Моделі практики соціальної роботи.

На сьогоднішній день склалися і функціонують три групи моделей соціальної роботи: соціолого-орієнтовані, психолого-орієнтовані і комплексні моделі.
Соціологія тяжіє до тих теорій соціальної роботи, які орієнтовані переважно на структурну соціальну роботу і припускає перш за все зусилля соціальних працівників оптимізувати діяльність установ соціальної сфери, які забезпечують соціальний захист і підтримку різним соціальним групам, підвищення ефективності соціальної політики в суспільстві в цілому. У зв'язку з цим об'єктом соціологічного аналізу є також і соціальні передумови, умови здійснення психосоціальної роботи, тобто технологій соціальної допомоги конкретним людям, які описуються в поняттях психосоціальних теорій соціальної роботи. Аналіз її сучасних моделей дозволив зробити висновок про те, що значна їх частина обумовлена соціологічними концепціями або такими, які сьогодні, по суті, є ними, лише певним чином трансформуючись відносно проблем соціальної роботи. Тому важливо встановити зв'язок цього теоретичного знання з основними напрямами практичної діяльності соціальних працівників.
Основними соціолого-орієнтованими теоретичними моделями вважають наступні: моделі соціальної роботи на основі теорії систем (соціальний працівник виявляє фактори оточення клієнта, фіксує наявність взаємодії або вплив на клієнта інших людей, а також вплив різних соціальних чинників); «моделі життя» (це екологічні теорії в практиці соціальної роботи, соціальний працівник в рішенні проблем клієнта впливає не тільки на нього, але і на його середовище); вирішуюча модель соціальної роботи (орієнтована як на підтримку різних соціальних груп, так і на вдосконалення різних послуг, що надаються клієнтам, а також на подолання негативного ставлення до тих, хто потребує допомоги соціальних служб, і до самих соціальних працівників); соціально-радикальна модель соціальної роботи (направлена на підвищення рівня і розвитку самосвідомості представників різних соціальних груп; є частиною руху за права людини; направлена на розвиток соціальних здібностей, індивідуальної і соціальної суб'єктності клієнта; не шукає шляхів зміни соціальних структур); марксистська модель соціальної роботи (основу даної моделі складає розуміння діяльності соціального працівника як сили, сприяючої здійсненню спільних колективних дій, що підвищують самосвідомість клієнта і направлених на здійснення позитивних змін у суспільстві на структурному рівні).
Технологічна специфіка психолого-орієнтованих і комплексних моделей соціальної роботи. Досвід розвитку технологій соціальної роботи у XX ст. дає всі підстави виділити в специфічну групу методи надання допомоги клієнтам.
Використовуючи психолого-орієнтовані теорії і психотехнології, сучасна стратегія психосоціальної роботи орієнтує соціальних працівників на те, щоб допомогти клієнтам оптимізувати власні зусилля, направлені на зміну життєвої ситуації, яка виникла на особистому або соціальному рівнях. Відповідно до цього стають пріоритетними ті теорії соціальної роботи, які дозволяють соціальному працівнику надавати клієнтам допомогу у формуванні і реалізації їх особистих і соціальних ресурсів.
Але аналіз технологій сучасної масової практики соціальної роботи за кордоном свідчить про те, що домінуючою, як і раніше, є психодинамічна модель (заснована на психодинамічній побудові теорії соціальної роботи), а також екзистенціальна модель (використовує відповідні підходи, згідно якими при аналізі поведінки клієнта необхідно враховувати, як клієнт сприймає і інтерпретує оточуючий світ, і як він оцінює свій соціальний статус), гуманістична модель (ґрунтується на прагненні соціальних працівників допомогти клієнтам на основі самопізнання і розуміння значущості свого особистого статусу зрозуміти самих себе і характер впливу оточуючого світу), рольова модель соціальної роботи (ґрунтується на рольовому програванні ситуації клієнта).
Серед комплексних моделей в практиці соціальної роботи найпоширеніша − комунікативна модель. Комунікативна модель соціальної роботи займає особливе місце − вона, з одного боку, об'єднує різні психологічні дослідження засобів, механізмів втручання в проблеми клієнтів; з іншого боку, є так би мовити єднальною ланкою між різними теоріями соціальної роботи. Крім того, ця модель сприяє розумінню соціальними працівниками своєї основної задачі. Особливе місце комунікативної моделі соціальної роботи обумовлено специфікою самої комунікативної теорії соціальної роботи. Комунікативна модель соціальної роботи як би узагальнює всі теорії комунікацій і підкреслює всі переваги чи недоліки аспектів, які розглядаються в них. Таким чином, комунікативна модель є нейтральною відносно інших моделей соціальної роботи, оскільки її методи сприяють підвищенню ефективності використання інших моделей практики соціальної роботи.

Марксистська модель

В основі марксистської моделі соціальної практики лежить розуміння діяльності соціального працівника як сили, що сприяє здійсненню спільних колективних дій, спрямованих на підйом самосвідомості і здійснення змін у суспільстві. Але спрямованість цієї «сили» в різних модифікаціях цієї моделі розглядається по-різному. В одному випадку на перше місце висувається така функція соціального працівника, як соціальний контроль, в іншому - роль соціального «стабілізатора», соціального «адвоката», соціального «лікаря». Соціальна робота в марксистській моделі в основному розглядалася і розвивалася на структурному рівні. Такі моделі соціальної роботи, мабуть, можуть бути ефективні при вирішенні цілого ряду соціальних проблем сучасного суспільства.