Визначте, до якого виду належать наведені дедуктивні міркування першого типу.

Алгоритм розв’язання:

Для того щоб виконати це завдання, необхідно:

1. З’ясувати засновки та висновок міркування. Якщо це необхідно, відновити міркування у повному вигляді.

2.Визначити логічну форму (схему) міркування.

3. Визначити вид дедуктивного міркування.

Приклад:

Розглянемо міркування «Якщо студент отримує підвищену стипендію, то він усі іспити в сесію склав на «відмінно» Цей студент отримує підвищену стипендію».

З’ясуємо засновки та висновок міркування.

Якщо студент отримує підвищену стипендію, то він усі іспити в сесію склав на «відмінно».

Цей студент отримує підвищену стипендію.

Отже, він усі іспити в сесію склав на «відмінно».

Визначимо логічну форму міркування.

p → q

p____

q

де «Студент отримує підвищену стипендію» - р;

«Він усі іспити в сесію склав на «відмінно»» - q.

Це стверджувальний модус (modus ponens) умовно-категоричного міркування.

Визначте, до якого виду належать наведені безпосередні міркування.

Алгоритм розв’язання:

Для того щоб виконати це завдання, необхідно:

1. З’ясувати засновки та висновок міркування.

2. Визначити вид судження, яке відповідає висновку міркування.

3. Визначити вид судження, яке відповідає висновку міркування.

4. Записати логічну форму (схему) міркування.

5. З’ясувати вид безпосереднього міркування (перетворення, обернення, протиставлення предикату, міркування за логічним квадратом).

Приклад:

Розглянемо міркування: «Деякі школярі – шахісти. Отже, деякі шахісти - школярі».

Засновок – «Деякі школярі - шахісти». Це частково стверджувальне судження (І).

Висновок – «Деякі шахісти - школярі». Це частково стверджувальне судження (І).

Логічна форма (схема) цього міркування така:

Деякі S є Р.

Деякі Р є S.

Вид цього безпосереднього міркування – обернення.

Відновіть простий категоричний силогізм у повному вигляді. Визначте його модус і фігуру.

Алгоритм розв’язання:

Для того щоб виконати це завдання, необхідно:
1. З’ясувати засновки та висновок ПКС, відновивши ПКС у повному вигляді.

2. З’ясувати терміни ПКС (більший, менший, середній).

3. Знайти більший і менший засновки.

4. Записати ПКС.

5. Визначити логічну форму (схему) ПКС.

6. Визначити фігуру ПКС.

7. Визначити види суджень, які відповідають засновкам та висновку міркування.

8. Визначити модус ПКС.

Приклад:

Розглянемо міркування «Усякий чоловік – син. Усякий чоловік – онук. Отже...».

Засновки - «Усякий чоловік - син»;

«Усякий чоловік - онук».

Висновок – «Усякий онук - син».

Спираючись на структуру судження, яке є висновком міркування, можна визначити крайні терміни ПКС: суб’єкт (S) – онук, предикат (Р) – син. Середній термін – чоловік.

 

Запишемо ПКС.

Усякий чоловік (М) – син (Р). (Більший засновок)

Усякий онук (S) – чоловік (М). (Менший засновок)

Отже, усякий онук (S) – син (Р).

 

Це міркування побудоване за I фігурою.

       
 
М
 
Р


M

S
І засновки, і висновок міркування є загально стверджувальними судженнями. Отже, його модус – ААА.

Дайте логічний аналіз простим категоричним силогізмам (ПКС).

Алгоритм розв’язання:

Для того щоб виконати це завдання, необхідно:

1. З’ясувати засновки та висновок ПКС. Якщо це потрібно відновити ПКС у повному вигляді.

2. З’ясувати терміни ПКС (більший, менший, середній).

3. Знати більший і менший засновки.

4. Записати ПКС

5. Визначити логічну форму (схему) ПКС.

6. Визначити фігуру ПКС.

7. Визначити види суджень, які відповідають засновкам та висновку міркування.

8. Визначити модус ПКС.

9. Перевірити правильність ПКС, використовуючи загальні правила.

10. Перевірити правильність ПКС, використовуючи правила фігур.

Приклад:

Розглянемо міркування: «Усі нерозумні люди мають підкорятися закону. Усі розумні люди мають підкорятися закону. Отже... ».

Засновки – «Усі розумні люди мають підкорятися закону»; «Усі нерозумні люди мають підкорятися закону».

Висновок – «Усі нерозумні люди є розумними».

Спираючись на структуру судження, яке є висновком міркування, можна визначити крайні терміни ПКС: суб’єкт (S) – «нерозумні люди», предикат (Р) – «розумні люди». Середній термін – «мають підкорятися закону».

Запишемо міркування.

 

Усі нерозумні люди мають підкорятися закону.

Усі розумні люди мають підкорятися закону.

Отже, усі розумні люди є нерозумними.

 

Його логічна форма (схема) така.

 

Усі Р є М.

Усі S є М

Отже, усі S є Р.

 

 

Це міркування побудоване за II фігурою.

 
 

 


S
М

 

І засновки, і висновок

міркування є загально стверджувальними судженнями. Отже, його модус – ААА.

Перевіримо правильність ПКС.

1. Порушено правило 2 щодо термінів: «Середній термін має бути розподіленим хоча б в одному засновку». У цьому випадку середній термін нерозподілений у жодному засновку.

2. Порушено правило ІІ фігури: «Один із засновків має бути заперечу вальним судженням». У досліджуваному ПКС заперечу вального засновку немає.

Отже, наведене міркування є неправильним.

Б) Запитання до самостійної роботи з теми:

1. Що таке умовивід? Яка його структура?

2. Яким чином зв’язані між собою правильність умовивіда та істинність полученного із його допомоги слідства, заключення?

3. Яка основа поділу умовиводів на безпосередні та опосередковані?

4. Яке значення мають безпосередні умовиводи?

5. Які умовиводи називають дедуктивними?

6. Як визначає дедуктивні умовиводи традиційна логіка?

7. Яки визначення простого категоричного силогізму Ви знаєте?

8. Назвати терміни категоричного силогізму.

9. Як визначити будову простого категоричного силогізму?

10. Чому з двох заперечних засновків не можна зробити ніякого висновку?

11. Чому з двох часткових засновків не можна одержати ніякого висновку?

12. Чим відрізняються фігури силогізму?

13. Як розрізняють правильні модуси силогізму від неправильних?

14. Чому люди часто вдаються до ентимеї?

15. Яка роль дедуктивного умовивід в спілкуванні, навчанні, науковому пізнанні?

16. Що таке індуктивний умовивід? Яка різниця його від дедуктивного?

17. Чим повна індукція відрізняється від неповної?

18. Що характерне для полярної (народної) індукції?

19. Які методи встановлення причинного зв’язку ви знаєте?

20. У чому полягає метод єдиної подібності?

21. Як формулюється метод єдиної відмінності?

22. Що Ви знаєте про метод супутніх змін?

23. Як формулюється метод залишків?

24. Яку роль відіграє індукція у процесі пізнання?

25. Чим аналогія відрізняється від індукції й дедукції?

26. Які види аналогії Ви знаєте?

27. Як можна підвищити ймовірність висновків за аналогією?