Раптова поява дихання аномального типу 5 страница

• чи були носові кровотечі, кровотечі з лунки зуба, внутрішні крово­течі;

• чи з'являлися на шкірі петехії, великі крововиливи;

• яка локалізація елементів геморагічної висипки;

• коли з'явилися болісність і збільшення периферійних лімфатичних вузлів;

• чи є біль у животі, особливо в правому підребер'ї;

• чи є біль у кістках;

• чи були напади запаморочення, головного болю.

Звертається особлива увага на наявність слабкості, адинамії, дратли­вості пацієнта, його неспокій, швидку втомлюваність.

Збирається сімейний анамнез з урахуванням генетичної та спадкової патології, а також алергологічний анамнез, з'ясовується, чи є в родині хронічні інфекції (туберкульоз, венеричні захворювання), чи часті гострі інфекційні захворювання.

Огляд

Під час проведення огляду важливо звернути увагу на таке:

• колір шкіри, слизових оболонок та склер (блідість, жовтяниця);

• наявність геморагічної висипки (характер, розміри елементів, ло­калізація, симетричність, перебіг);

• наявність патологічних змін у ротовій порожнині (ділянки некрозу, афти, виразки);

• збільшення периферійних лімфатичних вузлів (визначається їх фор­ма, розмір, гіперемія шкіри над ними);

• збільшення колатеральних судин (венозна сітка);

• стан нігтів і волосся.

Перкусія, пальпація, аускультація дають змогу визначити і дати клінічну оцінку периферійним лімфатичним вузлам, оцінити патологічні зміни внутрішніх органів (збільшення печінки, селезінки), побачити, в якому стані система кровообігу, з боку якої проявляються зміни у вигляді слабкості тонів серця, систолічного шуму, тахі- або брадикардії.

Для діагностики захворювань системи крові важливе значення має правильна оцінка даних, які отримують під час дослідження морфо­логічних критеріїв плазми крові і формених елементів.

Клінічний аналіз крові — найпоширеніше лабораторне дослідження. Гемограма допомагає припустити наявність того чи того захворювання, а також допомагає визначити тактику подальшого догляду і лікування хво­рого. Однак діагностична цінність гемограми має значення лише в сукуп­ності з повним клінічним обстеженням пацієнта.

На основі даних повного клінічного обстеження медична сестра фор­мулює й узгоджує з родичами проблеми пацієнта, складає план сестринсь­кого догляду.

Проблема Блідість шкіри, ламкість нігтів і волосся, слабкість, сонливість, зниження апетиту Причина Зниження вмісту гемоглобіну й еритроцитів у крові

Мета Відновити нормальний вміст гемоглобіну й еритро­цитів у крові.

Дії медичної сестри

· Дати оцінку ступеня важкості анемії, разом з лікаремвирішити питання про необхідність госпіталізації,з'ясувати причини анемії.

· Виконувати призначення лікаря.

· Організувати правильний режим дня з максимальним

· перебуванням на свіжому повітрі.

· Створити комфортні умови, позитивний емоційний

· клімат.

· Організувати антианемічне харчування.

Проблема Збільшення числа еритроцитів у крові новонарод­женого

Причина Гіпоксія, пов'язана передусім з природженою вадою сер­ця.

Мета Спрямувати зусилля на ліквідацію гіпоксії у новонарод­женого.

Дії медичної сестри

· Організувати належний догляд за новонароджениму кювезі.

· Виконувати призначення лікаря.

Проблема Збільшення в крові новонародженого ретикулоцитів

Причина Посилення руйнування еритроцитів, що найчастіше буває пов'язано з гемолітичною хворобою новонарод­жених.

Мета Припинити руйнування еритроцитів.

Дії медичної сестри

· Разом з лікарем вирішити питання про замісне переливання крові новонародженому після з'ясування причинруйнування еритроцитів.

· Виконувати призначення лікаря.

Проблема Збільшення швидкості згортання крові

Причина Запальні та імунні процеси в організмі.

Мета Ліквідувати запальний чи імунний процес в організмі.

Дії медичної сестри

· Разом з лікарем провести повне клінічне обстеженняпацієнта.

· З'ясувати причину такого стану. Виконувати призначення лікаря.

