ТЕМА 3. Гігієнічна оцінка впливу клімато-погодних умов на здоров’я людини. Геліометеотропні реакції та захворювання
Актуальність теми:
Профілактика метеотропних реакцій та захворювань, пов’язаних із змінами погоди та акліматизацією до нових кліматичних умов, грунтується на гігієнічній оцінці клімато-погодних умов і медичному прогнозуванню їх впливу на організм.
Навчальні цілі:
Знати механізм впливу клімато-погодних умов на організм людини.
Засвоїти основні методи медико-метеорологічного прогнозування і профілактики геліометеотропних реакцій.
Вміти оцінювати клімато-погодні умови місцевості, прогнозувати їх вплив на організм людини та розробляти профілактичні заходи.
Базові знання, вміння та навики:
Знати механізм впливу на організм метеочинників: сонячної радіації, температури, вологості, швидкості руху повітря, атмосферного тиску, методи їх дослідження та гігієнічної оцінки (загальна гігієна).
Зміст теми:
Погода, особливості впливу погодних умов на здоров’я. Біоритми, сезонні захворювання, геліометеотропні реакції. Складові частини профілактики: медичні класифікації погоди, медико-метеорологічне прогнозування погоди, система профілактичних заходів відповідно до прогнозу погоди. Клімат, гігієнічне значення. Класифікація клімату. Акліматизація. Кліматотерапія.
Рекомендована література:
Основна:
1. Мізюк М.І. Гігієна. Посібник для практичних занять. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 14-37.
2. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк Л.І. Гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2001. – С. 14-37.
3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 120-135.
4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001. – С. 32-48.
Додаткова:
1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред Є.Г.Гончарука. – К: Вища школа, 1995. – С. 32-48.
Матеріали для самоконтролю і контролю самостійної роботи студентів
Контрольні питання:
1. Погода. Визначення поняття. Погодозумовлюючі та погодохарактеризуючі фактори.
2. Клімат. Визначення поняття. Кліматоформуючі фактори, показники.
3. Класифікація клімату. Кліматичне зонування території України.
4. Закономірності атмосферної циркуляції, формування різних типів погоди .
5. Основні термобаричні утворення: антициклон, циклон, атмосферні фронти.
6. Вплив погоди на здоров’я. Геліометеотропні реакції та захворювання, механізм виникнення, профілактика.
7. Медичні класифікації хвороби: за Овчаровою В.Ф. і співавт., Григор’євим І.І.
8. Фізіологічні і патологічні реакції здорової та хворої людини на вплив клімату.
9. Акліматизація. Визначення поняття. Фази акліматизації. Акліматизація до нових кліматичних умов.
10. Гігієнічні основи кліматотерапії та кліматопрофілактики.
Контрольні тести:
1. Складові частини системи профілактики геліометеотропних реакцій:
а) повідомлення ЛПЗ про медичний прогноз; б) медична класифікація погоди; в) облік метеочутливих хворих; г) система профілатичних заходів для хворих; д) медико-метеорологічне прогнозування.
2. До основної групи безпосередніх заходів профілактики геліометеотропних реакцій відносяться:
а) покращення житлово-побутових умов; б) щадіння організму; в) загартовування; г) підвищення неспецифічної резистентності організму; д) застосування хіміотерапевтичних засобів.
3. До наслідків безпосереднього впливу погоди на організм відносять:
а) метеотропні реакції; б) метеотропні захворювання; в) тепловий удар; г) переохолодження; д) сонячний удар.
4. До групи організаційних заходів профілактики геліометеотропних реакцій та захворювань відносять
а) облік метеочутливих хворих; б) нормалізація мікроклімату; в) щадіння організму; г) організація медичного прогнозування погоди; д) повідомлення ЛПЗ про медичний прогноз; е) підвищення неспецифічної резистентності організму.
5. До наслідків опосередкованого впливу погоди на організм належать:
а) метеотропні реакції; б) метеотропні захворювання; в) тепловий удар; г) сонячний удар; д) переохолодження.
