Мета, завдання та схема послідовності виконання магістерської роботи

ЗМІСТ

Вступ............................................................................................. 5

1 Мета, завдання та схема послідовності виконання

магістерської роботи........................................................................ 7

2 Вибір теми та орієнтовна тематика магістерських робіт......10

3 Структура і план-графік магістерської роботи ……………14

4 Критичний аналіз нормативно-правової бази та

спеціальної літератури з проблем, що розглядаються ……….16

5 Оформлення магістерської роботи..........................................18

5.1 Основні вимоги до змісту та оформлення

магістерської роботи......................................................................18

5.2 Титульний аркуш......................................................................23

5.3 Завдання на магістерську роботу...........................................23

5.4 Анотація.....................................................................................23

5.5 Перелік умовних позначень, символів, одиниць,

скорочень і термінів........................................................................24

5.6 Зміст............................................................................................25

5.7 Вступ...........................................................................................26

5.8 Основна частина.......................................................................30

5.9Висновки.....................................................................................41

5.10 Список використаних джерел...............................................41

6 Наукове керівництво магістерською роботою.........................44

7 Методика рецензування..............................................................45

8 Захист магістерської роботи.......................................................46

9 Критерії оцінки магістерської роботи та її захисту.................48

Додаток А. Зразок оформлення заяви студента на

закріплення теми дипломної роботи і

призначення наукового керівника…………………………. 52

Додаток Б.1. Взірець титульного аркуша магістерської

роботи (стаціонар)……………………………………………..53

Додаток Б.2. Приклад заповнення титульної сторінки

магістерської роботи…………………………………………..55

Додаток Б.3. Взірець титульного аркуша магістерської

роботи (заочники)……………………………………………..56

Додаток Б.4. Взірець завдання на магістерську роботу (стаціонар)……………………………………………………..57

Додаток Б.5. Взірець завдання на магістерську роботу (заочники)……………………………………………………...61

Додаток В. Приклад анотацій до магістерської роботи…….63

Додаток Г. Перелік умовних позначень, символів,

одиниць, скорочень, термінів……..………………………….65

Додаток Д.1. Приклад оформлення таблиць………………..66

Додаток Д.2. Приклад оформлення графічного матеріалу…67

Додаток Е. Бібліографічний опис списку

використаних джерел…………………………………………68

Додаток Ж. Бібліографічна довідка………………………….81

Додаток И. Зразок оформлення титульного аркуша

до наочного матеріалу до захисту магістерських

робіт…………………………………………………………….82

Додаток К. Приклад оформлення етикетки………………….83

Додаток Л. Зразок Довідки про впровадження результатів

магістерської роботи…………………………………………..84

Вступ

Магістр спеціальності «Облік і аудит» – це освітньо-кваліфікаційний рівень особи, яка на основі ОКР бакалавра або спеціаліста даної спеціальності здобула спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру професійної діяльності аудитора та кваліфікованого бухгалтера, що передбачені для певних посад.

Освітньо-професійна програма підготовки магістрів забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікацією й складається з освітньої та науково-дослідницької частин. Спрямування програми на поглиблення у слухачів магістратури фундаментальної наукової бази, володіння методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, розвинення широкої ерудиції, бути спроможним до творчої науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності.

Державна атестація магістра передбачає захист магістерської роботи.

Магістерська робота – це самостійна випускна кваліфікаційна науково-дослідницька робота, що відображає хід та результати розробки обраної теми та готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Отже, магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий характер як своєрідний підсумок підготовки магістра, а з іншого – самостійне оригінальне наукове дослідження слухача, у якому магістрантом упорядковані накопичені наукові факти та доведено їх наукову цінність або практичну значимість.

Основне завдання магістранта в процесі роботи та захисту магістерської роботи – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.

Магістерська робота як самостійне наукове дослідження кваліфікується як навчально-дослідницька праця, в основу якої покладено моделювання більш-менш відомих рішень. Її тематика та науковий рівень мають відповідати освітньо-професійній програмі навчання. Виконання зазначеної роботи повинне не стільки вирішувати наукові проблеми (завдання), скільки засвідчити, що її автор здатний належним чином вести науковий пошук, розпізнавати професійні проблеми, знати загальні методи і прийоми їх вирішення.

З огляду на вимоги СОУ 02070855 – 14 – 2011 ІФНТУНГ необхідно неухильно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій.

Дані методичні рекомендації носять загальний характер та призначені для магістрантів всіх форм навчання.

Мета, завдання та схема послідовності виконання магістерської роботи

Написання магістерської роботи є завершальним етапом навчання студентів на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». Вона є підсумком виконання магістерської програми та відображає вміння студента, що здобуває ОКР «магістр» самостійно вести науковий пошук та вирішувати наукові завдання, отже є самостійною комплексною науковою роботою магістранта, що підводить підсумки вивчення ним різних дисциплін, передбачених навчальним планом, та містить нове вирішення актуального наукового завдання, виявлення нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або ж уточнення раніше відомих, що недостатньо вивчені.

Магістерська робота виконується переважно з метою розкриття окремих проблемних питань обліку, аналізу, оподаткування та контролю з врахуванням галузевих особливостей, потреби окремих підприємств, різних управлінських структур.

У вступній частині магістерської роботи необхідно довести актуальність теми дослідження, сформулювати мету, завдання, предмет, об’єкт та методи дослідження.

Актуальність теми обґрунтовується описом і оцінкою сутності проблемної ситуації за дослідницьким напрямом.

Мета магістерської роботи визначає загальну стратегію наукового дослідження та конкретний напрямок наукового пошуку.

Метою написання магістерської роботи є:
- поглиблення й розширення теоретичних і практичних знань з обліку, аналізу та контролю, а також уміння застосувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань;

- пошук сучасних наукових досягнень у сфері розбудови системи регулювання обліку, економічного аналізу та контролю на підприємствах і в організаціях, уміння їх самостійно застосовувати при розв`язанні прикладних проблем.

Формування мети супроводжується визначенням конкретних завдань, які передбачається вирішити відповідно до поставленої мети.

Для досягнення поставленої мети дослідження магістранти повинні виконати основні завдання:

- науково систематизувати теоретичні положення та викладки, набуті протягом вивчення фахових і загально-економічних дисциплін за темою дослідження;

- узагальнити статистико-аналітичний матеріал;

- провести поглиблений аналіз взаємозв’язку між теоретичними і практичними матеріалами з метою встановлення відповідності чи розбіжностей між ними для прийняття коригуючих заходів, надання рекомендацій, прогнозів, наведення шляхів покращення ситуації.

