III. РОБОТА З ВИСТАВКОЮ КНИЖОК
— Зверніть увагу на виставку книжок та скалить, з я к и м и і з н и х в и вже ознайомлені, які вам найбільше подобаються?
— Хто з вас хоче показати літературу, за якою ви готувалися до сьогоднішнього уроку?
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
У казкове місто час вирушати,
Перешкоди всі пройдем,
А хто буде сумувати,
Із собою не візьмем.
Переказ учнями казки
Творча робота.
Складання прислів`їв
Казка вчить, та розуму в них багато.
Казки маленькі, та в ній щось повчальне зрозумій.
Казка — вигадка, як на світі жить.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Мікрофон»
— Поміркуйте, чому ми читаємо казки, за що ми їх любимо?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати художню літературу
Гра «Риболови»
Усі учні об’єднуються у 3 групи (по рядах). Кожна група по черзі «виловлює» з дошки золоту рибку і відповідає на запитання, номер якого записаний на звороті рибки. За правильну відповідь забирають рибку. У кого улов буде більшим?
• Де жили старий і стара? (Біля самого синього моря у ветхій землянці.)
• 3 чим перший раз прийшов невід? (З баговинням)
• 3 чим вдруге прийшов невід? (З травою морської)
• Який димар був на новій хаті старого і старої? (Мурований, білий)
• Які ворота були в новій хаті? (Дубові, тесові)
• У чому стояла стара дворянка на ґанку? (У соболевій тілогрійці, грезетова
на маківці кичка)
• Що баба зробила в гніві, коли побажала стати царицею? (Ударила в обличчя)
• Що тримає стража цариці за плечима? (Списи та сокири)
• Що їла за столом стара-цариця? (Медяники солодкі)
• Куди стара-дворянка відправила старого працювати? (На стайню до коней)
• Як зустріла старого стара-цариця? (Вигнала)
— Що спільного у «Казки про рибака та рибку» О. С. Пушкіна та інших відомих
вам казок? (Робота в парах, обговорення, висловлювання учнів.)
• Де жили старий і стара?
• 3 чим перший раз прийшов невід?
• 3 чим вдруге прийшов невід?
• Який димар був на новій хаті старого і старої?
• Які ворота були в новій хаті?
• У чому стояла стара дворянка на ґанку?
• Що баба зробила в гніві, коли побажала стати царицею?
• Що тримає стража цариці за плечима?
• Що їла за столом стара-цариця?
• Куди стара-дворянка відправила старого працювати?
• Як зустріла старого стара-цариця?
Урок __________. Дата ______
Тема: ЗА ГОРАМИ, ЗА ЛІСАМИ, ЗА ШИРОКИМИ МОРЯМИ.
ПЕТРО ЄРШОВ «ГОРБОКОНИК»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; вчити
аналізувати прочитане, визначати характер дійових осіб; розвивати зв'язне мовлення,
образне мислення; виховувати інтерес до книги, прищеплювати бажання читати.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Дихальні вправи
— Щоб ваші губи і язичок були слухняними, виконаємо дихальні вправи.
1.2.3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо;
1.2.3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, ніби гасимо свічку;
1.2.3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, як із кульки виходить повітря.
2. Робота над скоромовкою
Біля будки песик Бобик
Ліг на сонці, гріє лобик.
Раптом муха-цокотуха
Продзижчала біля вуха.
Бобик — бац! Пропала муха.
3. Робота над чистомовкою
Ча-ча-ча-ча — звірі граються в м’яча.
ЦІ-ці-ці-ці — нападаючі — зайці.
Чу-чу-чу-чу — вовк ударив по м’ячу.
Ця-ця-ця-ця — судить гру у них вівця.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми здійснимо захопливу подорож ще в одну казку. Це казка «Горбоконик», яку написав російський письменник Петро Єршов.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Петро Павлович Єршов народився в Росії у Західному Сибіру 1815 року.