Проблема Поява жовтяниці

Причина Руйнування еритроцитів, підвищення в крові вмісту білірубіну.

Мета Припинити руйнування еритроцитів.

Дії медичної сестри

· З'ясувати причини появи жовтяниці.

· Провести разом з лікарем повне клінічне обстеження.

· Виконувати призначення лікаря.

Проблема Збільшення кількості нейтрофілів у периферійній крові

Причина Гнійно-загальні процеси в організмі пацієнта.

Мета Ліквідувати гнійно-запальний процес в організмі.

Дії медичної сестри

· Правильно прочитати аналіз білої крові, врахувати вікпацієнта.

· Звернути увагу на кількісний вміст паличкоядерних нейтрофілів і юних (зсув формули крові вліво).

· Разом з лікарем провести клінічне обстеження.

· Виконувати призначення лікаря.

Проблема Зменшення кількості лейкоцитів

Причина Вірусні інфекції, дія радіоактивних речовин, вплив деяких лікарських препаратів.

Мета Ліквідувати вплив на організм негативних чинників.

Дії медичної сестри

· З'ясувати причину лейкопенії.

· Провести з лікарем повне клінічне обстеження

· Вирішити питання про необхідність госпіталізації.

· Виконувати призначення лікаря.

Проблема Збільшення кількості лімфоцитів у периферійній крові

Причина Туберкульозна інтоксикація, аденовірусна інфекція, кір, паротитна інфекція, кашлюк, лімфатико-

гіпопластич-ний діатез, лімфобластний лейкоз.

Мета Спрямувати зусилля на ліквідацію інфекції та інтокси­кації в організмі.

Дії медичної сестри

· З'ясувати причину лімфоцитозу.

· Вирішити з лікарем питання про госпіталізаціюпацієнта і специфічність лікування.

· Виконувати призначення лікаря.

Проблема Збільшення кількості моноцитів у периферійнійкрові

Причина Інфекційний мононуклеоз, вірусні захворювання.

Мета Ліквідувати інфекційний процес в організмі.

Дії медичної сестри

· З'ясувати причину моноцитозу.

· Провести повне клінічне обстеження пацієнта.

· Вирішити питання госпіталізації.

Проблема Зменшення кількості еозинофілів у периферійній

крові

Причина Важкі форми інфекційних захворювань. Несприятливий прогноз при таких захворюваннях, як кір,

черевний тиф, сепсис.

Мета Ліквідувати інфекційний процес в організмі.

Дії медичної сестри

· Негайно викликати лікаря чи повідомити його про станпацієнта.

· Вирішити з лікарем питання догляду і лікування.

Проблема Зменшення кількості лімфоцитів у периферійній крові

Причина Період гарячки при інфекційних захворюваннях.

Несприятливий прогноз при таких захворюваннях, як лімфосаркома, лімфогранулематоз.

Мета Ліквідувати інфекційний процес, інтоксикацію в організмі.

Дії медичної сестри

· Викликати лікаря або повідомити його про станпацієнта

· Вирішити питання подальшого догляду і лікування.

Проблема Зменшення кількості моноцитів у периферійній крові

Причина Важкі форми інфекційних хвороб, сепсис, лейкоз.

Мета Спрямувати зусилля на ліквідацію інфекції та інтокси­кації в організмі.

Діїмедичної сестри

· Повідомити лікаря про зміни в аналізі крові. Вирішити питання подальшого догляду і лікування.

Проблема Зменшення кількості тромбоцитів у периферійній крові

Причина Тромбоцитопенічна пурпура, лейкоз, апластична анемія.

Мета Спрямувати зусилля на ліквідацію інтоксикації в організмі.

Дії медичної сестри

· Провести разом з лікарем повне клінічне обстеження.

· Організувати консультацію гематолога і вирішити питання про госпіталізацію.

Проблема Слабкість, задишка, тахікардія, блідість, схуднен­ня, набряки, трофічні розлади Причина Анемія у людей старечого віку.

Мета Нормалізувати вміст еритроцитів і гемоглобіну в пе­риферійній крові.

Дії медичної сестри

· Провести контроль аналізу периферійної крові.

