Вимоги до шкільних підручників

Легкість читання тексту визначається також чіткістю обмеження смуги набору оточу­ючими полями,які повинні контрастувати з пропусками набору, бути білими, мати достатні розміри, щоб при русі очей вздовж рядка і при переході від рядка до рядка бічним зором чітко сприймалися кінець і початок рядка. Оптимальні розміри полів визначаються за різницею рекомендованих форматів видання і смуги набору. Для забезпечення чіткого сприйняття тексту між ним і малюнками створюються пробіли не менше 12 пунктів для чорно-білих і 18 пунктів для кольорових малюнків.

Щільність набору,тобто кількість знаків на площі 1 см², повинна становити не більше 10 знаків при розмірах кегля 14 і вище та не більше 15 знаків при розмірах кегля 9-12. Щільність набору вважається задовільною, якщо на 1 см² припадає не більше двох рядків. Усі рядки за винятком заголовків і абзаців повинні починатися з одного вертикального рівня, що продик­товано правильним ритмом руху очей вздовж рядка.

Додатковий текст подається з невеликим відступом від вертикалі, що дає змогу швидко знаходити його у підручнику.

Щільність набору досліджують шляхом накладання на сторінку спеціальної металевої плас­тинки з п'ятьма отворами площею 1 см² кожний, коефіцієнт відбиття паперу - фотометром.

Кількість переносівна сторінку обмежується, зокрема у підручниках для молодших класів - трьома-чотирма.

У підручниках, особливо для дітей молодшого шкільного віку, рекомендуються кольорові ілюстрації, виконані світлими, малонасиченими фарбами з чітко проробленими деталями.

Інтерліньяж- віддаль між рядками, розмірами полів.

Апрош- віддаль між літерами і словами у рядку.

Розміри шрифтів, інтерліньяж, апрош вимірюють за допомогою мікроскопа з мікроме­тричним окуляром або мікрометричної лупи (ціна поділки 0,1 мм), довжину рядків - мета­левою лінійкою з міліметровими поділками. Чіткість друку визначають із застосуванням лупи з 2-5-разовим збільшенням. Фактичні розміри шрифтів визначають шляхом вимірювання малої літери "н".

Усі вимірювання роблять у трьох місцях підручника (на початку, в середині та в кінці).

Дані отримані при проведенні санітарного дослідження у вигляді протоколу по

слідкуючій схемі:

1. Санітарно-гігієнічна характеристика:

1.1.Назва підручника та його короткий опис (автор, назва, видавництво, місце і рік видання, тираж, для якого класу (віку) призначений).

1.2. Якість обкладинки (матеріал, тверда, м'яка, на тканинній основі)

1.3. Скріплення (клейове, дротяне, ниткове)

1.4. Розміри.

1.5. Маса.

2. Видимість тексту:

2. 1. Якість паперу (колір, просвічуваність, гладкість).

2.2. Якість друку (контрастність літер і фону, насиченість, колір, міцність фарби).

Легкість для читання

3.1. Гарнітура шрифту.

3.2. Кегль шрифту.

3.3. Висота малої літери "н", мм.

3.4. Товщина основних штрихів, мм.

3.5. Товщина з'єднувальних штрихів, мм.

3.6. Довжина рядка, мм.

3.7. Формат видання, мм.

3.8. Щільність набору

3.9. Кількість переносів.

3.10. Інтерліньяж, мм.

3.11. Апрош між словами, мм.

Загальна санітарно-гігієнічна оцінка і рекомендації.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Учениця 6 класу відвідує школу в першу зміну, побутові умови задовільні, здорова, бере участь у роботі гуртка по вивченню англійської мови. В ході дослідження режиму дня школярки лікар установив, що учениця перебуває в школі — 7 годин, допомагає батькам вдома — 1 годину, займається у гуртку (у п’ятницю та суботу) по 5 годин, виконує домашні завдання — 5 годин, дивиться телевізор — 2 години, перебуває на свіжому повітрі — 1 годину, читає художню літературу — 2 години, приймає їжу — 3 рази на день, спить — не більше 6 годин.

Дайте оцінку режиму дня школярки та при необхідності внесіть відповідні зміни.

