Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Директор Національного інституту стратегічних досліджень
НАЦІОНАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ
Здіорук С.І., Кремень В.Г., Міщенко М.Д.
Серія "Стратегія політики і політичний аналіз"
Випуск 4, 1998
Анотація
Передмова
Реалії етнополітики
Еволюція концепції безпеки і світовий досвід розвитку суспільств
Джерела небезпеки в етнополітиці
Генезис та еволюція національно-політичних рухів у західній політологічній думці
Історичний досвід взаємодії національно-політичних рухів та державної влади
Зіткнення цивілізацій та їхній вплив на долі етносів
Держава та етноси: проблеми суперництва і співробітництва
Оптимізація політичного і етнокультурного розвитку національних меншин в Україні
Список використаної та рекомендованої літератури
Анотація
| ББК 66,5 (4УКР) З-46 УДК 323,1 (477) | Серію засновано у 1996 році |
Затверджено до друку вченою радою
Національного інституту стратегічних досліджень
При повному або частковому відтворенні матеріалів даної публікації
посилання на видання обов'язкове
Здіорук С. І., Кремень В. Г., Міщенко М. Д.
З-46 Національно-політичні рухи та їхній вплив на державне управління.
- К. : НІСД, 1998. - 81 с. - (Сер. "Стратегія політики і політичний аналіз"; Вип. 4).
ISBN 966-554-018-1
У роботі проведено концептуальний аналіз реалій сучасної етнополітики в Україні. Дослідивши джерела конфліктів в етнополітиці, науковці виявили, що динамізація національних процесів ускладнює етнополітичну ситуацію в нових незалежних країнах, загострює старі та породжує нові міжетнічні конфлікти, створює потенційні загрози національній безпеці, справляє значний вплив на розвиток націй, зокрема, значно політизує рухи національних меншин.
Здійсненено огляд та аналіз вітчизняної й світової наукової літератури з означеної тематики.
Призначена для працівників сфери державного управління, політиків, науковців та викладачів вищих навчальних закладів.
ББК 66,5 (4УКР)
| ISBN 966-554-018-1 | * C. І. Здіорук, В. Г. Кремень, М. Д. Міщенко, 1998 * Національний інститут стратегічних досліджень, 1998 |
ПЕРЕДМОВА
Наукова праця "Національно-політичні рухи та їхній вплив на державне управління" є результатом попереднього дослідження і спрямована на вироблення стратегії національної політики України. Політичний аналіз проблем розвитку української нації та національних меншин в Україні науковцями Національного інституту стратегічних досліджень постійно здійснюється з моменту його заснування. Надруковано чимало праць з названої проблематики.
Ось деякі з них: "Національні інтереси України (духовно-інтелектуальний аспект)", автор Парахонський Б. О. - Вип. 6, 1993; "Етноконфесійна ситуація в Україні та міжцерковні конфлікти", автор Здіорук С. І. - Вип. 9. 1993; "Соціальна напруженість у суспільстві: проблеми виявлення та аналізу", автор Міщенко М. Д. - Вип. 44, 1995; "Стратегічні аспекти національно-культурної політики України", автори Здіорук С. І., Парахонський Б. О., Валевський О. Л. - Вип. 48, 1995; "Гуманістичні засади консолідації українського суспільства", автор Ситник П. К. - Вип. 1, 1996; "Соціально-політична ситуація в Україні: поступ п'яти років", автори Кремень В. Г., Безлюда Д. М., Бондаренко В. Д. та ін. - Вип. 2, 1996.
Аналіз джерел конфліктів у роботі "Національно-політичні рухи та їхній вплив на державне управління" підтвердив думку вітчизняних та іноземних науковців про те, що динамізація національних процесів ускладнює етнополітичну ситуацію в нових незалежних країнах, загострює старі й породжує нові міжетнічні конфлікти. Це також справляє певний вплив на розвиток націй, зокрема, політизує рухи національних меншин, а загалом - може створити потенційні загрози національній безпеці.
Історичний досвід взаємодії національно-політичних рухів та державної влади свідчить, якими небезпечними є національно-політичні рухи у країнах з нестабільними політичними режимами, і які засоби державного управління необхідно вжити для цивілізованого врегулювання таких проблем.
При підготовці роботи використані матеріали співробітників НІСД Безлюди Д. М., Картунова О. В. та Ситника П. К.