Ще будучи студентом Петербурзького університету, у 19 років він написав
казку «Горбоконик». Спочатку її було надруковано в журналі, а потім видано
окремою книжкою. Пізніше П. Єршов працював учителем, писав інші твори,
але ця казка назавжди уславила його ім’я. Навіть великий російський поет
О. С. Пушкін високо оцінив «Горбоконика». Казка багато разів перевидавалася,
була перекладена іншими мовами. Видання ілюстрували талановиті художники.
— Сьогодні ви теж зможете оцінити цей чудовий твір, прочитавши його
в перекладі Максима Рильського.
У підручнику вміщено лише частину цього твору, а в бібліотеці ви можете знайти книжку П. Єршова і прочитати казку повністю.
2. Опрацювання казки Петра Єршова «Горбоконик» (с. 57-62)
1) Словникова робота.
Боясть бір яхонт
кошара чвал кваша
почвалав миряни аршин
смеркатись кобеняк вершок
— Прочитайте слова у стовпчиках.
— Доберіть синоніми до слів першої колонки.
— Тлумачення значень слів другої і третьої колонки прочитайте в підручнику.
Фізкультхвилинка
2) Читання казки вчителем.
— Назвіть головних дійових осіб казки.
3) Самостійне читання уривка учнями.
4) Робота над змістом. Вибіркове читання.
— Прочитайте зачин казки. Що він вам нагадує?
— Як зазвичай починаються народні казки?
— Прочитайте, як характеризує братів автор?
— Як кожен з братів поставився до нічного вартування?
— Прочитайте опис кобилиці.
— Чому вона підкорилася Іванові?
— Що розповіла кобилиця про Горбоконика?
5) Робота за ілюстраціями.
— Прочитайте епізоди казки, які зображено на малюнках.
6) Вправи на розвиток швидкості читання.
Один з учнів читає початок речення, решта шукають це речення в тексті.
7) Робота над виразним читанням вірша.
— Пригадайте, яким тоном читають казки? (Наспівно, таємниче)
— А як будете читати сцену приборкання кобилиці?
8) Гра «Чи уважний ти читач?»
Гра «Чи уважний ти читач?»
1. Петро Єршов — це:
а) французький письменник;
б) російський письменник;
в) німецький письменник.
2. Казку «Горбоконик» він написав:
а) будучи студентом;
б) коли вчився у школі;
в) коли став дідусем.
. 3. Хто переклав казку «Горбоконик» українською мовою?
а) Шарль Перро;
б) Максим Рильський;
в) Олександр Пушкін.
4. Де жив старий зі своїми синами у казці «Горбоконик»?
а) У лісі;
б) у горах;
в) у селі.
5. Чому брати були змушені чатувати своє поле вночі?
а) Хтось толочив їхню пшеницю;
б) хтось збирав їхній урожай;
в) їм не хотілося спати.
6. Кого менший брат побачив на своєму полі?
а) Красиву дівчину;
б) коника-горбунка;
в) чистобілу кобилицю.
7. Який подарунок отримав Іван від злодія?
а) Золоту каблучку;
б) конятко-малюка;
в) царівну-дівицю.
8. У казці «Горбоконик» П. Єршов не згадує:
а) Бабу-Ягу;
б) старших братів Івана;
в) кобилицю.
9. Хто обіцяв Іванові купити обнови ще й дати киселю?
а) Кобилиця;
б)батько;
в) старший брат.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Хто з вас знає, які пригоди відбуватимуться з Іваном?
— Чи сподобався вам головний герой? Чим саме?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати казку. Намалювати ілюстрації до неї
Урок № ___ . Дата _______
Тема: ВІДКРИВАЄМО ТАЄМНИЦІ СВІТУ.
