МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ

Вивчення курсу «Психологія» передбачає контроль: виявлення, вимірювання і оцінювання знань, умінь студентів. Основною дидактичною функцією контролю знань є забезпечення зворотнього звязку між викладачем і студентом, отримання педагогом об'єктивної інформації про ступінь засвоєння навчального матеріалу, своєчасне виявлення недоліків і прогалин в знаннях.

Контроль – це перевірка якості засвоєння навчального матеріалу, встановлення зворотнього звя'зку між студентом та викладачем.

Контроль має на меті визначити не тільки рівнь і якість научуваності студентів, але і об'єму його навчальної праці. Окрім того, виконання контрольних завдань формує у студентів уміння і навички використання теоретичних положень для аналізу і оцінювання психологічних явищ, педагогічних ситуацій, конкретних фактів управлінської діяльності.

Програма дисципліни включає два вида контроля знань студентів:

1. Контроль проміжних та поточних результатів засвоєння дисципліни;

2. Підсумковий контроль.

Проміжний контроль не має формальних обмежень. Він здійснюється за задумом викладача. В якості форми такого контролю можна використовувати:

- оперативний контроль під час викладу лекційного матеріалу – за 5 хв. до закінчення лекції викладач задає студентам 2-3 питання. Зауваження до відповідей викладач робить на наступному заняті.

- Бліцконтроль – за 5 хв. до закінчення лекції пропонується на окремому папері записати слова, які студенти запам'ятали з теми. На наступному заняття проводиться аналіз

- Контрольні завдання з письмовим звітом – завдання на порівняння, перерахування, складання чи заповнення таблиць. Форма контролю – групова

- Виконання творчих завдань;

- Реферування та конспектування першоджерел.

Поточний контроль. Для поточного контролю використовуються результати практичних занять.

Підсумковий контроль – перевірка кінцевого результату навчальної роботи студента. Проводиться у формі заліку після вивчення дисципліни. Проведення підсумкового контролю і отримання позитивної оцінки включає: а) оцінку проміжної атестації (результати модуля 1), б) оцінку відвідуваності занять і активність в аудиторії; а також в) оцінку виконання усіх лабораторних робіт. Підсумкова атестація проводиться у вигляді заліку, під час якого необхідно набрати також певне число балів по пройдених темах.

Форми підсумкового контролю:

1. традиційна: питання відповідь (індивідуально, усно чи письмово)

2. колоквіум

3. опитування-інтерв'ю по тезаурусу чи питанням, які передбачають короткі відповіді. Опитування проводиться в присутності всієї групи усно чи письмово.

4. мозковий штурм (групова форма роботи) – група поділяється на підгрупи по 3-4 особи. Кожній групі дається карточка з 3-4 питань проблемного характеру. Пропонується обговорити питання, спираючись на вивчений матеріал. Контоль завершується бесідою групи з викладачем, під час якої уточнюється правильність відповідей і якість засвоєння знань кожним студентом.

ФОРМИ КОНТРОЛЮ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ:

Навчальною програмою вивчення дисципліни передбачено самостійне опрацювання студентами значної кількості учбового матеріалу, а тому урізноманітнено форми контролю за виконанням учбової програми. Окрім підсумкового контролю у вигляді заліку, протягом навчального періоду здійснюються форми поточного контролю, до яких належать: поточний модульний контроль, поточній контроль за темою та додаткові форми контролю: індивідуальні завдання, написання рефератів.

Поточний модульний контроль є обов’язковим структурним компонентом учбового процесу та здійснюється у формі модульної контрольної роботи. Максимальна кількість балів, що може бути набрана студентом за умови успішного виконання тесту, становить 20 балів.

Поточний контроль за темою (семінарські) припускає індивідуальний вибірковий контроль за рівнем знань. Метою поточного контролю за темою є відстеження рівня засвоєння знань окремої теми певним студентом, а також, окрім власне контролю, формування навичок творчого оперування засвоюваним матеріалом. Відповідь може бути оцінювана у межах 1 – 5 балів.

Реферат (есе). Крім того, як форма контролю може здійснюватися написання есе, виконання якого може оцінюватися від 1 до 5 балів. Змістом есе має бути виклад матеріалу з проблематики, що виходить за межі навчальної програми, але є суміжною з телефонним консультуванням. Метою цієї форми роботи є поглиблення знань та формування сфери наукової зацікавленості студентів, а тому тема есе обирається студентом з переліку пропонованих завдань.

Колоквіум передбачає контроль за певною темою (чи темами), що винесено на високий рівень самостійного опрацювання. Його метою є відстеження рівня засвоєння знань окремої теми (чи тем) кожним студентом. Відповідь може бути оцінювана у межах 1 – 5 балів.

Конспект першоджерел дає можливість перевірити поточну готовність студента протягом семестру. Оцінюється у межах 1 – 5 балів.

Ключові питання теми є формою контролю, що дозволяє перевірити якість засвоєння студентом ключових термінів та понять дисципліни. Відповідь може бути оцінювана у межах 1 – 5 балів.

Індивідуальне творче завдання (схеми, таблиці, план роботи, словник термінів, бібліографія, реферат) передбачає відстеження рівня засвоєння курсу загалом студентом, а також, окрім власне контролю, формування навичок творчого оперування засвоюваним матеріалом. Метою цієї форми роботи є поглиблення знань та формування сфери наукової зацікавленості студентів. Відповідь може бути оцінювана у межах 1 – 5 балів.

Критерії оцінювання відповідей:

Рейтинг модуля з дисципліни «Методика викладання психології у вищій школі» обчислюється згідно з правилами, поданими в Положенні про систему модульно-рейтингового контролю навчальних досягнень студентів I-V курсів денної форми навчання КНЛУ (див. Нормативно-методичні документи кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Київському національному лінгвістичному університеті у 2010-2011 н.р./ Уклад.: Соловей М.І, Шутов О.Г., Сорокін С.В., Максименко А.П. – К.: Вид. центр КНЛУ. 2010. – С. 24-27).

Оскільки передбачено використання різних форм контролю, тому вводяться окремі критерії для кожної форми завдань.