Приклади ми не будемо множити.
Вступ
У практиці викладання філософії нерідко панує ситуація, коли вивчення студентами філософських проблем здійснюється не творчо, а являє собою простий процес запам'ятовування певної кількості інформації з теми, що вивчається. У підсумку, подібні обставини не сприяють формуванню навичок і інтересу до самостійного аналізу, роздумів і узагальнення філософських знань. Це призводить до формування у студентів формального ставлення до досліджуваного матеріалу, до заучування складних термінів, а також до сприйняття філософії, в цілому, як марну і недосконалу науку.
Отже, необхідність подолання подібних недоліків у викладанні філософії очевидна. Це можливо тільки шляхом творчого пошуку форм і прийомів викладання, орієнтованих на розвиток пізнавального інтересу у студентів до предмета і проблем філософії, тому що пізнавальний інтерес є одним з головних стимулів інтелектуальної активності в процесі вивчення філософської науки у ВНЗ.
Виходячи з вищесказаного, метою даної методичної розробки було – організувати самостійну роботу студентів та семінарські заняття з філософії таким чином, щоб вони сприяли виникненню у студентів зацікавленості в даній темі і бажання обговорювати питання не по готовим конспектам, а шляхом аналізу прочитаної інформації та самостійного підведення підсумків.
Для більш ефективної роботи студентам пропонуються теми та завдання з тем, які винесені для самостійної роботи; завдання для підготовки до семінарів; домашні завдання та тестові завдання для перевірки знань та підготовки до іспиту.
Курс з основ філософських знань і релігієзнавства для студентів спеціальності «Правознавство» складається з курсу релігієзнавства, розрахованого на 12 лекцій, 3 семінарів та семінарських робіт, курсу з основ філософських знань, який складається з 20 лекцій, 2 семінарів і самостійних робіт.
Основними завданнями курсу є:
· формування наукового світогляду;
· формування поваги до релігії та демократичного відношення до свободи совісті ;
·
· формування філософської культури мислення та пізнання;
· набуття навичок науково-філософського аналізу;
· набуття навичок духовного самовдосконалювання;
· свідоме застосування знань з релігієзнавства в професійної діяльності;
· свідоме застосування в професійної діяльності філософської методології та знань;
· виховання творчої особистості, яка має високий рівень культури, громадянську відповідальність, національну гідність, патріотизм;
· виховання активної життєвої позиції.
Список рекомендованої літератури
· Аблеев С.Р. Философия в схемах и таблицях.-М.,Высшая школа, 2004
· Андрущенко В.Історія соціальної філософії.-К.,Тандем,2000
· Арутюнов В.Ф. Філософія (навч-метод. посібник для самост.вивчення)-К., КНЭУ,2001.
· Бичко І. В. Філософія: Курс лекцій. – К., 2003.
· Бичко А.Історія філософії.Підручник.-Либідь,2001.
· Бойченко І.В. Філософія історії. –К.,2000.
· Герасимчук А. А., Тимошенко З. І. Курс лекцій з філософії. – К., 1999.
· Горлач М.І. Філософія: підручник. –Харків,2000.
· Горський В.С.Істоія української філософії.навч.посіб.-К., ,2001
· Єрмоленко Є.М.Комунікативна практична філософія.Підручник.-К., 1999.
· Мусский И.А.100 великих мыслителей. – М., 2000.
· Надольний І.Ф. Філософія: посібник. –К., 1999,2000,2004.
· Огородник И.В.Библиографический философский словарь.-Абсолют-В, 2004.
· Причепій Є.М. Філософія: посібник. –К., 2001, 2003.
· Петрушенко В.П.Основи філософських знань.посібник- Новий світ, 2003.
· Петрушенко В.П. Практикум з філософії.Навчальний посібник.- Новий світ, 2003.
· Современная философия: Словарь и хрестоматия.– Ростов-на-Дону, 1997.
· Спиркин А. Г. Философия: учебник.– М., 1999.
· Тарасенко Н.Ф., Русин М.Ю. Історія філософії України: підручник. –К., 1994.
· Федів Ю., Мозкова Н.Історія української філософії.-Україна, 2000.
· Філософський енциклопедичний словник.- К.,2002
· Щерба С.П.Філософія: короткий виклад. навчальний посібник.-Кондор,2004.
· Ярошовець В.І.Історія філософії.Підручник.- ПАРАПАН,2002.
· Релігієзнавство: Навч. посібник / За ред. М. Ф. Рибачука. – К., 1999.
· Релігієзнавство: Підручник / За ред. В. І. Лубського. – К., 2000.
· Еришев А.А. Религиоведение: учебное пособие. –К., 1999.
· Релігієзнавство: Навчальний посібник/ А.Г.Баканурський таінші. -К., 2004.
· Религиоведение: Учебное пособие для высших учебных заведений. /К.В.Кислюк. О.Н.Кучер -К.,2004.
· Релігієзнавство: Навчальний посібник/ За ред.В.І. Лубського. -К.,2004
· Бублик С-А. Релігієзнавство: навчальний посібник. - К.,1998.