КОСТЯНТИН УШИНСЬКИЙ «ВИТІВКИ СТАРОЇ ЗИМИ»
Мета: розширити знання учнів про творчість Костянтина Ушинського; вдосконалювати
навички усвідомленого виразного читання; систематизувати знання учнів за розділом «Казки зарубіжних письменників»; удосконалювати навички діалогічного та монологічного мовлення; виявити й узагальнити знання учнів про зиму, її ознаки; розвивати усне мовлення, увагу, мислення, пам'ять; виховувати мотивацію до навчання.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Дихальна гімнастика
• Вдих — носом, видих — через рот.
• Вдих, затримка дихання, видих.
• Вдих, видих, затримка дихання.
2. Розминка для очей
— Замружте очі, розплющіть їх.
— Зробіть кругові рухи очима: ліворуч — вгору — праворуч — вниз — праворуч
— угору — ліворуч — униз.
— Витягніть уперед руку, стежте поглядом за нігтем пальця, наближаючи
його до носа, а потім повільно відсуньте його назад (5 разів).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «У художньому музеї»
Учні презентують свої малюнки, зачитують рядки вірша, які вони проілюстрували.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Який розділ ми вивчаємо?
— Сьогодні ми прочитаємо ще одну казку. Чому вона буде присвячена, ви
дізнаєтесь, відгадавши загадку.
• Чудо-сани прилетіли,
Скакуни в тих санях білі.
В санях тих сидить цариця
Білокоса, білолиця.
Рукавом махає,
Сріблом все вкриває. (Зима)
— Назвіть зимові місяці.
— Який зараз місяць? Яка погода?
— Давайте згадаємо ознаки зими.
На дошці — картка з написом зима, навколо — картки зі словами: мороз,
сніг, хуртовина, замети, іній, спека, вітер, дощ, листопад, бурульки, повінь.
Треба з ’єднати ознаки зими зі словом зима.
Робота в групах. Гра «Виправ помилки Незнайка»
— Незнайко написав твір про зиму. Та, як завжди, припустився помилок.
Допоможіть йому!
Побіліли поля. Подув теплий свіжий вітерець. На узліссях лісу виросли
гриби. Тонким льодом покрилася річка, заснула, як у казці. Ходить зима, поглядає
по сторонах. Запорошила кучугурами ліс і посилає мороз за морозом.
Зайцям білі шубки подарувала. А птахи почали будувати гнізда. Хлопці заливають каток водою. Незабаром вони будуть кататися на гладкому льоду. Трава заблищить від роси.
— Прочитайте вголос відновлений текст.
— Сьогодні ми прочитаємо казку «Витівки старої зими», яку подарував нам К. Д. Ушинський.
Фізкультхвилинка.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання статті про К. Д. Ушинського (г. 62-63)
— Де минуло дитинство й гімназичні роки К. Д. Ушинського?
— Чому видатний педагог вирішив створити нові підручники для дітей?
— Що відкривають нам нові твори К. Д. Ушинського?
2. Опрацювання казки Костянтина Ушинського «Витівки старої зими»
(с. 63-64)
1) Виразне читання казки вчителем.
— Як ви вважаєте, чому в цій казці автор називає зиму старою?
2) Словникова робота.
Стугоніти — піч, що служить для опалювання приміщення.
Груба — нижній край солом’яної покрівлі, що звисає над стіною.
Стріха — будівля для свійської худоби та птиці, сарай.
Груба — стукати, ударяючи по чомусь; утворювати тривалий шум.
Валка — загострений з одного кінця шматок дерева або металу.
Клинок, к л и н— група запряжених кіньми возів, що рухаються один за одним.
— Прочитайте в лівому стовпчику слова і доберіть до них тлумачення
з правого стовпчика.
3) Гра «Сніжинка».
Читає той учень, на парту якого впала сніжинка.
4) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Як зима вирішила розправитися з птахами?
— Що зробили птахи?
— Як звірі рятуються взимку від морозу?
— Що зробила зима з річками та озерами?
— Як сховалися риби?
— Я к люди приготувалися до зими?
— Чому діти не бояться зими?
