ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ МАШИННО-ТРАКТОРНОГО АРЕГАТУ

Теоретична частина

Склад машинно-тракторного агрегату визначається на підставі агротехнологічних ознак виконання технологічної операції. На енергоємних роботах рекомендується використовувати трактори тягового класу 3 і вище, в інших випадках - у відповідності за їх призначенням.

За рекомендаціями [1-8] вибирають сільськогосподарську машину із шлейфу даного трактора. Правильність визначеного складу МТА перевіряють за оцінкою тягового розрахунку. Для чого визначають тяговий опір агрегату Ra у відповідності з його типом по тяговому опору.

Типи МТА за тяговим опором

В нижче представлених формулах:

і - схил місцевості, %, ( заданий);

GM - вага сільськогосподарської машини, kН, (Додаток 10).

1. Простий одно машинний тяговий агрегат

а) причіпний

(4.1)

де kv - питомий опір сільськогосподарської машини при роботі МТА, kН/м;

(4.2)

тут k0 - питомий опір сільськогосподарської машини при швидкості

V0=5 км/год (Додаток 5)

вр - робоча ширина захвата сільськогосподарської машини, м

(4.3)

де β - коефіцієнт використання конструктивної ширини захвата сільськогосподарської машини (Додаток 12);

вк - конструктивна ширина захвата сільськогосподарської машини, м, (Додаток 10)

Vp - робоча швидкість агрегату за формулою 3.5, км/год;

С - коефіцієнт, що враховує зростання питомого опору сільськогосподарської машини при збільшенні швидкості на 1 км/год, приймати

С =1...3% ;

б) начіпний

(4.4)

тут λд - коефіцієнт довантаження, що враховує частину ваги начіпної машини та вертикальні складові сили тягового опору, які додатково навантажують ходову систему трактора. Прийняти:

λд = 0,5... 1,0 - на оранці;

λд = 0,5... 1,0 - на сівбі, боронуванні, культивації, коткуванні;

λд = 0,5... 1,0 - на глибокому рихленні.

2. Простий багатомашинний тяговий агрегат

Ra = Rзч + Rм nм (4.5)

де Rзч - тяговий опір зчіпки, kН. Марка зчіпки вибирається за рекомендаціями [1,8]

( 4 . 6 )

тут Gзч - вага зчіпки, kН, (Додаток 10, табл. 10.8);

fзч - коефіцієнт кочення зчіпки у відповідності із заданим агрофоном, (Додаток 9);

Rм - тяговий опір однієї сільськогосподарської машини, Rм визначається за формулою (4.1).

3. Орний агрегат

(4.7)

де Rк - тяговий опір одного корпуса плуга, ,

(4.8)

тут a - глибина оранки, м, (у відповідності з агротехнічними вимогами за завданням);

вк - ширина захвата одного корпуса плуга, м, ( у відповідності з технічною характеристикою плуга);

kупл - питомий опір плуга при виконанні роботи, kH/м2

(4.9)

де k0пл - питомий опір плуга при швидкості V0=5 км/год, kH/м2 (Додаток 4);

λд - за формулою 4.4;

gк - питома вага плуга, що припадає на 1 корпус плуга, kH/м;

(4.10)

тут і в формулі 4.8, - пк - кількість корпусів плуга за технічною

характеристикою;

С - коефіцієнт, що враховує вагу ґрунту, який налипає на корпуси

плуга, С = 1,1.,.1,4; для чорноземів південних приймати С = 1,2.

4. Агрегат, що має ємність

Опір такого агрегату визначається за наступною формулою

(4.11)

Gмс - вага спорядженої сільськогосподарської машини, kH

Gмс = Gм п +Q (4.12)

тут Gмп - вага порожньої сільськогосподарської машини, kH, за технічною характеристикою (Додаток 10);

Q - вага вантажу, kH;

(4.13)

V- об'єм технологічної ємності сільськогосподарської машини, м2,

(Додаток 10);

р- щільність матеріалу, що перевозять, кг/м3, (Додаток 18);

λ - коефіцієнт використання технологічної ємності (задається λ ≤1);

g - прискорення вільного падіння, g=9,8 м/с2 ;

fм - коефіцієнт кочення сільськогосподарської машини у відповідності із заданим агрофоном, (Додаток 9 ).

5. Привідний агрегат, що має ємність

Опір такого агрегату визначається за наступною формулою

Ro= Rм+ Rпр (4.14)

тут Rм - тяговий опір сільськогосподарської машини, Rм визначається за формулою 4.11;

Rпр - зусилля, яке витрачається на привід робочих органів від ВВП, kН;

(4.15)

NВВП - потужність, що витрачається на привід робочих органів від ВВП ,

kВт, ( Додаток 11)

ηТР - коефіцієнт корисної дії трансмісії за формулою 1.3;

ηВВП- коефіцієнт корисної дії ВВП, ηВВП ≈ 0,95.

6. Тягово-привідний агрегат

Опір такого агрегату визначається за наступною формулою

Ra=Rм + Rт р , (4.16)

де Rм - тяговий опір сільськогосподарської машини, kН; Rм визначається

за формулою 4.4;

Rпр - зусилля, яке витрачається на привід робочих органів від ВВП, визначається за формулою 4.16.

Оцінка розрахунку складу агрегату, а також і правильності вибору робочої передачі, проводиться за допомогою наступних коефіцієнтів:

а) коефіцієнту використання номінального тягового зусилля (ступеню завантаження трактора за номінальним тяговим зусиллям)

(4.17)

тут Ra - тяговий опір агрегату, kН; визначається за вищенаведеними

формулами 4.1 ...4.17;

PT - сила тяги трактора, kН, визначена за ф. 1.1;

GT - вага трактора, kН;

і - схил місцевості, %

б) ступеню завантаження трактора за максимальною тяговою
потужністю

(4.17)

тут - витрати потужності на подолання опору робочих машин, kВт,

(4.18)

де Ra - тяговий опір агрегату, kН; визначається за вищенаведеними

формулами 4.1...4.17;

NT - ефективна максимальна тягова потужність, kВт, визначена за формулою 2.2;

Na - витрати потужності на подоланні підйому, кВт, визначена за формулою 2.7;

в) ступеню завантаження трактора за номінальною ефективною
потужністю двигуна

(4.19)

Nф - ефективна фактична потужність двигуна, kВт, визначена за формулою 2.10;

Neн - номінальна ефективна фактична потужність двигуна, kВт, за технічною характеристикою трактора.

Завдання до розділу

1. На підставі рекомендацій вибрати сільськогосподарську машину із шлейфу заданого трактора у відповідності із зазначеною у завданні технологічною операцією.

2. Зробити оцінку тягового розрахунку складу агрегату.

Література для самостійного опрацювання

1. Ільченко В.Ю. Машиновикористання в аграрному виробництві.-
К.Вища школа, 1996. С.26-36.

2. Ільченко В.Ю. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному
виробництві.-К.:Вища школа., 1993. С.22-75.