Організаційні компоненти ІС

Людський фактор (персонал) відіграє велику роль у забезпеченні ефективного функціонування ІС. Саме цим зумовлено виділення організаційних компонентів у самостійний напрям. Упровадження нової інформаційної технології передбачає, як правило, упорядкування і вдосконалення організаційної структури об'єкта. Головна проблема при цьому полягає у виявленні ступеня відповідності існуючим функціям управління й організаційній структурі, що реалізує ці функції і стратегію розвитку фірми.

Під організаційними компонентами ІС розуміють і сукупність методів та засобів, що дозволяють удосконалювати організаційну структуру об'єктів, управлінські функції структурних підрозділів; визначити штатний розклад і чисельний склад кожного структурного підрозділу; розробити посадові інструкції персоналу управління в умовах функціонування систем обробки даних (СОД).

Упровадження нових ІС сприяє вдосконаленню організаційних структур, оскільки передбачає визначення науково обґрунтованої чисельності апарату управління за структурними підрозділами, обумовлення чітких службових обов'язків кожного працівника, визначення нормального завантаження працівника протягом дня і на календарний період, розробка посадових інструкцій персоналу в умовах функціонування СОД, зокрема, в умовах аварійних ситуацій.

Апаратне та програмне забезпечення інформаційних систем

Назвемо апаратні компоненти, що входять до складу інформаційної системи:

· набір комп’ютерів;

· вхідні пристрої;

· вихідні пристрої;

· зовнішні накопичувачі;

· комунікаційне обладнання;

· блоки електричного живлення.

Комп’ютери

В ІС залежно від її призначення, можуть використовуватися персональні та промислові комп’ютери різноманітних потужностей та конфігурацій. Комп’ютери є центральними складовими ІС. Вони насамперед виконують обробку інформації, що надходить до системи.

Пристрої введення

Пристрої введення служать для введення інформації та підключаються до комп’ютерів. До них належать клавіатура (введення числової та текстової інформації), різноманітні маніпулятори (миша, трекболи та джойстики). Існують також пристрої введення – сканери, які призначені для оптичного зчитування зображень та перетворення їх на цифровий код. Для введення звукової інформації використовується мікрофон, який приєднується до входу звукової плати.

Пристрої виведення

Це пристрої, що приєднуються до комп’ютера, служать для виведення інформації. У комп’ютерних мережах та в окремих персональних комп’ютерах основним пристроєм виведення є монітор. Він призначений для відображення на екрані графічної та символьної інформації. Для виведення інформації на папір застосовуються інші пристрої – принтери. За принципом дії принтери поділяються на матричні, струменеві, світлодіодні та лазерні. Лазерні принтери забезпечують найякісніший друк.

Зовнішні накопичувачі

Для зберігання інформації, що надходить від пристрою введення або від комп’ютера, служать різноманітні накопичувачі інформації. Ці накопичувачі конструктивно не входять до складу комп’ютера, тому називаються зовнішніми. Нині найпоширеніші накопичувачі, у яких носіями інформації є магнітні та оптичні (лазерні) диски. Майже всі ПК мають приводи для роботи з жорсткими та гнучкими магнітними дисками, з лазерними компакт-дисками (CD-ROM).

Пристрої введення-виведення та зовнішні накопичувачі становлять сукупність периферійних пристроїв (центральним пристроєм є комп’ютер).

Комунікаційне обладнання

Комп’ютери, що входять до мережі, сполучаються між собою через лінії зв’язку. Сигнал, що надсилається одним комп’ютером до лінії зв’язку та одержується іншим, має бути підданий кодуванню та декодуванню. Це завдання у локальних мережах виконується мережним адаптером, а в глобальних мережах – модемом.