Виявлення та оцінка пожежа вибухонебезпечної обстановки на об’єкті господарювання. 6 страница

 

Таблиця 12

 

Глибина поширення хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

 

Кількість НХР, тонн Тповітря,0С Конвекція
хлорпікрин Формальдегід
швидкість вітру, м/с
0,5 -20 < 0,5     < 0,5
   
+20 1,10 0,90 0,80 0,75    
+40 2,00 1,50 1,40 1,35    
1,0 -20 < 0,5     0,70 0,50 <0,5 <0,5    
0,80 0,70 0,65 0,60     0,80 0,55 <0,5 <0,5    
+20 1,60 1,20 1,10 1,05     0,85 0,60 <0,5 <0,5    
+40 3,20 2,25 2,00 1,90     0,90 0,65 0,50 <0,5    
3,0 -20 0,80 0,70 0,65 0,60     1,70 1,10 0,95 0,80    
1,55 1,15 1,05 1,00     1,80 1,20 1,05 0,90    
+20 3,30 2,30 2,00 1,90     1,90 1,30 1,10 0,95    
+40 5,95 4,15 3,60 3,30     2,10 1,40 1,15 1,00    
5,0 -20 1,10 0,90 0,80 0,75     2,30 1,50 1,25 1,10    
2,00 1,50 1,40 1,35     2,45 1,70 1,40 1,20    
+20 4,45 3,05 2,60 2,40     2,75 1,80 1,50 1,30    
+40 8,20 5,70 4,85 4,40     2,95 1,90 1,60 1,40    
-20 1,65 1,20 1,10 1,05     3,60 2,25 1,80 1,60    
3,25 2,30 2,05 1,90     4,00 2,55 2,05 1,80    
+20 6,55 4,50 3,90 3,55     4,35 2,70 2,20 1,90    
+40 12,7 8,50 7,20 6,55     4,50 2,85 2,30 2,00    
-20 2,50 1,80 1,65 1,55     5,30 3,25 2,55 2,20    
4,85 3,35 2,85 2,65     6,05 3,75 2,95 2,65    
+20 10,2 6,85 5,75 5,20     6,40 3,95 3,10 2,70    
+40 19,4 12,9 10,8 9,75     6,80 4,15 3,25 2,80    
-20 3,30 2,30 2,00 1,90     6,70 4,10 3,20 2,70    
6,05 4,25 3,65 3,35     7,65 4,70 3,65 3,10    
+20 13,1 8,60 7,30 6,65     8,20 5,00 3,90 3,30    
+40 24,7 16,6 13,8 12,3     8,60 5,20 4,05 3,45    
-20 4,45 3,05 2,60 2,40     9,45 5,65 4,35 3,60    
8,35 5,80 4,95 4,50     10,7 6,45 4,95 4,15    
+20 17,9 11,7 9,75 8,85     11,4 6,85 5,25 4,40    
+40 34,3 22,5 18,6 16,6     12,0 7,15 5,50 4,60    
-20 5,35 3,60 3,10 2,90     11,6 6,90 5,30 4,40    
10,4 7,10 5,95 5,35     13,2 7,85 6,05 5,05    
+20 21,9 14,3 12,1 10,8     14,0 8,35 6,40 5,35    
+40 42,3 27,8 22,8 20,3     14,6 8,65 6,65 5,55    
-20 6,55 4,50 3,90 3,55     14,4 8,40 6,40 5,30    
12,9 8,65 7,35 6,65     16,3 9,60 7,30 6,10    
+20 27,5 17,8 14,9 13,3     17,3 10,2 7,70 6,40    
+40 53,3 34,6 28,3 25,1     18,2 10,6 8,05 6,65    
-20 13,1 8,60 7,30 6,65     28,4 16,4 12,3 10,0    
25,2 16,9 14,0 12,5     32,2 18,6 13,9 11,4    
+20 55,2 35,1 28,7 25,4     34,3 19,8 14,8 12,1    
+40 66,7 54,7 48,7     35,9 20,6 15,4 12,6    

 


Таблиця 13

Перекладні коефіцієнти для різних небезпечних хімічних речовин для визначення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря при аварії

на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті

 

№ пп Небезпечна хімічна речовина Коефіцієнт
Анілін 0,01
Вініл хлористий 0,01
Водень фтористий 0,31
Водень ціаністий 0,97
Дивініл 0,01
Диметиламін 0,24
Етиленхлорангідрид 0,12
Етилмеркаптан 0,22
Етилхлорангідрид 0,12
Метиламін 0,24
Метил хлористий 0,06
Нітрил акрилової кислоти 0,79
Нітробензол 0,01
Окис етилену 0,06
Окисли азоту 0,28
Олеум 0,08
Стирол 0,02
Тетраетилсвинець 0,08
Фурфурол 0,01
Фосген 1,14

 

Таблиця 14

Час випаровування (термін дії джерела забруднення) для деяких небезпечних хімічних речовин, годин

 