— Чому зимі стало прикро?
5) Поділ казки на частини.
— Виразно прочитайте частини тексту, що відповідають малюнкам (с. 65).
Зверніть увагу на значну кількість дієслів. З якою метою автор їх уживає?
VI. . ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Станція «Авторська»
— Пригадайте авторів прочитаних казок.
«Бременські музиканти»
«Витівки старої зими»
«Казка про старого гнома»
«Горбоконик»
«Ромашка»
«Казка про рибака та рибку»
Захаріас Топеліус
Ганс Крістіан Андерсен
Олександр Пушкін
Костянтин Ушинський
Петро Єршов
Якоб і Вільгельм Грімм
2. Станція «Географічна»
— У якій країні були створені казки?
«Бременські музиканти»
«Казка про старого гнома»
«Казка про рибака та рибку»
«Ромашка»
Росія
Данія
Німеччина
Фінляндія
3. Станція «Упізнай, чий голосок»
• «Ого, що я бачу! Стіл накритий білою скатертиною, на столі предобрі наїдки
й напитки, а навколо сидять розбійники і п ’ють, їдять собі» (Осел.
≪Бременські музиканти≫)
• «Ну, стривай же, дошкулю я людям». (Зима. ≪Витівки старої зими≫)
• «Я зовсім забув, що ти мій гість. Я б пригостив тебе квашеною павутиною
чи маринованою водою з калюжі» (Гном. ≪Казка про старого гнома≫)
• «Вони пішли й забули мені лишити хоч краплину води. Моє горло пересохло,
усе горить. Вогонь і лід усередині, повітря важке» (Жайворонок.
≪Ромашка≫ )
VІІ . ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку казку ми сьогодні читали? Про що, про кого вона?
— Що найбільше сподобалося? запам’яталося?
— Давайте доберемо ознаки до зими. Яка вона, зима?
VIІІ . ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
За змістом останнього речення тексту скласти нову казку.
Урок 33. ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА РОЗДІЛОМ
«КАЗКИ ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ»
Мета:систематизувати знання учнів за розділом «Казки зарубіжних письменників»; удосконалювати
навички діалогічного та монологічного мовлення; розвивати вміння
узагальнювати, співставляти прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; виховувати
бажання поповнювати свої знання, вивчати творчість зарубіжних письменників-
казкарів.
ХІД уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
І шпачисі, й шпаченятам
Шпак шпаківню шпаклював,
Але тишком-нишком дятел
Ту шпаклівку поклював.
Шпак бере шпаклівку знову
Й грудку дятлові дає:
— Ось бери й перешпакльовуй,
Як не знаєш, що клюєш.
2. Гра «Пеньок»
— Швидко читайте слова у стовпчиках, не «спіткніться об пеньок».
Нічка мишка дочка ніжка
пічка мишка дочка ніжка
нічка миска дочка нічка
нічка мишка бочка ніжка
нічка мишка дочка ніжка
3. Вправа «Водолаз»
• На рахунок 1-5 вдихаємо повітря, затримуємо дихання і повільно видихаємо.
• 1, 2, 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо.
• 1, 2, 3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, ніби гасимо свічку.
• 1,2,3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо, як із кульки виходить повітря.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хтокраще?»
Конкурс на кращу'складену казку за змістом останнього речення.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ще раз помандруємо у захопливий світ казок зарубіжних
письменників.
Уявіть себе на казковому кораблі, який мчить нас крізь час і відстань.
V. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Станція «Авторська»
— Пригадайте авторів прочитаних казок.
«Бременські музиканти»
«Витівки старої зими»
«Казка про старого гнома»
«Горбоконик»
«Ромашка»
«Казка про рибака та рибку»
Захаріас Топеліус
Ганс Крістіан Андерсен
Олександр Пушкін
Костянтин Ушинський
Петро Єршов
Якоб і Вільгельм Грімм
2. Станція «Географічна»
— У якій країні були створені казки?