· Еришев А.А. Религиоведение: учебное пособие. -К., 1999.
· Религиоведение: Учебное пособие для высших учебных заведений. -X., 2002-
· Релігієзнавство: Посібник / За ред. М. ф Рибачка -К , І999.
· Колодний А.М.,Яроцький .Історія релігії в Україні.-Знання, 1999.
· Еришев А.А.Религиоведение. - МАУП,2003.
· Черний А.Релігієщнавство. - Академія,2003.
· Абрамович .Релігієзнавство. - Дакор,2004.
Теми самостійних робіт:
1. Методологічні принципи релігієзнавства.
2. Основні форми первісних вірувань
· Фетишизм
· Анімалізм (зоолатрія)
· Анімізм
· Аніматизм
· Землеробський культ.
3. Релігії античного світу.
· Давні європейські релігії.
4. Буддизм культ
5. Мусульманські релігійно-політичні рухи
6. Культ(таїнства та свята) християнства
· напрями та течії християнства
7. Свобода совісті як загальнолюдська цінність.
Законодавче закріплення свободи совісті в Україні.
8. Орієнталістські (східні) релігії:
· неоіндуїзм,
· рух «Харе Крішна»,
· послідовники Шрі Сатьї Саї Баби,
· центри Шрі Чінмоя та інші.
9. Езотеричні об'єднання.
· Братство Грааля.
10. Неоязичництво.
11. Синтетичні релігії:
· Біле братство,
· Церква уніфікації (єднання),
· бахаїзм.
12. Сайєнтологічні рухи.
13. Сатанізм
14. Релігія людства(прогресу).
15. Нігілізм.
16. Соціалізм.
17. Імперіалізм .
1. Предмет і функції філософії. Призначення.
2. Морально-етичні проблеми філософії Класичного періоду.
3. Морально-етичні проблеми філ. елліністичного період)'.
4. Видатні філософи античності: життя та творчість
5. Філософія Стародавнього Китаю
6. Видатні філософи Сходу : життя та творчість
7. Видатні філософи : життя та творчість епохи середніх віків.
· Видатні філософи : життя та творчість епохи Відродження.
8. Видатні філософи: життя та творчість. Німецька класична філософія
9. Особливості розвитку філософії в Росії
10. Філософія марксизму
· Немарксистська філософія
11. Видатні філософи марксизму: життя та творчість
12. Видатні філософи України : життя та творчість.
13. Світ як всеохоплююча реальність
14. Духовний вимір людського буття.
15. Основний зміст пізнавальної діяльності
16. Категорії діалектики
· Закони діалектики
· Альтернативи діалектики
17. Матеріальна основа розвитку суспільства
18. Соціальне і духовне життя суспільства
19. Джерела, спрямованість і рушійні сили історії розвитку суспільства
20. Філософська концепція сутності людини
21. Людина і суспільство
22. Проблема відчуження людини
23. Глобальні проблеми сучасності
Самостійна робота з основ релігієзнавства № 1:
Самостійна робота виконується у вигляді реферату або конспекту на аркушах формата А 4. Всього повинно бути розглянуто п’ять методологічних принципів.
Самостійні роботи з основ релігієзнавства №№ 2, 3:
Робота передбачає створення презентацій або плакатів, які ілюструють запропоновані форми первісних вірувань:
· Фетишизм
· Анімалізм (зоолатрія)
· Анімізм
· Аніматизм
· Землеробський культ.
Самостійні роботи з основ релігієзнавства №№ 4, 6:
Самостійна робота студентів повинна у будь-якої формі (презентація, фільм, плакат) відобразити зовнішні прояви культу, а також його внутрішнє наповнення, притаманне буддизму та християнству.
Самостійна робота з основ релігієзнавства № 5:
Самостійна робота може бути виконана у вигляді реферату або презентації. Робота виконується з урахуванням історії мусульманських релігійно-політичних рухів а також сучасної політичної обстановки у світі та в Україні. Наявність вступу, теоретичної частини та висновку ОБОВЯЗКОВА.
Самостійна робота з основ релігієзнавства № 7:
Робота передбачає ґрунтовне вивчення Конституції України, Законодавчих актів, які регламентують свободу совісті в Україні, правила реєстрації та діяльності релігійних общин.
Самостійні роботи з основ релігієзнавства № № 8 – 17:
Виконання робіт передбачає створення презентацій або рефератів, які повинні складатися зі вступу, теоретичної частини та підсумку.
- Зміст вступної частини роботи повинен розкривати актуальність цього релігійного об’єднання для сучасного світу;
- у теоретичній частині студент пояснює філософські та моральні принципи, культові основи обраної релігії;
- підсумкова частина роботи висвітлює ставлення студента до обраної теми.
Самостійна робота з основ філософських знань № 1:
Заповніть таблицю .