№ з/п Найменування НХР V, м/с Характер розливу
“вільно” “у піддон”
Н=0,05 м Н=1 м Н=3 м
температура повітря, 0С
-20 -20 -20
1. хлор 1,50 1,12 0,90 0,75 0,65 0,40 23,9 18,0 14,3 12,0 10,2 6,0 83,7 62,9 50,1 41,8 35,8 20,9
2. аміак 1,40 1,05 0,82 0,68 0,58 0,34 21,8 16,4 13,1 10,9 9,31 5,45 76,3 57,4 45,7 38,2 32,6 19,1
3. серністий ангідрид 3,00 1,50 1,12 0,90 0,75 0,64 0,38 47,8 23,9 18,0 14,3 12,0 10,2 6,0 167,0 83,6 62,8 50,0 41,8 35,7 20,9
2,24 36,9 126,0
1,80 28,6 100,0
1,50 23,9 83,6
1,30 20,4 71,4
0,75 12,0 41,8
4. сірководень 1,15 0,86 0,70 0,60 0,50 0,30 18,4 13,8 11,0 9,20 7,85 4,60 64,3 48,3 38,5 32,2 27,5 16,1
5. с сірководень 15,0 7,52 3,00 1,43 48,1 22,9 80,2
11,3 5,65 2,26 1,08 90,5 36,2 17,3 60,3
9,00 4,50 1,80 0,86 72,0 28,8 13,7 48,1
7,52 3,76 1,50 0,72 60,1 24,1 11,5 84,2 40,1
6,42 3,21 1,28 0,61 51,4 20,6 9,80 72,0 34,3
3,80 1,90 0,75 0,40 60,2 30,1 12,1 5,75 24,1 20,1
6. соляна кислота 28,5 9,50 2,85 1,80 45,7 28,6 99,8
21,5 7,15 2,15 1,35 34,3 21,5 75,1
17,1 5,70 1,70 1,10 91,1 27,4 17,1 95,7 59,8
14,3 4,75 1,45 0,90 76,1 22,8 14,3 79,9 50,0
12,2 4,10 1,25 0,80 65,0 19,5 12,2 68,3 42,7
7,10 2,40 0,70 0,45 38,1 11,4 7,15 40,0 25,0
7. хлорпікрин 42,5 14,3 біля 1 року
31,2 10,8
82,8 24,9 8,60
69,1 20,8 7,15
59,1 17,7 6,15 97,9
34,6 10,4 3,60 57,2
8. формальдегід 1,20 0,90 0,72 0,60 0,51 0,30 19,2 14,5 11,5 9,60 8,20 4,80 67,2 50,5 40,2 33,6 28,7 16,8
                                                           

 

 

Додаток 2.4.3

Увідна

про можливість виникнення хімічного зараження у регіоні,

частина якого відображена на схемі

 

В результаті землетрусу зруйновано хімічно небезпечні об’єкти, що розташовані поблизу населених пунктів ПРИРІЧЧЯ, ПОПОВКА, ХАТИНКА.

Викинуто 100% небезпечної хімічної речовини у навколишнє середовище.

Метеорологічні умови реальні у день і часи заняття.

Виявити та оцінити хімічну обстановку в районі населених пунктів БЕЛЬЦИ, ДАЧІ, САДИ (див. схему додаток 2.4.2).

Запропонувати режими життєдіяльності населення та персоналу підприємства, що розташовані у названих населених пунктах.

 

Таблиця 15

Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць

і хімічно небезпечних об`єктів (крім залізниць)

 

№ з/п Найменування об`єкту, що класифікується Критерії класифікації Одиниця виміру Чисельне значення критерію, що використовується при класифікації ХНО і АТО для присвоєнням ступеня хімічної небезпеки
Ступінь хімічної небезпеки
I II III IV
  Хімічно небезпечний об`єкт Кількість населення, яке потрапляє в прогнозовану зону хімічного забруднення (ПЗХЗ) при аварії на хімічно небезпечному об`єкті тис. людей більше 3,0 більше 0,3 до 3,0 більше 0,1 до 0,3 менше 0,1
  Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця Частка території, що потрапляє в зону можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) при аваріях на хімічно небезпечних об`єктах % більше 50 більше 30 до 50 більше 10 до 30 менше 10

 

 

Додаток 2.4.4

Порядок нанесення даних на карту

Для метеорологічних умов: – швидкість вітру ≥ 2 м/с, напрям вітру – західний.

 

 


Для метеорологічних умов: швидкість вітру до 1 2 м/с. Напрям вітру північно-західний.

 

 
 

 

Задача

 

Отримавши сигнал хімічної тривоги (відбулося зараження довкілля аміаком в наслідок аварії на хлібокомбінаті) студент, скориставшись протигазом ГП – 5, попрямував до сховища. Шлях зайняв t хв.

Яку першу допомогу слід надати ураженому, коли він зайде у приймальне відділення колективного засобу захисту?

Визначте ризик ураження людини з летальним наслідком.