Одночасно формулюється наукова новизна і практична значущість результатів дослідження, тобто робоча гіпотеза.

Вибір рішень - це завдання студента, який як автор роботи, відповідає за їх прийняття, правильність отриманих результатів та достовірність представленої інформації, а керівник направляє студента та допомагає оцінити можливі варіанти рішень.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і визначає тему магістерської роботи.

При проведенні дослідження для досягнення поставленої в роботі мети доцільно застосовувати як загальнонаукові підходи та методи (методи діалектичної й формальної логіки), так і специфічні прийоми та методи економічного дослідження (економіко-статистичні та економіко-математичні).

Виконання магістерської роботи органічно поєднується з іншими видами навчальної й науково-дослідної роботи студентів спеціальності «облік і аудит».

При виконанні магістерської роботи необхідно дотримуватися принципу наступності: написання звіту за результатами проходження техніко-економічної практики, курсової роботи з дисциплін «Фінансовий облік ІІ», «Моделі і методи прийняття рішень в аналізі і аудиті», реалізації наукових інтересів студентів в процесі роботи навчальної лабораторії, гуртка та семінару на кафедрі обліку і аудиту, а також під час апробацій на науково-практичних конференціях студентів як в університеті, так і за його межами.

Підготовку до виконання магістерських робіт організує безпосередньо кафедри обліку і аудиту.

Тему магістерської роботи закріплюють персонально за кожним студентом магістратури на початку навчання в магістратурі.

До початку виконання магістерської роботи студент магістратури повинен ознайомитися з положеннями даних методичних вказівок про магістерську роботу і керуватися його вимогами у своїй роботі.

На базі кафедри створені належні умови й матеріальне забезпечення магістерської роботи: наявність основної літератури з теми дослідження та визначеної методики його проведення, бібліографічних даних, створення робочих місць у лабораторіях і кабінетах, оснащення їх ПК тощо.

На підставі заяви студента магістратури і подання кафедри (Додаток А) тема магістерської роботи і науковий керівник закріплюються за студентом магістратури наказом ректора (кафедра подає дані в навчальний відділ в терміни визначені університетом).

Типова схема послідовних етапів написання магістерської роботи:

І етап – вибір та затвердження теми (заява студента, обговорення на засіданні кафедри, затвердження наказом по університету);

ІІ етап – складання студентом плану виконання магістерської роботи;

ІІІ етап – погодження плану виконання магістерської роботи з науковим керівником та визначення термінів виконання її окремих розділів, уточнення її структури, формулювання мети, задач, об’єкта і предмета дослідження;

ІV етап – критичний аналіз нормативно-правової бази та спеціальної літератури з проблем, що розглядаються;

V етап – збір, обробка, систематизація і науковий аналіз фактографічної інформації, яка міститься у статистичних збірниках, аналітичних звітах міжнародних і національних науково-дослідних центрів, а також в системі обліку та звітності конкретних підприємств, організацій і установ;

VІ етап – формулювання висновків на основі наукової аргументації;

VІІ етап – обґрунтування рекомендацій і пропозицій, спрямованих на удосконалення методики та організації обліку, аналізу та контролю, а також на підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання;

VІІІ етап – написання першого варіанту роботи та представлення його науковому керівнику (допускається представлення за окремими розділами роботи);

IX етап – усунення недоліків, внесення доповнень, написання остаточного варіанту роботи та її оформлення;

X етап - подання роботи на кафедру для оформлення відгуку наукового керівника та внутрішнього рецензування (внутрішній рецензент призначається індивідуально за темою кожної магістерської роботи );

XI етап – підготовка доповіді та оформлення ілюстративного матеріалу на захист основних положень магістерської роботи;

XII етап – захист дипломної магістерської роботи на засіданні ДЕК.

2 Вибір теми та орієнтовна тематика магістерських робіт

Вибір тематики магістерського дослідження студентом є початковим етапом написання магістерської роботи.

Небезпідставною є думка, що правильно вибрана і сформульована тема – це половина виконаного дослідження. Тому починають роботу над магістерською роботою лише за умови, коли чітко уявляють її тему.

Тематика магістерських робіт не є постійною і підлягає щорічному перегляду та уточненню за ознакою актуальності.

При розробці тематики магістерських робіт враховуються проблемні питання обліку, оподаткування, аналізу та контролю окремих суб’єктів господарювання, галузей, наукові інтереси працівників кафедри, держбюджетна тематика.

Основні напрями рекомендованої тематики магістерських робіт пов’язані з дослідженням особливостей обліку окремих ділянок функціонування суб’єктів господарювання, питань оподаткування, аналізу та контролю, удосконаленням організації, управління, систем обліку, звітності та аналізу діяльності об’єкта дослідження.

Крім того, магістерські роботи можуть виконуватися за тематикою, яку замовляють державні установи, підприємства та підприємницькі структури, що уклали із вищим навчальним закладом освіти контракти на навчання студентів або мають із ним договори співпраці та спів­дружності.

Бажаним є виконання теми на замовлення керівництва об’єкта дослідження (підприємства, установи, організації). Це замовлення оформлюється відповідним листом.

Магістрант самостійно на основі своїх наукових інтересів здійснює вибір теми магістерської роботи із зазначенням її у відповідній заяві (Додаток А) за умов відповідного обґрунтування доцільності її розробки (відповідно до попередньої власної науково-дослідницької роботи, до місця роботи, можливостей отримання потрібної інформації на об’єкті дослідження).

Вибір теми магістерської роботи потребує індивідуального підходу, але є загальні правила, яких слід дотримуватися.

Бажано вибирати тему, до якої магістрант найкраще підготовлений, з якої вже зібрано літературний, фактичний матеріал тощо. При виборі теми магістерської роботи доцільно ставити завдання порівняно вузького плану, для того щоб тему можна було глибоко опрацювати. Не слід брати тему, якщо відомо, що над нею вже працюють. У галузі достатньо тем, що потребують спеціального дослідження. Якщо ж таке сталося, то слід уточнити аспект своєї роботи, Крім того, магістерська робота повинна містити нове вирішення теми, а принципи розв’язання проблеми, зміст теоретичної та експериментальної частин магістерської роботи мають бути відмінними від попередньої роботи, яка проводилась на кафедрі.

Вибрати тему магістерської роботи можуть допомогти такі прийоми.

1. Вивчення тематики наукових планів і програм кафедри (факультету, університету); ознайомлення з напрямами наукових досліджень, що мають галузеве (або загальнодержавне) значення.

2. Перегляд переліку захищених магістерських робіт на кафедрі та ознайомлення з авторефератами дисертацій, з уже виконаними на кафедрі дисертаційними роботами.