Задача 2

До медичного пункту школи звернувся учень 7 класу загальноосвітньої школи зі скаргами на поганий сон, втому і головний біль. В ході обстеження підлітка шкільний лікар патології не виявив. Під час опитування установлено, що школяр навчається в першу зміну, відвідує в школі фізичний гурток. Свій час розподіляє таким чином: прокидається о 7.00, ранковий туалет 7—7.30, сніданок 7.30—7.50, підготовка домашнього завдання — 7.50—8.50, перебування у школі — 9.00—14.00, обід — 14.10—14.30, відпочинок, допомога батькам — 14.30—16.00, підготовка домашнього завдання — 16.00—20.00, вечеря — 20.00—20.20, перегляд телепередач — 20.20—23.45, лягає спати о 24.00.

Дайте оцінку режиму дня школяра та, у випадку необхідності, запропонуйте рекомендації щодо його оптимізації.

Задача 3

Учениця 11 класу відвідує фізико-математичну гімназію у першу зміну, побутові умови задовільні, здорова, приймає участь у роботі гуртка інформатики та у школі ансамблю бального танцю у будинку дітей та підлітків.

Під час вивчення режиму дня установлено, що учениця перебуває в школі — 8 годин, допомагає батькам вдома — 1 годину, у гуртку інформатики займається у вівторок і п’ятницю по 1,2 години, у танцювальному гуртку — в понеділок, середу та суботу впродовж 2,5 годин. Домашні завдання, як правило, виконує за 3—4 години, дивиться телевізор — 2,5 години на тиждень, читає художню літературу — 1 годину, приймає їжу 3

рази, спить — 6 годин.

Дайте оцінку режиму дня школярки та, у випадку необхідності, внесіть відповідні зміни.

Задача 4

В ході оцінки розкладу занять учнів загальноосвітньої школи установлено, що кількість уроків протягом тижня в молодших класах становить 28, в середніх — 36, в старших — 40, тривалість уроків в усіх класах однакова і становить 45 хвилин. У понеділок в середніх класах і в суботу в старших на перших уроках проводяться заняття з математики.

Дайте гігієнічну оцінку розкладу уроків.

Задача 5

В ході вивчення розкладу занять учнів 8—го класу загальноосвітньої школи установлено: кількість уроків протягом тижня — 42, в понеділок і п'ятницю уроки були розподілені в такій послідовності: математика, хімія, фізкультура, біологія, історія, література, фізика. По два уроки математики підряд проводяться у вівторок, по два уроки хімії — в середу.

Дайте гігієнічну оцінку розкладу уроків.

Задача 6

Дайте гігієнічну оцінку шкільному розкладу уроків для учнів 6 класу:

Задача 7

Дайте гігієнічну оцінку шкільному розкладу уроків для учнів 8 класу:

Тема 29

Гігієнічна оцінка режиму дня та навчально-виховного процесу учнів різного віку.

1. Укажіть провідні принципи складання режиму дня дітей і підлітків:

А. *Наявність та тривалість основних режимних елементів, відповідність стану здоров’я, відповідність віково-статевим та анатомо-фізіологічним особливостям організму

В. Урахування генетичних особливостей, урахування особливостей фізичного розвитку, урахування рівня фізичної працездатності

С. Урахування фенотипічних особливостей, урахування величин добової рухової активності, урахування особливостей розумової працездатності

D. Урахування стану здоров’я та морфофункціональних можливостей організму, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності

Е. Урахування мотиваційної спрямованості, урахування нервово-психічного стану, урахування характерологічних властивостей

2. Назвіть, які показники в першу чергу повинен враховувати режим дня дітей і підлітків:

A. *Стан здоров’я, вікові особливості фізичної та розумової працездатності дитини

B. Морфологічні та фізіологічні особливості організму дитини

C. Рівень поширення донозологічних зрушень

D. Рівень розвитку, що досягнутий

E. Віково-статеві, анатомо-фізіологічні та функціональні особливості організму дитини

3. Назвіть, які методи використовуються для проведення гігієнічної оцінки режиму дня дітей і підлітків:

A. *Методи анкетування, інтерв’ювання та хронометражних спостережень

B. Методи анкетування та хронометражних спостережень

C. Методи анкетування та інтерв’ювання

D. Методи інтерв’ювання та хронометражних спостережень

E. Методи анкетування, інтерв’ювання, динамометричних та хронометражних спостережень

4. Укажіть основні напрямки здійснення контролю за навчальним розпорядком школярів:

A. *Визначення часу занять у школі, тривалості уроків і перерв між уроками та змінами, встановлення відповідності кількості уроків протягом року і тижня навчальному плану

B. Визначення часу занять у школі, тривалості уроків та відповідності кількості уроків протягом тижня навчальному плану

C. Визначення часу занять у школі та перерв між уроками і змінами

D. Визначення відповідності кількості уроків протягом року навчальному плану

E. Визначення відповідності кількості уроків протягом тижня та тривалості уроків віковим особливостям дитини

5. Назвіть провідні принципи складання розкладу занять у школі:

А. *Урахування стану здоров’я та морфофункціональних можливостей організму, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності, урахування ступеня важкості предметів та характеру їх взаєморозташування

В. Урахування генетичних особливостей, урахування особливостей фізичного розвитку, урахування рівня фізичної працездатності

С. Урахування фенотипічних особливостей, урахування величин добової рухової активності, урахування особливостей розумової працездатності

D. Урахування морфофункціональних можливостей організму, урахування рівня фізичної працездатності, урахування ступеня важкості предметів та характеру їх взаєморозташування

Е. Урахування мотиваційної спрямованості, урахування нервово-психічного стану та характерологічних властивостей

6. Назвіть провідні принципи гігієнічної оцінки уроку в загальноосвітній школі:

А. *Дослідження умов проведення уроку, вивчення особливостей подання навчального матеріалу, вивчення методики та наочності викладання, проведення хронометражу основних структурних елементів уроку, оцінка ступеня розвитку втоми учнів

В. Оцінка шкільних меблів, оцінка шкільних підручників, урахування особливостей фізичного розвитку, урахування рівня фізичної працездатності

С. Урахування стану здоров’я та морфофункціональних можливостей організму, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності, урахування ступеня важкості предметів та характеру їх взаєморозташування

D. Урахування морфофункціональних можливостей організму, урахування рівня фізичної працездатності, урахування величин добової рухової активності, урахування особливостей розумової працездатності

Е. Оцінка функціональної готовності до навчання у школі, урахування мотиваційної спрямованості, урахування нервово-психічного стану, урахування характерологічних властивостей

7. Назвіть основні структурні елементи уроку в загальноосвітній школі:

А. *Організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частина, закріплення нового матеріалу, заключна частина

В. Вступна частина, проміжна частина, заключна частина

С. Вступна частина, тренувальна частина, додаткова частина

D. Організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частина, тренувальна частина, додаткова частина

Е. Вихідна частина, перехідна частина, кінцева частина

8. Укажіть основні методики визначення ступеня складності предметів у середній школі:

А. *Групування предметів за ступенем важкості, використання рангової шкали складності шкільних предметів, визначення бального рівня складності окремих предметів

В. Проведення хронометражу навчальних занять, визначення щільності уроку, визначення бального рівня складності окремих предметів

С. Проведення функціональних проб, поглиблене психофізіологічне обстеження, проведення степ-енергометрії (PWC₁₇₀)

D. Оцінка фізичного розвитку, проведення степ-енергометрії (PWC₁₇₀), використання рангової шкали складності шкільних предметів

Е. Визначення розумової підготовленості, визначення фізичної підготовленості, визначення розумової і фізичної працездатності

9. Назвіть основні періоди фізіологічної кривої працездатності:

А. *I – період втягнення в роботу, II – період високої стійкої працездатності, III – період зниження працездатності

В. I – період початку навчального дня, II – період середини навчального дня, III – період закінчення навчального дня

С. I – період неповної компенсації, II – період кінцевого пориву, III – період зниження працездатності

D. I – вступний період, II – період максимальної працездатності, III – прикінцевий період

Е. I – підготовчий період, II – основний період, II – завершальний період

10. Назвіть основні зони періоду зниження працездатності відповідно до фізіологічної кривої працездатності:

А. *А – зона неповної компенсації, Б – зона кінцевого пориву, В – зона зниження працездатності

В. А – зона втягнення в роботу, Б – зона високої стійкої працездатності, В – зона зниження працездатності

С. А – зона суворого режиму, Б – зона обмежень, В – зона спостережень

D. А – вступна зона, Б – зона максимальної працездатності, В – прикінцева зона

Е. А – підготовча зона, Б – основна зона В – завершальний період

11. Дайте визначення поняття “втома”:

А. *Тимчасове зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій

В. Зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій, що накопичується щоденно

С. Патологічний стан, при якому послаблюється адаптивна здатність організму, що може призвести до підвищення рівня захворюваності

D. Постійне зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій

E. Хронічне захворювання, що виявляється рядом ознак: послаблення психічних функцій, головний біль, порушення сну, безсоння, погіршання апетиту, апатія тощо

12. Дайте визначення поняття “хронічна втома”:

А. *Зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій, що накопичується щоденно

В. Тимчасове зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій

С. Патологічний стан, при якому послаблюється адаптивна здатність організму, що може призвести до підвищення рівня захворюваності

D. Постійне зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій

E. Хронічне захворювання, що виявляється рядом ознак: послаблення психічних функцій, головний біль, порушення сну, безсоння, погіршання апетиту, апатія тощо

13. Дайте визначення поняття “перевтома”:

А. *Патологічний стан, при якому послаблюється адаптивна здатність організму, що може призвести до підвищення рівня захворюваності

В. Тимчасове зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій

С. Зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій, що накопичується щоденно

D. Постійне зниження функціональних можливостей організму внаслідок впливу інтенсивної або тривалої праці, що виражається в погіршанні її кількісних і якісних показників та в дискоординації фізіологічних функцій

E. Хронічне захворювання, що виявляється рядом ознак: послаблення психічних функцій, головний біль, порушення сну, безсоння, погіршання апетиту, апатія тощо

14. Укажіть, скільки ступенів втоми виділяють в сучасній профілактичній медицині:

А. *4

В. 10

С. 3

D. 2

E. 5

15. Назвіть якими зрушеннями у функціональному стані організму та працездатності характеризується перший ступінь втоми:

А. *Незначні порушення фізіологічних функцій

В. Виражене зниження працездатності

С. Достатньо виражене зниження працездатності

D. Різко виражене зниження працездатності

E. Погіршання перебігу процесів мислення, пам’яті і уваги

16. Назвіть якими зрушеннями у функціональному стані організму та працездатності характеризується другій ступінь втоми:

А. *Виражене зниження працездатності

В. Незначні порушення фізіологічних функцій

С. Достатньо виражене зниження працездатності

D. Різко виражене зниження працездатності

E. Погіршання перебігу процесів мислення, пам’яті і уваги

17. Назвіть якими зрушеннями у функціональному стані організму та працездатності характеризується третій ступінь втоми:

А. *Достатньо виражене зниження працездатності

В. Незначні порушення фізіологічних функцій

С. Виражене зниження працездатності

D. Різко виражене зниження працездатності

E. Погіршання перебігу процесів мислення, пам’яті і уваги

18. Назвіть якими зрушеннями у функціональному стані організму та працездатності характеризується четвертий ступінь втоми:

А. *Різко виражене зниження працездатності

В. Незначні порушення фізіологічних функцій

С. Виражене зниження працездатності

D. Достатньо виражене зниження працездатності

E. Погіршання перебігу процесів мислення, пам’яті і уваги

19. Назвіть провідні методи визначення розумової працездатності дітей і підлітків:

А. *Визначення сили, врівноваженості та рухомості нервових процесів, визначення переключення та стійкості уваги, визначення тонкої координації рухів

В. Оцінка механічної пам’яті, оцінка вербально-логічної пам’яті, оцінка образної пам’яті, оцінка вербально-логічного мислення

С. Проведення степ-енергометрії (PWC ₁₇₀), оцінка фізичної підготовленості, оцінка рівня рухової активності

D. Визначення м’язової сили, визначення частоти серцевих скорочень, визначення артеріального тиску

Е. Оцінка мотиваційної спрямованості, оцінка нервово-психічного стану, оцінка характерологічних властивостей