 

Вихідні дані:

· причина ураження – дія негативних факторів зараження довкілля аміаком, які утворюються в наслідок зруйнування промислового рефрижератору під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років;

· сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку – m, гр.;

· обсяг легеневої вентиляції людини при пересуванні бігом – V, л/хв.;

· максимальна концентрація пари аміаку у час дії небезпеки – C, мг/л;

· коефіцієнт біоакумуляції у легенів людини Кба щодо аміаку – 0,3;

· частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства – один раз у 100 років.

Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.3.

 

Таблиця 6.2.3

Варіанти завдання та значення параметрів t, m, V,C .

 

Варіанти завдання 3,1 3,2 3,3 3,4 3,5 3,6 3,7
t ,хв.
m, гр. 0,05 0,02 0,03 0,04 0,05 0,04 0,02
V, л/хв.
C, мг/л 0,1 0,15 0,2 0,3 0,15 0,25 0,2

 

Порядок виконання розрахунків:

1) визначають час захисної дії протигаза:

,

 

де m – сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку;

V – легенева вентиляція;

С – максимальна концентрація аміаку у повітрі для умов пересування;

2) розраховують час перебування в атмосфері аміаку з непрацюючим протигазом tбпр:

tбпр = t – Θ;

3) визначають кількість аміаку М, що потрапить в організм людини за час пересування з непрацюючим протигазом:

М =V C·tбпрKба;

4) порівнюють отриману у п. 3 величину М з даними табл. 6.2.3.1 (див. додаток до завдання 3).

5) пропонують заходи першої допомоги ураженому:

проведення часткової дегазації;

· терапію хімічного роздратування шкіри, очей та слизових;

· застосування заспокоюючих засобів;

· застосування препаратів, що здійснюють запобігання тремтінню;

· надання ураженому спокою, ізоляція від холоду та вживання теплого питва.

6) визначають ризик ураження з летальним наслідком:

де Q(Δt) – частота подій у рік;

w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

 

Приклад. Вихідні дані:

· причина ураження – дія негативних факторів зараження довкілля аміаком, які утворюються в наслідок зруйнування промислового рефрижератору під впливом землетрусу, що відбувається один раз у 100 років;

· сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку – 0,2, гр.;

· обсяг легеневої вентиляції людини при пересуванні бігом – 100, л/хв.;

· максимальна концентрація пари аміаку у час дії небезпеки – 0,1, мг/л;

· термін пересування – 25 хв.;

· коефіцієнт біоакумуляції у легенів людини Кба щодо аміаку – 0,3;

· частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства - один раз у 100 років.

Розв’язання завдання:

1) визначають час захисної дії протигаза:

хв.

де m – сорбційна ємність протигазової коробки щодо аміаку;

V – легенева вентиляція;

С – максимальна концентрація аміаку у повітрі для умов пересування.

2) розраховують час перебування в атмосфері аміаку з непрацюючим протигазом tбпр:

tбпр = t – Θ = 25 хв. – 20 хв. = 5 хв.

3) визначають кількість аміаку М, що потрапить в організм людини за час пересування з непрацюючим протигазом:

М =V C·tбпрKба =100л/хв 0,1мг/л·5 хв.·0,3 = 15 мг.

4) порівнюють отриману у п. 3 величину М з даними табл. 6.2.3.1 (див. додаток до завдання 3):

· величина токсодози досягає ефективної, тому перша допомога може включати такі процедури:

· часткову санітарну обробку ураженого;

· терапію хімічного дратування очей та слизових (за необхідністю);

· може застосовуватися засіб, що заспокоює.

6) визначається ризик загибелі людини у рік:

.

де Q(Δt) – частота подій у рік;

w – ймовірність загибелі людини від однієї події.

Додаток до завдання 3.

 

Таблиця 6.2.3.1

Величини токсичних доз аміаку та ймовірність

летального наслідку ураження

 

Токсична доза, мг Гранична Ефективна Така, що виводить із строю Летальна
1,0 15,0 45,0 100,0
Ймовірність летального наслідку 0,1 0,5

 

 

Перелік аналітичних залежностей для виконання завдання 3:

; tбпр = t – Θ; М =V·C·tбпрKба;

Визначити ризик загибелі працівника, або його травмування важкої, середньої та легкої ступені в офісі, що розташований на n – му поверсі багатоповерхового цегляного без каркасного будинку, який потрапляє в осередок ураження вибуху суміші пропану з повітрям.

Вихідні дані:

· причина ураження – дія негативних факторів вибуху паливо-повітряної суміші, які утворюються в наслідок зруйнування ємності під впливом землетрусу руйнівної потужності;

· кількість пропану в ємності – Q, тон;

· відстань від ємності до будинку − R, м;

· частота землетрусу з інтенсивністю, що руйнує устаткування підприємства – один раз у 100 років.

Варіанти завдання – дивись табл. 6.2.4.

Порядок розв’язання завдання:

Вихідні дані: Q = 100 т; R = 300 м; n – 1.

8. Визначають радіус зони детонації (зони I):

 

Таблиця 6.2.4

Варіанти завдання та значення параметрів n, Q, R .

 

Варіанти завдання 4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 4,7
n
Q, тон
R, м

м.