МЕТОДИ АНАЛІЗУ ПРОБ ПОВІТРЯ

Поряд із традиційними хімічними (титрометричний і ін.) застосовують фотометричний, хроматографічний, полярографічний, люмінесцентний і спектроскопічний методи дослідження.

В останні роки в практиці промислово-санітарної хімії все ширше використовують методи, засновані на явищах радіоактивності, п'єзоелектричного ефекту, ядерно-магнітного і парамагнітного резонансу, докладний опис яких приведено в спеціальній літературі.

Метод газорідинної хроматографії розглянутий у відповідному розділі керівництва.

У даний час при здійсненні лабораторного контролю за санітарним станом повітряного середовища промислових об'єктів широко використовують фотометричний метод аналізу, що включає в себе колориметричний, фотоелектроколориметричний, спектрофотометричний і турбідиметричний методи.

Зазначений метод заснований на виборчому поглинанні пучка світлової енергії, що проходить через досліджуваний розчин. Прилади, що вимірюють інтенсивність світлопоглинання, називаються фотометрами. Фотоелектроколориметри (ФЭК-56, ФЭК-60 і ін.) – це фотометри, що вимірюють інтенсивність поглинання видимого монохроматичного світлового пучка.

Спектрофотометри (СФ-4, СФ-8, СФ-10, СФ-16, СФ-17, СФ-18, СФ-26 і ін.) – прилади, що дозволяють аналізувати, поряд з інтенсивно пофарбованими, слабофарбовані і незабарвлені розчини хімічних сполук за рахунок поглинання потоку світлової енергії з великим діапазоном хвиль – від ультрафіолетових і видимих до інфрачервоних.

Турбідиметричний метод аналізу заснований на вимірі інтенсивності поглинання світлової енергії суспендованими розчинами. З цією метою використовують колориметри-нефелометри типу ЛМФ-72, ФЭК-57 і ін.

Експресні методи визначення шкідливих хімічних речовин у повітрі виробничих приміщень

Розрізняють три групи експрес - методів по визначенню хімічних речовин:

1) методи візуальної колориметрії (зіставлення фарбування поглинального розчину, що з'явився після протягання досліджуваного повітря зі стандартною шкалою); 2) методи із застосуванням реактивного паперу (дозволяють проводити якісний і кількісний аналіз змісту шкідливих речовин; про наявність тієї чи іншої речовини судять по появі характерного фарбування, а про концентрацію речовини – по її інтенсивності); 3) лінійно-колористичні методи із застосуванням індикаторних трубок.

Лінійно-колористичні методи засновані на зміні кольору індикаторного порошку, укладеного у вузеньку скляну трубочку. Визначення шкідливих хімічних речовин у повітрі зазначеним способом здійснюється за допомогою спеціальних приладів - універсального газоаналізатора (УГ-1, УГ-2) і хімічного газовизначателя (ГХ-4, ГХ-5, ГХ-NH₃, ГХ ІЗ-5). Більш широке поширення в лабораторній практиці санітарно-гігієнічних досліджень одержали прилади УГ-2 і ГХ-4.

Універсальний газоаналізатор типу УГ-2 призначений для швидкого кількісного визначення різних паро- і газоподібних хімічних речовин. За допомогою УГ-2 у повітрі робочої зони можна визначити вміст оксиду азоту, пари бензину, бензолу, толуолу, аміаку, вуглеводів нафти (гас, уайт-спиріт), ацетону й ін.

Принцип дії УГ-2 заснований на вимірі довжини пофарбованого стовпчика індикаторного порошку, поміщеного в індикаторну трубочку. Фарбування відбувається в процесі пропущення через індикаторну трубку повітря, що містить обумовлені пари чи гази. Довжина пофарбованого стовпчика пропорційна концентрації досліджуваних хімічних речовин у повітрі, виміряється по прикладеній до приладу шкалі, градуйованої в мг/л (мг/м³).

Принципова схема пристрою універсального газоаналізатора представлена на рис.3. До складу газоаналізатора входять повітрязабірний пристрій, індикаторні трубки, вимірювальні шкали. Повітрязабірним пристроєм служить гумовий сильфон, усередині якого поміщена пружина. Від гумового сильфона відведений штуцер, на який надягнута гумова трубка, що з'єднується з індикаторною. На верхній панелі приладу розташована нерухома втулка, куди вставляється шток, за допомогою якого стискується сильфон. На втулці також мається стопор, що фіксує шток для просмоктування визначеної кількості повітря через індикаторну трубку.