6. Метеотропні реакції виникають у:
а) метеостабільних людей; б) метеочутливих людей; в) практично здорових людей; г) хворих людей; д) людей похилого віку.
7. Метеотропні захворювання виникають у:
а) метеостабільних людей; б) метеочутливих людей; в) практично здорових людей; г) хворих людей; д) людей похилого віку.
8. Медична класифікація погоди за В.Ф. Овчаровою пердбачає … типів погоди:
а) 3; б) 4; в) 5; г) 6; д) 7.
9. До типових метеотропних реакцій належать:
а) порушення сну; б) фантомний біль; в) запаморочення; г) біль у суглобах; д) швидка втомлюваність; е) гіпертонічний криз; є) зниження працездатності.
10. Який з нижчеперелічених критеріїв є головним, що характеризує клімат?
а) атмосферний тиск; б) вологість повітря; в) середня температура липня; г) середня температура повітря січня; д) середньорічна температура повітря; е) світловий клімат.
11. Назвіть з переліченого найважливіший чинник, що утворює клімат.
а) тип поверхні землі; б) ландшафтні умови; в) близкість до морів, океанів; г) висота над рівнем моря; д) географічне положення.
Тестові завдання:
1. Лікар-кардіолог кардіологічного стаціонару отримав термінове повідомлення бюро погоди про те, що у найближчі 2-3 дні очікується магнітна буря внаслідок спалаху на Сонці. Для запобігання загострень серцево-судинних захворювань у пацієнтів лікар призначив лікарські засоби за схемою, прийнятою у даній установі. В який термін найбільш доцільно призначати ці засоби?
А. За 1-2 доби до магнітної бурі, В. Під час магнітної бурі
С. Після встановлення сприятливої погоди, D. За 1-2 доби до і під час магнітної бурі, Е. З дня отримання інформації і 2-3 дні сприятливої погоди
2. Громадянин м. Львова, 68 років, звернувся до лікаря з проханням надати йому путівку до санаторно-курортного лікування в кардіологічному санаторії. Діагноз: хронічна ішемічна хвороба серця з серцевою недостатністю ІІІ ступеня. Отримує необхідну перманентну хіміо- та фізіотерапію. Яка місцевість найбільш сприятлива для даного громадянина?
А. Ворзель В.Юрмала С.Брюховичі D. Конча-Заспа Е. Узбережжя Азовського моря
3. В населеному пункті в Тернопільській області упродовж тижня сформувалась холодна погода з проходженням холодного фронту. За даними метеослужби зміни погоди в найближчі дні не передбачається. Який ефект у організмі людини спричинить дана синоптична ситуація?
А. Тонізуючий В. Гіпотензивний С. Гіпоксичний D. Спастичний Е. Індиферентний
4. Протягом двох тижнів над територією Житомирської області спостерігалась така синоптична ситуація: змінна хмарність, короткочасні опади, за прогнозами метеостанції очікується наближення холодного фронту, погода зміниться. Як охарактеризувати таку погоду з медичної точки зору за класифікацією В.Ф.Овчарової?
А. Гіпоксичного типу
В. Гіпоксичного типу з елементами спастичного
С. Перехід погоди спастичного типу у стійку індиферентну
D. Спастичного типу
Е. Нестійка погода з переходом індиферентної у погоду спастичного типу
5. Одеситка, домогосподарка, 58 років, діагноз: хронічна гіпертонічна хвороба серця, хворіє останні 10 років. Для підвищення метеостійкості і запобігання виникнення гіпертонічного кризу лікар порекомендував проводити сезонну профілактику у найнебезпечніші за погодними умовами періоди року і безпосередньо перед ними. У які періоди року для жительки даного регіону України найблільш доцільно проводити сезонну профілактику?