· Обстежити пацієнта і з'ясувати причину його проблеми.

· З лікарем вирішити питання про раціональне збалансо­ване харчування даного пацієнта.

· Простежити виконання пацієнтом призначень лікаря щодо медикаментозної терапії.

· У важких випадках вирішувати питання про госпіталізацію і консультацію гематолога.

Проблема На 1-му місяці життя у дитини бліда шкіра,слабкість, анорексія, різке зниження

еритроцитів і гемоглобіну в периферійній крові

Причина Спадкова апластична або гіпопластична анемія, в осно­ві якої лежить пригнічення

кровотворення і порушення проліферації родоначальних елементів гемопоезу.

Мета Спрямувати зусилля на нормалізацію всіх показників периферійної крові.

Дії медичної сестри

· Зробити розгорнутий аналіз крові.

· Організувати консультацію лікаря-гематолога.

· Організувати консультацію в медико-генетичній консультації.

· Направити на стаціонарне лікування.

Проблема Поява жовтяниці на перших місяцях життя

Причина Спадкові захворювання, щоможуть бути пов'язані зі зміною форми і розмірів

еритроцитів, природженою нестачею різних ферментів в еритроцитах. У пери­ферійній

крові визначається анемія з ретикулоцитозом.

Мета Спрямувати зусилля на нормалізацію всіх показників периферійної крові.

Дії медичної сестри

· Зробити розгорнутий аналіз крові.

· Організувати консультацію гематолога.

· Організувати консультацію в медико-генетичній консультації.

· У важких випадках терміново

·

Порушення, які виявляють під час обстеження серцево-судинної системи

Діяльність серцево-судинної системи слід оцінювати з урахуванням віку пацієнта, базуючися на даних комплексного дослідження серця і судин. Комплексне дослідження передбачає анамнез, огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію, лабораторне та інструментальне обстеження.

Анамнез

У пацієнта необхідно довідатися про такі симптоми:

• чи є у нього задишка;

• яка задишка: у стані спокою чи після фізичного навантаження;

• чи спостерігається ціаноз губ, нігтів, загальний ціаноз шкіри;

• ціаноз буває в стані спокою чи після фізичного навантаження;

• коли з'являються набряки ніг, попереку, обличчя, можливо, вони збільшуються під кінець дня;

• чи спостерігається серцебиття;

• чи відчувається біль у ділянці серця, його локалізація, час виникнен­ня, тривалість, інтенсивність, іррадіація, провокуючі чинники, індивіду­альні прояви;

• чим знімається біль у ділянці серця;

• час появи шуму в серці;

• наявність у родині осіб із захворюваннями серця;

• частота захворювань на гострі респіраторні вірусні інфекції, ангіни, наявність хронічного тонзиліту тощо.

Огляд

Під час проведення огляду важливо дати оцінку функцій серцево-судинної системи за такими критеріями:

• важкість загального стану і положення в ліжку;

• серцева задишка (експіраторна чи змішана), посилюється в поло­женні лежачи чи послаблюється, коли пацієнт сідає (іноді задишка супро­воджується ціанозом, це ядухо-ціанотичний синдром);

• шкіра бліда або ціанотична (відтінок шкіри може бути синім, вишне­во-червоним, фіолетовим тощо), у ділянках ціанозу шкіра холодна;

• збільшення шийних вен, їх пульсація;

• набряки на нижніх кінцівках;

• зміна форми фаланг пальців рук і ніг (форма "скельця годинника");

• розширення вен.

Під час огляду ділянки серця важливо звернути увагу на такі показни­ки, як серцевий поштовх і серцевий горб.

Пальпація. Перкусія. Аускультація

Отримані під час об'єктивного обстеження дані дають змогу оцінити стан пацієнта за такими клінічними проявами:

• шляхом пальпації серцевого поштовху визначити його локалізацію, поширеність, висоту, силу (резистентність), тремтіння передньої грудної стінки;

• характеризуючи пульс, визначити частоту, ритмічність, слабкість, пружність, висоту, повноту;

• проводячи перкусію серця, визначити його розміри, положення в грудній порожнині, межі абсолютної та відносної тупості;

• проводячи аускультацію серця, дати характеристику тонам у різних положеннях пацієнта (лежачи, сидячи, стоячи), до і після фізичного наван­таження, під час нормального дихання та під час його затримки;

• характеризувати І тон (систолічний) та II тон (діастолічний) за кри­теріями звучності, ритмічності, інтенсивності, тембру, тривалості, ло­калізації, зміни під час фізичного навантаження або в різних положеннях тіла;

• визначити під час аускультації серцеві шуми за інтенсивністю, тем­бром, тривалістю, локалізацією, зв'язком із систолою чи діастолою;

• під час аускультації судин визначити артеріальний тиск.