Рис. 3 - Пристрій універсального газоаналізатора типу УГ-2: 1 – гумовий сильфон; 2 – пружина сильфона; 3 – шток; 4 – канавка з двома поглибленнями; 5 – стопор; 6 – направляюча втулка 7 – гумова втулка від штуцера; 8 – підставка зі шкалами; 9 – отвір для збереження штока; 10 – трубка від штуцера до не­ рухливого фланця сильфона.

Індикаторна трубка являє собою скляну трубочку (довжина 90 мм, внутрішній діаметр 2,5 мм), заповнену індикаторним порошком. Як індикаторний порошок використовують силікагель і порцеляна, що обробляються реактивами, що змінюють свій колір при зіткненні з обумовленими речовинами. Так, наприклад, білий індикаторний порошок для визначення бензину при проходженні через індикаторну трубку пару бензину здобуває коричневий колір. Білий порошок при визначенні бензолу стає темно-сірим. Пари толуолу перетворюють білий індикаторний порошок у темно-коричневий, аміаку – в синій колір і т.д.

Індикаторну трубку заповнюють індикаторним порошком, що знаходиться в запаяних ампулах, за допомогою лійки з відтягнутим тонким кінцем і тонкого штиря. Порошок у трубці втримується по обидва боки за допомогою двох ватяних пижів, а трубка – спіралями з мідного дроту. Кінці трубки заливаються сургучем.

Порядок роботи з приладом. На місці проведення аналізу відкривають кришку приладу, відтягають стопор, уставляють шток у направляючу втулку, надавлюють на нього кілька разів рукою і, стискаючи сильфон, продувають прилад досліджуваним повітрям. Потім, установивши шток на потрібну глибину, зазначену над борозенкою штока, і закріпивши його стопором, приєднують індикаторну трубку і відводять стопор. Сильфон під натиском пружини розправляється і засмоктує досліджуване повітря через індикаторну трубку. Протягання повітря продовжується доти, поки кінчик стопора не ввійде в нижній отвір штока (у цей час чутний щиглик). Після цього витримують паузу (5–7 хв.), тому що просмоктування повітря через трубку через негативний тиск, який утворився в сильфоні, ще продовжується.

По закінченні протягання повітря індикаторну трубку звільняють і, установлюючи її на вимірювальну шкалу, визначають концентрацію досліджуваної речовини в повітрі.

Розмитість границі розподілу фарбувань шарів вихідного і прореагувавшого порошку не повинна перевищувати 2 мм. Відлік результату виміру проводять від середини розмитості. При розмитості границі, що перевищує 2 мм, вимір необхідно повторити.

Для аналізу складу рудничної і шахтної атмосфери, зокрема для визначення вмісту в повітрі оксидів вуглецю (II, IV), кисню, азоту, сірчистого газу, сірководню й аміаку, розроблені хімічні газовизначники марок ГХ-4, ГХ-5, ГХ-6, ГХ-NHs, ГХ ІЗ-5. Ці прилади використовують не тільки для аналізу повітря в підземних гірських виробленнях, але й на інших промислових підприємствах.

У комплект хімічних газовизначників, як і універсальних газоаналізаторів, входять повітрозабірні пристрої (хутряні аспіратори типів АМ-4 і АМ-5), індикаторні трубки і вимірювальні шкали.

Експериментальна частина

Прилади та обладнання:

електроаспіратор, психрометр аспіраційний МВ – 4М .

1. Скласти план добору проб повітря і перелік шкідливих речовин для заводу, на якому проводилися дослідження, або за даними ситуаційної задачі.

2. Дати характеристику технологічному процесу, застосованому устаткуванню, сировині, проміжним і кінцевим продуктам основних і побічних хімічних реакцій і ін.

3. Установити ланки технологічного процесу, що забруднюють
повітряне середовище пилом і хімічними речовинами.

4. Розрахувати мінімальний обсяг повітря і визначити перелік необхідної для дослідження апаратури й устаткування.