Структура філософського знання
| Розділ філософії | Що він вивчає |
| Еволюція філософського світогляду | Тіп світогляду | Епоха | Особливості світогляду | Основні поняття |
| 1. Космоцентризм | ||||
| 2. Теоцентризм | ||||
| 3. Антропоцентризм | ||||
| 4. Антропокосмізм |
Основні філософські напрямки та їх представники
Зіставте наступні напрями, поняття (субстанції) та імена за принципом, зазначеному в таблиці: атом, ідея, свідомість людини, світовий дух, природа, матерія, відчуття;
| Філософський напрямок | Субстанція | Представник |
| Кант | ||
| Платон | ||
| Берклі | ||
| Демокрит | ||
| Маркс | ||
| Фейрбах | ||
| Гегель |
Самостійна робота з основ філософських знань № 2:
Заповніть таблицю
Антична філософія: її періодизація, представники
| Етап розвитку | Основний представник | Спрямованість роздумів |
Класичний період античної філософії
| Представник | Твір | Головні теми | основні поняття |
Філософія античності як обґрунтування особливого способу життя
| Філософская школа | Найбільш яскраві представники | Характерні ідеї, принципи та норми поведінки | Ідеал особистості |
| 1. Епікуреїзм | |||
| 2. Скептицизм | |||
| 3 Стоїцизм |
Самостійна робота з основ філософських знань № 3:
Заповніть таблиці
Основні етапи середньовічної філософії
| Етап | Представники | Основні завдання | Переважаючий метод філософствування |
| 1.Апологетіка | |||
| 2.Патрістіка | |||
| 3.Схоластіка |
Філософський і релігійний світогляд (на прикладі античної та середньовічної філософії)
| Тип світогляду | Загальна відмінність | Зміст | Цілі | Засоби | Методи |
| 1. Філософський | |||||
| 2. Релігійний |
Проблема людини в елліністичної та середньовічної філософіі
| Філософія | Філософи | Сутнісні характеристики людини | Ідеал особистості |
| Елліністична | |||
| Християнська |
Самостійна робота з основ філософських знань № 4:
Заповніть таблиці
Великі гуманісти епохи Відродження і їх погляди
| Мислитель | Основні твори | Гуманістичні ідеї і життєві принципи |
Проблема людини в елліністичної, середньовічної філософії та філософії епохи Відродження
| Філософія | Філософ(за вибором) | Сутнісні характеристики | Ідеал людини особистості |
| Елліністична | |||
| Християнська | |||
| Епоха Ренесансу |
Образ людини в християнстві (ікона) та мистецтві Відродження (живопис Леонардо да Вінчі, Мікеланджело)
| Епоха | Основні риси, ідеали, відношення до тіла і духу | Призначення людини мета її буття в світі |
| 1.Середньовіччя | ||
| 2. Відродження |
Самостійна робота з основ філософських знань № 5:
Заповніть таблиці
Аналіз філософських систем Нового часу
| Філософська система | Сутність | Представники | Значення |
| Монізм | |||
| Дуалізм | |||
| Плюралізм |
Методи пізнання, виділені Ф. Беконом
| Метод | Суть | Гносеологічна позиція | Переваги | Недоліки |
| «Шлях мурашки» | ||||
| «Шлях павука» | ||||
| «Шлях бджоли» |
Субстанціональний аналіз філософських систем Нового часу
| Філософська система | Субстанція | Основні характеристики | Представники |
| Механістичний матеріалізм | |||
| Пантеїзм | |||
| Об'єктивний ідеалізм | |||
| Суб'єктивний ідеалізм |
Самостійна робота з основ філософських знань № 6:
Заповніть таблиці
Предмет філософії в німецької класичної та марксистської філософії
| Філософ | Розуміння ним предмета філософії (система і метод) | Оцінка філософської позиції |
| Кант | ||
| Гегель | ||
| Фейєрбах | ||
| Маркс |
Пізнавальні здібності людини (Кант)
| Пізнавальна здатність | Сутність | Категорії для позначення | Приклади |
| Чуттєвість | |||
| Розум | |||
| Розсудок |
Філософія марксизму
| Основні положення діалектичного матеріалізму | Основні положення історичного матеріалізму | Твори, де вони викладені | Нові поняття |
Самостійна робота з основ філософських знань № 7
Заповніть таблицю
Основні етапи розвитку російської філософії
| Основні етапи російської філософі | Тимчасові рамки | Актуальні проблеми |
Специфічні риси російської (ідеалістичної) філософії кінця XIX-поч. ХХ ст.
| Філософія | Основні напрямки | Провідні представники | Проблеми, що обговорювалися |
| Західноєвропейська | |||
| Російська ідеалістична |
Основні представники російської філософії кінця XIX - поч. ХХ ст.