Важливою ланкою дослідження є співпраця з заступником начальника Управління національностей і міграції Київської міської державної адміністрації п. Василем Гажаманом у сфері практичної апробації авторських теоретичних напрацювань. Адже саме в столиці України розташовано більшість центрів національних меншин та дипломатичні представництва держав, в яких відповідні етноси є титульними або становлять основу нації. А відтак одразу ж розв'язуються ті чи інші національно-політичні проблеми у контексті державного управління країни.
Отже, й нині нагальною потребою є оптимізація процесів політичного, етнічного, економічного і культурного розвитків національних меншин в Україні, а для цього необхідно вивчати передумови виникнення та своєчасного запобігання екстремістським формам розвитку етнополітичних конфліктів.
До вивчення таких складних проблем широко залучаються соціологи, етнополітологи, психологи, економісти, інші спеціалісти, виробляються і втілюються в життя практичні наукові рекомендації. Така діяльність має вестися постійно на основі відповідної концепції політичного розвитку України.
Результати першого етапу наукового проекту переконують, що і надалі необхідно досліджувати національно-політичні рухи і прогнозувати їхній розвиток та вплив на державне управління в контексті національної безпеки України.
Можливо необхідно розробити спеціальну Концепцію відношень між суб'єктами державної влади та національно-політичними рухами, яка дозволить реалізовувати національну політику згідно з нормами і практикою міжнародного права, прискорить рух реформ і входження України до європейської та світової спільноти.
Важливо, що у пропонованій роботі також здійсненено огляд та аналіз вітчизняної й світової наукової літератури з означеної тематики.
Сподіваємося, що наукова праця буде корисною для працівників сфери державного управління, політиків, науковців та викладачів вищих навчальних закладів.
О. БЄЛОВ
Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Директор Національного інституту стратегічних досліджень
РЕАЛІЇ ЕТНОПОЛІТИКИ
(замість вступу)
З відновленням незалежності в Україні розпочався бурхливий процес розвитку національної свідомості, культури та освіти етносів, які мешкають в ній здавна.
Українська держава намагається цивілізовано регулювати цей складний процес, що відбилася у національному законодавстві: Декларації прав національностей України (1 листопада 1991 р.), законах "Про громадянство" (8 жовтня 1991 р.), "Про національні меншини в Україні" (25 липня 1992 р.), "Про біженців" (23 грудня 1993 р.) і особливо в Конституції України (28 червня 1996 р.). Реалізація положень цих документів сприяла і сприяє збереженню міжетнічного миру у сучасному посттоталітарному українському суспільстві.
Репресивна комуністична система залишила глибокий слід у психології багатьох народів і негативні диспропорції в етнополітичній структурі суспільства. Зокрема, це домінування російськомовної культури над іншими, зневага до задоволення культурно-освітніх потреб національних меншин, а також особливі форми екстремізму та інші небажані прояви у міжетнічних відносинах. Водночас зі зростанням національної свідомості, формуванням почуття національної гідності дають про себе знати наслідки терору, депортації окремих громадян і цілих народів. Благодатним грунтом для різних проявів націоналізму, ксенофобії, міжетнічної нетерпимості є конфліктні ситуації у різні кризові періоди історії України, коли у ролі кривдників і жертв виступали представники тих чи інших етнічних груп, національностей, що нині населяють Україну (поляки, татари, росіяни, румуни, євреї, угорці, самі українці та ін.).
Ці негативні явища посилюються глибокою кризою, в умовах якої з розрізнених національно-культурних громад утворюються загальнодержавні організації національних меншин, які імітують владні державні структури. Вони не задовольняються культурно-освітньою діяльністю, а стають активними суб'єктами політичного життя в Україні.
Як приклад таких процесів - утворена у середовищі тюркомовних національних меншин України Мусульманська партія з претензійною політичною та релігійною орієнтацією.
Серед російської національної меншини особливо інтенсивно діє партія "Громадянський конгрес", відома своїми крайніми реваншистськими проімперськими позиціями та ін. Аналогічні ситуації протистояння можуть перерости у тривалі етнополітичні конфлікти. Така перспектива турбує владні структури і наукову громадськість України, які прагнуть спрямувати розвиток українського народу в мирне й гуманізоване русло прогресу світової цивілізації.