Прямоточність – дає змогу раціонально організувати інформаційні потоки між учасниками науково-дослідного процесу, не припускати дублювання дослідних процедур різними виконавцями.
Резюме – короткий висновок з основних положень наукової теми (питання).
Рекомендаційна бібліографія– виконує виховну функцію і слугує рекомендацією щодо пошуку і підбору відповідної літератури у процесі наукових досліджень.
Релевантна інформація – це інформація, яка раніше була у аналогах, тобто прототипі (звітність).
Ретроспективні покажчики – являють собою у систематизованому вигляді друковані твори за минулі роки.
Реферат – коротке викладення змісту наукової праці, як опублікованої, так і депонованої.
Реферат – це скорочене викладення первинного документу або його частини.
Реферативні видання – містять публікації рефератів з коротким викладом змісту первинного документа, фактичними даними і висновками.
Рецензія– робота, в якій критично оцінюють основні положення та результати рецензованого наукового твору.
Ритмічність – забезпечується рівномірного виконання дослідних процедур, що передбачає правильну організацію роботи всіх виконавців.
Робоча комунікація – інформація, що передається між членами підрозділу при здійсненні наукових досліджень
Робоча обстановка – включає в себе робоче приміщення, робочу зону (письмовий стіл, стілець, шафа, стелаж) і розміщення предметів у ній, температуру, вологість повітря, освітлення, звукове поле.
Робочий план – висування і обґрунтування робочої гіпотези, шляхи виконання роботи, розподіл її на етапи, періоди їх завершення і конкретні виконавці.
Рубрикація звіту – передбачає розподіл тексту на розділи, підрозділи (параграфи) і пункти, які нумерують арабськими цифрами в межах всього звіту.
Рукописні (машинописні) документи – носії інформації, які не пройшли редакційно-видавничу обробку і не видані засобами поліграфії (науково-технічні звіти, документи обліку господарської діяльності, дисертації та інші).
Секція– частина файлу, яка записується на один том даних.
Семантика – зміст інформації.
Серійний код – передбачає, що для кожної групи об’єктів обліку виділяють певну серію номерів і передбачають виникнення нових об’єктів.
Сигнал або носій інформації – це змінна будь-якої величина подання інформації.
Синтактика – структура економічної інформації (символи, слова, речення, правила побудови).
Синтез– вивчення об’єкта як єдиного цілого в єдності та взаємозв’язку його частин.
Система– комплекс взаємодіючих елементів, що утворюють єдине ціле і мають мету існування; це сукупність елементів, що об’єднані для досягнення загальної кінцевої мети або загального кінцевого результату діяльності.
Система класифікації – сукупність правил і результат розподілу заданої чисельності об’єктів на певні групи відповідно до встановлених ознак подібності або відмінності цих об’єктів.
Система кодування – сукупність правил, які визначають систему знаків і порядок використання їх до подання, передавання, обробки і збереження інформації
Систематичний каталог – формується згідно з діючою класифікацією науки.
Систематичні каталоги –містять картки з назвами книг з конкретних проблем і питань одного змісту.
Системний аналіз– вивчення об’єкту дослідження, як сукупності елементів, що утворюють систему.
Системний аналіз– це сукупність методів, що дозволяють реалізувати системний підхідпри дослідженні великих і складних об’єктів.
Системний підхід – це необхідність комплексного дослідження великих і складних об’єктів, вивчення їх як єдиного цілого з узгодженням функціонування усіх елементів та частин.
Соціальна ефективність – виявляється у поліпшенні життєвих факторів людей, розвитку системи охорони здоров’я і культури, науки і освіти, поліпшення екологічних умов та ін.
Соціальний ефект – оцінка наукового дослідження, що характеризується переважно якісними показниками.
Спеціалізація і кооперація – розподіл праці серед груп, окремих виконавців і співвиконавців науково-дослідних процедур.
Спостереження –це систематичне цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об’єктивної дійсності, які виступають об’єктами дослідження.
Спостереження забезпечує досліднику отримання первісної інформації про явища природи і суспільства. Воно повинно бути навмисним, цілеспрямованим, планомірним, систематичним і активним.
Стадії обробки інформації – це послідовність виконання інформаційних процедур.
Статистичні матеріали – відомості про розвиток народного господарства, подані у вигляді таблиць, узагальнених у щорічних статистичних збірниках, що видаються Мінстатом України і статистичні виданні інших країн.
Суспільна роль науки – практичне використання рекомендацій для виробництва життєвих благ.
Творчість – це вища форма діяльності людини, спрямована на створення якісно нових (духовних та матеріальних) цінностей. Творчість – найважливіша з умов наукової, виробничо-технічної та художньої, політичної, педагогічної та виховної діяльності людини.
Теза – твердження яке підлягає доведенню.
Тези доповіді– лаконічна наукова інформація про зміст повідомлення, який передбачено автором.
Тема (від грец. Thema – основна думка, завдання, положення, яке необхідно розвинути) – частина наукової проблеми, яка охоплює одне або кілька питань дослідження.
Тематичні покажчики – групують бібліографію за тематичними ознаками за межами окремих економічних наук. Наприклад, посібники з міжгалузевих і галузевих економік. До міжгалузевих належать покажчики з проблем загальних для всіх галузей народного господарства – управління, планування, менеджменту, маркетингу, фінансів і т. ін.
Теорема – знання істинність яких необхідно довести дослідженнями.
Теоретичні теми досліджень – передбачають дослідження окремих концепцій, теорії певної науки, що стосуються її наукових законів, розробки аксіоматичних знань.
Теорія – логічне узагальнення досвіду, суспільної практики, тобто система узагальнюючих у тій чи іншій галузі знань.
Теорія– система знань, що є формою суспільної свідомості та досягнень інтелекту людей.
Технологічне інформаційне забезпечення – технічна документація з технології виробництва продукції, робіт і послуг, міждержавні та державні стандарти, технічні умови якості продукції, галузеві стандарти та інші.
Узагальнення –логічний процес переходу від одиничного до загального чи від менш загального до більш загального знання, а також продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей об’єктивних явищ.
Файл– сукупність даних, яка складається із логічних записів, що стосуються однієї теми.
Фактографічна інформація– це описування фактів, згрупованих за певними системоутворюючими ознаками. До неї належить облікова, економічна і статистична інформація про діяльність підприємств, об’єднань, галузі, народного господарства в цілому.
Фактографічне інформаційне забезпечення – сукупність даних економічного характеру про факти (операції), які дійсно відбулися у виробничій і фінансово-господарській діяльності, відображені у первинних документах, облікових регістрах бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку, а також у звітності про діяльність підприємства, корпорації.
Факультативні елементи бібліографічного опису книг – найменування монографії, відомості про ілюстрації, міжнародний стандартний номер серійних видань (ISBN), палітурка, ціна, тираж та ін.
Форма доказу (демонстрація) – спосіб зв’язку аргументів між собою, а також з тезою.
Характеристика – розкриття найбільш типових ознак предмета.
Шаховий (матричний) код – застосовується для позначення двозначних номенклатур.
Штриховий код – послідовність темних і світлих смужок різної ширини. Інформацію несуть відносні розміри різної ширини світлих і темних смужок та їх поєднання.