3. Виявлення того, що і ким написано з конкретної теми (монографії, статті, тези доповідей та ін.).

4. Ознайомлення з новітніми результатами досліджень в споріднених галузях науки і техніки, враховуючи, що в суміжних науках можна віднайти нові, несподівані рішення. Це дасть змогу виявити ширше коло проблем, на яких базується вирішення конкретної теми дослідження.

5. Оцінювання стану розробки методів дослідження, технологічних прийомів щодо конкретної сфери діяльності чи галузі. При цьому слід зважати на те, що наука розвивається завдяки вмілому запозиченню «чужих методів», продуманому впровадженню випробуваних методик для вирішення конкретної теми, введенню до наукового обігу нових фактичних матеріалів.

6. Перегляд відомих наукових рішень за допомогою нових методів або з нових теоретичних позицій, під новим кутом зору, на вищому теоретичному рівні, з залученням нових, суттєвих фактів, виявлених магістрантом. Через критичний аналіз поглядів попередників слід обґрунтовувати свою точку зору з урахуванням проблем сьогодення, особливо на користь України.

Суттєву допомогу у виборі теми надає ознайомлення з аналітичними оглядами та статтями в спеціальних періодичних виданнях, а також бесіди і консультації з фахівцями-практиками, під час яких можна визначити важливі, однак ще мало вивчені в теоретичному плані питання.

Обравши тему, магістрант повинен усвідомити, в чому полягають суть запропонованої ідеї, актуальність теми, об’єкт і предмет дослідження, мета і завдання магістерської роботи та основні напрями дослідження теми. Вибір теми завершується формулюванням назви магістерського дослідження.

Назва магістерської роботи має бути якомога коротшою, адекватно відображати її зміст, відповідати обраній темі та суті вирішуваної наукової задачі. Вона повинна вказувати на мету (предмет) магістерського дослідження і його завершеність. Часом для більшої конкретизації до назви додають невеликий (4-5 слів) підзаголовок. Аспект вивчення подається через двокрапку або в дужках.

У назві не слід використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів: «Дослідження питання...», «Дослідження деяких шляхів...», «Шляхи...», «Проблеми...», «Деякі питання...», «Матеріали до вивчення...», «До питання...» та ін., в яких не відбито достатньою мірою суть проблеми.

Визначена тема підлягає обговоренню на засіданні кафедри обліку і аудиту і затверджується наказом по університету в уточненій редакції.

Магістерську роботу відповідно до обраної теми виконує індивідуально кожний студент.

Узгоджені таким чином між студентом і кафедрою теми магістерських робіт, склад наукових керівників та внутрішньо кафедральних рецензентів робіт затверджується наказом ректора університету і в подальшому змінюватись не можуть.

На основі накопиченого досвіду підготовки магістрів кафедрою розроблено орієнтовний перелік тем магістерських робіт:

1. Удосконалення обліку як інформаційної системи бюджетування на підприємствах … галузі

2. Впровадження внутрішнього аудиту на підприємствах …

3. Шляхи удосконалення обліку і аудиту виплат працівникам

4. Удосконалення обліку і аналізу запасів на підприємствах … в ринкових умовах господарювання

5. Удосконалення обліку та контролю виробничих витрат на підприємствах … галузі.

6. Методичні аспекти удосконалення калькулювання собівартості продукції у … промисловості

7. Удосконалення обліку, контролю та аналізу накладних витрат на підприємствах …

8. Концептуальні напрями удосконалення управлінського обліку на сучасному етапі

9. Оцінка стану та перспективи удосконалення управлінського обліку в будівництві

10. Дослідження особливостей та шляхи удосконалення калькулювання за замовленнями та за процесами

11. Дослідження особливостей обліку та аналізу витрат обігу торговельного підприємства

12. Аспекти обліку та управління собівартістю продукці

13. Облік на підприємствах, які займаються аутсорсингом

14. Дослідження обліку виробничих витрат та калькулювання собівартості: управлінський аспект

15. Управлінський облік виробничих витрат на підприємствах нафтогазової геологорозвідки

16. Облік доходів і витрат житлово-комунальних підприємств

17. Облік та аналіз процесів ліквідації та банкрутства підприємств

18. Облік і аналіз дебіторської заборгованості

19. Основні аспекти фінансового і податкового обліку операцій з поліпшення об’єктів основних засобів

20. Особливості обліку та оподаткування бракованих товарів, повернутих покупцями в разі виконання гарантійних замін

21. Дослідження обліку і аналіз використання основних засобів

22. Організація обліку операцій по реорганізації підприємств

23. Облік та оцінка інвестицій

24. Методичні засади економічного аналізу господарської діяльності бюджетних установ

25. Дослідження обліку і аналіз основних засобів в нафтогазовому комплексі

26. Дослідження особливостей обліку орендних операцій

27. Організація обліку операцій з вибуття основних засобів: міжнародна та національна практика

3 Структура і план-графік магістерської роботи

Для раціонального виконання магістерської роботи студентом з дотриманням принципів послідовності та системності, а також для проведення контрольних заходів магістрант за погодженням з науковим керівником складає план магістерської роботи у відповідності до обраної теми дослідження та індивідуальний календарний план її виконання, оформлення та захисту.

План магістерської роботи чітко структурований:

- титульний аркуш (додаток Б.1);

- завдання на магістерську роботу та графік її виконання (додаток Б.2);

- анотації (додаток В);

- перелік основних позначень і скорочень, символів і одиниць (додаток Г);

- зміст;

- вступ;

- основну частину;

- висновки;

- список використаної літератури (додаток Е);

- додатки;

- бібліографічну довідку (додаток Ж);

- довідку про впровадження результатів магістерської роботи (Додаток Л).

Основна частина магістерської роботи містить три розділи, у кожному з яких виділяється не менш трьох підрозділів (параграфів).

Після складання плану магістерської роботи і погодження його з науковим керівником необхідно скласти в трьох екземплярах план-графік виконання магістерської роботи і представити: один екземпляр – науковому керівнику; другий екземпляр – відповідальній за організацію дипломного проектування особі на кафедри, третій екземпляр – зберегти в себе до закінчення магістерської роботи.

У плані-графіку вказуються кінцеві терміни представлення кожного розділу, вступу і висновку, з таким розрахунком, щоб уся магістерська робота була завершена і представлена на кафедру у відповідно встановлені строки.

У випадках відставання від графіка студент зобов’язаний надати пояснення своєму науковому керівнику або завідувачу кафедри.

