IV. ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ЗАЛУЧЕННЯ АУДИТОРІВ ДО ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ ЯК ЕКСПЕРТІВ
19. Згідно Кримінально-процесуального кодексу України особою, що проводить дізнання, слідчим, прокурором або суддею може бути викликана в якості експерта будь-яка особа, яка володіє необхідними знаннями для надання висновку з питань, що досліджуються (ст. 66, 75 КПК), за виключенням особи, яка знаходиться в службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або раніше була ревізором по справі.
З урахуванням Кримінально-процесуального кодексу України, Закону України "Про судову експертизу" та інших нормативно-правових актів по відношенню до аудиторів правомочними є виклики по залученню їх до процесуальних дій як експертів, якщо:
1) виклик здійснено особою, що проводить дізнання, слідчим, прокурором або суддею на підставі постанови про призначення експертизи по кримінальній справі;
2) предметом дослідження, за яким аудиторові пропонується дати висновок, є питання, що входять до виключної компетенції аудиторів;
3) аудитор, якого залучають до процесуальних дій як експерта, не є в службовій залежності від обвинуваченого, потерпілого, не проводив раніше ревізію (перевірку), матеріали якої фігурують у справі;
4) документально зафіксовано, що аудитор має відповідні державні дозволи на експертну діяльність.
20. Висновок експерта має самостійне доказове значення. У висновку має бути обов’язково зазначено: коли, де, ким (прізвище, освіта, спеціальність, учений ступінь і звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав та які провів дослідження, мотивовані відповіді на поставлені питання. Висновок підписується експертом.
21. За особою, якщо вона виконує функції експерта в порядку службового завдання (в межах робочого часу і за дорученням або з відома керівництва), зберігається середня заробітна плата за весь час, затрачений нею у зв’язку з явкою та викликом до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури чи суду; їй також мають відшкодовуватися органом, що зробив виклик вартість проїзду до місця виклику і назад, витрати, пов’язані з наймом житлового приміщення, та добові.
Законодавством також передбачено, що особам, які виконують функції експертів не в порядку службового завдання, за проведену роботу виплачується винагорода в розмірі, передбаченим попередньо укладеним договором.
22. На підставі наведеного, керуючись тим, що компетенція аудиторів визначена Законом України "Про аудиторську діяльність" та виходячи з того, що Закон України "Про судову експертизу" зобов’язує відповідні органи доручати проведення експертиз переважно фахівцям, внесеним до реєстру Міністерством юстиції України (ч. 3 ст. 9), аудитори можуть бути експертами у наступних випадках, а саме:
1) при наявності спеціального дозволу (свідоцтва) на експертну діяльність в межах компетенції, визначеного дозволу;
2) при наявності спеціального дозволу (свідоцтва) на експертну діяльність — в робочий час в порядку службового доручення по розгляду матеріалів ревізії (перевірки), що є предметом процесуального провадження за ст. 66 КПК, або з інших питань, що входять до компетенції аудиторів.
23. Законодавством (ст. 75 КПК) визначено, що експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. По цій причині аудитор, що залучається в якості експерта, не може використовувати при оформленні висновку будь-які фірмові бланки аудитора та робити посилання на сертифікат аудитора.
24. За надання завідомо неправдивих висновків або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків у суді або при провадженні попереднього слідства чи дізнання експерт несе кримінальну відповідальність згідно ст. 178, 179 Кримінального кодексу України.