| Представник | Філософська концепція, ідея | Основні категорії | Твори |
Самостійна робота з основ філософських знань № 8
Основні представники української філософії:
| Представник | Філософська концепція, ідея | Основні категорії | Твори |
Самостійна робота з основ філософських знань № 9:
Заповніть таблиці
Основні риси посткласичного філософії (у порівнянні з класикою)
| Класична філософія | Посткласична філософія |
Основні напрямки сучасної західної філософії
| Напрямок | Призначення філософії | Основні ідеї | Фундаментальні поняття | Представники |
| Прагматизм | ||||
| Неопозитивізм | ||||
| Неотомізм | ||||
| Феноменологія | ||||
| Герменевтика | ||||
| Екзистенціалізм |
Основні школи позитивістської філософії
| Школа позитивізму | Представники | Основні ідеї, поняття |
| Позитивізм | ||
| Махізм (емпіріокритицизм) | ||
| Неопозитивізм | ||
| Постпозитивізм |
Самостійна роботе з основ філософських знань № 10:
Заповніть таблиці
Типи онтологій
| Філософія | Тип онтології | Основні характеристики | Представники |
| Античності | |||
| Середньовіччя | |||
| Відродження | |||
| Марксизму | |||
| Екзистенціалізму |
Види і форми буття
| Від буття | Основні характеристики | Форми буття | Приклади |
| Матеріальне | |||
| Ідеальне | |||
| Буття людини | |||
| Соціальне |
Філософи і розуміння ними основи буття (субстанції)
| Філософ | Підстава буття | Філософська позиція |
| Демокрит | ||
| Платон | ||
| Гегель | ||
| Шопенгауер | ||
| Маркс | ||
| Берклі | ||
| Бердяєв |
Самостійна роботе з основ філософських знань № 11:
Заповніть таблицю
Тип і форми відображення
| Тип відображення | Форма відображення | Специфічна особливість | Приклади |
| Відображення в неживої природи | |||
| Відображення в живій природі | |||
| Соціальне відображення |
Проблема свідомості в історії філософії
| Визначення свідомості, мислення | Філософський напрям | Представник |
| «Думки знаходяться в такому ж відношенні до мозку, в якому жовч знаходиться по відношенню до печінки » | ||
| «Свідомість - суб'єктивний образ об'єктивного світу » | ||
| «Мислення - особлива безтілесна субстанція поряд з протяжністю » | ||
| «Свідомість - результат еволюції і розвитку Абсолютної ідеї » |
Структура психічної діяльності
| Сфера свідомості | Компоненти | Ілюстрації |
| Сфера несвідомого | ||
| Тілесно - перцептивні | ||
| Логіко-пізнавальна | ||
| Емоційно-вольова | ||
| Мнемічної |
Самостійна роботе з основ філософських знань № 12:
Заповніть таблицю
Вирішення питання про можливості і межі пізнання в історії філософії
| Гносеологічна установка | Сутність | Автори і епоха |
| Скептицизм | ||
| Агностицизм | ||
| Гносеологічний оптимізм | ||
| Критицизм |
Суть суперечок між раціоналістами, емпіриками і ірраціоналістами
| Гносеологічна позиція | Представники | Суть спору | Сила аргументів | Слабкість аргументів |
| Емпіризм | ||||
| Раціоналізм | ||||
| Ірраціоналізм |
Основні характерні риси істини
| Основні риси істини | Зміст характеристик | Приклади |
| Об'єктивність - суб'єктивність | ||
| Абсолютність - відносність | ||
| Загальність - конкретність |
Самостійна роботе з основ філософських знань № 13:
Заповніть таблиці
Історичні форми діалектики
| Форма діалектики | Представники | Сутність і специфічні характеристики |
| Старокитайська | ||
| Антична | ||
| Німецька класична | ||
| Марксистська |
Дві концепції розвитку:
| Проблема | Метафізична концепція | Діалектична концепція |
| Чи існує взаємозв'язок явищ і предметів? | ||
| Чому відбувається розвиток? Що служить його джерелом? | ||
| Чи відбувається в розвитку освіта нового? | ||
| Чи є спрямованість у розвитку? Яка вона? |
Соціальні протиріччя і їх типи
| Соціальні протиріччя підрозділяються | Типи | Приклади |
| За характером виникнення | ||
| За місцем в системі | ||
| За роллю в розвитку | ||
| За характером дозволу |
Самостійна роботе з основ філософських знань № 14:
Заповніть таблиці
Проблема людини в історії філософії
| Епоха | Концепція людини | Автор | Суть концепції (основні характеристики) |
| Античність | |||
| Середньовіччя | |||
| Відродження | |||
| Новий час і Просвітництво | |||
| Марксизм | |||
| Екзистенціалізм |
Типологія особистості
| Тип особистості | Сутнісні характеристики | Приклади |
| Діячі | ||
| Мислителі | ||
| Люди, що живуть почуттями і емоціями | ||
| Люди, які зробили своєю справою милосердя |
Проблема антропогенезу
| Концепція | Автор | Суть | Ваша оцінка їх достоїнств і недоліків |
| Еволюційна | |||
| Трудова | |||
| Космічна | |||
| Релігійна | |||
| Культурно-символічна | |||
| Екзотеріческая |
Самостійна роботе з основ філософських знань № 15:
Заповніть таблицю
Соціальна філософія та соціологія.
