Діагностика комунікативних і організаторських схильностей.

Порядок роботи. Студентам пропонується про­вести діагностування власних організаторських та комунікативних здібностей.

Інструкція: "Вам потрібно відповісти на всі запропоновані запитання. Вільно виражайте свою думку з кожного питання. Якщо ваша відповідь на запитання ствердна, то у відповідній клітинці листа відповідей поставте плюс, якщо ж ваша відповідь заперечна — поставте мінус. Стежте за тим, щоб номер запитання і номер клітинки, в яку ви запишете свою відповідь, співпадали. Майте на увазі, що запитання мають загальний характер і не можуть враховувати всіх можливих подробиць. Тому уявіть собі типові ситуації і не розмірковуйте над деталями. Відповідайте швидко. Можливо, на деякі запитання вам буде важко відповісти. Тоді постарайтеся дати ту відповідь, яку ви вважаєте більш адекватною. Звертайте увагу на перші слова в формулюванні запитань, з якими узгоджується форма вашої відповіді. Не намагайтеся своїми відповідями справити сприятливе враження: в даному разі важлива не конкретна відповідь, а сумарний бал за комплексом запитань".

Студенти опрацьовують одержані результати, підраховуючи кількість збігів окремо за комуніка­тивними і організаторськими схильностями на основі відповідного ключа.

Прізвище, ім'я, по батькові

Дата

Вік

Ключ

Обчислюється коефіцієнт комунікативних і органі­заторських схильностей як співвідношення кількості співпадіння відповідей за комунікативними і організаторськими схильностями до максимально можливого числа збігів (20). Отримані коефіцієнти співставляються з оцінками за шкалою:

Текст опитника

1. Чи багато у вас друзів, з якими ви постійно спілкуєтеся?

2. Чи часто вам вдається переконати більшість своїх товаришів прийняти вашу думку?

3. Чи довго вас не покидає почуття образи, заподіяної кимось із ваших товаришів?

4. Чи завжди вам важко орієнтуватися в критичній ситуації?

5. Чи відчуваєте ви потребу в нових знайомствах з різними людьми?

6. Чи подобається вам виконувати громадську роботу?

7. Чи правильно, що вам приємніше і простіше проводити час за читанням книг чи за якимись іншими заняттями, ніж з людьми?

8. Якщо виникли якісь перешкоди для здійснення ваших намірів, то чи легко ви від них відступаєтесь?

9. Чи легко ви встановлюєте контакти з людьми, значно старшими від вас за віком?

10. Чи любите ви придумувати і організовувати зі своїми товаришами різні ігри і розваги?

11. Чи складно вам включитися в нову для вас компанію?

12. Чи часто ви відкладаєте на завтра ті справи, які потрібно було б виконати сьогодні?

13. Чи легко вам вдається встановлювати контакти з незнайомими людьми?

14. Чи домагаєтесь ви, щоб ваші товариші діяли у відповідності з вашою думкою?

15. Чи важко ви освоюєтеся в новому колективі?

16. Чи правильно, що у вас не буває конфліктів з товаришами через невиконання ними своїх зобов'язань?

17. Чи прагнете ви скористатись випадком для знайомства і спілкування з новою людиною?

18. Чи часто в розв'язанні важливих питань ви берете ініціативу на себе?

19. Чи дратують вас оточуючі люди і чи хочеться вам побути наодинці?

20. Чи правда, що ви здебільшого погано орієнтуєтеся в незнайомій для вас обстановці?

21. Чи подобається вам постійно перебувати серед людей?

22. Чи виникає у вас роздратування, якщо вам не вдається закінчити розпочату справу?

23. Чи відчуваєте ви незручність або скутість, якщо доводиться виявити ініціативу у знайомстві з новою людиною?

24. Чи правда, що вас стомлює часте спілкування з товаришами?

25. Чи любите ви брати участь у колективних іграх?

26. Чи часто ви виявляєте ініціативу при розв'язання питань, які заторкують інтереси ваших товаришів?

27. Чи правда, що ви почуваєте себе невпевнено серед малознайомих людей?

28. Чи правильно, що ви рідко намагаєтесь довести свою правоту?

29. Чи вважаєте ви, що вам неважко внести пожвавлен­ня в малознайому компанію?

30. Чи берете ви участь у громадській роботі в школі?

31. Чи обмежене коло ваших знайомих невеликим числом людей?

32. Чи правильно, що ви не наполягаєте на своїй думці або рішенні, якщо воно не було відразу прийняте вашими товаришами?

33. Чи почуваєте ви себе невимушено, потрапивши в незнайому компанію?

34. Чи охоче ви організовуєте різні заходи для своїх товаришів?

35. Чи правда, що ви не почуваєте себе досить впевнено і спокійно, якщо доводиться виступати перед великою групою людей?