5. Підготувати прилади і зібрати установку для добору проб повітря аспіраційним методом. Як побудник руху повітря використовувати водяний аспіратор, електроаспіратор чи ротаційну установку.

6. Зробити добір проб повітря в газову піпетку двома способами: 1) протягаючи через піпетку 10-кратний обсяг повітря; 2) виливаючи з піпетки воду.

7. Скласти схему установки для протягання повітря з газової піпетки через поглинальні судини.

8. Визначити за допомогою універсального газоаналізатора типу УГ-2 зміст органічних розчинників (ацетону, бензину і толуолу) у повітрі, відібраному в малярському відділенні механічного цеху машинобудівного підприємства.

9. За допомогою хімічного газовизначателя типу ГХ-4 провести аналіз повітря, відібраного в ливарному, ковальсько-пресовому чи термічному цехах машинобудівного підприємства. Як побудник руху повітря використовують хутряний аспіратор.

10.Дати гігієнічну оцінку отриманим результатам.

11.Оформити протокол проведення досліджень повітря робочої зони (форма № 330/0).

Лабораторна робота № 5

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ЗА УМОВАМИ ПРАЦІ

Атестація робочих місць за умовами праці. Заповнення Карти умов праці.

Мета роботи:Комплексно оцінити умови праці на прикладі конкретної професії та скласти Карту умов праці.

Результати замірів (визначень) показників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюють протоколами за формами, передбаченими у ГОСТ або за­твердженими Міністерством охорони здоров'я України, і за­носяться в Карту.

Визначається тривалість (процент від тривалості зміни) дії виробничого фактора.

Комплексна оцінка умов праці на прикладі конкретної професії, складання карти умов праці

Відомості про результати атестації робочих місць студенти заносять до карти умов праці, форма якої затверджена Мінпраці і МОЗ України.

Студентові видається інструкція для заповнення карти умов праці при проведенні атестації робочих місць відповідно до рекомендацій (12) і додатку(5), що заповнюється на конкретне робоче місце.

При заповненні загальних відомостей карти студент указує:

- повне найменування підприємства, організації, установи;

- виробництво – відповідно до діючого класифікатора;

- номер і найменування цеху (ділянки, відділу) - за діючою структурою;

- номер робочого місця (робочої зони) – за планом їхнього розміщення;

- професію (посаду), код – відповідно до характеру виконуваних робіт і Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій (ЕТКД);

- номери аналогічних робочих місць – за наростаючою величиною.

При заповненні розділу I «Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу» студенту необхідно звернути увагу на такі графи:

графа 2 - виконують оцінку виявлених на даному робочому місці (групі робочих місць, робочий зоні) характерних для даної професії (посади) шкідливих і небезпечних виробничих факторів (далі – ШНВФ);

графа 3 - проставляють дату проведення вимірів згідно з протоколом;

графа 4 - заносять нормативні значення виявлених ШНВФ відповідно до діючих на період проведення атестації санітарних норм, затверджених Мінздравом і ДСТ;

графа 5 (пункти 1-11) - заносять фактичні значення ШНВФ за результатами лабораторних і інструментальних досліджень, виконаних відповідно до діючих методик, затверджених Мінздравом і оформлених протоколами. Перелік протоколів додається (додаток 1-4). За пунктами 12-15 заносять результати проведених досліджень, дані з технологічних, технічних документів, хронометражних спостережень, документів з охороні праці та ін., що підтверджують наявність ШНВФ і їхню величину,

графи 6, 7, 8 - проставляють величину відхилення від нормованих значень ШНВФ згідно з (табл. 2) цих вказівок;

графа 9 - визначають дані на підставі аналізу технологічного процесу, хронометражних спостережень, інших облікових документів підприємства. Якщо тривалість дії фактора врахована в методиках (вібрація, шум), то в графі 9 проставляють прочерк.

При наявності шкідливих речовин односпрямованої дії, що впливають одночасно або послідовно, тривалість впливу цих речовин підсумовують, але приймають не більше 100%.

При наявності в повітрі речовин різноспрямованої дії для кожного з них указується фактичний відсоток тривалості робочої зміни (пункт 1).