Визначте, до характеристик якої науки відносяться наступні висловлювання.
| Вислів | Наука |
| «Позитивна наука про суспільство» (О. Конт) | |
| . Предметом науки є соціальні факти (Е. Дюркгейм). | |
| Наука, що аналізує проблеми змісту і мети існування суспільства, його ґенезу, долі і перспективи, спрямованість, рухомі сили його розвитку | |
| Наука про соціальну поведінку, яку вона прагне зрозуміти і витлумачити | |
| Розділ філософії, присвячений осмислення якісної своєрідності суспільства та його відмінності від природи | |
| Дослідження суспільного життя під кутом зору вирішення світоглядних проблем, центральне місце серед яких займають проблеми сенсу життя. |
Суспільство як цілісність: єдність сфер суспільного життя
| Основні сфери суспільного життя | Відносини, які виникли | Соціальні інститути | Предназначення |
| Матеріально - економічна | |||
| Соціальна | |||
| Організаційно - управлінська | |||
| Духовна |
Концепції історичного процесу.
Розподілите в три групи імена мислителів, які розуміли по-різному історичний процес і його суть: Кондорсе, Маркс, Гегель, Тойнбі, Тюрго, Платон, Арістотель, Конт, Ленін, Данилевський, Шпенглер, Віко. і
| Розуміння історичного процесу | Мислителі | Сутність концепції |
| 1. Як циклічного | ||
| 2. Як лінеарного | ||
| 3. Як спіралеподібного |
Самостійна роботе з основ філософських знань № 16:
Заповніть таблицю
| Моральні системи | Моральна система | Основні принципи | Приклади |
| 1. Гедонізм | |||
| 2. Перфекціонізм | |||
| 3. Егоїзм | |||
| 4. Альтруїзм | |||
| 5. Конформізм |
Форми сприйняття кохання у різних епохах
| Епоха | Форма сприйняття любові | Представники |
| Античність | ||
| Середньовіччя | ||
| Відродження | ||
| Новий час | ||
| Просвещение | ||
| Німецька класика | ||
| Російська релігійна філософія (XIX-XX ст.) | ||
| Сучасна західна філософія (за вибором). |
Самостійна роботе з основ філософських знань № 17:
Заповніть таблицю
Розуміння діяльності в історії філософії
| Філософія | Суть діяльності | Ціннісні підстави | Автори |
| Німецька класична | |||
| Марксистська | |||
| Сучасна західна (за вибором) |
Типи, види і форми діяльності
| Тип діяльності | Сутність | Види | Форми |
| Практична діяльність | |||
| Духовна діяльність |
Самостійна роботе з основ філософських знань № 18:
Заповніть таблицю
Взаємодія природи і суспільства: історико-філософський екскурс
| Епоха | Суть взаємин | Особливості | Мета життя відповідно з цим |
| Первісне суспільство | |||
| Середні століття | |||
| Відродження | |||
| Новий час | |||
| Сучасність |
«Сценарії» майбутнього суспільства, проблема його взаємини з природою
| Філософський напрямок | Сутність | Представники | Ваша оцінка |
| Ноосфера | |||
| Концепція «межі зростання» | |||
| Інформаційне суспільство |
Класифікація глобальних проблем сучасності
| Група глобальних проблем | Різновиди | Коротка характеристика | Перспективи рішення |
| Інтерсоціальні | |||
| Взаємовідносини людини і природи | |||
| Взаємовідносини людини і суспільства |
Крім запропонованих, ОБОВЯЗКОВИХ для виконання робіт студенти, за бажанням, можуть виконати творчі роботи:
1. Ставлення людини до світу (Базаров у романі І. С. Тургенєва «Батьки і діти» називає природу майстерні, а людини в ній - працівником. Українські філософи-космісти розглядають Всесвіт як Будинок, куди вселилась людина (Н. Ф. Федоров), Сад (Н. Г. Холодний), а людину як садівника світу (К. Е. Ціолковський), який з любов'ю його вирощує.
2. «Знання, відокремлене від справедливості та іншої чесноти, представляється плутощами, а не мудрістю» (Сократ).
3. «Міра понад усе» (Демокрит).
4. «Тіло своє не роби труною твоєї душі» (Піфагор).
5. «Померти з голоду подія маленька, а втратити мораль - велика» (Конфуцій).
6. «Не ганяйся за щастям, воно завжди знаходиться в тобі самому» (Піфагор).
7. «Мудрість набагато краще сили» (Ксенофан).
8. «Дух», «духовність», «натхненність»
9. Гідність особистості.
10. Гуманізм сьогодні.
11. Героїзм, героїчний ентузіазм взагалі і в житті Д. Бруно зокрема.
12. Світогляд і мистецтво.
13. Геній. Хто він? «Широта розуму, сила уяви й активність душі - ось що таке геній» (Д. Дідро).
14. «Природу людини найкраще виявити на самоті, бо він скидає з себе показна; в пориві пристрасті, бо тоді він забуває свої правила, а також в нових обставинах, бо тут залишає його сила звички» (Ф. Бекон).
15. «У кожній людині природа виходить або злаками, або бур'яном, і нехай же він своєчасно поливає першого і винищує друга» (Ф. Бекон).