36. Чи часто ви спізнюєтеся на ділові зустрічі, побачення?

37. Чи правильно, що у вас багато друзів?

38. Чи часто ви виявляєтеся в центрі уваги своїх товаришів?

39. Чи часто ви бентежитеся, почуваєте незручність при спілкуванні з малознайомими людьми?

40. Чи правда, що ви не дуже впевнено почуваєте себе в оточенні великої групи своїх товаришів?

Исследование опосредованного запоминания

Цель исследования: определить влияние системы вспомогательных средств на запоминание конкретных понятий.

Материал и оборудование: наборы слов теста для запоминания, протокол исследования, бумага для записи, ручка, секундомер.

Процедура исследования

Исследование состоит из двух опытов и проводится с одним испытуемым.

Задача первого опыта: определить объем памяти испытуемого при запоминании словесного материала, не предусматривающего заранее заданной системы связей.

В опыте используется классический метод удержания членов ряда. Экспериментальный материал состоит из 20 не связанных между собой простых слов, состоящих из 4-6 букв. Перед испытуемым ставится задача запомнить предъявляемые слова и по команде воспроизвести их на бумаге для записей. Слова экспериментатор должен читать четко и быстро с паузами в 2 с. После окончания чтения через 10 с. испытуемому предлагается воспроизвести вслух или записать на бумаге запомнившиеся слова в любом порядке. Экспериментатор отмечает у себя в протоколе те слова, которые воспроизведены правильно. Ошибочно воспроизведенные слова фиксируются в примечании. Протокол исследования выглядит следующим образом.

Инструкция испытуемому: "Я буду читать Вам ряд слов, слушайте меня внимательно и постарайтесь их запомнить. Когда я кончу читать слова и скажу "Говорите!", назовите те слова, которые Вы запомнили, в том порядке, в каком они Вам вспоминаются. Внимание! Начали!"

Слова для запоминания в опыте 1:

По окончании опыта испытуемый дает словесный отчет о том, каким способом он старался запоминать слова. Этот отчет и наблюдения экспериментатора записывают в протокол.

Задача второго опыта: определить объем памяти испытуемого при запоминании словесного материала с заранее заданной системой смысловых связей.

В опыте используют метод удержания пар слов. Так же, как и в первом опыте, слова состоят из 4-6 букв. Перед испытуемым ставится задача прослушать пары слов и запомнить вторые слова каждой пары. Интервал чтения экспериментатором пар слов – 2с. После окончания чтения экспериментатором нижеприведенных пар слов для запоминания, через 10 с. он снова читает первые слова каждой пары, а испытуемому предлагает вспомнить вторые слова этой же пары. В протоколе второго опыта отмечают правильно воспроизведенные слова, причем ошибочные – фиксируют в примечании.

Инструкция испытуемому: "Я назову Вам пары слов. Слушайте меня внимательно и постарайтесь запомнить вторые слова каждой пары. Когда я закончу чтение этих пар, то буду снова читать первые слова, а Вы в ответ на названное первое слово отвечайте запомнившимся вторым словом этой же пары. Внимание! Приготовились слушать и запоминать!"

Слова для запоминания в опыте 2:

По окончании опыта экспериментатор записывает в протокол словесный отчет испытуемого и свои наблюдения об особенностях запоминания слов.

Обработка результатов

По каждому из двух опытов подсчитывают количество правильно воспроизведенных слов и количество ошибочных воспроизведений. Данные заносят в сводную таблицу:

Анализ результатов

Анализируя результаты запоминания двух опытов и сравнивая количественные показатели, важно обратить внимание на словесные отчеты испытуемого и наблюдения экспериментатора.

Если запоминание в первом опыте было у испытуемого непосредственным, то его объем будет находиться в пределах 5-9 запомнившихся слов. Но если он запомнил более 9 слов, то использовал какие-то мнемотехнические приемы и успел за столь короткий интервал придумать некую систему связей, облегчающих воспроизведение.

Одним из моментов анализа может стать сравнение правильности воспроизведенного материала в зависимости от порядка предъявления слов в первом и втором опытах. Большинство испытуемых запоминают лучше начало, конец или середину ряда. Учитывая это, желательно составить рекомендации по улучшению памяти.

Если в исследовании приняло участие несколько человек, то после предупреждения о правилах соблюдения этики, можно предложить участникам поделиться теми приемами, которые были использованы ими для запоминания, выделив более и менее успешные из них. Среди таких приемов наиболее вероятны визуализация соответствующего предмета, представление ситуации образующих связи между словами, например: "фунт рыбы завязан бантом".

Эти приемы как раз и могут послужить началом составления рекомендаций и овладения мнемотехникой.

• ⇐ Назад
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 101112
• 13
• 14
• 15
• 16
• 17
• 18
• 19
• Далее ⇒