При заповненні карти студенту необхідно виконувати наступні вимоги:

пункт 1- записують виявлені шкідливі хімічні речовини за класами небезпеки.

Шкідливі хімічні речовини різноспрямованої дії оцінюють і враховують як окремі фактори. Шкідливі хімічні речовини односпрямованої дії враховуються як один фактор і фактичне їхнє значення визначають як суму відношень фактичних концентрацій кожного з них до встановленого для них ПДК. Якщо сума відношень перевищує одиницю, то ступінь шкідливості даної групи речовин визначають за величиною цього перевищення з урахуванням класу небезпеки найбільш токсичної речовини цієї групи.

Односпрямована дія шкідливих речовин на організм – це вплив двох або декількох речовин, як правило, близьких за хімічною будовою і характером біологічної дії на організм (фтористий водень і солі фтористоводневої кислоти і тетрафторату кремнію, формальдегід і хлористоводородна кислота, сірчистий і сірчаний андігрид, хлоровані і бромовані вуглеводні (граничні й неграничні), спирти, кислоти, луги, ароматичні вуглеводні (толуол і ксилол, бензол і толуол), аміносполуки, нітросполуки та ін.).

Висновок про односпрямованість дії шкідливих речовин видається органами державного санітарного нагляду;

пункт 2 - вказують конкретні види пилу, переважно фіброгенної дії (зазначені в ДСТ 12.1.005-88 у графі «Особливості дії на організм» умовною позначкою «Ф» );

пункт 3 - рівні загальної і локальної вібрації вносяться роздільно за їх еквівалентними значеннями через дріб: чисельник – загальна вібрація, знаменник – локальна. При відсутності одного з видів вібрації ставлять прочерк (у чисельнику або знаменнику);

пункт 4 - вносять еквівалентний рівень звуку;

пункт 5,6 - вносять загальний рівень звуку;

пункт 7 - вносять фактори значення рівнів електромагнітної енергії, а для лазерного - напруженість оптичного випромінювання;

пункт 8 - мікроклімат у виробничих приміщеннях враховують як один фактор і визначають з найбільш вираженим показником. Якщо різні параметри мікроклімату (температура, швидкість руху повітря, відносна вологість, інфрачервоне випромінювання) відносяться на конкретному робочому місці до різних ступенів шкідливості (1, 2, 3), то мікроклімат оцінюють за найбільш високим ступенем;

пункт 9 - при розміщенні робочих місць на відкритому повітрі п. 8 і 9 оцінюють як один фактор. При вітрі нижні границі температур повітря повинні бути зміщені у бік більш високих температур з розрахунку 2° С на 1 м/с збільшення швидкості руху повітря;

пункт 10 - враховують тільки на тих робочих місцях, де підвищення або зниження його обумовлене виробництвом або професією (водолаз, гірничорятувальник і т.п.);

пункт 11 - заносять різновиди мікроорганізмів, білкових препаратів, природних компонентів організму. При наявності у повітрі робочої зони одночасно двох і більше біологічних факторів умови праці слід оцінювати за найбільш високим класом і ступенем.

пункт 12 - дають інтегральну оцінку всіх показників важкості праці за найбільш високим класом і ступенем.

Наприклад, на працюючого впливають різні фактори важкості, потужності зовнішньої роботи (для чоловіків) більше 90 Вт - Ш клас - 1 ступеня, маса переміщуваного вантажу більше 35 кг - Ш клас 2 ступеня, дрібні стереотипні рухи по 20 тис. - I клас, статичне навантаження двома руками по 50 тис. - ІІ клас, інтегральний показник важкості - Ш клас 2 ступеня, тобто за найбільш високим класом і ступенем з числа фактично визначених показників.

Потужність зовнішньої роботи (Вт) визначають за формулою

,

де Н – висота підняття вантажу, м;

Н₁ – висота опускання вантажу, м;

Р – маса вантажу, кг;

L – відстань, м;

Т – час, сек;

К =10 - коефіцієнт, що враховує швидкість технологічного процесу;

пункт 13 - оцінюють аналогічно пункту 12. Оцінку ведуть через дріб:

чисельник – нахили тулуба, знаменник - переміщення в просторі.

пункт 14 - оцінюють аналогічно пункту 12. Під високоточними зоровими роботами мається на увазі робота 1-3 розряду за ДБН В.2.5-28-2006 – Природне та штучне освітлення.

