ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ЧЕСЬКОЇ ТА СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІК
Причини розпаду Чехо-Словаччиии:
• різний рівень економічного розвитку;
• різні історичні долі народів;
• утиски Словаччини в тоталітарній системі;
• розбіжності в поглядах словацьких і чеських політичних сил щодо шляхів розвитку;
• прагнення Словаччини до повної незалежності;
• економічні суперечності між двома республіками.
Червень 1992 р. Керівництво Чеської та Словацької республік прийняли узгоджене рішення про поділ Чехо-Словаччини на дві суверенні держави.
Восени 1992 р. Федеральні збори прийняли засади поділу країни:
• Все федеральне майно розділялося в пропорції 2 до 1.
• Дві частини відходили до Чехії, а одна — до Словаччини відповідно до чисельності населення.
З 1 січня 1993 р. на карті Європи з'явилися дві нові самостійні суверенні держави — Чеська і Словацька республіки. В обох державах були проведені президентські вибори. Президентом Чеської республіки став В. Гавел, переобраний на другий термін у 1998 р., у 2003 р. його замінив В. Клаус. Президентом Словацької республіки став М. Ковач, якого на виборах у 1999 р. замінив Р. Шустер.
Висновки
1. Поділ Чехословаччини на дві держави відбувся цивілізовано, безболісно, що гарантувало сприятливі умови для розвитку кожної держави у майбутньому.
2. Обидві республіки взяли курс на "повернення" до Європи, стали членами Ради Європи, прийняті в ООН.
3. У 1999 р. Чехія прийнята в НАТО.
4. З 1 травня 2004 р. обидві республіки стали повноправними членами ЄС.
Чеська республіка
Після поділу Чехо-Словаччини на дві суверенні держави (з 1 січня 1993 р.) Чеська республіка домоглася міжнародного визнання, стала членом ООН, Ради Європи, першою з посткомуністичних країн стала членом Організації економічного Співробітництва й Розвитку (ОЕСР), є членом НАТО (з 1 березня 1999 р.), членом ЄС (з 2004 р.).
У країні успішно проводяться реформи, відбувається економічне зростання, існують високі соціальні стандарти. В Чеській республіці — політична стабільність, що сприяє припливу іноземних інвестицій в різні галузі економіки,
транспорт і зв'язок. Найбільшими інвесторами є ФРН, Нідерланди, Швейцарія, Франція, Австрія, США.
Відносини з Україною
Україна однією з перших визнала Словацьку республіку. 1993 р. Словацька республіка й Україна підписано Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво. Укладено понад 100 різних міждержавних, міжурядових та міжвідомчих угод.
До України зі Словацької республіки експортується продукція машинобудування, товари широкого вжитку. Україна експортує до Словацької республіки сировину, електроенергію, мінеральні добрива, напівфабрикати. Успішне співробітництво в галузі туризму. Чесько-українські стосунки розвиваються на основі Договору про дружні відносини і співробітництво від 26 квітня 1995 р.
Відносини України з Чеською та Словацькою республіками дружні та стабільні.
Розвиваються економічні та культурні зв'язки. Розвиткові співпраці України з обома республіками в економічній і гуманітарній сферах сприяють регулярні зустрічі президентів і прем'єр-міністрів країн.
Близько 200 тис. громадян України працюють тимчасово в Чеській республіці, у Словацькій — майже 35 тис. Згідно з переписом населення у 2001 р. у Чехії проживає близько 8,5 тис. українців, у Словаччині близько 159 тис. (24 тис. визнали себе русинами). Більшість словацьких українців є прихильниками греко-католицької церкви. Активно діють різноманітні українські організації, культурні центри, підтримуються тісні зв'язки із Закарпатською областю.
Словацька республіка
Словацька республіка з'явилася на карті Європи з 1 січня 1993 р. і була визнана більшістю країн світу. Становлення республіки відбувалося за умов економічних перетворень, що розпочалися ще в Чехо-Словаччині. В республіці були проведені приватизація, структурна перебудова промисловості.
Досить гострою залишалася проблема угорської меншини (близько 600 тис. осіб), що мешкає в південних районах Словаччини.
У країні ведеться боротьба з організованою злочинністю, корупцією в державному апараті, значна увага приділяється соціальним гарантіям громадян. Гарантом політичної стабільності Словацької республіки, зорієнтованої на інтеграцію в європейські структури, є президент Рудольф Шустер, лідер Партії громадянської згоди, обраний у 1999 р.