Л i к у в а н н я г о с т р о г о с е р е д н ь о г о о т и т у.
При гострих середнiх отитах показана iнтенсивна консервативна терапiя (режим, дiєта, антигiстамiнi, сульфанiламiднi препарати, антибiотики, судинозвужуючi краплi в нiс i т.д.).
Hавiть при швидкому клiничному одужанi хворi повиннi спостерiгатись лiкарем; через 3-4 тижнi необхiдно провести контрольне дослiдження слуху.
В до антибiотичну еру основним методом лiкування була термiнова мiринготомiя (парацентез). В теперiшнiй час вона, нажаль, забута, що виявилось однiєю з причин розвитку хронiчних секреторних середнiх отитiв i збiльшенням частоти латентних, з скритним перебiгом, хронiчних ускладнень гострих середнiх отитiв.
Ш л я х и в в е д е н н я л i к і вп р и в у ш н и х з а х в о р ю в а н н я х. Загальнi методи: внутрiшньом'язово, внутрiшньовено (при важких формах захворювання), внутрiшньоартерiально (при внутрiшньочерепних ускладненнях), iнтралюмбально, субокципiтально.
Мiсцево: через слухову трубу, в зовнiшнiй слуховий прохiд у виглядi свiчок, що мiстять в собi антибiотики, антисептики, кортикостероїди, через перфорацiйний отвiр в барабаннiй перетинцi, в барабанну порожнину за допомогою тимпанопункцiї, шляхом антропункцiї, субперiостально в завушну дiлянку, парамеатально (у тому числi меатотимпанальна блокада).
Хороший знеболюючий ефект одержують при введенi в зовнiшнiй слуховий прохiд карбоглiцерiнових крапель:
Acidi carbolici cristalisati - 0.5, D i c a i n i - 0.1, G l i c e r i n i - 10.0
Карбоглiцерин примiняють тiльки в доперфорацiйному перiодi. В ексудатi вiн перетворюється у водний розчин карболової кислоти, яка дiє подразнююче на шкiру зовнiшнього слухового проходу i припiкає слизову оболонку барабанної порожнин.
Знеболюючим ефектом володiють спирт (5% борний), тепло, холод.
Якщо пiсля декiлькох днiв лiкування загальний стан здоров'я хворого не покращується, сильний бiль у вусi продовжується, температура тiла залишається високою i барабанна перетинка випнута в бiк зовнiшнього слухового проходу, то необхiдно виконати парацентез. Вiн також показаний при подразненi внутрiшнього вуха, мозкових оболонок (блювання, запаморочення, озноби, сильний головний бiль).
При переходi гострого гнiйного середнього отиту в пiдгостру форму, коли потовщена слизова оболонка випинається через перфорацiйний отвiр, показано примiнення 3% борного спирту, який зневоднює тканини. Якщо це не призводить до бажаного результату, прибiгають до видалення її вушною петлею, конхотомом.
Фактори, що сприяють розвитку гострого середнього отиту у дiтей.
У новонароджених i дiтей раннього вiку слухова труба значно ширше i коротше, нiж у дорослих, неповнiстю закривається, а прямий напрямок її та горизонтальне положення дитини при годуваннi сприяє легкому проникненню в барабанну порожнину мiкробiв, вiрусiв, слизу з носоглотки, а iнодi i харчових часточок.
Hаявнiсть в порожнинах середнього вуха ембрiональної мiксоїдної тканини, що має низьку опiрнiсть по вiдношеню до iнфекцiї, служить сприятливим пiдгрунтям для розвитку i пiдтримки запального процесу. У недоношених i ослаблених рiзними захворюваннями дiтей трансформацiя мiксоїдної тканини в слизову оболонку затримується на мiсяцi i навiть роки
Аденоїдити, якi нерiдко виявляються вже на першому роцi життя, сприяють розвитку середнього отиту у дiтей.
Важливими факторами в розвитку гострого середнього отиту у дiтей раннього вiку (до 3-х рокiв) є недосконала функцiя вегетативної нервової системи та iмунiтету, особливо мiсцевого (секреторнi антитiла).
Вузькiсть порожнини носа, носоглотки сприяють застiйним явищам в них при запальних процесах, порушенню функцiї слухової труби i т.д.
Частiше розвиваються середнi гнiйнi отити у дiтей, що знаходяться на штучному вигодовуваннi.
Бiльш висока захворюванiсть дiтей катарами верхнiх дихальних шляхiв i шлунково-кишкового тракту сприяє розвитку гострих середнiх отитiв.