16. Сором як відмінна риса людини і стан його душі. «Сором, - пише Р. Декарт, - є вид смутку, заснованої на любові до самого себе, що походить з страху перед осудженням».
17. «Мова є павутина, в якій слабкі уми заплутуються, а розумні - легко прориваються». (Т. Гоббс)
18. «Діяльність є наше визначення». (І. Кант)
19. «Щастя взагалі - річ нелегка: його дуже важко знайти всередині себе і неможливо знайти де-небудь в іншому місці». (М. Шамфор).
20. «Віра - це теж знання, а у своєрідній формі». (Гегель).
21. Філософія і науки. «Інші науки, скільки б вони не намагалися міркувати, не звертаючись до філософії, без неї не можуть мати ні життям, ні духом, ні істиною». (Гегель).
22. Любомудріє стародавніх українців.
23. «Треба жити не для себе (егоїзм), не для інших (альтруїзм), а з усіма і для всіх» (Н. Ф. Федоров). Проблема сенсу життя.
24. Екзистенційні мотиви творчості Ф. М. Достоєвського.
25. Страждання і співчуття - дві властивості людського буття (по сторінках творів російських мислителів).
26. Метафізика серця і філософія любові в Україні.
27. «Ідея надлюдини» і «волі до влади» Ф. Ніцше.
28. Філософія життя - пошук ірраціональних основ європейської культури.
29. Несвідоме і його роль у людській психіці та соціальній сфері.
30. Філософія свободи Н. А. Бердяєва.
31. Самотність і залишити як онтологічні проблеми.
32. Картина світу і синергетика як нове світобачення.
33. Моральний вимір Буття.
34. Бути або здаватися - альтернативність особистого існування.
35. Соціальний простір і час.
36. Теорія соціального хаосу і сучасний соціум
Самостійна робота студентів також передбачає підготовку до семінарів з дисципліни. Програма передбачає семінарів з предмету «Основи релігієзнавства» та - з «Основ філософських знань».
При підготовки до занять проблемного характеру, кожен потрібно обдумати проблему, сформулювати декілька тез на доказ або спростування тієї чи іншої точки зору. Необхідно також, ознайомиться з роботами деяких мислителів, що стосуються цієї проблеми. У ході самого заняття студенти, поділившись на дві групи, спільно обирають найбільш яскраві тези і, припустимо, доводять вірність того чи іншого погляду на проблему, при цьому бажано до кожного твердженням наводити приклади з реального життя.
Семінар №1з основ релігієзнавства. Національні релігії
- Основні типи наукових та богословських теорій походження релігії. Міфологічна, соціологічна, функціональна та еволюційна школи про виникнення та ранні форми релігії.
- Загальна характеристика суспільної свідомості первісного суспільства: синкретизм, міфомислення, уособлення.
- Форми вірувань первісного суспільства:
• фетишизм
• тотемізм
• анімізм
• магія
• шаманізм
- Історичний характер релігії. Причини виникнення.
- Історичні типи релігії:
• автохтонні
• національні
• світові
- Структура релігії.
- Функції релігії.
Семінар 2 з основ релігієзнавства. Характерні риси та особливості релігій світу
- «Православ'я: історія, віровчення, обрядовість»
- Історичні умови і наслідки офіційного розколу в християнстві 1054 року.
- Особливості католицької догматики і культу.
- Помісні (автокефальні) православні церкви.
- Унії Римо-Католицької церкви з православними церквами.
- Запровадження християнства на Русі.
- Православ'я в Україні-Русі до середини XVII століття.
- «Протестантизм: історія, віровчення, обрядовість»
- Історичні умови виникнення раннього протестантизму:
• лютеранство
• кальвінізм
• англіканство
• анабаптизм.
- Пізній протестантизм, особливості догматики, культу, організації:
• баптизм
• адвентизм
• п'ятидесятництво
• свідки Єгови.
Семінар 3 з основ релігієзнавства. Релігія і сучасна людина.
- «Сучасні новітні релігійні течії »
- Причини виникнення новітніх релігій.
- Основні ознаки та класифікації новітніх релігійних рухів.
- Особливості розповсюдження нетрадиційної релігійності в Україні. У4.
- Історія, догматика, обрядовість:
• Міжнародне товариство свідомості Крішни;
• Дзен-буддизм;
• Церква єднання;
• Велике біле братство;
• Неоязичництво (рідновірство)
- «Релігія в Україні: історія і сучасність»
- Дохристиянські вірування давніх слов'ян.
- Середньовічне християнство.
- Українське православ'я під владою Московської патріархії.
- Спроби українізації та автокефалії православної церкви в Україні (20 -30-ті роки XX).
- Сучасна географія релігій в Україні.
- Особливості сучасного стану і розвитку релігійного життя в Україні:
• розколи в православ'ї, шляхи об'єднання;
• пізній протестантизм;
• іслам на українських землях:
• взаємовідносини між традиційною релігійністю і новими релігійними рухами;
• іудаїзм після унезалежнення України.