А. Січень-березень, листопад В. Грудень, лютий-травень С. Січень-березень, травень, грудень D. Січень-травень Е. Грудень-квітень
Контрольні задачі:
Задача 1.До дільничого терапевта Івано-Франківського району звернувся хворий, який знаходиться під диспансерним наглядом з діагнозом "Атипічна бронхіальна астма" перебіг середньої важкості з проханням надати йому путівку для санаторно-курортного лікування під час профспілкової відпустки.
1. Які кліматичні фактори показані для санаторно-курортного лікування хворого з таким діагнозом?
2. На яких кліматичних курортах йому рекомендовано проводити оздоровлення?
3. В який період року найбільш доцільно оздоровлюватись?
Задача 2. Впродовж 8 днів з 15 по 22 березня над північним регіоном України встановився малорухливий антициклон, який зумовив стійку, без опадів погоду. Метеорологічні показники: атмосферний тиск – 760 мм.рт.ст., добовий перепад тиску – 4 мм.рт.ст., температура повітря – 12˚С, добовий перепад - 3˚С, відносна вологість повітря - 60 %, швидкість руху повітря – -2 м/с. Визначіть тип погоди згідно з медичними класифікаціями. Назвіть найбільш оптимальні періоди профілактики серцево-судинних захворювань.
ТЕМА 4. Гігієнічне значення води. Джерела та види водопостачання. Інфекційні та неінфекційні захворювання, їх профілактика. Стан водних басейнів України. Охорона підземних вод та відкритих водоймищ. Стічні води та методи їх очистки
Актуальність теми:
Вода є одним із найважливіших елементів зовнішнього середовища, необхідним для життя людини. Споживання води, яка не відповідає гігієнічним вимогам, може спричинити цілу низку захворювань інфекційної та неінфекційної природи, що обумовлює необхідність забезпечення населення відповідною за кількістю та якістю питною водою.
Навчальні цілі:
Засвоїти гігієнічне значення води, роль води у виникненні та розповсюдженні захворювань інфекційної та неінфекційної природи.
Знати види джерел водопостачання, джерела та шляхи їх забруднення, принципи організації та утримання зон санітарної охорони (ЗСО).
Вміти розрахувати розміри ЗСО, оцінити санітарно-гігієнічні умови їх утримання, запропонувати оздоровчі заходи.
Базові знання, вміння та навички:
Знати фізичні та хімічні властивості води (неорганічна хімія), фізіологічне значення води (нормальна фізіологія). Збудники інфекційних та інвазійних захворювань, що передаються через воду (біологія, мікробіологія).
Зміст теми:
Гігієнічне, фізіологічне та господарське значення води. Норми водопостачання для покриття фізіологічних, комунально-господарських та промислових потреб. Джерела водопостачання, їх види, джерела та шляхи їх забруднення; наслідки для здоров'я населення. Санітарно-протиепідемічні заходи охорони вододжерел при організації централізованого та децентралізованого водопостачання. Зони санітарної охорони (ЗСО). Гігієнічні вимоги до безпеки води в епідемічному відношенні. Вода як джерело захворювань інфекційної природи. Гігієнічне значення води для забезпечення населення мінеральними солями та мікроелементами. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води. Роль води у виникненні неінфекційних захворювань (водно-нітратна метгемоглобінемія, свинцева інтоксикація, карієс, флюороз тощо), заходи профілактики. Каналізація населених місць, її призначення і влаштування. Методи знешкодження стічних вод.Мала каналізація, її призначення.
Рекомендована література:
Основна:
1. Мізюк М.І. Гігієна: Підручник. – К.: Здоров’я, 2002. – С.71-79.
2. Мізюк М.І. Гігієна: Посібник для практичних занять. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 95-108.
3. Даценко І.І., Габович р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров'я, 1999. – С. 150-159, 175-190, 209-220.
4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І. Даценко. – Львів: Світ. – 2001. – С. 104-112, 128.
5. БольшаковА.М., Новикова И.М. Общая гигиена. – М.: Медицина, 1985. – С. 58-69.
Додаткова:
1. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. – Львів: Афіша, 2000. – С. 62-68.
