ТЕМА 1.3.1. ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Основні поняття та терміни: вища нервова діяльність, безумовний рефлекс, умовний рефлекс, інстинкт.
Зміст навчального матеріалу теми 1.3.1.
Поняття про вищу нервову і психічну діяльність. Природний механізм регуляції поведінки. Безумовні рефлекси. Інстинкти. Набуті механізми регуляції поведінки. Механізм утворення умовних рефлексів. Гальмування умовних рефлексів та його роль в процесах вищої нервової діяльності. Типологічні особливості вищої нервової діяльності дітей.
Рекомендована література:
1. Косицький В.А. Фізіологія людини, 1985.
2. Леонтьєва Н.Н. Марінова К.В. Анатомія та фізіологія дитячого
організму, 1986.
3. Тарасюк В.С. Ріст і розвиток людини, 2002.
Хрипкова А.Г. Вікова фізіологія та шкільна гігієна, 1985
5. Чайченко Т.П. Вища нервова діяльність, 1989.
Інформаційний матеріал
У пристосувальних реакціях нервової системи до безперервних змін навколишнього середовища можна виділити нижчі і вищі форми нервової діяльності. Під нижчими розуміють рефлекторну регуляцію внутрішнього стану організму та узгодженість діяльності окремих його частин. Вища нервова діяльність забезпечує доцільну поведінку організму в зв’язку із змінами навколишнього середовища.
Форми нижчої нервової діяльності запрограмовані генетично, і є однаковими в усіх представників виду, родини і класу. А пристосувальні реакції, які здійснюються вищою формою нервової діяльності, є наслідком індивідуального навчання.
Основу вищої нервової діяльності становлять умовні рефлекси. З безумовних рефлексів значне місце у вищій нервовій діяльності займають інстинкти та емоції.
Безумовний рефлекс – це природжена видова реакція організму, яка здійснюється через нервову систему у відповідь на дію адекватного подразника.
Інстинкт – це сукупність стереотипних видоспецифічних рухових актів і складних форм поведінки, які здійснюються на фоні високої збудливості нервових центрів.
Емоції – це одна з форм відображення мозком об’єктивної дійсності, коли домінує суб’єктивний характер психічного процесу.
Умовний рефлекс - це набута протягом індивідуального життя реакція організму, що здійснюється завдяки утворенню у вищих відділах ЦНС тимчасових змінних рефлекторних шляхів у відповідь на дію будь-якого сигнального подразника, для сприймання якого існує відповідний рецепторний апарат.
Всі умовні рефлекси поділяються на дві групи: природні і штучні.
Природними називають ті рефлекторні реакції, які виробляються у відповідь на зміни навколишнього середовища і завжди супроводять появу безумовного подразнення. Штучними називають умовні рефлекси, що виробляються на подразнення, які не мають до безумовної рефлекторної реакції природного відношення.
Умовні рефлекси виробляються на базі безумовних, при дотриманні певних умов, а саме:
1. співвідношення в часі умовного і безумовного подразників;
2. умовний подразник повинен випереджати дію безумовного;
3. сила подразнення повинна бути в межах оптимальних для організму величин;
4. відсутність сторонніх подразників.
В основі механізму утворення умовних рефлексів лежить утворення тимчасових зв’язків між умовним і безумовним подразниками після багаторазової дії двох цих подразників. Можна виділити кілька варіантів утворення тимчасових зв’язків:
1. між двома (кількома) збудженими ділянками в корі головного мозку;
2. між центром умовного подразнення в підкіркових відділах мозку та центром безумовного подразнення в корі;
3. між кірковим центром безумовного подразнення та підкірковим умовного подразнення;
4. замикання на рівні підкіркових утворень.
Вища нервова діяльність здійснюється за допомогою двох основних нервових процесів: збудження і гальмування. Збудження забезпечує активність відповідних центрів і рефлекторних реакцій, гальмування – її затримку.
Розрізняють дві форми гальмування: безумовне (зовнішнє) і умовне (внутрішнє). Зовнішнє гальмування викликає затримку одного умовного рефлексу іншим безумовним або умовним. Внутрішнім гальмуванням називають такий вид затримки нервового процесу, який розвивається в тому ж самому центрі, до якого адресований подразник. Гальмування завжди розвивається у тому випадку, коли умовний подразник не підкріплюється безумовним.
При вивченні співвідношень між процесами збудження і гальмування було встановлено, що поведінка тварин і людини та їхні характерологічні особливості залежать від трьох рис нервових процесів збудження і гальмування: сили, рухливості та урівноваженості.
Умовно рефлекторна діяльність людини характеризується тими ж закономірностями, що й у більшості тварин, але разом з тим вона має цілий ряд особливостей, притаманних лише людини. Ці особливості пов’язані з наявністю у людини другої сигнальної системи, що являє собою систему символічних частіше словесних подразників.
Ще однією особливістю умовно-рефлекторної діяльності людини є те, що утворення у людей переважної більшості умовних рефлексів відбуваються майже завжди з усвідомленням піддослідним сигнального значення умовного подразнення. Реакція на умовний подразник відбувається у відповідності з власним розумінням завдання, яке виникає і визначає характер цієї реакції.
Однак переважна більшість інтероцептивних умовних рефлексів у людини здійснюється на підсвідомому рівні, що й визначає характер їхнього утворення, багато в чому схожого на умовно-рефлекторну діяльність тварин.
Вікові особливості ВНД
Дитина народжується з порівняно невеликою кількістю природжених безумовних рефлексів. У новонароджених дітей виражений сисний рефлекс, у відповідь на подразнення рецепторів губ та слизової оболонки язика. Із захисних рефлексів добре розвинутий мигальний рефлекс. Виражений хватальний рефлекс на дотик до долоні і ножний хватальний рефлекс на подразнення передньої частини підошви.
