Особливості стосунків з однолітками у підлітковому віці
Центральне місце в житті підлітка займає спілкування з товаришами. Якщо основою для об’єднань молодших школярів найчастіше виступає спільна діяльність, то тепер, навпаки, привабливість тих чи інших занять визначається передусім їхніми можливостями для спілкування з однолітками (Л.І.Божович).
Спілкування з товаришами у цьому віці набуває надзвичайної цінності, що дуже часто і навчання, і стосунки з рідними відходять на другий план. Найчастіше одна з головних причин зниження успішності та порушень поведінки, різних афективних переживань є незадоволення підлітків своїми стосунками з однолітками. Часто це не усвідомлюється ні дорослими, ні самими підлітками [4,5].
Змінюються суттєво і мотиви спілкування з товаришами та зумовлені ним переживання впродовж підліткового віку. Якщо в 4 класі домінує бажання просто бути серед однолітків, гратися з ними, щось разом робити, то в 5-6 класах основним стає прагнення набути статусу в їх колективі, а вже у 7-8 класах йдеться про потребу підлітка в автономії та визнанні власної цінності в очах однолітків. Дослідження свідчить, що саме фрустрація потреби бути авторитетним серед товаришів у багатьох підлітків спричиняє найважчі негативні переживання (С.К.Масгутова).
Приблизно з 6 класу школи спілкування підлітків перетворюється на самостійний вид діяльності, що займає багато часу і виконує важливу життєву роль. Старшому підліткові не сидиться вдома, він рветься до товаришів, проявляючи явне прагнення жити груповим життям. Це – характерна риса дітей саме підліткового віку.
Неблагополучні особисті взаємини з товаришами сприймаються і переживаються підлітками дуже важко, і в цьому ми можемо переконатися, знайомлячись з акцентуацією характеру, властивою підліткам. Багатьма дітьми цього віку розрив особистих стосунків з товаришами сприймається як персональна драма. Для того, щоб завоювати друзів, привернути до себе увагу товаришів, підліток прагне зробити все можливе. Заради цього він може піти на пряме порушення соціальних норм, що склалися, на відкритий конфлікт з дорослими [3,10]. .
З віком змінюються і критерії оцінки однолітків. Якщо в молодших класах вони передусім пов’язані з тим, як дитина виконує вимоги дорослих (її успішність, поведінка, громадська активність тощо), то у підлітків на перший план виходять особисті якості, і найважливіші серед них – товариськість, сміливість, уміння керувати собою, знання (а не просто успішність).
У підлітковому віці розвивається вміння орієнтуватися на вимоги товаришів, враховувати їх. Серед таких вимог особливе місце займає необхідність дотримуватися певного кодексу товариськості. Його нормами, як правило, є повага гідності, рівність, вірність, чесність, порядність, готовність прийти на допомогу товаришам, тощо.
Підлітковий кодекс товариськості інтернаціональний за своїм характером, а порушення його норм завжди і скрізь зауважується й засуджується однолітками. Особливо в підліткових групах засуджуються егоїстичність, жадібність, порушення слова, зрада товаришеві, зарозумілість, прагнення командувати, небажання зважати на думки товаришів. Така поведінка в групах підлітків не лише відкидається, але нерідко викликає у відповідь реакції по відношенню до порушника кодексу товариства. Йому оголошують бойкот, відмовляють в прийомі в компанію, в спільній участі в яких-небудь цікавих справах [10].