Матеріали для самоконтролю і контролю самостійної роботи студентів
Контрольні питання:
1. Гігієнічне значення води. Норми водопостачання для фізіологічних, комунально-побутових та господарських потреб.
2. Джерела водопостачання, їх види, порівняльна характеристика.
3. Джерела забруднення води. Шляхи надходження забруднень у підземні та поверхневі вододжерела.
4. Поняття про централізоване та децентралізоване водопостачання.
5. Поняття про ЗСО поверхневих та підземних джерел водопостачання, призначення, утримання.
6. Роль води в розповсюдженні інфекційних захворювань.
7. Токсикологічні показники шкідливості хімічного складу питної води.
8. Неінфекційні захворювання, що розповсюджуються через воду
9. Нітрати води, їх гігієнічне та токсикологічне значення.
10. Твердість води, її гігієнічне та токсикологічне значення.
11. Алюміній води, його гігієнічне та токсикологічне значення.
12. Хлорогранічні компоненти води, їх гігієнічне та токсикологічне значення.
13. Каналізація населених місць. Основні елементи каналізаційної системи.
14. Етапи очистки побутових стічних вод.
15. Механічні, біологічні, грунтові методи очистки стічних вод.
16. Біологічні ставки.
17. Зливні станції, їх призначення та влаштування.
18. Гігієнічна характеристика промислових стічних вод.
19. Правила спуску стічних вод у відкриті водойми.
20. Мала каналізація, її призначення.
Контрольні тести:
1. Яка мінімальна кількість води (л/добу) необхідна людині для комунально-побутових потреб у місті? а)10; б)50; в)100; г) 150; д) 350.
2. Яке захворювання пов'язане із використанням для пиття води з підвищеною твердістю? а) водно-нітратна метгемоглобінемія; б) карієс; в) флюороз; г) хвороба Альцгеймера; д) епідемічний уролітіаз.
3. Яке захворювання пов'язане із використанням для пиття води з підвищеним вмістом алюмінію? а) водно-нітратна метгемоглобінемія; б) карієс; в) флюороз; г) хвороба Альцгеймера; д) епідемічний уролітіаз
4. Для яких з перерахованих хвороб характерний водний шлях передачі?
а) лептоспіроз; б) туляремія; в) гепатит А; г) гепатит В; д) дизентерія;
е) черевний тиф; є) холера; ж) грип; з) ботулізм.
5. Які вірусні інфекції можуть передаватися через воду?
а) поліомієліт; б) ентеровірусні; в) гепатит В; г) аденовірусні; д) ботулізм;
е) гепатит А.
6. Яке захворювання виникає при використанні для пиття води із недостатнім вмістом фтору?
а) флюороз; б) карієс; в) водно-нітратна метгемоглобінемія; г) епідемічний уролітіаз; д) хвороба Альцгеймера.
7. Яке захворювання виникне при використанні для пиття води із збільшеним вмістом нітратів? а) епідемічний уролітіаз; б) карієс; в) флюороз; г) водно-нітратна метгемоглобінемія; д) хвороба Альцгеймера.
8. На які види поділяються вододжерела?
а) атмосферні, б) грунтові, в) водосховища, г) поверхневі, д) артезіанські,
е) підземні, є) проточні.
9. Для яких вододжерел характерні постійність та однорідність складу і властивостей води? а) підземних, б) ґрунтових, в) артезіанських, г) міжпластових,
д) зарегульованих, е) проточних, є) поверхневих.
10. Назвіть найбільш поширені джерела бактеріального забруднення поверхневих та підземних вод.
а) хімізація сільського господарства, б) промисловість, в) м’ясокомбінати,
г) шкірзаводи, д) енергетичні установки е) тваринницькі ферми, в) водний транспорт.
11. Назвіть, з переліченого, інфекційне захворювання вірусної природи, що передається через воду. а) черевний тиф, б) холера, в) поліомієліт, г) амебна дизентерія, д) бацилярна дизентерія, е) паратиф.