«Бременські музиканти»
«Казка про старого гнома»
«Казка про рибака та рибку»
«Ромашка»
Росія
Данія
Німеччина
Фінляндія
Фізкультхвилинка
3. Станція «Герої казок»
— Увага! Увага! Нам потрібно терміново зупинитися, щоб допомогти казковим
героям потрапити до своєї казки.
4. Станція «Художня»
Робота в групі
Кожна група отримує завдання намалювати ілюстрацію до казки. Однокласники
мають відгадати, яку казку проілюстровано.
5. Станція «Упізнай, чий голосок»
• «Ого, що я бачу! Стіл накритий білою скатертиною, на столі предобрі наїдки
й напитки, а навколо сидять розбійники і п ’ють, їдять собі» (Осел.
≪Бременські музиканти≫)
• «Ну, стривай же, дошкулю я людям». (Зима. ≪Витівки старої зими≫)
• «Я зовсім забув, що ти мій гість. Я б пригостив тебе квашеною павутиною
чи маринованою водою з калюжі» (Гном. ≪Казка про старого гнома≫)
• «Вони пішли й забули мені лишити хоч краплину води. Моє горло пересохло,
усе горить. Вогонь і лід усередині, повітря важке» (Жайворонок.
≪Ромашка≫ )
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— От і добігла кінця наша мандрівка сторінками казок зарубіжних письменників.
— Які казки вам найбільше сподобалися?
— Чого ви навчилися в героїв казок?
— З казками яких авторів ви б хотіли ще ознайомитися?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати запитання за змістом розділу.
«Горбоконик»
«Бременські музиканти»
«Ромашка»
«Казка про старого гнома»
«Казка про рибака та рибку»
Жайворонок
Золота рибка
Пес
Іван
Гном
Урок № ______ Дата ______
Тема: ВСТУП ДО РОЗДІЛУ.
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ. ЛАРИСА ПИСЬМЕННА
«ЯК ЗАЖУРИВСЯ ВЕСЕЛИЙ КАЗКАР»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити учнів аналізувати прочитане, характеризувати дійових осіб твору; розвивати зв'язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Вправи на розвиток навичок читання
— Д іти , щоб виразно , з інтонацією читати , виконаймо дихальні вправи .
Дихальні вправи
• Вдих — носом;
• видих — ротом;
• вдих — ротом;
• видих — носом;
• вдих — носом;
• н а видих промовляємо речення : «Настала зима » .
2. Робота над скоромовкою
У садочку у Пилипа
виросла висока липа —
не лінь було Пилипу
щодня полити липу.
«Спасибі!» — до Пилипа
Лопоче листям липа.
3. Гра «Утвори слово»
— Уперше п р о ч и т ай т е сл о в а ш в и д к о , вдруге — ш ви д к о ч и т ай т е л иш е
п ерш ий скл ад к ож н о го слова т а утворюйте нове слово.
Бер е г, ремесло, ги р я , н я н ь к а . (Берегиня)
Д е сять , решето, вода. (Дерево)
Гаї, зелені, табір. (Газета)
Д и н я , ти с яч а , насип . (Дитина)
Б а т іг , ран о к , б ан к а . (Барабан)
Магнітофон, лимон, народ. (Малина)
Д олина , роги, г а р аж . (Дорога)
М а я к , ш и р о ки й , нап ер с то к . (Машина)
Бер е ги, ред ь к а , зал ізо . (Береза)
Сокіл, роса, к ам ін ь . (Сорока)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Дуель»
Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом розділу «Казки
зарубіжних письменників».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми розпочинаємо вивчати казки українських письменників.
Вправа «Мікрофон»
— Які українські літературні казки ви знаєте?
— Хто їх автори?
— Світову скарбницю літературних казок збагатили й українські письменники,
зокрема, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Оксана
Іваненко, Наталя Забіла. Серед їхніх казок є такі, що створені на основі народних,
і цілком самостійні. Казки українських авторів захопливі, дотепні,
багаті на вигадку та яскраві образи. ........