- «Релігія, політика, право в сучасній Україні»
- Історія державно-церковних відносин за часів царату.
- Політика КПРС і радянської держави стосовно релігії, церкви, віруючих.
- Демократичні принципи українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації.
- Міжнародні правові акти, що забезпечують юридичні гарантії свободи совісті.
Семінар 4. Підсумковий семінар з курсу
- «Глобальні проблеми сучасності і релігія. Конвергентні процеси у релігійному житті другої половини XX століття»
Глобальні проблеми та участь в їх вирішенні релігійних організацій:
• розуміння на теологічному рівні;
• форми взаємодії, співпраці з іншими організаціями.
- Оновлення морально-етичних вчень сучасних релігій.
- Актуальні етичні проблеми і ставлення до них релігійних організацій (клонування людини, евтаназія, сексуальні меншини та ін.)
- Сучасні конвергентні процеси в релігійному житті суспільства.
- Прогнози розвитку релігії в Україні в контексті релігійних процесів у світі.
Семінар № 1 Проблема гуманізму і відповідальності філософа за його твори. з предмету «Основи філософських знань»:
Завдання
1. «Філософія є пізнання, що досягається за допомогою правильного міркування». «Це має бути наука, що досліджує першопочатки і причини». «... Філософія складає своєрідний спосіб мислення, такий спосіб, завдяки якому воно стає знанням, і пізнанням за допомогою понять».
2. «Уся філософія подібна як би дереву, корені якого - метафізика, стовбур - фізика, гілки, що виходять з цього стовбура, - всі інші науки, що зводяться до трьох головних: медицини, механіки й етики ... Подібно до того, як плоди збираються не з коренів і не зі стовбура дерева, а з кінців його гілок, так і особлива корисність філософії залежить від тих її частин, які можуть бути вивчені тільки під кінець ».
3. «Філософія - наука про науку взагалі».
4. «Філософія вчить нас все відшукувати в« Я ». Вперше через «Я» входить порядок і гармонію в мертву і безформну природу ».
• Поміркуєте над цими висловлюваннями різних філософів і виділіть поле філософських проблем, специфіку філософії.
• Які філософські позиції (напрямки) позначені в наведених судженнях? У чому їх принципова відмінність?
• Яке призначення філософії? Назвіть її функції.
Завдання
Ф. Енгельс так сформулював основне питання філософії:
«Найбільшим питанням всієї, і особливо новітньої філософії, є питання про відношення мислення до буття ...»
А. Камю писав: «Є лише справді серйозний філософське питання: питання про самогубство. Вирішити, чи варто життя праці бути прожитого, чи вона того не варто, - це значить відповісти на основний питання філософії ».
М. Хайдеггер вважав, по-перше, що «кожен філософське питання повинен охоплювати всю філософську проблематику в цілому, по-друге, будь-хто філософське питання має бути поставлене так, щоб питати теж залучався до нього», тобто теж підпадав під сумнів .
• Чим, на вашу думку, можна пояснити, що саме філософія прийшла до необхідності постановки основного питання філософії?
• Що повинно служити підставою для формулювання основного питання філософії?
• Як у самій постановці основного питання філософії відображається світоглядна позиція філософа?
• Чим пояснити різноманіття і різноманітність постановки цього питання?
Завдання
«Наукові поняття не є розкриттям реальності». Це лише, «синоніми відповідного набору операцій». «Поняття є інтелектуальний інструмент вирішення проблем», - стверджує представник інструменталізму.
«Категорії мислення - не посібник людини, а вираз закономірності і природи, і людини». Вони - «суть сходинки виділення, тобто пізнання світу».
• Наукові та філософські поняття - одне й те саме?
• У чому суть філософських категорій?
• До яких філософським напрямкам належать автори наведених суджень?
Семінар № 2. Онтологія і гносеологія з предмету «Основи філософських знань»:
Завдання
«Буття є, небуття зовсім немає» (Парменід).
«Небуття існує анітрохи не менше, ніж буття» (Арістотель).
• Що мали на увазі давньогрецькі мислителі, говорячи про буття?
• Який сенс вони вкладали в ці поняття і який зміст у них вкладають сучасні філософи?
• Як співвідносяться між собою «буття» і «небуття», «небуття» і «ніщо», «ніщо» і «щось»?
Завдання
Специфіку російського світогляду С. Л. Франк висловив так: «Безпосереднє відчуття, що моє буття є саме буття, що воно (моє буття) належить буттю загального і вкорінюється в ньому і що вчинене життєвий зміст особистості, її мислення ... існують тільки на цьому грунті, - це почуття буття, що дано нам не зовні, а присутній всередині нас (не стаючи тим самим суб'єктивним), відчуття глибинного нашого буття, яке, власне, об'єктивно, надіндівідуальніх і самоочевидні, становить суть типового російського онтологізма ».
• Порівняйте цю точку зору з відомими західноєвропейськими поглядами на буття (Античність, Середньовіччя, Новий час)
• Встановіть тип онтології.
• Перелічте відмінні риси, достоїнства.
