Комунікації в сучасній страховій організації: сутність, елементи й етапи комунікаційного процесу.
Під комунікаціями страховика розуміються всі ті "сигнали", що він направляє своїм страхувальникам, потенційним клієнтам, своїм збутовим мережам, суспільній думці і т.д Комунікації страховика забезпечують реалізацію наслідків маркетингових досліджень а саме: підсумків сегментації й пошуку кращих споживчих груп, вибору аргументів впливу на клієнтів, позитивних рис страхових послуг. Розрізняють внутрішні й зовнішні комунікації страховика.
Внутрішні комунікації, спрямовані на забезпечення прозорого внутрішнього середовища страхової компанії. Зовнішні комунікації, орієнтовані на суспільну думку, страхувальників і потенційних споживачів страхових послуг.
Стратегія комунікацій спрямована на об'єднання в собі всіх зовнішніх зв'язків страховика.
Сюди відносяться: взаємозв'язки топ-менеджерів та інших провідних працівників компанії з партнерами; їхнє спілкування зі ЗМІ; із клієнтами та підрозділами страховика. Мета стратегії комунікацій - досягнення оптимального фінансового результату при наявних ресурсах. Стратегія комунікацій страховика має такі складові:
Ø система ідентифікації компанії серед конкурентів - це робота, спрямована на
підвищення популярності своєї торгової марки серед потенційних клієнтів, створення відповідного звукового, графічного, колірного й образного зображення, що асоціюються в населення з конкретною страховою компанією;
Ø комунікації при продажі страхової продукції - посередницька діяльність, реклама
певних видів страхових послуг;
Ø створення духу команди серед співробітників страхової компанії, її партнерів, а також фиделізованої клієнтури - внутрішні комунікації;
Ø система аналізу ефективності комунікацій.
Зовнішні комунікації страховика спрямовані на:
Ø ознайомлення потенційних страхувальників із страховими послугами;
Ø просування на ринок послуг страховика;
Ø зростання іміджу марки компанії у свідомості потенційних клієнтів.
Отже, головна спрямованість зовнішніх комунікацій - збільшення продажів страхових послуг.
При допомозі комунікацій страховик намагається передати потенційному страхувальнику
коротку інформацію про себе і свої послуги, зробити його більш зацікавленим у вирішенні проблем забезпечення страхового захисту. Таким чином, зовнішні комунікації - найважливіший маркетинговий місток між страховиком і страхувальником. Джерелами або каналами поширення комунікацій є:
Ø різноманітна реклама;
Ø представники страховика (агенти);
Ø система заходів спрямованих на стимулювання продажів;
Ø самі продажі;
Ø суспільні зв'язки.
Головні вимоги до зовнішніх комунікацій страховика:
1. Звернення до тієї чи іншої аудиторії повинно бути гранично конкретним і як можна
більш помітним на загальному фоні реклами.
2. Звернення закріпиться у свідомості потенційних споживачів страхових послуг компанії лише в тому випадку, якщо воно неодноразово повторюється.
3. Комунікації не дадуть бажаних наслідків, якщо вони не будуть спрямованими на створення єдиного позитивного обличчя страховика.
Комунікації лише тоді дають ефект, коли рекламовані послуги підкріплюються реальним ефективним страховим сервісом компанії
Сутність комунікаційного процесу полягає у обміні інформаційними повідомленнями між зацікавленими сторонами. Елементами комунікаційного процесу можна назвати наступні:
Інформаційне повідомлення (яким обмінюються);
Відправник;
Засоби перетворення інформації у сигнали, придатні для передавання
Канал передачі даних;
Засоби перетворення сигналів у інформацію, придатну для сприйняття адресатом
Адресат.