Пожежна безпека будівель та споруд

На розвиток пожежі у будівлях та спорудах значно впливає здатність окремих будівельних елементів чинити опір впливу теплоти, тобто їхня вогнестійкість.

Вогнестійкість — здатність будівельних елементів та конструкцій зберігати свою несучу здатність, а також чинити опір нагріванню до критичної температури, утворенню наскрізних тріщин та поширенню вогню. Вогнестійкість конструкцій та елементів будівель характеризується межею вогнестійкості.

Межа вогнестійкості — це час (у годинах) від початку вогневого стандартного випробування зразків до виникнення одного з граничних станів елементів та конструкцій (втрата несучої та теплоізолюючої здатності, щільності). Межі вогнестійкості та максимальні межі поширення вогню визначаються шляхом дослідження у спеціальних печах під відповідним навантаженням.

Межа поширення вогню — максимальний розмір пошкоджень (см), яким вважається обвуглення або вигорання матеріалу, що визначається візуально, а також оплавлюванням термопластичних матеріалів.

Примітка:

1. У дужках наведено межі поширення вогню для вертикальних і похилих ділянок конструкцій.

2.Скорочення «Н.Н.» означає, що покажчик не нормується.

Протипожежні перешкоди. При проектуванні й будівництві промислових підприємств передбачаються заходи, які запобігають поширенню вогню шляхом:

—поділу будівлі протипожежними перекриттями на пожежні відсіки;

—поділу будівлі протипожежними перегородками на секції;

—влаштування протипожежних перешкод для обмеження поширення вогню по конструкціях та горючих матеріалах (гребені, бортики, козирки, пояси);

— влаштування протипожежних дверей і воріт;

—влаштування протипожежних розривів між будівлями.
Протипожежна перешкода — це конструкція у вигляді стіни,

перегородки, перекриття або об'ємний елемент будівлі, які при значені для запобігання поширенню пожежі у прилеглих до них приміщеннях протягом нормованого часу. До протипожежних перешкод ставиться ряд вимог.

При складанні генеральних планів підприємств з точки зору пожежної безпеки важливо забезпечувати відповідні відстані від меж підприємств до інших підприємств і будівель.

Протипожежні відстані між будівлями повинні виключати загорання сусідньої будівлі протягом часу, необхідно для приве­дення у дію засобів пожежогасіння.

Для захисту конструкцій з металу, дерева, полімері в застосовують відповідні речовини (штукатурку, спеціальні фарби, лаки, обмазки). Зниження горючості полімерних матеріалів досягається введенням в них наповнювачів, антипіренів, нанесенням вогнезахисних покриттів. Як наповнювачі застосовуються крейда, каолін, графіт, вермикуліт, перліт, керамзит. Антипірени захищають деревину й полімери. При нагріванні вони виділяють негорючі речовини, перешкоджають розкладу деревини та виджіленню горючих газів.

Після закінчення термінів дії просочування та в разі втрати або погіршення вогнезахисних властивостей обробку (просочування) треба повторити. Перевірку стану вогнезахисної обробки слід проводити не менше одного разу на рік зі складанням акту перевірки.