Завдання
«Лише завдяки умовностям цивілізації нерозривний та кровний зв'язок усього людства з іншим живим світом забувається, і людина намагається розглянути окремо від живого світу буття цивілізованого людства. Але всі ці спроби штучно і неминуче розлітаються, коли ми підходимо до вивчення людства в загальному зв'язку його з усією природою »(В. І. Вернадський).
• Що таке людське буття і які його специфічні характеристики?
• Як онтологічно орієнтований судження вченого?
• Якими, на ваш погляд, повинні бути стратегічні установки людства, що прагне зберегти себе світ, у якому він має жити?
Завдання
«Спокій є окремий випадок руху» (Кирхгоф).
• Як ви це розумієте?
• Наведіть приклади.
• Покажіть, що розвиток матерії, її диференціація неможливі без відносного спокою і тимчасових станів рівноваги?
Завдання
Прокоментуйте висловлювання Г. Галілея: «Природа насміхається над рішеннями, і постанови князів, імператорів і монархів і за їх вимогам не змінила ні на йоту свої закони».
Завдання
Відображення є загальна властивість матерії, яка виражається в здатності матеріальних тіл за допомогою власних змін відтворювати особливості взаємодіючих тіл.
• Чим відображення відрізняється від простого взаємодії або зміни?
• Розкрийте принципова відмінність відображення в живій і неживій природі.
• Розташуйте у порядку зростання рівня складності наступні форми відображення: подразливість, мислення, психіка, свідомість, відчуття, деформація.
• Які відмітні характеристики свідомості як вищої форми відображення?
Завдання
Поміркуйте над відомим судженням Ф. Енгельса: «Праця створила людину».
• Що таке праця?
• Чому саме він привів до виникнення людини і її свідомості? Чому «праця» мурах, бобрів та ін тварин не привів до розвитку у них цієї здатності?
• Чи є взагалі здатність виготовляти знаряддя праці головною причиною виникнення мислення, свідомості?
• Які ще є теорії походження людини та її свідомості.
Завдання
«Павук здійснює операції, що нагадують операції ткача, і бджола спорудою воскових осередків посрамляет деяких людей-архітекторів. Але й найгірший архітектор від найкращої бджоли з самого початку відрізняється тим, що, перш ніж будувати осередок із воску, він вже побудував її у своїй голові. Наприкінці процесу праці виходить результат, який вже на початку цього процесу був в уяві людини, тобто ідеально ». (К. Маркс).
• Що таке ідеальне взагалі? Які його відмінні ознаки?
• На які сутнісні риси свідомості як ідеального звертає увагу К. Маркс?
• В яких формах існує ідеальне? Наведіть приклади ідеального і спробуйте своїми словами дати його визначення.
Завдання
Визнаючи поряд з філософським можливість природничо-наукового підходу до мислення, Ф. Енгельс писав: «Ми, поза сумнівом,« доведемо»коли-небудь експериментальним шляхом мислення до молекулярних та хімічних процесів в мозку». І далі запитував: «Та хіба цим вичерпується свідомість»?
• У чому Ф. Енгельс бачив сутність свідомості?
• Проти чого він застерігав вчених?
• Назвіть сутнісні характеристики мислення, що не дозволяють звести його до хімічних і нейрофізіологічним процесів, що відбуваються в мозку.
Завдання
Прокоментуйте і супроводжував прикладами судження В. І. Леніна: «Свідомість людини не тільки відображає об'єктивний світ, а й творить його».
Семінар №3. Вчення про світ, пізнання і розвиток - основа діалектичного мислення людини з предмету «Основи філософських знань»:
Завдання
Поясніть думку Геракліта:
«Гомер був не правий, молячись, щоб боротьба зникла з лиця землі, бо якщо б його молитва здійснилася, всі речі загинули б».
Завдання
Відомий давньогрецький афоризм закликає:
«Не будь ні занадто грубим, ні дуже впертим, ні дуже схильним до доказів, ні занадто гнівливим. Упертість ображає, м'якість викликає презирство, зайві докази ображають, сліпа віра робить смішним, невіра веде до пороку ».
• Проілюструйте афоризм кількома прикладами з вашого життя.
• Про який закон діалектики, до дотримання якого закликає афоризм, тут йде мова?
• Сформулюйте цей закон і назвіть його основні категорії.
Завдання
Поміркуйте над наступним висловом:
«У діалектиці заперечувати не значить просто сказати ні, або оголосити річ неіснуючою, або зруйнувати її будь-яким способом ... Я повинен не тільки щось піддати запереченню, а й знову зняти це заперечення. Отже, перше заперечення необхідно зробити таким чином, щоб друга залишалося можливим ... Але як цього досягти? Якщо я размолол ячмінне зерно або роздавив комаха, то хоча я і зробив перший акт заперечення, але зробив неможливим друге. Для кожного виду предметів, як і для кожного виду уявлень, існує, отже, свій особливий вид заперечення, такого саме заперечення, що при цьому виходить розвиток ».
(Ф. Енгельс