Впливаючи на шкіру новонародженого, можна викликати рефлекси на больові і температурні подразнення, на зміну положення тіла. Новонароджені діти розрізняють солодке, гірке, кисле і солоне, реагуючи на одне з них сисними рухами, а на інше зморщуванням обличчя.
На звукові подразнення новонароджені реагують загальними реакціями типу здригання, загального рухового занепокоєння.
Орієнтувальні рефлекси проявляються в загальному здриганні і тимчасовому пригніченні існуючої рухової активності дитини, затримки дихання.
Уже в перші дні життя дитини можна помітити утворення натурального умовного рефлексу на час годування.
Поведінка дітей на першому році життя визначається переважно навколишнім середовищем. Починаючи з другого року життя поступово формується адекватна поведінка дитина.
В період першого дитинства відбувається розвиток усіх видів внутрішнього гальмування.
У період другого дитинства нервові процеси мають достатню силу і врівноваженість, усі види внутрішнього гальмування добре виражені.
У дітей семи років яскраво проявляються особливості вищої нервової діяльності, діти відрізняються за властивостями сили, врівноваженості і рухомості процесів збудження і гальмування.
Період статевого дозрівання проявляється загальним підвищенням збудливості ЦНС і послабленням процесів гальмування. В умовно-рефлекторній діяльності можна визначити погіршення диференціювання сигналів, розширену іррадіацію збудження.
У віці п’ятнадцяти – вісімнадцяти років друга сигнальна система удосконалюється, покращується пам’ять, розширюється логічне мислення. Вища нервова діяльність у цьому віці досягає вищого рівня розвитку.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3
Тема: Морфофункціональна організація нервової системи.
Мета: Вивчити морфофункціональну організацію нервової системи.
Знати:
- структурну організацію нервової системи;
- нейронну організацію спинного мозку;
- роль спинного мозку в регуляції соматичних і вегетативних
функцій організму;
- основні види спинальних рефлексів, їх рефлекторні дуги та
функціональне значення;
- види низхідного контролю діяльності спинного мозку;
- особливості вегетативної регуляції.
Вміти:
- досліджувати сухожилкові рефлекси у людини;
- малювати та аналізувати схеми рефлекторних дуг
спинальних сухожилкових рефлексів людини;
- малювати та аналізувати рефлекторні дуги вегетативних
рефлексів.
Обладнання: таблиці, медичний молоточок.
Завдання № 1. Дослідити сухожильні рефлекси у людини.
Хід роботи
Колінний рефлекс
Піддослідний сідає на стілець, кладе ногу на ногу, спеціальним гумовим молоточком наносять удар нижче коліна. Нога в коліні розгинається (мал. 10).
Мал.10
Ахілов рефлекс
Піддослідний стає на стільці на коліна так, щоб ступні ніг звисали вниз. Молоточком наносять удар по ахіловому сухожилку – ступні ніг розгинаються (мал.11)
Мал. 11
Ліктьовий рефлекс
Згинальний рефлекс у лікті. Беруть руку за лікоть і наносять удар на передній поверхні плеча вище ліктьової ямки. Рука згинається (мал12-а).
Мал.12
Розгинальний рефлекс у лікті. Руку згинають у лікті і наносять удар вище його на задній поверхні плеча. Рука розгинається (мал.12-б).
Завдання № 2. Намалювати схеми будови рефлекторних дуг колінного, ліктьового та ахілового рефлексів, дати їх характеристики.
Запитання для самоконтролю
1. Які функції виконує нервова система?
2. Назвіть відділи нервової системи.
3. Яку будову має нервова клітина?
4. Що таке синапс?
5. Які види синапсів ви знаєте?
6. Що таке медіатор та яке його функціональне значення?
7. Як проводиться збудження в синапсах?
8. Яким законам підкоряється проведення збудження по нервовому
волокну?
9. Назвіть властивості нервових центрів.
10. В чому полягають функції спинного мозку?
11. Яку зовнішню будову має спинний мозок?
12. Яку внутрішню будову має спинний мозок?
13. Яке функціональне значення передніх та задніх корінців спинного
мозку?
14. В чому полягають функції головного мозку?
15. Назвіть відділи головного мозку.
16. Які відмінності існують в будові та функціях соматичної та
вегетативної нервової системи?
17. Що таке рефлекс?
18. З яких частин складаються рефлекторні дуги спинальних
рефлексів?
19. Пригадайте вікові особливості головного мозку.
20. Пригадайте вікові особливості спинного мозку.
21. Що вивчає наука про ВНД?
22. Назвіть відмінності нижчої і вищої рефлекторної регуляції функцій.
23. Що таке умовні та безумовні рефлекси?
24. Дайте класифікацію безумовних рефлексів.
25. Як поділяються умовні рефлекси за типом підкріплення?
26. Як поділяються умовні рефлекси за характером реакції?
27. Що таке умовний подразник?
28. Що таке безумовний подразник?
29. Назвіть основні групи умовних рефлексів.
30. Що таке орієнтувальний рефлекс?
31. Які особливості утворення умовних рефлексів?
32. Які є види гальмування умовних рефлексів?
33. Що таке друга сигнальна система?
34. Коли у дитини починає формуватися друга сигнальна система?
35. Назвіть можливі варіанти тимчасових зв’язків.
36. Від чого залежить швидкість згасання умовних рефлексів.
37. Назвіть особливості ВНД першого дитинства.
38. Назвіть особливості ВНД другого дитинства.
39. Назвіть особливості ВНД підліткового віку.
40. Назвіть основні типи вищої нервової діяльності.