Чи знаєте ви, як народжуються літературні казки і чому вони бувають веселими
та сумними? Дізнаємося про це з оповідання української письменниці
Лариси Письменної.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ ЛАРИСИ ПИСЬМЕННОЇ
«ЯК ЗАЖУРИВСЯ ВЕСЕЛИЙ КАЗКАР» (с. 65-68)
1. Виразне читання тексту вчителем
— Назвіть головного персонажа тексту
2. Словникова робота
Полохливо жахливо
посваряться найкращі
поховаються зазирнули
поважному найвеселіші
Читання стовпчиків слів у парах: спочатку — згори вниз, потім — навпаки
— Прочитайте спочатку дієслова, потім — прикметники.
Фізкультхвилинка
3. Гра «Сніжинка»
Повторне читання тексту учнями. Читає учень, на парту якого впала сніжинка.
4. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання
— Яким був Казкар?
— Які думки приходили до нього?
— Які він вибирав з-поміж них?
— Що виходило, коли Казкар складав думки одну до одної?
— Чого бояться веселі думки?
— Коли до Казкаря приходили найвеселіші думки?
— Для кого Казкар писав свої веселі казки?
— Коли від Казкаря розліталися всі думки?
— Чому Казкар полюбив дощ та негоду?
— Що призвело до того, що веселий Казкар став сумним?
— Над чим замислилися діти?
5. Робота в групах. Гра «Продовжіть казку»
— Складіть продовження казки.
6. Вправи на розвиток читацьких навичок
1) Гра «Хто швидше?».
— Знайдіть і прочитайте речення, в яких вжиті слова, що на картках-
блискавках.
Слова: щільним, гумору, злякано, заведуться, недоброго, не признаватися,
зазирнули.
2) Гоа «Засічка-кидок».
За командою «кидок» усі діти починають читати напівголосно текст.
За командою «засічка» зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане
ними слово. Цей текст таким саме чином читають ще раз (але не більше
трьох разів).
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший
обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового
читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який розділ ми почали вивчати?
— Чи зрозуміли ви, чому бувають сумними літературні казки?
— Який висновок ви зробили з прочитаного?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати оповідання. Намалювати Казкаря.
Урок № _______. Дата ______
Тема: НЕ РОБИ ІНШОМУ ТОГО, ЧОГО САМ НЕ ЛЮБИШ.
ІВАН ФРАНКО «ЛИСИЧКА I ЖУРАВЕЛЬ»
Мета: вчити учнів виділяти в тексті дійових осіб, давати їм елементарну характеристику;
спостерігати за структурою і сюжетом казки; закріплювати вміння відтворювати
зміст знайомих казок, правильно оцінювати поведінку персонажів; формувати
навички правильного й свідомого читання мовчки та вголос; розвивати пам'ять,
мислення, увагу; виховувати чуйність, доброзичливість, гостинність, порядність.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Вправи для розвитку дихання
«Задми свічку»; «Понюхай квіточку»; «Пий чай із блюдця»; «Подми на кульбабку»; «Насос»; «Годинник».
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «У художньому музеї»
Учні презентують свої малюнки, розповідають, яким вони уявляють Казкаря.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ознайомимося з українською казкою, автором якої є Іван Франко.
Одну з найкращих своїх збірок І. Франко назвав «Коли ще звірі говорили».
Він писав так: «Тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли вам люба мама чи
бабуся розповідали казку, не забудете до смерті». Ви матимете велику насолоду
після прочитання вдома цієї збірки! Сьогодні ми ознайомимося тільки
з однією казкою. Спробуйте відгадати героїв цієї казки. Хто це?
• У кущах вона ночує
І на зайчика полює.
Вся руденька ця сестричка,
А зовуть її... (лисичка).