Додаткові методи обстеження

• рентгенографія серця і головних судин у 3 проекціях;

• електрокардіографія (ЕКГ), фонокардіографія (ФКГ);

• полікардіографія, векторкардіографія;

• ехокардіографія;

• ультразвукова діагностика (УЗД) серця;

• реовазографія, реокардіографія;

• функціональні проби серцево-судинної системи.

На основі оцінки стану пацієнта медична сестра формулює й узгоджує з родичами пацієнта проблеми та складає план сестринського догляду.

Проблема Біль за грудниною з іррадіацією в ліву руку, ліву ло­патку, ліву щелепу

Причина Стенокардія.

Мета Ліквідація больового нападу.

Дії медичної сестри

· Заспокоїти пацієнта.

· Допомогти зайняти зручне положення в ліжку, виміря-сестри ти АТ, пульс.

· Записати ЕКГ.

· Дати хворому таблетку нітрогліцерину під язик.

· У разі необхідності повторити вживання нітрогліцерину че­рез 5—7 хе.

· Якщо нітрогліцерин не дає ефекту, ввести за призна­ченням лікаря наркотичний анальгетик (промедол, ом-нопон) або суміш такого складу: спазмолітик (папаве­рин, но-шпа), анальгетик (анальгін) та антигістамін-ний засіб (димедрол, піпольфен).

· Налагодити кисневу інгаляцію.

· У важких випадках забезпечити госпіталізацію хворого в кардіологічне відділення (госпіталізацію здійснюють після зняття больового синдрому).

Проблема Біль у серці, який не знімається нітрогліцерином і супроводжується нудотою, блюванням, пітливістю, порушенням ритму серця, відчуттям нестачі повітря

Причина Інфаркт міокарда.

Мета Зняття болю, обмеження зони некрозу, запобігання ускладненням.

Дії медичної сестри

· Заспокоїти хворого.

· Надати пацієнту положення напівсидячи з опущениминогами.

· Записати ЕКГ, виміряти АТ, пульс.

· Давати по одній таблетці нітрогліцерину під язик кожні 1015 хе протягом 11,5 год.

· Це сприятиме об­меженню зони некрозу в міокарді.

· З метою знеболення за призначенням лікаря внутрішньовенно ввести:

у разі помірного болю суміш, яка складається з анальгетика, спазмолітика та антигістамінного засобу (див. вище);

у разі кардіогенного шоку наркотичний аналь­гетик.

· За призначенням лікаря з метою розсмоктування тромбу у вінцевій артерії внутрішньовенно ввести тромболік (стрептокіназа, стрептодеказа) за схемою.

· Організувати госпіталізацію хворого в кардіологічне відділення після купірування болю.

· Хворого не можна перевдягати.

· Транспортувати хворого на ношах у го­ризонтальному положенні машиною швидкої допомоги.

Проблема Різке падіння систолічного артеріального тиску нижче 80 мм рт. ст. (у гіпертоніків

нижче 120 мм рт. ст.), пульсового тиску нижче ЗО мм рт. ст. Колір шкіри

сірувато-блідий, вона вкрита липким потом. Хворий загальмований, кількість сечі

менше ніж 20—30 мл/год

Причина Інфаркт міокарда, що ускладнився кардіогенним шоком.

Мета Ліквідація болю, нормалізація гемодинаміки і мікроцирку-ляції серця.

Діїмедичної сестри

· Покласти хворого в ліжко, заспокоїти.

· Негайно викликати лікаря.

· Виміряти АТ, пульс.

· Налагодити подачу зволоженого кисню.

· Пункція периферійної вени голкою великого діаметра.