12. Назвіть, з переліченого, інфекційне захворювання бактеріальної природи, що передається через воду.
а) черевний тиф, б) гепатит А, в) гепатит В, г) поліомієліт, д) амебна дизентерія.
13. Перший та другий пояси ЗСО підземних джерел водопостачання організовують з метою:
а) обмеження мікробного забруднення, б) обмеження хімічного забруднення, в) збереження постійності природного складу води вододжерела, г) обмеження радіоактивного забруднення, д) обмеження стабільного забруднення, е)обмеження нестабільного забруднення.
14. Перший та другий пояси ЗСО поверхневих вододжерел організовують з метою:
а) обмеження мікробного забруднення, б) обмеження хімічного забруднення, в) збереження постійності складу і властивостей води вододжерела, г) обмеження радіактивного забруднення, д) обмеження стабільного забруднення, е) обмеження нестабільного забруднення.
15. Процес мінералізації стічних вод в аеротенку триває, год:
а) 6-8; б) 12-16; в) 24-48; г) 48-72; д) 72-120.
16. Для біологічної очистки стічної води використовують:
а) решітки; б) пісковловлювачі; в) бензиновловлювачі; г) відстійники; д)аеротенки.
Тестові завдання:
1. під час біохімічного обстеження населення було виявлено зміну функції ксантиноксидази та активних сульфгідрильних груп. Збільшений вміст якої з речовин у питній воді найбільш ймовірно міг призвести до зазначених змін?
А. молібдену, В. Алюмінію С. фтору Д. йоду Е. берилію
2. Для забезпечення населення селища міського типу питною водою передбачається використати грунтові води. Свердловину планується пробурити у лісовому масиві. В районі буріння свердловини відсутні джерела забруднення, на відстані 500 м протікає гірська річка. Який розмір (по радіусу) зони суворого режиму забезпечить в даному випадку надійний захист вододжерела від забруднення?
А. 10 м В. 20 м С. 30 м Д. 40 м Е. 50 м
3. Середні дані аналізу проб питної води ,відібраних з шахтних колодязів приміського селища, що знаходиться у районі впливу підприємства кольорової металургії, показали: концентрація (мг/дм3) хлоридів - 250,0; сульфатів - 200,0; нітратів - 45,0; фтору - 2,7; йоду – 0,04. Яке захворювання, найбільш ймовірно, може виникнути у населення при довготривалому споживанні води такого складу?
А. Ендемічний зоб В. Ендемічний карієс С. Ендемічний флюороз
Д. Метгемоглобінемія Е. Сечокам'яна хвороба
4. У травні місяці молода мати привезла у районну поліклініку 9-ти місячну дитину на консультацію до педіатра. При огляді дитини відмічено - слабкий ціаноз шкірних покривів, кінцівок і обличчя. Дитину з 3-х місяців годують молочними сумішами, розбавленими водою з місцевого шахтного колодязя. Дитину скеровано на аналіз крові. Вміст якої сполуки в крові, специфічної для даної клінічної картини, слід визначити.
А.Карб гемоглобіну В.Гемоглобіну С.Карбоксигемоглобіну
Д. Метгемоглобіну Е.Редукованого гемоглобіну
Контрольні задачі:
Задача 1. Для питного водоспоживання використовують воду, яка містить 10 мг/дм3 нітратів, 3,5 мг/дм3 фтору, загальна твердість 7 мг·екв/дм. В чому полягає небезпека довготривалого споживання населенням такої води?
Задача 2. У сільській місцевості зареєстровано спалах кишкових інфекцій серед мешканців селища, які проживають в радіусі водокористування з громадського колодязя. За розпорядженням лікаря ще до розслідування причин виникнення вогнища інфекції фахівцями СЕС, була проведена дезінфекція колодязної води об’ємним методом з застосуванням хлорного вапна з розрахунку 100 мг/дм3 активного хлору. В колодязь було внесено 300г 27% сухого хлорного вапна. Зруб колодязя циліндричний, об’єм води в колодязі – 2,5 м3.
