Шкідливий вплив «модних» дієт
Недолік або надлишок однієї речовини може істотно вплинути на ефективність дії інших речовин. Окремі елементи харчування взаємозв’язані один з одним і складають цілу систему, при порушенні однієї ланки якої уся система дає збої. Це повинно примушувати замислитися про доцільність застосування різних дієт, тим більше науково не обґрунтованих. Адже різні незбалансовані «модні» дієти (голлівудська, кремлівська, вегетаріанська, голодування, роздільне харчування, Аткінса та ін.) признані шкідливими для здоров’я відомими медиками в Європі і США. Коротко розглянемо це на прикладі деяких дієт.
Голодування
З позицій елементарної фізіології не варто застосовувати голодування для широко рекламованого "схуднення/очищення", оскільки насправді це призводить до протилежних результатів. Адже основним джерелом енергії для нервових клітин при голодуванні є глюкоза, що отримується з білків тіла (глюкогенних амінокислот). Але білки містять ще азот та сірку, які виявляються відходами при переробці амінокислот в глюкозу. І організму доведеться виводити їх у вигляді сечовини, сірководню та інших "шлаків і токсинів", що утворилися в ході самого голодування. А цих "шлаків і токсинів" зовсім не було в організмі до голодування, як не було "десь" відкладених зайвих або "поганих" білків. Тому голод насправді є "великим забрудником" внутрішнього середовища і саморуйнування організму. Таке жадане зменшення ваги при голодуванні за перший тиждень йде переважно шляхом переробки цінних білків скелетної мускулатури на глюкозу для потреб нервових клітин. І втратити м’язову тканину легко – досить одного багатоденного курсу голодування. Але назад втрачена м’язова тканина повернеться тільки при тривалому інтенсивному фізичному навантаженні і повноцінному харчуванні.
Крім того, при такому схудненні виникають порушення функції печінки, гормональній дисбаланс, дефіцит м'язової і кісткової тканини, вітамінна і мікроелементна недостатність, стимулюється уповільнення витрат калорій і поживних речовин. Після голодування збільшується розмір жирових клітин, які прагнуть активніше накопичувати жир і повільніше спалювати його. А неодноразові голодування крім швидкого набирання ваги з добавкою, можуть привести до серцево-судинних захворювань, послаблення імунітету, посилення простудних і інфекційних захворювань, дратівливості, інфаркту, діабету.
Вегетаріанство
Незважаючи на всі аргументи суворих вегетаріанців (споживають тільки рослинну їжу) про користь такого харчування, медики дотримуються зовсім іншої думки із цього приводу. Основна шкода від вегетаріанської дієти полягає в тому, що організм людини недоотримує багатьох необхідних йому органічних речовин. Передусім виникає дефіцит білків. Хоча вегетаріанці намагаються розв'язати цю проблему додаючи у своє меню різні крупи, горіхи, гриби, горох, квасолю, боби і інші овочі, але вони містять не всі потрібні амінокислоти.
Так, в горіхах немає сірковмісних амінокислот, а також лізину і треоніну. Крім того, горіхи шкідливі для людей, що страждають захворюваннями травних органів, печінки і жовчовивідних шляхів. У грибах немає потрібних для організму валіну і сірковмісних амінокислот. Крім того, гриби самі по собі є важко засвоюваним продуктом. А бобові культури важко перетравлюються і часто призводять до газоутворення, в них містяться пурини – речовини, шкідливі для людей, схильних до відкладення солей сечової кислоти і сприяють розвитку подагри. А соєві продукти негативно відбиваються на функціонуванні ендокринної системи, щитовидної залози і чоловічої статевої системи.
Крім того, тривале вегетаріанське харчування, як будь-яка інша знежирена дієта, спричиняє застій жовчі і випадання каменів у жовчному міхурі. А медична статистика свідчить, що незважаючи на активну пропаганду знежирених дієт і "чищень" від каменів печінки та інших внутрішніх органів, черга хворих на видалення жовчного міхура хірургічним шляхом не зменшується, а тільки збільшується.
У суворих вегетаріанців крім недостатності вітамінів (D, В2, В12) і мінеральних речовин (кальцію, заліза, цинку та ін.) часто зустрічаються анемія, ослаблення імунної системи, підвищена інфекційна захворюваність, зокрема на туберкульоз.
Роздільне харчування
Систему роздільного харчування не визнана науковою медициною із-за її необґрунтованості. Так, за цією теорією кисле середовище шлунку перетравлює тільки білки. А разом з'їдені вуглеводи у вигляді картоплі або хліба просто "гниють" в шлунку. Але в шлунку концентрація соляної кислоти така, що ніяке "гниття" там просто неможливе. Швидше навпаки, саме кисле середовище шлунку знезаражує їжу, яка іноді потрапляє туди не відповідною до правил гігієни. Таке ж відносно стерильне середовище підтримується і в дванадцятипалій кишці, і в тонкому кишковику. Розмноження бактерій починається тільки в товстій кишці.
Між шлунком і кишковиком розташована дванадцятипала кишка, і саме в ній перетравлюються одночасно білки (ферментом підшлункової залози трипсином), жири (печінковою, міхурною жовчю і ліпазами) і вуглеводи (різними амілазами). Тобто, ніякого "роздільного" травлення в дванадцятипалій кишці просто не існує, а білки, жири і вуглеводи, всі разом благополучно перетравлюються з допомогою тільки відповідних ферментів, що виділяються в порожнину дванадцятипалої кишки.
Фактично перехід на роздільне харчування позбавляє органи травлення необхідного тренування, оскільки не дає повноцінного навантаження на різні ферментативні системи, що призводить до послаблення їх функцій і втрати здатності переварювати змішану їжу. Далі слідують гастрити, ентероколіти, порушення мікрофлори травних систем, диспепсія та інші захворювання шлунково-кишкового тракту.
Сучасні учені остаточно спростували положення теорії роздільного харчування і підтвердили, що при роздільному вживанні білків, жирів і вуглеводів активність травних ферментів гальмується, а при використанні змішаної їжі, навпаки, відбувається якнайповніше засвоєння поживних речовин, що містяться в ній. Так, наприклад, на хліб, багатий крохмалем, у шлунку виділяється набагато більше ферментів, що розщеплюють білки, ніж на м’ясо, багате білками. А продукти різних складів при спільному вживанні в їжу зазвичай добре доповнюють один одного і сприяють кращій засвоюваності їжі в цілому. Наприклад, крупи поєднуються з молоком, зернові ‒ з бобовими. Несумісних з точки зору переварювання продуктів просто не існує, а роздільне харчування є нефізіологічним. Адже функціонування організму людини засноване на компромісі між оптимізацією різних процесів.
Кремлівська дієта
Ця дієта тотожна дієті Аткінса і дієті американських астронавтів, або її ще називають безвуглеводною. У раціон можна включати м'ясо, ковбаси, копченину, сало, яйця, масло, молочні продукти, гриби, маргарин, майонез і навіть алкоголь. У цій дієті підраховують не калорії, а кількість вуглеводів. В раціоні потрібно зменшити кількість фруктів, виключити хліб, каші, солодкі, борошняні і картопляні блюда, рис, солодощі. Але дієта протипоказана при діабеті, нирковокам’яній хворобі, захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів, хронічній нирковій або печінковій недостатності, подагрі.
Недоліки дієти: можливі порушення обміну речовин, розвиток нирковокам’яної хвороби, подагра, послаблення імунітету в результаті дефіциту вітамінів і мінералів, а низький вміст вуглеводів в харчуванні може привести до депресії, пригніченості. В США цій дієті дали назву – "прямо до інфаркту".