Окрім того, на період виконання магістерських робіт на кафедрі склада­ється графік консультацій наукових керівників, згідно з яким забезпечується систематична співпраця студента і наукового керівника. Систематичні консультації допомагають магістранту у виборі методів дослідження, контролі дотримання вимог до змісту і оформлення роботи, своєчасному усуненні відхилень. Оперативне і уважне виконання рекомендацій керівника сприяє своєчасному поданню магістерської роботи і є запорукою успішного захисту.

У разі позитивного відгуку наукового керівника і за наяв­ності рецензії від внутрішнього рецензента, роздаткового ілюстративного матеріалу та доповіді магістерську роботу передають на розгляд завідувачу кафедри, який має прийняти рішення про допуск студента до захисту магістерської роботи на засіданні ДЕК.

Після завершення всіх процедур допуску по кафедрі відбувається реєстрація роботи у секретаря ДЕК на кафедрі і, магістерська робота повертається студенту разом з роздатковим ілюстративним матеріалом та доповіддю для захисту на засіданні ДЕК.

Список рецензентів вивішується на кафедрі не пізніше ніж за 2 тижні до закінчення терміну виконання магістерських робіт і затверджується завідувачем кафедри.

4 Критичний аналіз нормативно-правової бази та спеціальної літератури з проблем, що розглядаються

Вибору теми передує ознайомлення зі спеціальною літературою з проблем обліку, аналізу, аудиту (контролю).

Щоб забезпечити конкретне наукове дослідження необхідною інформацією, передусім, потрібно на змістовно-теоретичному рівні чітко визначити необхідний обсяг і структуру інформації, встановити її джерела, знайти доступ до наявних інформаційних матеріалів – документів і масивів інформації у формі публікацій, наукових звітів, електронних баз даних.

Пошук літературних джерел здійснюється за допомогою бібліотечних каталогів, реферативних журналів, бібліографічних довідників, засобів інтернету.

В процесі підготовки до написання дипломної магістерської роботи підбираються і вивчаються літературні джерела, складається бібліографія. Особливу увагу необхідно приділити періодичним виданням і засобам інтернету, де оперативно публікуються результати наукових досліджень працівників та спеціалістів.

Методика вивчення літературних джерел як основа наукового дослідження у дипломній магістерській роботі залежить від характеру та індивідуальних здібностей студента – загальноосвітнього рівня, його спеціальної підготовки, ерудиції та інших якостей. Проте доцільно дотримуватись загальних правил обробки літературних джерел: спочатку потрібно ознайомитись з основною літературою (підручниками, науковими статтями, монографіями), а потім з прикладною. Ознайомлення з літературою включає огляд змісту, ознайомлення з вступом та анотацією. Розділи, які мають особливе значення для дослідження проблеми ретельно обробляються з точки зору наявності в них ідей і пропозицій для вирішення проблемних питань.

Вивчення літературних джерел необхідно починати з фундаментальних робіт і рухатися від загального до частинного, від базових положень до більш чітких і конкретних. Щодо хронологічного порядку вивчення літературних джерел, то спершу вивчають останні публікації, а потім – віддаленіші у часі. Якщо треба оперативно добути необхідну інформацію з літературного джерела, вивчення його доцільно здійснювати поетапно. Очевидно, спершу слід ознайомитися з інформаційним документом у цілому: вивчити його зміст та вступ (передмову). Далі слід вибірково переглянути матеріали тих розділів, які представляють інтерес для читача, скажімо, ілюстративні матеріали, перші речення абзаців, висновки. У разі, коли переглянуті матеріали стосуються теми дослідження, то розділ необхідно уважно прочитати, критично оцінити прочитане та занотувати найцікавіші положення як фрагменти майбутньої роботи. На останньому етапі з таких фрагментів формується конспект роботи – зв’язний і стислий виклад своїми словами опрацьованого матеріалу. За наявності дискусійних питань потрібно висвітлити позиції авторів, дати критичну оцінку різних точок зору та висловити власну думку.

Аналітичний огляд літературних джерел є основою для складання плану роботи і методики дослідження.

Отже, джерелами інформаційного забезпечення написання магістерської роботи є:

- офіційні публікації державних органів, тобто експрес-інформація, бюлетені, нормативна література та нормативно-правові акти, статистичні збірники;

- спеціальна література: довідники, науково-технічна, технологічна, патентна документація, промислові каталоги, реєстри, кадастри тощо;

- література ділового характеру, призначена для використання фахівцями у практичній діяльності: управлінська, фінансова, комерційна маркетингова, статистична, правова тощо;

- наукова і навчально-методична література з різних галузей знань, словники, енциклопедії, автореферати дисертацій, бібліографічні видання;

- первинна облікова документація, фінансова, податкова та статистична звітність;

- бази даних мережі Internet.

Результати проведеного аналізу відображаються в теоретико-аналітичній частині магістерської роботи.

Слід зазначити, що інформаційний матеріал доцільно ілюструвати цифровими і графічними даними, посилаючись при цьому на джерела. Для найповнішого і широкого висвітлення проблеми магістерської роботи рекомендується використовувати не менше 50-ти літературних джерел.

5 Оформлення магістерської роботи

5.1 Основні вимоги до змісту та оформлення дипломної роботи

Мова написання магістерської роботи – українська.

Рекомендований загальний обсяг магістерської роботи 5,5-7 умовних друкованих аркушів, або 90-120 сторінок друкованого тексту (без врахування анотацій, літератури, додатків та ілюстрованого матеріалу).

Відповідно до передбачуваної теми магістрант самостійно або за рекомендацією керівника добирає літературні джерела (книги, автореферати, монографії, статті, Інтернет-ресурси та інші) і відповідні нормативні документи, складає проект змісту (плану), який обговорює з керівником.

Зміст магістерської роботи має бути складним і містити: вступну частину; три розділи, кожен з яких повинен містити не менш як три параграфи; висновки та пропозиції; список використаних джерел та додатки.

Орієнтовне співвідношення окремих частин роботи:

Анотація 3 стор.;

Зміст 1 – 2 стор.

Вступ 3 – 4 стор.

Основна частина:

- 1 розділ 20 – 30 стор.

- 2 розділ 30 – 45 стор.

- 3 розділ 30 – 45 стор.

Висновки 3 – 4 стор.

Список літератури 2 – 3 стор.

Додатки до 10 стор.

Довідка про впровадження 1 стор.

Всі складові дослідження (розділи і параграфи магістерської роботи) мають бути взаємопов’язані, логічно продовжувати один одного і відповідати темі, меті та завданням роботи.

Магістерську роботу виконують на аркушах формату А4 стандартного розміру (297 х 210 мм) без рамок. Ліве поле сторінки становить 30 мм, нижнє і верхнє - 20 мм, праве - 10 мм. Магістерська робота друкується шрифтом 14 (Times New Roman) з міжрядковим інтервалом 1,5, 29-30 рядків на сторінці. шрифт всередині таблиць можна зменшувати до 10-го (Times New Roman) з міжрядковим інтервалом 1.

