Угорщина в повоєнний період
У зайнятому радянськими військами м. Дебрецені було створено коаліційний Угорський національний фронт незалежності. До нього ввійшли різні партії (Партія дрібних сільських господарів, угорська Комуністична партія, Соціал-демократична партія Угорщини, Національна селянська партія, партії буржуазно-демократичного спрямування) та профспілки.
На виборах до тимчасового парламенту партії Національного фронту одержали більшість мандатів.
22 грудня 1944 р. Новий парламент створив національний уряд, який очолив Бела Міклош.
28 грудня 1944 р. Уряд Міклоша оголосив війну Німеччині.
Листопад 1945 р. Були проведені парламентські вибори. На виборах блок буржуазно-демократичних партій одержав 57% голосів, комуністи — 17 %, соціал-демократи — 17,4%.
Був сформований новий коаліційний уряд, у якому буржуазно-демократичні партії отримали 9 міністерських портфелів, комуністи — 4, соціал-демократи — 4, національна селянська партія — 1.
Комуністи контролювали головні міністерські посади: внутрішніх справ, транспорту, промисловості, правосуддя.
Розпочалися соціально-демократичні перетворення.
1 лютого 1946 р. було скасовано монархію і проголошено республіку, засновано посаду президента.
Заходи уряду
1. Було розпущено військові організації та поліцію угорських фашистів, їх майно підлягало конфіскації.
2. Була проведена аграрна реформа, внаслідок якої землі фашистських керівників та військових злочинців конфісковувалися, а великі та середні маєтки викуповували.
3. 58% землі було розділено серед 642 тис. безземельних і малоземельних селян, які отримали наділи до 3 га. Понад 1,3 млн га цих земель залишилося в руках держави. На них створювалися державні підприємства.
4. У грудні 1946 р. уряд прийняв декрет про перехід у державне управління 14 найбільших підприємств важкої промисловості.
5. На початку 1947 р. були розгромлені буржуазно-демократичні партії внаслідок сфабрикованої справи про антиреспубліканський заколот проти угорського суспільства.
6. У серпні 1947 р. на парламентських виборах більшість здобули комуністи, внаслідок обіцянок народу поліпшити життя.
Початок будівництва соціалізму за радянським зразком
1.У 1948 р. було створено єдину правлячу партію — Угорську партію трудящих (УПТ) на чолі з М. Ракоші — шляхом об'єднання комуністичної партії з соціал-демократичною.
2.Прийнято закон про націоналізацію банків і великих підприємств. До 1949 р. було націоналізовано 90% промисловості, вугільні шахти та електростанції, фінанси, значна частина торгівлі.
3.У 1949 р. прийнято Конституцію Угорщини, за якою було ліквідовано посаду президента і запроваджено колегіальний орган — Верховну Раду.
4.Формувався культ особи М. Ракоші.
5.У країні посилилися репресії. За період 1949-1956 рр. в країні зазнали репресій понад 100 тис. осіб.
6.Ліквідовано місцеве самоврядування і запроваджено систему Рад.
7.Розпочалася насильницька колективізація селянства. До початку 1955 р. 20% всієї орної землі оброблялося сільськогосподарськими кооперативами, а ще 12% — державними сільськими господарствами.
8.Розпочалася індустріалізація країни. Будувалися металургійні та алюмінієві комбінати, машинобудівні заводи, електростанції.
9.Посилилися адміністративно-командні методи управління економікою і всім життям суспільства, які запроваджувалися під безпосереднім впливом сталінського керівництва СРСР.
Революція 1956 р. Передумови революції:
1. Без глибокого аналізу та врахування господарських можливостей, внутрішньої ситуації в країні були встановлені надмірно завищені планові завдання, які не виконувалися і становили серйозну помилку у керівництві країною.
2. Внаслідок проведення індустріалізації в народному господарстві з'явилися глибокі диспропорції, що призвело до відставання інших галузей промисловості, особливо легкої та харчової.
3. Під час проведення насильницької колективізації всіляко форсувалися темпи колективізації, порушувався принцип добровільності.
4.Усе це несприятливо позначалося на загальному економічному становищі, матеріальному забезпеченні трудящих Відбувалося зниження життєвого рівня населення, знизилася реальна заробітна плата робітників та службовців.
5.Проводилися необгрунтовані репресії в країні та й всередині самої УПТ, різноманітні судово-адміністративні переслідування.
Причини революції:
1. Криза командно-адміністративної моделі розвитку за радянським зразком, її невідповідність угорським реаліям.
2. Невдоволення народних мас встановленням у країні тоталітарної системи радянського зразка.
3. Прагнення національної незалежності та демократизації країни.
4. Невдоволення народних мас соціалістичними перетвореннями в країні, проведенням форсованої індустріалізації та насильницької колективізації, знищенням приватної власності.
5. Незадоволення зниженням життєвого рівня населення.