20. Назвіть провідну методику визначення фізичної працездатності дітей і підлітків:

А. *Проведення степ-енергометрії (PWC₁₇₀)

В. Визначення тонкої координації рухів

С. Визначення м’язової сили

D. Визначення м’язової витривалості

Е. Визначення фізичної підготовленості

21. Укажіть, яку методику використовують для визначення швидкості простої і диференційованої зорово-моторної реакції:

A. *Методика хронорефлексометрії

B. Методика тремометрії

C. Методика коректурних проб

D. Методика застосування червоно-чорних таблиць Шульте-Платонова

E. Методика визначення реакції на об’єкт, що рухається

22. Укажіть, яку методику використовують для визначення рухомості нервових процесів:

A. *Методика реєстрації числа зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення диференційованого подразника – світлового сигналу червоного кольору на підставі проведення хронорефлексометрії

B. Методика тремометрії

C. Методика визначення реакції на об’єкт, що рухається

D. Методика застосування червоно-чорних таблиць Шульте-Платонова

E. Методика коректурних проб

23. Укажіть, яку методику використовують для визначення врівноваженості нервових процесів:

A. *Методика визначення реакції на об’єкт, що рухається

B. Методика реєстрації числа зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення диференційованого подразника – світлового сигналу червоного кольору на підставі проведення хронорефлексометрії

C. Методика тремометрії

D. Методика застосування червоно-чорних таблиць Шульте-Платонова

E. Методика коректурних проб

24. Укажіть, яку методику використовують для дослідження переключення уваги:

A. *Методика застосування червоно-чорних таблиць Шульте-Платонова

B. Методика реєстрації числа зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення диференційованого подразника – світлового сигналу червоного кольору на підставі проведення хронорефлексометрії

C. Методика визначення реакції на об’єкт, що рухається

D. Методика тремометрії

E. Методика коректурних проб

25. Укажіть, яку методику використовують для оцінки показників стійкості уваги:

A. *Методика коректурних проб

B. Методику тремометрії

C. Методика реєстрації числа зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення диференційованого подразника – світлового сигналу червоного кольору на підставі проведення хронорефлексометрії

D. Методика визначення реакції на об’єкт, що рухається

E. Методика застосування червоно-чорних таблиць Шульте-Платонова

26. Укажіть, за допомогою якого приладу вимірюється м′язово-суглобова чутливість:

A. *Кінематометр Жуковського

B. Лінійка Гальтона

C. Хронорефлексометр

D. Динаморефлексометр

E. Рефлексокінематометр

27. Укажіть, з якою метою під час проведення психофізіологічних досліджень використовується методика тремометрії:

A. *Для дослідження координації рухів

B. Для визначення м’язово-суглобової чутливості

C. З метою дослідження точності лінійного окоміру

D. Для визначення зрушень з боку характеристик дихання

E. Для визначення м’язової сили та м’язової витривалості

С. Для дослідження тремору

28. Укажіть, з якою метою під час проведення психофізіологічних досліджень використовується кистьовий і ртутний динамометри:

A. *Для визначення м’язової сили та м’язової витривалості

B. Для визначення м’язово-суглобової чутливості

C. Для дослідження тремору

D. Для дослідження координації рухів

E. З метою дослідження точності лінійного окоміру

29. Продуктивність механічної, вербально-логічної і образної пам’яті дитини, що вступає до школи, вважають високою, якщо одержаний результат знаходиться в межах:

A. *Від 80% до 100%

B. Від 50% до 100%

C. Від 50% до 80%

D. Менше ніж 50%

E. Від 20% до 50%

30. Продуктивність механічної, вербально-логічної і образної пам’яті дитини, що вступає до школи, вважають середньою, якщо одержаний результат знаходиться в межах:

A. *Від 50% до 80%

B. Від 80% до 100%

C. Від 50% до 100%

D. Менше ніж 50%

E. Від 20% до 50%.

31. Продуктивність механічної, вербально-логічної і образної пам’яті дитини, що вступає до школи, вважають низькою, якщо одержаний результат знаходиться в межах:

A. *Менше ніж 50%

B. Від 80% до 100%

C. Від 50% до 100%

D. Від 50% до 80%

E. Від 20% до 50%

32. Перерахуйте провідні гігієнічні принципи оптимізації вільного часу учнів:

А. *Урахування стану здоров’я, особливостей особистостей та хронобіологічних характеристик організму, урахування психофізіологічних особливостей організму, підвищення рухової активності до оптимальних величин у вільний час, наявність адекватних методів цілеспрямованого впливу на процеси розвитку особистості під час позаурочної діяльності, наявність концептуальної моделі ефективного використання вільного часу

В. Урахування стану здоров’я, особливостей особистостей та хронобіологічних характеристик організму, урахування психофізіологічних особливостей організму, підвищення рухової активності до оптимальних величин у навчальний час, наявність адекватних методів цілеспрямованого впливу на процеси розвитку особистості під час навчальної діяльності, наявність концептуальної моделі ефективного використання навчального часу

С. Урахування стану здоров’я, особливостей особистостей та хронобіологічних характеристик організму, урахування особливостей фізичного розвитку, урахування особливостей організації харчування, наявність адекватних методів цілеспрямованого впливу на процеси розвитку особистості під час позаурочної діяльності, наявність концептуальної моделі ефективного використання вільного часу

D. Визначення особливостей поширення гострої та хронічної захворюваності, визначення структурних особливостей гострої та хронічної захворюваності, визначення індексу здоров’я, наявність концептуальної моделі ефективного використання вільного часу

Е. Урахування морфофункціональних можливостей організму, урахування рівня фізичної працездатності, урахування величин добової рухової активності, урахування особливостей розумової працездатності, підвищення рухової активності до оптимальних величин у вільний час, наявність адекватних методів цілеспрямованого впливу на процеси розвитку особистості під час позаурочної діяльності

33. Назвіть провідні компоненти концептуальної моделі ефективного використання вільного часу дітей і підлітків:

А. *Впровадження оптимального рухового режиму, використання традиційних та нетрадиційних форм фізичного виховання, застосування засобів психофізіологічного впливу на організм, проведення самостійних тренувальних занять у вільний час

В. Впровадження максимальних рухових навантажень, використання альтернативних форм фізичного виховання, застосування засобів аутогенного тренування, проведення самостійних тренувальних занять у навчальний час

С. Впровадження мінімальних рухових навантажень, використання альтернативних форм фізичного виховання, застосування засобів аутогенного тренування, проведення самостійних тренувальних занять у навчальний час

D. Визначення структурних особливостей гострої та хронічної захворюваності, урахування особливостей фізичного розвитку, проведення самостійних тренувальних занять у вільний час

Е. Урахування особливостей організації харчування, урахування особливостей організації відпочинку, урахування особливостей розподілу режимних компонентів

34. Перерахуйте основні методи та засоби цілеспрямованого впливу на функціональний стан організму дітей і підлітків у вільний час:

А. *Психофізичне тренування, психотехнічні ігри, вправи традиційних і нетрадиційних форм фізичного виховання, професійно-прикладна фізична підготовка

В. Аутогенне тренування, вправи альтернативних форм фізичного виховання, вправи нетрадиційних форм фізичного виховання

С. Вправи нейролінгвістичного програмування, вправи нейровізуального програмування

D. Когнитівно-поведінкова терапія, колективно-орієнтовна терапія, особистісно-орієнтована терапія,

Е. Зорова гімнастика, імітаційні вправи, професійно-прикладні ігри, військово-прикладні ігри

Література

1. Гігієна та екологія / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. та ін.] ; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 433—448, 465.

2. Гигиена и экология / [Бардов В. Г., Москаленко В. Ф., Омельчук С. Т. и др.] ; под ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2008. ― С. 430—445.

3. Hygiene and ecology / [Bardov V. G., Moskalenko V. F., Omelchuk S. T. and others] ; under the editorship V. G. Bardov. ― Vinnytsya: Nova Knyha publishers, 2009. ― P. 416—430.

4. Даценко І. І. Профілактична медицина : загальна гігієна з основами екології / І. І. Даценко, Р. Д. Габович. ― К.: Здоров’я, 2004. ― С. 420―422, 524―529, 534―540.

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 45