Текст пояснювальної записки необхідно відформатувати з абзацами (1,25 см.).

Заголовки структурних частин магістерської роботи «ЗМІСТ», «АНОТАЦІЯ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ» (а також назви розділів), «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують великими літерами симетрично до тексту без абзацного відступу. Якщо заголовок має більше, ніж 1 рядок, інтервал між ними – 1.

Заголовки параграфів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу жирним шрифтом.

В кінці заголовка крапка не ставиться. Перед назвою розділу (параграфу) після останньої цифри крапка не ставиться. Якщо параграф має більше, ніж 1 рядок, інтервал між рядками – 1.

Відстань між заголовком розділу (параграфу) та текстом має становити два-три інтервали.

Кожний розділ роботи потрібно починати з нової сторінки (параграфи в межах одного розділу йдуть неперервно один за одним).

Номер сторінки проставляють арабськими цифрами в правому верхньому куті в хронологічному порядку (без пропусків, повторень і додавання літер).

Першим аркушем є титульний лист, другим – завдання на магістерську роботу. Вони не нумеруються, але включаються до загальної нумерації сторінок. Третім аркушем є перший аркуш змісту.

Анотації (трьома мовами) та перелік умовних позначень і скорочень подаються перед змістом та не нумеруються.

Наведені у тексті формули нумерують в межах кожного розділу і зазначають праворуч від формули у дужках (перша цифра – номер розділу, друга – порядковий номер формули).

Наприклад,

Р = Р* + Р** + Р*** (1.12)

Ілюстрації позначають словом «Рисунок» і нумерують послідовно у межах розділу (перша цифра – номер розділу, друга – порядковий номер ілюстрації), за винятком ілюстрацій, поданих у додатках (додаток Х). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують безпосередньо під ілюстрацією посередині без абзацного відступу. Після номера ілюстрації ставиться тире і, після тире – назва ілюстрації з великої літери (наприклад: Рисунок 1.12 – Організаційна схема підприємства). Після підпису ілюстрації робиться подвійний інтервал.

Ілюструвати магістерську роботу необхідно виходячи із загального задуму. Слід виключати ілюстрації випадкові, що пояснюють другорядні деталі тексту. Кожна ілюстрація має відповідати текстові, а текст – ілюстрації.

Наукові тексти відзначаються великою кількістю переліків, які складаються як із закінчених, так і незакінчених фраз. Незакінчені фрази пишуться з маленьких літер і позначаються арабськими цифрами або маленькими літерами із напівкруглою дужкою, що закривається.

Коли елементи переліку складаються із закінчених фраз, вони пишуться із абзацними відступами, починаються з великих літер і відокремлюються один від одного крапкою.

Назви та нумерації таблиць друкують зліва над таблицею з абзацного відступу. Нумерація таблиць проводиться в межах розділу (перша цифра – номер розділу, друга – порядковий номер таблиці) (наприклад: Таблиця 1.1 – Назва). Після таблиці робиться подвійний інтервал. Якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, – таблицю розривають, над таблицею з абзацного відступу пишуть Продовження таблиці Х.Х з нумерацією стовпчиків.

Якщо в назві таблиці або ілюстрації більше одного рядка, то міжрядковий інтервал – 1.

Посилання на цитати із різних літературних джерел у тексті роботи дають одразу після закінчення викладу запозиченого матеріалу у квадратних дужках [5, с.15 – 17]. Перша цифра означає порядковий номер у списку використаної літератури, інші – номери сторінок з літературного джерела.

Слід уникати тавтології, бездоказових тверджень та ускладненої термінології псевдонаукового характеру.

Дослідження з організації обліку, проведення різних видів контролю, аналізу, розкриття управлінських аспектів організації діяльності підприємства (установи, організації) потребує зусиль для збору фактичного та статистичного матеріалу та його необхідного опрацювання. Це стосується насамперед статистики, що публікується в різних країнах. Дані повинні наводитись в однакових одиницях виміру: абсолютних (млн. грн., тис. дол. США, т, м, шт.) або відносних (%).

Допускаються лише загальноприйняті скорочення (тобто занесені до «Словника української мови»). Символи, які використовуються в англомовних джерелах ($, £, ¢, ¥, #, &, @), повинні бути наведені відповідно до українських норм.

Помилки, які найчастіше трапляються в студентських роботах:

Магістерську роботу необхідно подавати у твердій палітурці.

На кольорову обкладинку палітурки потрібно наклеювати етикетку з білого паперу розміром 120 мм х 80 мм, на якій чорним кольором вказують назву документа (магістерська робота), позначення документа, шифр групи, прізвище та ім’я студента, рік виконання магістерської роботи (додаток К).

5.2 Титульний аркуш

Титульний аркуш повинен оформлятися на бланку (формату А4 ГОСТ 2.301), виконаному друкарським способом і заповнюватися від руки креслярським шрифтом або комп’ютерним способом.

Титульний аркуш пояснювальної записки магістерської роботи оформлюється у відповідності з додатком Б. Приклад заповнення титульного аркушу наведений у додатку Б.1.

З титульного аркуша починається нумерація сторінок, хоча номер сторінки на ньому не проставляється.

5.3 Завдання на магістерську роботу

Завдання на магістерську роботу оформлюється на бланку, виконаному друкарським способом (двохсторонній друк). Приклад заповнення завдання приведений у додатку Б.2.

Завдання на магістерську роботу є другою сторінкою магістерської роботи, хоча номер сторінки на ньому також не проставляється.

5.4 Анотація

Анотація подається українською, російською та ще однією іноземною мовами, обсягом не більше 3 – 4 речень. Викладення матеріалу в анотації повинно бути стислим і точним. Належить використовувати синтаксичні конструкції притаманні мові ділових документів, уникати складних граматичних зворотів. Необхідно використовувати стандартну термінологію, уникати маловідомих термінів і символів.

Після кожної анотації наводять ключові слова відповідною мовою (не менше 3 і не більше 10 слів).

Ключовим словом називається слово або стійке словосполучення із тексту анотації, яке з точки зору інформаційного пошуку несе смислове навантаження.

Сукупність ключових слів повинна відображувати поза контекстом основний зміст магістерської роботи. Ключові слова подають у називному відмінку, друкують в рядок через кому.

Кожна анотація друкується на окремому аркуші і до загальної кількості аркушів не входять (не нумеруються).

Приклад анотацій приведений у додатку В.