· За призначенням лікаря налагодити інфузію рео-поліглюкіну пресорних амінів (дофамін) на ізотонічному розчині (внутрішньовенно повільно).

· З метою підвищити артеріальний тиск внутрішньо­венно ввести стероїдні гормони (преднізолон, гідрокор­тизон).

· На тлі розпочатої інфузії провести знедолення нарко­тичними анальгетиками (промедол).

· Катетеризація сечового міхура з наступним контро­лем погодинного діурезу.

· Уразі нормалізації гемодинаміки госпіталізувати хворо­го в реанімаційний блок кардіологічного відділення.

· Су­проводжуючи хворого, стежити за його станом, АТ, пульсом.

Проблема Сильний загруднинний біль, дифузний ціаноз, задишка, прогресуюче падіння АТ

Причина Тромбоемболія легеневої артерії.

Мета Ліквідація болю і нормалізація системи згортання крові.

Дії медичної сестри

· Заспокоїти хворого.

· Надати в ліжку положення з трохи піднятою верхньою сестричастиною тіла.

· Налагодити кисневу інгаляцію.

· Провести за призначенням лікаря знеболення наркотич­ними анальгетиками, протишокові заходи, ввести внутрішньовенно гепарин по 1015 тис. ОД.

· Контролювати пульс, АТ

· Записати ЕКГ.

· Після купірування болю, шоку, зменшення гострої ди­хальної недостатності забезпечити транспортування хворого в горизонтальному положенні з трохи піднятою верхньою частиною тіла в реанімаційний блок кардіоло­гічного відділення.

Проблема Серцебиття

Причина Синусова або пароксизмальна тахікардія.

Мета Зниження частоти серцевих скорочень.

Дії медичної сестри

· Заспокоїти хворого.

· Забезпечити хворому зручне положення в ліжку.

· Викликати лікаря. Записати ЕКГ.

· Провести механічні вагусні проби (проба Вальсальве пе­редбачає сильне натужування пацієнта після глибокого вдиху в положенні сидячи).

· Позитивна проба вказує на лабільність вегетативної системи.

· За призначенням лікаря внутрішньовенно ввести анти-аритмічний препарат та налагодити внутрішньовенне краплинне введення так званої поляризувальної суміші (глюкоза, інсулін та панангін).

· У разі важкої форми аритмії забезпечити переведення хворого в палату інтенсивної терапії.

Проблема Перебої в роботі серця

Причина Екстрасистолічна аритмія.

Мета Нормалізація серцевого ритму.

Дії медичної сестри

· Дії Забезпечити хворому зручне положення в ліжку.

· Заспокоїти хворого.

· Викликати лікаря.

· Підрахувати пульс, виміряти АТ. Записати ЕКГ.

· Якщо екстрасистоли спричиняють погане відчуття у хворого, за призначенням лікаря внутрішньовенно ввес­ти антиаритмічний засіб, налагодити внутрішньовен­ну інфузію поляризувальної суміші (див. вище).

Проблема Серцебиття, що супроводжується перебоями в ро­боті серця

Причина Миготлива аритмія.

Мета Нормалізація серцевого ритму.

Дії медичної сестри

· Заспокоїти хворого, забезпечити йому зручне положення в ліжку

· Викликати лікаря.

· Підрахувати пульс, виміряти АТ.

· Записати ЕКГ.

· За призначенням лікаря внутрішньовенно ввести анти­аритмічний засіб, налагодити внутрішньовенну інфузію поляризувальної суміші.

· Після покращення стану і зменшення ЧСС до 90110 за 1 хв транспортувати хворого в кардіологічне відділення.

Проблема Зникнення пульсу, падіння артеріального тиску до 0, смертельна блідість шкіри, стан

непритом­ності

Причина Тріпотіння і миготіння шлуночків.

Мета Припинення фібриляції шлуночків і відновлення синусно­го ритму.

Дії медичної сестри

· Негайно викликати лікаря.

· Розпочати серцево-легеневу реанімацію.

· Підготувати дефібрилятор до роботи.

· Після першого електроімпульсу дефібрилятора записати ЕКГ.

Проблема Стан непритомності, відсутність пульсу на вели­ких артеріях, зупинка дихання або