• Довгі ноги, довгий ніс,
Прилетів — обід приніс
Смачних жабеняток
Для своїх маляток. (Журавель)
• Йшов собі якось Журавель
І зустрів Лисицю,
Стали друзями вони,
Все як і годиться.
Та нечемною була
Лисичка-сестричка,
Тому казочка про них
Зовсім невеличка.
Та мораль там непроста
І для всіх дається.
Як же казочка про них,
Любі друзі, зветься?
(≪Лисичка і Журавель≫)
— Діти, які ключові слова допомогли вам назвати героїв казки?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ КАЗКИ І. Я. ФРАНКА «ЛИСИЧКА І ЖУРАВЕЛЬ» (С.68-70)
— Героїв казки ви назвали, але цікавого ще не пізнали. Давайте казку ми
прослухаємо і в ролі юних дослідників побудемо.
1. Виразне читання казки вчителем
— Чи сподобалася вам казка?
— Який настрій вона у вас викликала?
2. Словникова робота
Призволяйся — дала зарік, обіцянку не робити чого-небудь.
Облизня спіймавши — затоваришували.
Зареклася — пригощайся, їж.
Заприятелювали — що означає залишитися ні з чим.
— До слів лівого стовпчика доберіть відповідні тлумачення з правого.
Читання стовпчиків слів у парах.
— Прочитайте слова з інтонацією, якої вимагає розділовий знак над стовпчиком.
! ?
Вгощу дрібненько
пісним припрошує
встромляє крутиться
розсердилася випорожнивши
Фізкультхвилинка
3. Читання казки учнями «ланцюжком»
4. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання
— Прочитайте, як Лисичка запрошувала Журавля в гості. Чи щирими були її слова? Доведіть свою думку.
— Як Лисичка поводилася зі своїм гостем під час обіду? Як ви оцінюєте її дії?
Як Журавель пригощав Лисичку? Чому він так робив?
— Чому розпалася дружба Лисички та Журавля?
— Чи схвалюєте ви їхню поведінку? Поясніть свою відповідь.
— Як ви гадаєте, на чиєму боці автор? Обґрунтуйте свою думку.
5. Робота за ілюстрацією
— Кого зобразив художник на малюнку? Який вираз обличчя у Лисички?
— Знайдіть і прочитайте епізод казки, який проілюстрував художник.
6. Робота в групах. Театралізація казки «Лисичка і Журавель»
— Які почуття передає Журавель, перебуваючи в гостях? а в себе вдома?
І які почуття передає Лисичка, коли вона була в гостях і в себе вдома?
7. Робота з прислів'ями
• Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
• Яке частування, таке й дякування.
• Не роби іншому того, чого сам не любиш.
• Хто згоди хоче, той згоду має.
— Яке прислів’я може бути заголовком до казки? Чому?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобалася вам казка І. Франка «Лисичка і Журавель»?
— Чого навчає ця казка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казку.
Урок № ______ Дата _____
Тема: Юрій Ярмиш «Як реп’яшок світ побачив» ( П. с. 35 – 38)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити учнів аналізувати прочитане, характеризувати дійових осіб твору; розвивати зв'язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Вправи на розвиток навичок читання
— Д іти , щоб виразно , з інтонацією читати , виконаймо дихальні вправи .
Дихальні вправи
• Вдих — носом;
• видих — ротом;
• вдих — ротом;
• видих — носом;
• вдих — носом;
• н а видих промовляємо речення : «Настала зима » .
2. Робота над скоромовкою
У садочку у Пилипа
виросла висока липа —
не лінь було Пилипу
щодня полити липу.
«Спасибі!» — до Пилипа
Лопоче листям липа.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми знайомимося із казкою Юрія Ярмиша «Як реп’яшок світ побачив» ( П. с. 35 – 38).
Вправа «Мікрофон»
— Які українські літературні казки ви знаєте?