5.5 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Якщо в пояснювальній записці вжито специфічну термінологію, а також використовують мало розповсюджені скорочення, нові символи, позначення і та ін., то їх перелік повинен бути представлений у вигляді окремого списку на окремому аркуші і розміщуватися перед змістом (додаток Г).

Перелік повинен розташовуватися двома колонками: ліворуч в абетковому порядку наводять скорочення, символи, одиниці і терміни, праворуч – їх детальне розшифрування.

Якщо в магістерській роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Наведемо кілька загальноприйнятих умовних скорочень, що використовуються: а) після перерахування (та ін. – та інше; і т. д. – і так далі; і т. п. – і тому подібне); б) при посиланнях (див. – дивись; пор. - порівняй); в) при позначенні цифрами століть і років (ст., ст. ст. – століття; р. – рік; pp. – роки).

Є також такі загальноприйняті скорочення: т. – том, н. ст. – новий стиль, ст. ст. – старий стиль, н. е. – наша ера, м. – місто, обл. – область, гр. – громадянин, с. – сторінка, акад. – академік, доц. – доцент, проф. – професор).

Слова «та інші», «і таке інше» всередині речення не скорочуються. Не рекомендується скорочувати слова «так званий», «наприклад», «формула», «рівняння», «діаметр».

5.6 Зміст

Зміст пояснювальної записки оформлюють на окремих аркушах і розміщують після анотації.

Слово «ЗМІСТ» розміщують посередині сторінки великими літерами.

Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін., отже у змісті мають бути приведені порядкові номери і назви розділів, параграфів, підпунктів, а також додатків із поданням їх позначення та заголовків із зазначенням номерів сторінок, на яких вони наведені.

Наприклад:

Вступ
Розділ 1 Назва першого розділу

1.1 Назва першого параграфа 1-го розділу

1.2 Назва другого параграфа

1.3 Назва третього параграфа

Розділ 2 Назва другого розділу

2.1 Назва першого параграфа 2-го розділу

2.2 Назва другого параграфа

2.3 Назва третього параграфа

Розділ 3 Назва третього розділу

3.1 Назва першого параграфа 3-го розділу

3.2 Назва другого параграфа

3.3 Назва третього параграфа

Висновки
Список використаних джерел

Додаток А – Назва

Додаток Б – Назва

і т.д.

Зміст включають у загальну кількість сторінок пояснювальної записки і починають нумерувати з 3 сторінки. .

Зміст магістерської роботи обов’язково повинен бути погоджений з науковим керівником ще до початку роботи над її текстом.

5.7 Вступ

У вступі розкривається суть і стан наукової проблеми (задачі), яка стала основою теми магістерського дослідження, обґрунтування необхідності його проведення.

Далі подають загальну характеристику магістерської роботи в рекомендованій нижче послідовності:

- Актуальність теми і ступінь її опрацювання;

- Мета і завдання дослідження;

- Об’єкт і предмет дослідження;

- Методологія та теоретичні засади проведення дослідження;

- Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами кафедри;

- Наукова новизна одержаних результатів;

- Практичне значення одержаних результатів;

- Особистий внесок магістранта;

- Апробація результатів магістерської роботи (зазначається за їх наявності);

- Публікації (зазначається за їх наявності);

- Основні положення, що висуваються на захист.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу обгрунтовується актуальність та доводиться доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь держави.

Формулювання актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дисертанта, оскільки предмет дослідження визначає тему дисертаційної праці, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Методологія та теоретичні засади проведення дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами кафедри: Коротко викладають зв’язок вибраного напрямку досліджень з науковими програмами, планами, темами кафедри, якщо такий існує.

Обов’язково зазначають номери державної реєстрації науково-дослідних робіт, а також і роль магістранта у виконанні цих науково-дослідних робіт.

Наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих магістрантом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко і однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в магістерській роботі зроблено те й те, а сутності і новизни положення із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді анотацій є найбільш розповсюдженою помилкою при викладенні загальної характеристики роботи.

До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, схем, алгоритмів і т.ін. Слід завжди розмежовувати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку магістранта.
Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної в магістерській роботі наукової задачі або наукової проблеми. Насамперед за це студенту присуджується ступінь «магістр».

Практичне значення одержаних результатів. В магістерській роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в магістерській роботі, що має прикладне значення, – відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання. Необхідно дати короткі відомості щодо можливості впровадження результатів досліджень, форм реалізації.

Особистий внесок магістранта. У випадку використання в магістерській роботі ідей або розробок, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці (за наявності таких), магістрант повинен відзначити цей факт у вступі з обов’язковим зазначенням конкретного особистого внеску в ці праці або розробки.

Апробація результатів магістерської роботи (зазначається за їх наявності). Вказується, на яких наукових, науко-практичних з’їздах, конференціях, симпозіумах оприлюднено результати досліджень, що включені до магістерської роботи.

Публікації (зазначається за їх наявності). Вказують, у скількох статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати магістерської роботи.

Вимога щодо публікації в наукових виданнях основних положень, висновків і рекомендацій магістерського дослідження не є обов’язковою, але бажаною. Процедура захисту магістерської роботи не потребує автореферату.

Основні положення, що висуваються на захист. Коротко (викладу подається у вигляді анотації) викладають зміст та основні напрямки дослідження кожного розділу.

Зміст та обсяг вступу визначається в кожному конкретному випадку індивідуально і повинен бути максимально прив’язаний до теми магістерської роботи.

Вступ не повинен перевищувати 3 – 4 сторінок друкованого тексту.

5.8 Основна частина

Матеріал основної частини повинен точно відповідати темі магістерської роботи і повністю її розкривати. Основна частина дослідження складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починається з нової сторінки.

Кожен розділ магістерської роботи закінчується короткими висновками, обсягом до однієї сторінки. Висновки до розділів теоретичної частини повинні бути стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від незначних подробиць.

Висновки – це невелике за обсягом завершення наукового дослідження, яке логічно обґрунтовує накопичену в основній частині інформацію. У висновках узагальнюються наукова новизна магістерської роботи, її теоретична значимість і практична цінність. Саме висновки виносяться на обговорення і оцінюються членами ДЕК при захисті.

В розділах основної частини подають:

- огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;

- виклад загальної методики і основних методів досліджень;

- експериментальну частину і методику досліджень;

- відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

- аналіз і узагальнення результатів досліджень.

