Класифікація гострого холециститу

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

„Затверджено” на методичній нараді кафедри хірургії №2 (назва кафедри) завідувач кафедри професор Безродний Б.Г.----------------------------- (ПІП,підпис) „______”________________________ 2009 р.  

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

 

 

Навчальна дисципліна Хірургічні хвороби
Модуль №
Змістовний модуль №
Тема заняття № 2 Гострий холецистит. Анатомо-фізіологічні особливості жовчних шляхів. Етіологія та патогенез. Класифікація. Клініка, діагностика, диференційна діагностика. Хірургічна тактика. Особливості клінічного перебігу, клінічної картини гострого холециститу та діагностичної і лікувальної програми у хворих похилого хворих із супутньою віку та патологією. Ускладнення гострого холециститу та холецистектомії.
Курс
Факультет медичний

 

 

Київ 2009


Актуальність теми

Гострий холецистит (ГХ) - гостре неспецифічне запалення жовчного міхура - одне з найбільш поширених ургентних захворювань органів шлунково-кишкового тракту. В ургентній хірургії ГХ по частоті займає друге місце після гострого апендициту і складає близько 10-25% усіх гострих захворювань органів черевної порожнини.

Клінічний перебіг ГХ багатогранний і залежить від ряду причин, серед яких найбільше значення ступінь порушення пасажу жовчі міхуровою протокою і холедохом, вірулентність інфекції, наявність або відсутність панкреато-міхурового рефлексу. До цього перебігу треба додати передуючі анатомічні й функціональні зміни жовчного міхура та прилеглих органів, а також стан захисних і регуляторних механізмів хворого.

За останні роки серед хворих з гострим холециститом суттєво збільшилась частка хворих похилого і старечого віку. Характерним для них є велика частота розвитку деструктивних форм холециститу та їх ускладнення перитонітом. Атиповий перебіг у цих хворих проявляється, в основному, невідповідністю клінічної картини захворювання патоморфологічним змінам, наявним у жовчному міхурі. В клінічній картині у хворих на перший план часто виступають симптоми інтоксикації, тоді як біль і ознаки перитоніту можуть бути виражені не різко.

Саме значна частота ГХ, яка має тенденцію до росту, значний відсоток ускладнених його форм, висока летальність визначають на сучасному етапі актуальність і значимість проблеми ГХ.

 

Конкретні цілі

Ознайомитися з особливостями етіології, клінічного перебігу, діагностики, основними принципами лікування ускладнень гострого холециститу та холецистектомії.

3нати, засвоїти основні положення етіології, клінічних ознак ускладнень гострого холециститу та холецистектомії, діагностичну значимість малоінвазивних методів обстеження хворого та методів лікування ускладнень ГХ та холецистектомії (перивезікальних інфільтратів та абсцесів, холангіту, абсцесів печінки, жовчногоперитоніту, інтраопераційних пошкоджень поза печінкових жовчних протоків, судин, органів черевної порожнини).

Вміти, оволодіти професійними вміннями, навичками: збирати анамнез у хворого, методично правильно виконувати фізикальне обстеження, вибирати найбільш інформативні методи діагностики та застосовувати найбільш доцільну лікувальну тактику при ускладненнях ГХ та холецистектомії.

Розвивати творчі здібності на основі вивченого клінічного та діагностичного матеріалу, вміти інтерпретувати зібрану діагностичну інформацію, правильно її аналізувати та на основі інтегральної оцінки зібраних даних встановлювати діагноз; в залежності від особливостей клінічного перебігу гострого холециститу та післяопераційного періоду після холецистектомії, а також визначати оптимальну лікувальну тактику.

Звернути увагу на деонтологічні, правові та медико-соціальні аспекти проблеми.

3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

  ЗНАТИ ВМІТИ
А)Попередні дисципліни Анатомію печінки та жовчовивідних шляхів, топографічну анатомію печінково-дуоденальної зони, біохімію, фізіологію печінки, фармакологію, рентгенологію та УЗ- діагностику в прикладному аспекгі. Визначати топографію печінки, жовчного міхура та позапечінкових жовчних протоків; інтерпретувати показники загальноклінічних лабораторних, в тому числі біохімічних печінкових тестів, холангіограм, комп'ютерограм, УЗД.
В)Наступні дисципліни Госпітальну хірургію, анестезіологію та реаніматологію, рентгенологію, клінічну фармакологію. Застосовувати отримані базові знання для подальшого вивчення проблеми гострого холециститу; патогенетично обґрунтовувати сучасні методи лікування і профілактики ускладнень ГХ та операції холецистектомії.
С)Внутрішньо предметна інтеграція Питому вагу гострого холециститу в структурі хірургічних захворювань; зв'язок ГХ з іншими хірургічними захворюваннями; результати лікування ГХ та його ускладнень і його наслідки; методи профілактики ускладнень ГХ та їх ефективність. Оцінювати ефективність проведеного лікування ГХ та його ускладнень, результатів лікування на підставі клінічного обстеження хворого і оцінки результатів подальшого його обстеження в динаміці; використовувати методи профілактики ускладнень захворювання.

Зміст теми

Класифікація гострого холециститу

I.В залежності від наявності конкрементів

1. калькульозний

2. не калькульозний (безкам'яний).

II. За глибиною морфологічних змін (О.О.Шалімов, В.Т.Зайцев):

1. катаральний

2. флегмонозний

3. гангренозний

III. За наявністю ускладнень:

1. не ускладнений

2. ускладнений (водянка та емпієма жовчного міхура, перфорація
ЖМ, перивезікальний інфільтрат або абсцесс, механічна жовтяниця, холангіт,
гострий панкреатит, гепатит, перитоніт - місцевий, розлитий або загальний,
печінково-ниркова недостатність, абсцесс печінки, пілефлебіт, біліарний
сепсис, внутрішні нориці, гостра обтураційна (конкремент) кишкова
непрохідність)