1.Поясніть, з яких міркувань виходив лікар, даючи дане розпорядження?
2.Перевірте правильність розрахунків внесеного дезінфектанту.
3.За допомогою якого пристрою проводять безперервне знезараження води у шахтному колодязі?
4.Перелічіть санітарно-технічні заходи при влаштуванні шахтного колодязя для попередження забруднення підземного водоносного горизонту.
ТЕМА 5. Гігієнічне значення ґрунту. Процеси самоочищення ґрунту. Джерела забруднення літосфери. Сучасний стан ґрунтового покриву України. Заходи до його покращення. Забруднення та самоочищення ґрунту. Перспективи використання пестицидів. Гігієнічні основи очистки населених місць. Охорона рослинного і тваринного світу. Грунт та здоров’я. Біогеохімічні провінції та біогеохімічні ендемії
Актуальність теми:
Грунт як один з основних елементів навколишнього середовища суттєво впливає на здоров’я та санітарні умови життя. Гігієнічне значення грунту визначають основні чинники: механічна структура, хімічний склад, рівень забруднення токсичними хімічними речовинами, мікробне обсіменіння. Через забруднений грунт можуть розповсюджуватися різноманітні інфекційні (бактерійні, вірусні) та гельмінтні захворювання. Гігієнічне значення має забруднення грунту екзогенними хімічними речовинами (пестицидами, штучними радіоактивними речовинами і відходами промислових підприємств).
Навчальні цілі:
Знати основні функції літосфери, гігієнічне значення грунту, поняття про біогеохімічні провінції та біогеохімічні ендемії.
Знати основні заходи охорони грунтів, відтворення структури та їх родючості, відновлення грунтів.
Засвоїти основні показники, що характеризують гігієнічний стан грунту; основні гіпо- і гіпермікроелементози, що пов’язані з природними і штучними біогеохімічними провінціями.
Вміти за даними ситуаційних задач дати гігієнічну оцінку грунту, оцінити безпечність екзогенних хімічних речовин у грунті для здоров’я населення.
Базові знання, вміння та навички:
Знати біологічну роль грунту (загальна біологія). Джерела забруднення грунту. Особливості гігієнічного нормування шкідливих хімічних речовин у грунті (гігієна).
Зміст теми:
Гігієнічне значення грунту. Фізичні властивості грунту. Хімічний склад грунту. Природні та штучні біогеохімічні провінції. Ендемічний зоб, хвороба Кешана, селеноз, молібденова подагра, токсичні мікроелементози – сатурнізм, меркуріалізм. Мікробний склад грунту. Епідеміологічна та токсикологічна роль грунту. Фази самоочищення грунту. 4 ступені забруднення грунту. Санітарно-епідеміологічне значення відходів. Система очищення населених місць. Методи очищення від рідких і твердих відходів. Каналізація населених місць. Поняття про малу каналізацію. Охорона грунтів.
Рекомендована література:
Основна:
1. Основи екології. Підручник /Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй, І.Ю Костіков. – К.: Либідь, 2004. – С. 161-164.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 220 - 228.
3. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. – Львів, Афіша. – 2000. – С.68-70.
4. Гончарук Е.И., Сидоренко Г.И. Захарченко М.П., Щербо А.П. Экогигиенические проблемы антропогенных изменений почвы // Современные проблемы экогигиены. – Гл. VІ. – С. 144-173.
Матеріали для самоконтролю і контролю самостійної роботи студентів
Контрольні питання:
1. Визначення поняття літосфери, її функції.
2. Грунт, ґрунтоутворення, значення.
3. Чинники, що визначають гігієнічне значення грунту.
4. Основні причини деградації грунтів і стан їх охорони.
5. Гігієнічне значення фізичних властивостей грунту.
6. Показники санітарного стану грунту.
7. Поняття про біогеохімічні провінції та біогеохімічні ендемії. Основні біогеохімічні провінції України.