Однозначного підходу до змісту розділів магістерської роботи не існує: його визначають магістрант спільно з науковим керівником роботи, але рекомендації щодо змісту наступні:

Перший розділ магістерської роботи, як правило, має теоретичний характер. У ньому розглядаються загальні теоретичні питання й методичні положення обраної теми магістерської роботи, визначаються предмет дослідження як економічна категорія, нормативно-правова база предмета дослідження, що супроводжується розглядом розвитку економічних теорій та поглядів на проблемні питання; дискусійні невирішені аспекти теми, виходячи з її рівня розробленості і дослідженості в Україні і за кордоном; фактори, що впливають на ефективність функціонування предмета дослідження; методика оцінки та аналізу ефективності функціонування предмета дослідження / вибір системи показників, методика їх визначення та аналізу, облікові оцінки тощо).

В огляді літератури магістрант окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, магістрант повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми.

Оскільки облік, аналіз й аудит є складовими економічної теорії в цілому, студент, розкриваючи тему магістерської роботи, повинен продемонструвати власні знання з економічної теорії, філософії, фінансів, інших суміжних соціально-економічних дисциплін у тісному зв’язку з обраною темою. Тому необхідно дати характеристику предмета дослідження за фінансовим змістом, розглянути можливі існуючі класифікації та характеристики.

Предмет дослідження слід розглянути як об’єкт обліку, аудиту та аналізу визначивши завдання, методи дослідження, прийоми, що можуть використовуватись та шляхи вивчення об’єкта.

Матеріал доцільно супроводжувати цифрами із статистичних довідників, статистичних матеріалів базового підприємства, монографій, журнальних статей, наукових збірників тощо для наведення статистичних даних про стан та розвиток предмету дослідження. Викладений матеріал подається у вигляді таблиць, схем, діаграм. Дані наводяться стосовно широкого кола питань з обраної теми і повинні розкрити підходи та засоби дослідження теми.

Перший розділ повинен стати основою для подальших досліджень.

Останнім параграфом даного розділу виконується завдання щодо охорони праці на досліджуваному підприємстві, яке отримується студентом безпосередньо у консультанта з охорони праці індивідуально.

Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини магістерської роботи.

У другому розділі магістерської роботи, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення магістерського дослідження. В теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних – принципи дії і характеристики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювань.

В третьому розділі з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень магістранта з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми.

Студент повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

У результаті проведеного аналізу офіційних документів, літературних джерел, фактичного матеріалу формується даний розділ роботи, в якому обґрунтовуються основні напрями удосконалення функціонування об’єкта та предмета дослідження. До таких напрямів можна віднести:

- пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства, різних нормативних актів, пропозиції щодо розробки рішень відповідних органів управління, прийняття різних управлінських рішень;

- удосконалення системи управління суб’єктами господарювання та їх структурними підрозділами;

- удосконалення виробничих та організаційних структур досліджуваних об’єктів;

- оптимізація напрямів, методів, форм діяльності та господарювання;

- реформування відносин між господарюючими суб’єктами, систем їх організації;

- розробка різних програм (цільових, галузевих, терторіальних).

При необхідності заключний етап роботи може супроводжуватись різними розрахунками, пов’язаними з визначенням доцільності реалізації пропозиції, її економічного ефекту, впливу на загальний стан та перспективи розвитку і т.п.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

Під час написання та оформлення магістерської роботи мають місце такі типові помилки:

1. Зміст роботи не відповідає її плану або не розкриває тему повністю чи в її основній частині.

2. Мета дослідження не пов’язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об’єкта і предмета дослідження.

3. Автор не проявив самостійності, робота представляє собою компіляцію або плагіат.

4. Не зроблено глибокого і всебічного аналізу сучасних офіційних і нормативних документів, нової спеціальної літератури (останні 5-10 років) з теми дослідження.

5. Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку і не відбиває рівня досліджуваності проблеми.

6. Не розкрито зміст та організацію особистого експериментального дослідження, поверхово висвітлено стан практики.

7. Кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням.

8. У роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал.

9. Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури здійснено без додержання вимог державного стандарту.

Окрім того, особливі вимоги висуваються до мови і стилю викладу матеріалу.

Науковий стиль викладу матеріалу має свої особливості. Коротко зупинимося на основних із них.

Характерною особливістю наукової мови є формально-логічний спосіб викладення матеріалу, наявність міркувань, що сприяють доказу істини, обґрунтуванню основних висновків магістерської роботи. Не менше значення має смислова завершеність, цілісність і зв’язність думок. Для вираження логічних залежностей в мові є спеціальні функціонально-лексичні засоби зв’язку, що вказують на послідовність розвитку думки (спочатку, насамперед, потім, по-перше, по-друге, отже, таким чином та ін.), заперечення (проте, тим часом, але, тоді як, тим не менше, аж ніяк), причинно-наслідкові відношення (таким чином, тому, завдяки цьому, внаслідок цього, крім того, до того ж), перехід від однієї думки до іншої (раніше ніж перейти до..., звернімося до ..., розгляньмо..., зупинимося на..., розглянувши, перейдемо до..., необхідно зупинитися на..., необхідно розглянути...), підсумок, висновок (отже, таким чином, на закінчення зазначимо, все сказане дає змогу зробити висновок..., підсумовуючи, слід сказати...).

Засобами логічного зв’язку можуть виступати займенники, прикметники і дієприкметники. При цьому слід пам’ятати про небажаність використання дієприкметників активного часу (йдучий, роблячий тощо).

Для наукового тексту характерними є цілеспрямованість і прагматизм. Емоційні мовні елементи тут практично виключаються. Ціну мають лише точні, отримані в результаті тривалих спостережень і наукових експериментів відомості та факти. Це обумовлює точність їх словесного вияву і, отже, використання спеціальної термінології.

Володіння мовою спеціальності, основу якої становить впорядкована і стандартизована термінологія, – один з основних показників наукового рівня магістранта. Через терміни не тільки пізнається наукове поняття і логіка наукового мислення, а й логіка самої науки. Завдяки спеціальним термінам стає можливим у короткій та економній формі давати розгорнуті визначення і характеристики наукових фактів, понять, процесів, явищ.

Зазначимо, що науковий термін – це не просто слово, а втілення сутності даного явища. Тому не можна довільно змішувати в одному тексті різну термінологію, пам’ятаючи, що облік, аудит, оподаткування, аналіз, як і кожна інша галузь науки має свою, притаманну тільки їй, термінологічну систему і прагне до встановлення точних однозначних термінів, що відповідають її сучасному стану. Не використовуються в науковому тексті професіоналізми, жаргонні й побутові вирази.

Вельми специфічною є також фразеологія наукової прози. З одного боку її функцією є визначення логічних зв’язків між частинами висловлювань (можна навести результати..., як показав аналіз..., на підставі отриманих даних..., підсумовуючи сказане..., звідси випливає, що... та ін.), а з іншого – в поширеній формі позначати певні поняття, виконуючи, по суті, роль термінів (інформатизація суспільства, документно-комунікаційна система та ін.).