Розбірливість слів визначають подачею мовних сигналів (як мінімум 10 слів) на відстані одного метра, які голосом без напруги повинні бути відтворені обстежуваним робітником;

пункт 15 - заповнюють на підставі облікових даних підприємства;

У підсумковому рядку «Кількість факторів» по графах 6, 7, 8 записують сумарну кількість факторів за кожним ступенем відхилення.

На наступному етапі роботи студент виконує «Гігієнічну оцінку умов праці».

Гігієнічну оцінку умов праці дають за найбільш високим класом і ступенем з числа фактично обмірюваних рівнів цих факторів. Наприклад, на працюючого одночасно впливають кілька факторів (мікроклімат, важкість роботи, шкідливі речовини та ін.) і параметри мікроклімату відносяться до ІІІ класу 1 ступеня, по шкідливих речовинах – до П класу, важкості праці – ІІІ класу 2 ступеня, напруженості праці – Ш класу 1 ступеня, інтегральну оцінку необхідно записати так: умови праці відносяться до Ш класу 2 ступеня.

Якщо на робочому місці відсутні шкідливі виробничі фактори й фактори трудового процесу, або вони не перевищують допустимих норм і не віднесені до 1 ступеня ІІІ класу шкідливості й небезпеки, то умови праці слід визнати відповідними гігієнічним вимогам.

Наявність хоча б одного фактора виробничого середовища і трудового процесу I ступеня Ш класу шкідливості вказує на невідповідність робочого місця вимогам гігієнічної класифікації.

Розділ ІІ. «Оцінка технічного й організаційного рівня» заповнюється студентом за результатами аналізу, виконаного відповідно до розділу 5.

Розділ ІІІ. «Атестація робочого місця» заповнюється студентом на підставі комплексної оцінки, при цьому робоче місце має бути віднесене до одного з трьох видів умов праці згідно з п. 6.1 і 6.2 цих вказівок. Для цього беруть по всіх врахованих підсумкових рядках «Кількість факторів» ступені відхилення параметрів факторів виробничого середовища і трудового процесу (розділ І Карти) і зіставляють з показниками, наведеними в додатках 1- 4. Для атестації робочого місця з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці, а також шкідливими і важкими умовами праці в розрахунок приймають фактори, що впливають на робітника в процесі праці не менше 80% робочого часу. При цьому виконання підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення своїх трудових функцій не позбавляє працівника права на пільгове пенсійне забезпечення.

Зі шкідливими умовами праці оцінюють робочі місця при наявності ШНВФ, тривалість дії яких складає менше 80% робочого часу. У цьому випадку пільгове пенсійне забезпечення може здійснюватися за рахунок коштів підприємства.

Розділ V. «Пільги і компенсації» заповнюється студентом з урахуванням наступних вимог:

пропозиції на підтвердження права на пенсію на пільгових умовах визначаються тільки за показниками, наведеними в додатку 4, інші пільги і рекомендації – відповідно до діючого законодавства ( додаток 4. «Показники факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення»);

пункт 4. Наявність у повітрі робочої зони хімічних речовин односпрямованої дії 1 і 2 класів небезпеки варто розуміти як наявність підвищених концентрацій (перевищення).

При розробці ТРЕТЬОГО розділу на підставі гігієнічної оцінки умов праці, а також комплексної оцінки умов праці на конкретному робочому місці студент розробляє заходи, технічні рішення, що забезпечують безпечні й здорові умови праці, обґрунтовані необхідними нормативними документами.

Відповідно до нормованих параметрів мікроклімату робочої зони, розробляють заходи щодо їхнього забезпечення. Наводять заходи щодо захисту від впливу шкідливих хімічних речовин, зниження шуму і вібрації до нормованих значень, заходи щодо захисту від електромагнітних і іонізуючих випромінювань, наводять розрахунок і проектування освітлювальних установок ОУ.

У ЧЕТВЕРТОМУ розділі за розробленими конкретними організаційними і технічними заходами, досягнутим рівнем розробок роблять короткий висновок. Висновок повинен відбивати мету і завдання роботи.