8. Причини виникнення ендемічного зобу. Розповсюдження ендемічного зобу. Профілактика ендемічного зобу.
9. Інфекційні та гельмінтозні захворювання, що передаються через грунт. Заходи профілактики.
10. Токсикологічне значення грунту. Небезпечність грунту для здоров’я населення у зв’язку з вмістом екзогенних хімічних речовин у грунті.
11. Методи очищення населених місць від рідких і твердих відходів (сміття).
Контрольні тести:
1. Одним з основних показників ступеня забруднення грунту є:
а) спори сульфітредуктазних клостридій; б) цисти лямблій; в) коліфаги;
г) показник рН; д) число Хлебнікова.
2. Практично постійно знаходяться у грунті спороносні мікроорганізми-збудники:
а) сибірки; б) правцю; в) сипного тифу; г) актиномікозу; д) ботулізму.
3. У садово-городньому орному шарі грунту частіше знаходяться:
а) спори правцю; б) дизентерійна паличка; в) спори газової гангрени; г) мікобактерії туберкульозу; д) сальмонели черевного тифу.
4. Прикарпатський геохімічний регіон характеризується:
а) надлишком йоду та фтору; б) надлишком йоду та нестачею фтору ; в) надлишком фтору; г) нестачею йоду; д) нестачею фтору та йоду.
5. Виникненню ендемічного зобу сприяє недостатність у грунті:
а) йоду; б) фтору; в) заліза; г) молібдену; д) стронцію.
6. Недостатність селену у грунті сприяє виникненню хвороби:
а) Кешана; б) Кашина-Бека; в) Прасада; г) Мінамата; д) Лайма.
7. Ентомологічними показниками забруднення грунту є наявність у грунті:
а) кліщів; б) личинок мух; в) личинок метеликів; г) збудників клонархозу;
д) гризунів.
8. Віддаль дворової вбиральні з вигребом від житла повинна становити не менше (м):
а) 10; б) 15; в) 20; г) 25; д) 30.
9. При біотермічному методі знешкодження сміття температура підвищується до:
а) 50-700 ; б) 70-1000 ; в) 100-1200 ; г) 120-1500 ; д) 200-2500.
10. Спалення великих кількостей відходів сміття здійснюють у спеціально збудованих печах за температури:
а) 300-6000 ; б) 550-10000 ; в) 750-13000 ; г) 650-12000 ; д) 900-15000.
Тестові завдання:
1. При дослідженні грунту було визначено, що фактичний вміст шкідливих хімічних речовин перевищує ГДР у 15 разів. Як можна оцінити небезпечність для здоров’я населення, котре проживає в даній місцевості?
А. Хронічні отруєння;
В. Збільшення частоти захворюваності за окремими класами хвороб;
С. Збільшення частоти захворюваності за окремими нозологічними одиницями;
Д. виражені фізіологічні зрушення;
Е. Виражені токсикологічні зрушення.
2. При проведенні санітарного дослідження грунту було виявлено 90 яєць аскарид в 1 кг грунту. Який ступінь забруднення грунту?
А. Слабо забруднений.В. Помірно забруднений.С. Умовно забруднений.
Д. Сильно забруднений.Е. Надзвичайно забруднений.
3. Проведено лабораторне дослідження 5 проб грунту з 5 різних місцевостей області на вміст патогенних мікроорганізмів. У 1 пробі виявлено сальмонели черевного тифу, у 2 – холерний вібріон, у 3 – збудник бруцельозу, у 4 - збудник туляремії, у 5 – мікобактерії туберкульозу. У якій пробі знаходяться бактерії, що найдовше виживають у грунті?
А. 1. В. 2. С. 3. Д. 4. Е. 5.
Контрольні задачі:
1. У вільні клітинки впишіть інфекційні, вірусні та паразитарні захворювання, котрі можуть передаватися через грунт:
| Захворювання |
 | |||
 | |||
2. Скласти схему способів і методів очистки населених місць.