— Хто їх автори?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ казки Юрія Ярмиша «Як реп’яшок світ побачив» ( П. с. 35 – 38)
1. Виразне читання тексту вчителем
— Назвіть головного персонажа казки
2. Словникова робота
Фізкультхвилинка
3. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання
4. Вправи на розвиток читацьких навичок
1) Гра «Хто швидше?».
— Знайдіть і прочитайте речення, в яких вжиті слова, що на картках-блискавках.
2) Гра «Засічка-кидок».
За командою «кидок» усі діти починають читати напівголосно текст.
За командою «засічка» зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане
ними слово. Цей текст таким саме чином читають ще раз (але не більше трьох разів).
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який висновок ви зробили з прочитаного?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати казку Юрія Ярмиша «Як реп’яшок світ побачив» ( П. с. 35 – 38).
Урок № _____ Дата _____
Тема: Олександр Зима «Чари для сміливця» ( П. с. 38 – 42)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити учнів аналізувати прочитане, характеризувати дійових осіб твору; розвивати зв'язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
1. Організаційний момент
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над чистомовкою
Ище-ище-ище —подув холодний вітрище.
Аї-аї-аї — облітає листя в гаї.
Го-го-го —ми збираємо його.
Ас-ас-ас —принесемо листя в клас.
Робота над скоромовкою
Гра ≪Дощик≫
Діти читають скоромовку хором:
• накрапає дощ (тихо);
• дощ пускається сильніше (голосніше);
• злива (голосно); ................
• дощ слабшає (тихіше);
• дощ припинився (читання припиняється).
Космонавт в ракету сів,
Двигуни гучні завів.
Та велить матуся з хати
Двигуни повимикати,
Бо він рано їх завів —
Манну кашу не доїв.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ I
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ
Сьогодні на уроці ми будемо читати казку Олександра Зими «Чари для сміливця» ( П. с. 38 – 42)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Читання казки вчителем
1. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання казки учнями
—Яка основна думка прочитаного?
Словникова робота
Фізкультхвилинка
3. Повторне читання казки учнями «ланцюжком»
4. Аналіз змісту прочитаного з елементами вибіркового читання
5. Гра «Небо і земля»
Після команди вчителя «земля» учні починають читати, слідкуючи не пальчиком, а очима. Коли звучить команда «небо», діти припиняють читати, очі піднімають угору. За командою «земля» діти мають продовжити читати з того місця, де зупинилися, і так — кілька разів протягом читання всього тексту.
.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобалася вам казка?
— Чого нас навчає ця казка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Стисло переказувати казку Олександра Зими «Чари для сміливця» ( П. с. 38 – 42)
Підготуватися до позакласного читання
Урок № ______. Дата ______
Тема:УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.
КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ
Мета:поглибити знання учнів про казку як художній твір, у якому вигадка і фантазія служать засобом вираження суджень народу про життя; розвивати вміння розрізняти літературну казку; прищеплювати читацький інтерес до казок; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати мудрість, кмітливість, доброту.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Кажу, кажу казку
За бубликів в’язку.
Один бублик — на зубок,
Другий бублик — в козубок,
Третій — у кишеню,
А четвертий — в жменю.
А онука п’ятим
Буду частувати.
Хай він бублика смакує,
Хай над казкою міркує.
Починаєм...
Т. Коломієць
— Недарма кажуть, що всі ми родом із дитинства. А дитинство без казки неможливе! Казка навчає добра, мужності, кмітливості, мудрості, терпіння.
Казка — вірний помічник у житті.
— Що ж таке казка? Казка — цікава вигадана історія про події, яких не може бути в реальному житті. Рослини і тварини у ній уміють розмовляти і робити все те, що й люди. У казках трапляються чарівні пригоди, існують незвичайні речі, діють чаклуни і чародії.
— Які ж бувають казки?
— Яких ви знаєте письменників і поетів-казкарів?
— Сьогодні на уроці ми завітаємо до королівства літературних казок.