Оцінка результатів лабораторних досліджень, інструментальних вимірів прово­диться шляхом порівняння фактично визначеного значення з нормативним (регла­ментованим). При цьому шум і вібрація оцінюються за еквівалентним рівнем.

Ступінь шкідливості і небезпечності кожного фактора виробничого середовища і трудового процесу (гр.6, 7, 8 Карти) тільки III класу визначається за критеріями, встановленими гігієнічною класифікацією праці №4137-86 (додаток 3).

При наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин різнонап­равленої дії кожну з них враховувати самостійним фактором, що підлягає кількісній оцінці.

При наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин однонап­равленої дії відношення фактичних концентрацій кожної з них до встановлених для них ГДК підсумовуються. Якщо сума відношень перевищує оди­ницю, то ступінь шкідливості даної групи речовин визначається, виходячи з величини цього переви­щення з ураху­ванням класу небезпечності найтоксичнішої речовини групи, а вся група оцінюється як одна речовина.

Концентрація шкідливих речовин однонаправленої дії визначається за ГОСТ 12.1.005-88.

Оцінка умов праці при наявності двох і більше шкідливих і небезпечних вироб­ничих факторів здійсню­ється за найвищим класом і ступенем.

Оцінка технічного рівня робочого місця проводиться шляхом аналізу:

- відповідності технологічного процесу, будівель і споруд - проектам, обладнання - нормативно-технічній до­кументації, а також характеру та обсягу виконаних робіт, оптимальності технологічних режимів;

- технологічної оснащеності робочого місця (наявності технологічного оснащення та інструменту, контрольно-вимірювальних приладів і їхнього технічного стану, за­безпеченості робочого місця підіймально-транспортними засо­бами);

- відповідності технологічного процесу, обладнання, оснащення інструменту і засо­бів контролю вимогам стандартів безпеки та нормам охорони праці;

впливу технологічного процесу, що відбувається на інших робочих місцях.

При оцінці організаційного рівня робочого місця аналізується:

- раціональність планування (відповідність площі робочого місця нормам техноло­гічного проектування та раці­онального розміщення обладнання і оснащення), а та­кож відповідність його стандартам безпеки, санітарним нормам та правилам;

- забезпеченість працівників спецодягом і спецвзуттям, засобами індивідуального і колективного захисту та відповідність їх стандартам безпеки праці і встановленим нормам;

- організація роботи захисних споруд, пристроїв, контрольних приладів.

Робоче місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу на працівників всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених гігієніч­ною класифікацією праці, сукупних факторів технічного і організаційного рівня умов праці, ступеня ризику пошкодження здоров'я.

На основі комплексної оцінки робочі місця відносять до одного з видів умов праці:

§ з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;

§ зі шкідливими і важкими умовами праці;

§ зі шкідливими умовами праці та заносять до розділу III Карти.

За оцінку умов праці керівників та спеціалістів береться оцінка умов праці керо­ваних ними працівників, якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбаче­них у списках №1 і №2 для їхніх підлеглих протягом пов­ного робочого дня.

Під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт, передбачених спис­ками, протягом не менше 80% робочого часу, що має підтверджуватись відповід­ними документами.

За результатами атестації визначаються невідкладні заходи на поліпшення умов і безпеки праці, для роз­роблення і впровадження яких не треба залучати сторонні ор­ганізації і фахівців.

За результатами атестації складається перелік:

- робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтвер­джено право на пільги і компен­сації, передбачені законодавством;

- робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропону­ється встановити пільги і ком­пенсації за рахунок коштів підприємства згідно з ст.2б Закону України "Про підприємства" ( 887-12 ), і ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 );

- робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи по їх по­ліпшенню.

Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких затверджено право на пільги і компенсації, зокрема на пільгове пенсійне забезпе­чення, передбачене законодавством, підписує голова комісії за погодженням з проф­спілковим комітетом. Він затверджується наказом по підприємству, організації та зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки пра­цівників, професії і посади яких внесено до пе­реліку.

Таблиця 1. - Категорії оцінки умов праці

Таблиця 2.

Витяг з класифікації умов праці і характеру праці за ступенями шкідливості і небез­печності, важкості і напруженості.

