п'ять хвилин дівчата будуть уВедмідя, а там Снігуронька як заспіває, Ведмідь як прокинеться, так як віддасть Снігуроньці посох ...
Баба Яга. Замовкни, безхвоста, придумала. Несіть мені бігом набір чаклунських інструментів. Раз два три чотири п'ять. Починаю чаклувати! Хто не сховався, начувайся!
Рись, внучка наввипередки ховаються.
Баба Яга. Ви холодні хуртовини,
Вмить здійсніть моюмету.
Вас я зараз закликаю,
До Ведмідя направляю.
Ну ось, я свою справу зробила, снігом та кригою все буде вкрито. І не простим, а чарівним! Тепер черга за вами. Ти онучка пісню вчи, а ти, рись, біжи і очей з дівчат не спускай і про все мені доповідай. Геть, безхвоста!
Рись тікає.
СЦЕНА 4
З'являються Снігуронька і Улянка.
Снігуронька. Встигли.
Улянка. А ти впевнена, що це саме те місце? Я не бачу жодного віконця.
Снігуронька. Звичайно впевнена, ми ж разом з дідусем посох ховали. Це було саме тут. А тепер кругом лід. Невже це знову витівки Баби Яги. Нічого у нас не вийшло (заплакала).
Улянка. Не плач, заспокойся. Моя мама мені говорила, що ніколи не можна впадати у відчай, а треба гарненько подумати.
Снігуронька. Ну що ми з тобою можемо удвох?
Улянка. Ну невже нам ніхто не може допомогти? Як шкода, що з нами немає моєї мами, вона б нам обов'язково допомогла.
Снігуронька. Стривай, як же я могла забути адже неподалік живе моя Сестричка - чарівничка. Ось вона-то нам, напевно, допоможе. Біжимо скоріше, у нас мало часу.
Тікають.
Рись. У вас мало часу, але багато проблем. А головна ваша проблема це я - Рись, розумна і красива, а головне швидка.
Пісня Сестрички – чарівничі??????.
З'являються дівчинки.
Снігуронька. Сестричко! Здрастуй!
СЧ. Як я рада тебе бачити! Ну що з тобою сталось? Я перший раз бачу тебе в такому вбранні.
Снігуронька. Біда трапилася. Баба Яга вирішила чарівний посох вкрасти, а мене своєю онукою замінити.
Улянка. А головне, все навкруги заморозила, снігом засипала, кригою вкрила і тепер Снігуронька не може Ведмедя розбудити. Допоможіть нам!
СЧ. Що ж, як розтопити кригу я знаю, але чи зможете ви? Адже справа не легка. Чи не злякаєтеся?
Снігуронька. Ні, ні - говори Чарівничка.
СЧ.Треба потрапити на небо!Тому що тільки найгарячіша зірочка зможе розтопити зимову кригу.
Улянка.. Як же ми потрапимо на небо? Це ж не можливо.
Снігуронька. У казці все можливо.
СЧ. Пам'ятаєш, Снігуронька, лісове озеро, яке називають «Місячним дзеркалом»?
Снігуронька. Звичайно пам'ятаю.
СЧ. Біжіть туди. Вночі місяць спускається до нього, щоб помилуватися своїм відображенням. По місячній доріжці ви і потрапите на небо!
Снігуронька. Спасибі, ми побігли!
Ідуть.
Рись. А я поспішу до Баби Яги побіжу, та останні новини їй розповім.
СЦЕНА 5.
Хатинка Баби Яги.
Баба Яга. Уяви, що я Дід Мороз.
Ступочка.Ха-ха-ха!
Баба Яга. Що ти смієшся?
Ступочка.. Який же ти Дід Мороз?
Баба Яга. Такий же як ти Снігуронька! Ну що ти на мене дивишся? Привітайся зі мною!
Ступочка.. Привіт, стара!
Баба Яга. Та не зі мною, а з Дідом Морозом!
Ступочка.А де Дід Мороз?
Баба Яга. Тьху ти! Я дід Мороз!
Ступочка.. А хто тоді Баба Яга?
Баба Яга. Усе! Не можу більше! Їй богу, сама Снігуронькою одягнуся!
Вбігає Рись.
Рись. Ще трохи і тобі не Снігуронькою треба буде одягатися, а речі збирати і емігрувати в іншу казку.
Баба Яга. Що робити?
Рись. Переїжджати. Ноги робити, ноги!
Баба Яга. Діло говори, що трапилося?
Рись. Що що?! Снігуронька з Улянкою на небо пішли за найяскравішою зіркою, яка крижане віконце розтопить.
Ступочка.. Всі я пішла.
Баба Яга. Куди?
Ступочка. За валізами.
Баба Яга. Стояти! На небо, кажеш, пішли. Нехай йдуть. Не бачити їм неба, як і посоху Діда Мороза, а мені іншої казки! Раз два три чотири п'ять. Починаю чаклувать! Хто не сховався, начувайся!
Мені для справи злобної
Потрібен морок, він без тіла……..
Лише обман, туман і брехня
Для справи краще не знайду я.
Морок! Може він обманом
Затулить очі туманом.
Замість зоряного неба
Їх завести під землю треба!!