6. Вплив антитоталітарних виступів у Польщі в 1956 р.
Характер революції: народно-демократична.
Рушійні сили революції: творча інтелігенція, студенти, робітники. Завдання революції:
1. Ліквідувати тоталітарну систему радянського зразка.
2. Ліквідувати командно-адміністративну систему.
3. Побудувати демократичний, національний соціалізм. Події, які відбувалися напередодні революції:
Липень 1953 р. Прем'єр-міністром Угорщини став Імре Надь, який розпочав реформи і деяку лібералізацію режиму:
• розпочато реабілітацію незаконно засуджених;
• ліквідовуються концтабори;
• знижено темпи колективізації селян і дозволено вихід селян з колгоспів;
• скорочено капіталовкладення у важку промисловість;
• розпочалося прискорення розвитку тих галузей промисловості, які виробляли товари масового споживання;
• було знижено податки і норми обов'язкових поставок сільськогосподарської продукції.
У квітні 1955 р. І. Надь був звільнений з поста прем'єра. Листопад 1955 р. І. Надя виключили з рядів УПТ. 1956 р. Після XX з'зду КПРС до Угорщини прибув А. Мікоян. М. Ракоші був усунений з поста першого
секретаря Угорської партії трудящих. На його місце був обраний Е. Гере. Привід до революції: припинення в Угорщині демонтажу тоталітарного режиму після усунення І. Надя; наростання кризи і невдоволення народних мас. Початок та перебіг революції:
23 жовтня 1956 р. Студенти вийшли на масову демонстрацію з вимогами:
• повернення І. Надя на посаду глави держави і продовження реформ;
• вільні вибори до парламенту на багатопартійній основі;
• свобода слова і друку.
Мирна демонстрація студентів переросла у повстання, бо загони органів безпеки відкрили вогонь по демонстрантах.
Керівництво країни було налякане подіями і І. Надь був повернутий на посаду прем'єр-міністра. За допомогою радянських військових частин, розташованих в Угорщині, повстання частково було припинено.
29 жовтня 1956 р. На площі перед парламентом зібрався 10-тисячний натовп мирних людей, вимагаючи усунення Е. Гере. По демонстрантах був відкритий вогонь. Вбито 820 осіб. У країні розпочалася революційна боротьба. На місцях виникали революційні органи влади. Радянське керівництво усунуло Е. Герека від влади. Угорську партію трудящих очолив Я нош Кадар. Усунення Е. Гере було сприйнято в Угорщині як велику перемогу реформаторських сил. Уряд І. Надя почав здійснення реформ.
1.Уряд реорганізовується на багатопартійній коаліційній основі.
2.Оголосив про припинення вогню.
3.Розпочалося визнання революційних органів влади на місцях.
4.Прийнято рішення про виведення радянських військ із Будапешта.
5.Оголошено про вихід Угорщини з ОВД (Організації Варшавського Договору) і прийняття нею статусу нейтральної держави.
Радянське керівництво вирішило силою задушити революцію в Угорщині. Для здійснення цього задуму було розроблено операцію " Вихор" і створено 60-тисячне угруповання радянських військ.
Створено паралельний Тимчасовий революційний робітничо-селянський уряд Угорщини на чолі з Я. Кадаром, який "запросив" до країни радянські війська для придушення революції та повалення уряду І. Надя.
4 листопада 1956 р. Радянські війська розпочали наступ на Угорщину. Уряд І. Надя був заарештований. На захист революції піднялися народні маси. Збройна боротьба тривала до 11 листопада 1956 р.
Сили були нерівні: загинуло 2,5 тис. повстанців, поранено 19 тис.
Втрати радянських військ. 1,6 тис. убито, 2 тис. поранено.
Наслідки революції
1. Революція зазнала поразки.
2. До кінця 1956 р. країну залишило понад 170 тис. осіб.
3. Велася розправа з учасниками революційних подій:
• понад 300 осіб засуджено до смертної кари;
• 16 тис. осіб засуджено до різних термінів ув'язнення;
• був страчений І. Надь.
4. На десятки років запанував режим Я. Кадара, який очо-
лив комуністичну партію, що дістала назву Угорська со-
ціалістична робітнича партія (УСРП).
Улітку 1989 р. Верховний суд Угорщини повністю виправдав І. Надя та його сподвижників і відбулося урочисте переза-ховання їхніх останків на площі Героїв у центрі Будапешта.
Відгуки на угорську революцію у світі
1. Повстанців підтримала міжнародна громадськість.
2. Генеральна Асамблея ООН у листопаді 1956 р. вимагала від СРСР припинити агресію.
Режим Я. Кадара (1956 - 1988 рр.)
Я. Кадар був змушений піти на деякі ліберальні реформи. 1. У політичній сфері:
• переглянуто методи будівництва соціалізму;
• розпочато реабілітацію політичних діячів, які були репресовані в період "культу особи" М. Ракоші;
• у виборчій системі запроваджено принцип висування не одного, а кількох кандидатів, відкликання їх за вимогою виборців.