„Гігієнічна класифікація праці” №4137-86

Показники факторів виробничого середовища, важко­сті і напруженості трудового процесу для підтвер­дження права на пільгове пенсійне забезпечення.

1. Право на пенсію за віком на пільгових умовах підтверджується при наявності на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів III класу умов і характеру праці.

За списком №1:

1) Не менше двох факторів III ступеня відхилення від норм; або

2) одного фактора III ступеня і трьох факторів І чи II ступеня відхилення від норм; або

3) чотирьох факторів II ступеня відхилення від норм; або

4) наявності в повітрі робочої зони хімічних речовин гостро направленої дії

1 чи 2 класу небезпеки.

За списком №2:

1) Одного фактора III ступеня відхилення від норм; або

2) трьох факторів І, II ступеней відхилення від норм; або

3) чотирьох факторів І ступеня відхилення від норм.

2. Орієнтовні показники можуть бути використані при встановленні дострокових пенсій за рахунок коштів підприємств.

Примітка. Ці показники розроблено на підставі "Гігієнічні класифікації праці" та перевірені на підприємствах різних галузей народного господарства.

Таблиця 3

Затверджено

Наказ Міністерства охорони здоров’я

України і Міністерства праці та

соціальної політики України 31.12.97

№383/55

Показники та критерії умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів*

* визначення тривалості щорічно додаткової відпустки за роботу у несприятливих умовах праці базується на результатах гігієнічної оцінці умов праці за критеріями згідно з Гігієнічною класифікацією (за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу) №4137-86, затверджено МОЗ СРСР 12 серпня 1986 року.

** Фактична тривалість щорічної додаткової відпустки визначається як сума календарних днів, що надаються за роботу у шкідливих умовах праці за окремими шкідливими виробничими факторами, в залежності від гігієнічної значимості, але не повинна перевищувати максимальну тривалість, яка встановлена для кожного ступеня шкідливості.

Додаток 1

ПРОТОКОЛ № від « » 200 р.

(номер , дата)

досліджень метеорологічних факторів

1. Дата проведення досліджень

2. Підприємство, адреса, цех, відділення

3. Робоче місце, професія

4. Мета досліджень

5. Засоби вимірювальної техніки

(найменування, тип, заводський номер)

6. Відомості про повірку:

(номер свідоцтва, клеймування, термін дії)

7. Нормативна документація, відповідно до якої:

а) Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042.99

(проводяться дослідження)

б) Гигиеническая классификация труда № 4137-86, Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042.99

Сніп 2.1.01- 82 Строительная климатология и геофизика

(оцінюються результати)

8. Присутні від підприємства

(посада, прізвище, ім’я, по батькові, підпис)

9. Посада, прізвище, ім’я, по батькові осіб, які проводять дослідження

(підпис)

Продовження додатку 1

10. Результати досліджень:

Дослідження проводив

(посада, прізвище, ім’я, по батькові (підпис)

Висновки (відповідність нормативу, оцінка за Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості й небезпечності факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу) На робочому місці

Згідно з Гигиенической классификацией труда №4137-86 умови праці відносяться до _ : .

Клас

(прізвище, ім’я, по батькові санітарного лікаря або зав.лаб. підприємства, підпис)

М.п.

(прізвище, ім’я, по батькові, підпис)

Додаток 2

Протокол № від « » 200 р.

^{(номер, дата)}

проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку

1. Дата проведення досліджень .

2. Підприємство:

3. Робоче місце, професія, технологічний процес, що виконується:

Мета досліджень:

5. Засоби вимірювальної техніки: вимірювач шуму та вібрації типу ВШВ-003-М2 №313,

ВПМ -101 №365, М-101 №160

(найменування, тип, заводський номер)

6. Відомості про повірку:

(номер свідоцтва, клеймування, термін дії)

7. Нормативна документація, відповідно до якої:

а. ГОСТ 12.1.050-86 ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах;

(проводиться дослідження)

б. Гигиеническая классификация труда № 4137-86 ГОСТ121-003-83;

Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99

(оцінюються результати)

8. Присутні від підприємства:

(посада, прізвище, ім’я, по батькові, підпис)

9. Посада, прізвище, ім’я, по батькові осіб, які проводять дослідження:

(підпис)