Є також деякі особливості наукової мови, котрі суттєво впливають на мовностилістичне оформлення магістерського дослідження. Насамперед, слід зазначити наявність великої кількості іменників із абстрактним значенням, а також віддієслівних іменників (дослідження, розгляд, вивчення та ін.).

У науковій прозі широко послуговуються відносними прикметниками, оскільки саме вони на відміну від якісних дають змогу з граничною точністю вказувати достатні і необхідні ознаки понять. Як відомо, не можна утворювати форми ступенів порівняння відносних прикметників. У тексті магістерської роботи, використовуючи якісні прикметники, перевагу віддають аналітичним формам вищого та найвищого ступенів. Для утворення найвищого ступеня часто використовують слова «найбільш», «найменш».

Особливістю мови наукової прози є також прагнення уникнути експресії. Звідси домінуюча форма оцінки – констатація ознак, притаманних слову, яке визначають. Тому більшість прикметників є тут частинами термінологічних виразів. Так, правильно замінити прикметник «наступні» займенником «такі», який всюди підкреслює послідовність перерахування особливостей і прикмет.

Дієслово і дієслівні форми несуть у тексті особливе інформаційне навантаження: зазвичай пишуть «проблема, яка розглядається», а не «проблема, яка розглянута». Ці дієслівні форми служать для окреслення постійної ознаки предмета (у наукових законах, закономірностях, встановлених раніше або в процесі даного дослідження), вони використовуються також при описі ходу дослідження, доведення.

Широко вживаються також дієслівні форми недоконаного виду минулого часу дійсного способу, бо вони не фіксують ставлення до дії, яка описується, на момент висловлювання. Рідше використовують дієслова умовного і майже ніколи – наказового способу. Часто послуговуються зворотними дієсловами, пасивними конструкціями, що обумовлено необхідністю підкреслити об’єкт дії, предмет дослідження (наприклад, «У даній статті розглядаються...», «Передбачено виділити додаткові чинники...»).

У науковій мові дуже поширені вказівні займенники «цей», «той», «такий». Вони не тільки конкретизують предмет, а й визначають логічні зв’язки між частинами висловлювання (наприклад, «ці дані служать достатньою підставою для висновку...»). Займенники «щось», «дещо», «що-небудь» через неконкретність їх значення в тексті магістерської роботи, як правило, не використовуються.

Певні особливості має синтаксис наукової мови. Оскільки вона характеризується логічною послідовністю, то окремі речення і частини складного синтаксичного цілого, всі компоненти (прості та складні), як правило, дуже тісно пов’язані один з одним, кожен наступний випливає з попереднього або є наступною ланкою в розповіді чи міркуваннях. Тому, для тексту магістерської роботи, який потребує складної аргументації і виявлення причинно-наслідкових залежностей, властиві складні речення різних видів з чіткими синтаксичними зв’язками. Звідси розмаїття складених сполучників підрядності «завдяки тому, що», «тоді як», «тому що», «замість того щоб», «з огляду на те, що», «зважаючи на те, що», «внаслідок того, що», «після того, що», «в той час як» та ін. Особливо часто використовують похідні прийменники «протягом», «відповідно до...», «згідно з...», «у результаті», «на відміну від...», «поряд з...», «у зв’язку з...» та ін.

Безособові, неозначено-особові речення в тексті дисертаційних робіт вживаються при описі фактів, явищ та процесів. Називні речення використовуються в назвах розділів, підрозділів і пунктів, у підписах під рисунками, діаграмами, ілюстраціями.

Наукова мова має й суто стилістичні особливості. Об’єктивність викладу – основна її стилістична риса. Звідси наявність у тексті наукових праць вставних слів і словосполучень на позначення ступеня достовірності повідомлення. Завдяки таким словам інший чи той факт можна подати як достовірний (дійсно, насправді, зрозуміло), припустимий (треба гадати, очевидно), можливий (можливо, ймовірно).

Обов’язковою вимогою об’єктивності викладу матеріалу є також вказівка на джерело повідомлення, автора висловленої думки чи якогось виразу. У тексті цю умову можна реалізувати за допомогою спеціальних вставних слів і словосполучень («за повідомленням», «за відомостями», «як свідчить», «на думку», «за даними», «на нашу думку» та ін.).

Діловий і конкретний характер опису явищ, які вивчаються, фактів, процесів майже повністю виключає емоційно забарвлені слова та вигуки. У науковій мові вже досить чітко сформувалися певні стандарти викладення матеріалу. Так, експерименти описуються звичайно за допомогою особових дієслівних форм на -но і -то (одержано, проаналізовано, досягнуто та ін.).

Використання подібних синтаксичних конструкцій дає змогу сконцентрувати увагу читача тільки на самій дії. Суб’єкт дії при цьому залишається невизначеним, оскільки вказівка на нього в такого роду наукових текстах необов’язкова.

Стиль писемної наукової мови – це безособовий монолог. Тому виклад звичайно ведеться від третьої особи, бо увага зосереджена на змісті та логічній послідовності повідомлення, а не на суб’єкті. Порівняно рідко використовують форми першої і зовсім не використовують – другої особи займенників однини. Авторське «я» ніби відступає на другий план.

Нині стало неписаним правилом у дипломних, магістерських, так само як і в дисертаційних роботах, замість «я» використовувати «ми» з огляду на те, що вираз суб’єкта авторства як формального колективу надає викладу більшої об’єктивності. Справді, вираз авторства через «ми» дає змогу відобразити власну думку як думку певної групи людей, наукової школи чи наукового напрямку. І це цілком зрозуміло, оскільки сучасну науку характеризують такі тенденції, як інтеграція, колективність творчості, комплексний підхід до вирішення проблем. Займенник «ми» та його похідні якнайкраще передають й відтінюють ці тенденції.

Ставши фактом наукової мови, займенник «ми» зумовив цілу низку нових похідних словосполучень, наприклад, «на нашу думку». Проте, нагромадження в тексті займенника «ми» справляє малоприємне враження. Тому використовуються й інші звороти без цього займенника, зокрема конструкції з неозначено-особовими реченнями («Спочатку проводять відбір параметрів для аналізу, а потім встановлюють їх значущість ...»). Аналогічну функцію виконує речення з безособовими дієприслівними формами на -но і -то («Розроблено комплексний підхід до вивчення...»), в якому відпадає потреба у фіксації суб’єкта дії, що тим самим дає змогу уникати в тексті магістерської роботи особових займенників.

12
• 3
• Далее ⇒