2. Економічні реформи:
• змінилися методи планування та управління;
• розширилася самостійність підприємств;
• запроваджено госпрозрахунок;
• процвітав дрібнотоварний приватний сектор (місцеві промисли, переробка сільськогосподарської продукції);
• процес розширення приватного сектору, який виробляв 50% ВВП;
• у промисловості розвивалися ті галузі, які використовували новітню технологію (оптику, електроніку, точну механіку);
• дотримання принципу добровільності при створенні сільськогосподарських кооперативів;
• стимулюваїшя експорту сільськогосподарської продукції.
3. У соціальній сфері:
• вжито заходів для поліпшення життєвих умов трудящих;
• запроваджено пенсії для членів кооперативів;
• запроваджена матеріальна зацікавленість від результатів праці робітників.
Режим Я. Кадара — це режим "ліберального комунізму". З другої половини 80-х рр. розпочалося поглиблення кризових явищ у суспільстві.
Революційні перетворення 1988 - 1990 рр. Причини революційних перетворень
1. Криза економіки і всього суспільно-політичного життя Угорщини.
2. Банкрутство соціалістичної системи господарювання.
3. Спад життєвого рівня населення (неодноразово підвищувалися ціни, скорочувалася зарплата тощо).
4. Масове невдоволення існуючими порядками.
5. Велика зовнішня заборгованість (у 1989 р. 20 млрд доларів).
Демократичні перетворення розпочалися в Угорщині у 1988 р.
1988 р. Конференція Угорської соціалістичної робітничої партії критично оцінила свою діяльність і визнала необхідність проведення реформ.
Я. Кадар, який три десятиліття очолював партію, добровільно пішов у відставку. На арену виходили опозиційні сили.
Наприкінці 1988 р. В країні діяло понад 40 політичних партій і рухів. Відбувся "круглий стіл", на якому УСРП відмовилася від монополії на владу.
1989 р. Державні збори після проміжних парламентських виборів поповнилися опозицією. Парламент прийняв низку демократичних законів:
• про свободу мітингів та зборів;
• про пресу;
• про право на страйки;
• про заснування конституційного суду і посади президента.
1989 р. УСРП саморозпустилася і проголосила створення нової Угорської соціалістичної партії, яка заявила про свій перехід на соціал-демократичиі засади.
Цс означало кінець комунізму в Угорщині.
29 березня 1990 р. Відбулися вибори до парламенту на бага-топартійній основі. Ліві сили потерпіли поразку. Переміг союз демократичних сил Угорщини — Угорський демократичний форум, лідер якого Й. Анталл очолив новий коаліційний уряд, а вільний демократ А. Генц став президентом.
У країні розпочалися мирні реформи
Висновки
1.Події 1988-1989 рр. в Угорщині відбувалися мирним шляхом, без значних потрясінь.
2.Відновлення парламентської демократії відкрило перед Угорщиною шлях до демократичної правової держави європейського типу.
• Намагається подолати економічні відмінності східних і західних регіонів.
• Входить до Ради Європи.
• У 1999 р. Угорщина вступила до НАТО.
1 1 травня 2004 р. стала повноправним членом ЄС. Угорщина сьогодні — одна з країн пострадянської Європи, що успішно і динамічно розвивається
2 Українсько-уі орські відносини Грудень 1991 р. Угорська республіка одна із перших визнала незалежність України і встановила з нею дипломатичні відносини.
3 1992 р. Підписано Договір про основи добросусідства і співробітництва між Україною і Угорською республікою, який створив сприятливі умови для розвитку угорсько-українського співробітництва. Налагоджено нормальні дипломатичні, політичні й економічні зв'язки з Україною.
4 Договірно-правову базу співробітництва становлять понад 80 двосторонніх угод у політичній, торговельно-економічній, військовій та культурній сферах.
5 1999 р. Візит до Закарпаття, де проживає велика угорська меншина, президента Угорщини А. Генца.
6Лютий 2000 р. Відбувся офіційний візит до Києва прем'єр-міністра Угорської республіки Віктора Орбана.
Сучасне становище Угорщини
Угорщина сьогодні — парламентська республіка, високо-розвинена індустріально-аграрна держава, економіка якої інтегрована в загальноєвропейський ринок. Парламент обирає президента на 5 років — не більше ніж на два терміни. Президент призначає прем'єр-міністра — лідера партії, що перемогла на парламентських виборах.
Протягом 90-х рр. в країні відбувалися значні перетворення, спрямовані на побудову ринкової економіки і становлення громадянського суспільства:
• За останні 10 років в економіку Угорщини було вкладено 20 млрд доларів інвестицій.
• 3 1996 р. стабільний приріст ВНП становив 5%.
• 70% експорту Угорщини йде в країни Євросоюзу.
2/3 ВНП створює приватний сектор