Продовження додатку 2

Продовження протоколу №

10. Результати досліджень та розрахунків

Максимальний рівень імпульсного шуму дБА ”І”; дБ “А”

Вимірювання шуму виконували приладом Вимірювач шуму та вібрації типу ВШВ-003-М2 №313

Шум широкосмуговий, мінливий, переривчастий, виробниче приміщення

11. Особисті засоби захисту від шуму, що використовуються

(тип, назва)

Розрахунок ефективності (енергетичне підсумовування)

12. Розрахунок шумового навантаження з використанням особистих засобів захисту від шуму

(еквівалентний рівень-ефективність 0,33 від шуму)

13. Допустимий рівень до

14.Дослідження проводив

(посада, прізвище, ім¢я, по батькові) (підпис)

Висновок (відповідність нормативу, оцінка за Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості й небезпечності факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу) На робочому місці

Згідно з Гигиенической классификацией труда №4137-86 умови праці відносяться до : ___________________________________________________________________

(посада, прізвище, ім’я, по батькові лікаря або завідувача сан. лабораторії підприємства) ( підпис)

М.П. (посада, прізвище, ім’я, по батькові) (підпис)

Додаток 3

Протокол № « » ___________200_р.

проведення досліджень повітря робочої зони

1. Дата проведення відбору проб: ___проведення досліджень:___________

2. Підприємство:

адреса:

цех:

3. Робоче місце, професія, технологічний процес, що виконується:

4 Мета відбору проб повітря:

5. Засоби вимірювальної техніки:

(найменування, тип, заводський номер)

6. Відомості про повірку: .

(номер свідоцтва, клеймування, термін дії)

7. Нормативна документація, відповідно до якої:

а ГОСТ ССБТ 12.1.005-88 Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны

(проводиться відбір проб)

б ГОСТ ССБТ 12.1.005-88 Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны, Гигиеническая классификация труда

№ 4137-86, ПДК вредных веществ в воздухе рабочей зоны, доп. №8

(оцінюються результати)

8. Присутні від підприємства:

(посада, прізвище, ім’я, по батькові, підпис)

9. Посада, прізвище, ім’я, по батькові осіб, що проводили відбір проб:

(підпис)

10. Умова відбору проб

(робота вентиляції, завантаження обладнання, використання особистих засобів захисту)

11. Результати дослідження

Графи 9*,12* заповнюють мовою оригіналу

(посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, що виконували дослідження) (підпис)

Висновок: (відповідність нормативу, оцінка за Гігієнічною класифікацією праці (за показниками шкідливості й небезпечності факторів виробничого середовища, важкості й напруженості

трудового процесу)) Умови праці на робочому місці ________за вмістом у повітрі робочої зони:

о з Гигиенической классификацией труда № 4137-86 умови праці відносяться до ______________________:

_____________________________.

(підпис)

М.П.

(підпис)

Додаток 4

Протокол № « » 200 р.

^{(номер, дата)}

проведення досліджень важкості й напруженості праці

1. Дата проведення досліджень:

2. Підприємство, адреса, цех, відділення

3. Робоче місце, професія

4. Мета досліджень:

5. Засоби вимірювальної техніки: секундомір СОП пр-20-3 №6488

(найменування, тип, заводський номер)

6. Відомості про повірку:

(номер свідоцтва, клеймування, термін дії)

7. Нормативна документація, відповідно до якої:

а «Методичні рекомендації по проведенню атестації робочих місць за умовами праці", затверджені Міністерством праці України (постанова № 41) та Головним державним санітарним лікарем України 01.09.92 p;

(проводиться дослідження)

б «Методичні рекомендації по проведенню атестації робочих місць за умовами праці", затверджені Міністерством праці України (постанова № 41) та Головним державним санітарним лікарем України 01.09.92 p.;

Гигиеническая классификация труда № 4137-86.

(оцінюються результати)

8. Присутні від підприємства

(посада, прізвище, ім’я, по батькові, підпис)

9. Посада, прізвище, ім’я, по батькові осіб, які проводять дослідження: (підпис)

Продовження додатку 4

Продовження протоколу №

5. Результати досліджень важкості й напруженості трудового процесу:

Продовження додатку 4

Продовження протоколу №

• ⇐ Назад
• 1
• 23