А.2.3. Для установ, що надають вторинну (третинну) стаціонарну медичну допомогу

Положення протоколу Обґрунтування Необхідні дії
1.Догоспітальний етап
Організація та забезпечення діючої системи інформаційно-просвітницьких, організаційних заходів з метою визначення когорти жінок, яким показаний плановий КР та скерування їх на належний рівень надання медичної допомоги. Вагітним протягом антенатального періоду надаватиметься інформація, заснована на доказах, з метою допомогти їм зробити правильний вибір відносно методу розродження. Думка жінки має бути важливою складовою прийняття рішення про оперативне розродження. Госпіталізацію для планового КР бажано здійснювати за добу до планованого оперативного втручання. Обов’язкові: Забезпечується відбір жінок для планового кесаревого розтину Бажані: Консультування щодо планованого оперативного розродження і післяпологової контрацепції.
2. Госпіталізація
Госпіталізацію для планового КР бажано здійснювати за добу до планованого оперативного втручання. Плановий елективний КР виконують після повних 39 тижнів вагітності. У разі багатоплідної вагітності плановий елективний КР виконують після 38 тижнів. З метою профілактики вертикальної трансмісії при ВІЛ-інфікуванні матері у 38 тижнів вагітності до відходження навколоплідних вод та¤або до початку пологів. У разі моноамніотичної двійні операція КР повинна бути виконана у терміні 32 тижні після попередньої профілактики РДС у ЗОЗ Ш рівня.   Проводиться консиліум лікарів для прийняття остаточного рішення про доцільність та термін проведення КР з визначенням складності оперативного втручання та складу операційної бригади (додаток 7). Своєчасне проведення обґрунтованого КР зменшує кількість післяопераційних ускладнень та оптимізує перинатальні наслідки Обов’язкові: Вагітній при проведенні ургентного КР слід надати доказову інформацію про можливі ускладнення, для прийняття свідомого рішення щодо методу розродження. Отримати поінформовану згоду вагітної на проведення оперативного розродження. У разі неможливості консультування жінки, отримання інформованої згоди (непритомний стан та інше) за наявності ургентної ситуації категорії 1, прийняття рішення залишається за консиліумом лікарів. Забезпечити огляд вагітної анестезіологом та визначити вибір методу анестезії.   Рішення про розширення об’єму оперативного втручання приймається консиліумом у складі операційної бригади.  
3. Діагностика
Визначити ризик тромбоемболічних ускладнень та методику їх профілактики. Провести профілактику аспіраційного пневмоніку. Визначення характеру антибіотикопрофілактики На думку експертів Обов’язкове : Обстеження: Визначення показників гемоглобіну, гематокриту, тромбоцитів у аналізі крові напередодні планового КР або безпосередньо перед операцію КР 2,3 ступеню ургентності. У разі КР категорії ургентності 1 лабораторне обстеження проводиться під час операції; Група крові та резус-фактор Додаткові клініко-лабораторне обстеження проводяться лише за наявності показань Бажане: консультування вагітної з питань планування сім’ї в разі проведення КР.    
4. Лікування
Жінкам, які направлені на ІІ -ІІІ рівень надання спеціалізованої медичної допомоги, проводиться операція КР за однією з методик згідно додатків 2, 8. Анестезіологічне забеспечення проводиться згідно додатку 4 та алгоритму проведення анестезії.   На думку експертів, жінкам та їх партнерам необхідно рекомендувати за наявності показань плановий КР. У разі виникнення показань до ургентного КР жінка (у разі можливості – її партнер інформується про наявність показань до оперативного розродження). Показання до планового та ургентного КР (згідно алгоритму) викладені у розділі «Показання».   Обов’язкове: Катетеризація периферичної вени Катетеризація сечового міхура за показаннями Профілактика інфекцій Профілактика аспіраційного пневмоніту Профілактика тромбоемболічних ускладнень Профілактика гіпотензії у матері Післяопераційна аналгезія. Післяопераційний нагляд згідно додатку 5. Бажане: раннє прикладання до грудей, грудне вгодовування, відкрите ведення післяопераційної рани через 24 год., застосування самоконтрольованої аналгезії. Катетерізація периферічної вени. Катетеризація сечового міхура. У разі втрати свідомості або недієздатності показання до операції встановлюються не менш, ніж трьома лікарями, керівник ЗОЗ має бути поінформованим по телефону. Післяопераційне знеболення: Додавання 3-4 мг морфіну у епідуральний простір забезпечує аналгезію впродовж 18–24 годин після операції. Для покращення якості аналгезії у ранньому післяопераційному періоді в цих випадках необхідно додаткове введення нестероїдних протизапальних засобів. Знеболення після операції, яка проводилася із застосуванням загальної або спінальної анестезії полягає у поєднаному введенні опіоїдів у комбінації з нестероїдними протизапальними засобами. Застосування самоконтрольованої аналгезії більш ефективне  
5. Виписка з рекомендаціями.
Виписка з рекомендаціями на післягоспітальному етап. Необхідність огляду у акушера-гінеколога або сімейного лікаря в післяпологовому періоді На думку експертів операція КР пов’язана з можливістю виникнення наступних ускладнень: повторні хірургічні втручання; тромбоемболічні ускладнення, інфекційні ускладнення.     Обов’язкові : Тривалість госпіталізації на 3-4 доби довша за вагінальні пологи. Заповнення епікризу (додаток 6). Критерії виписки: відсутність ознак післяопераційних ускладнень. Бажані: надання інформації про режим жінки в післяопераційному післяпологовому періоді, початок статевого життя, рекомендації щодо контрацепції.