Аристотель. Политика // Аристотель. Сочинения: В 4 т. Т. 4. – М.: Мысль, 1983. – С. 376-644.
2. Геродот. Історії в дев’яти книгах. – К.: Наукова думка, 1993. – 573 с.
3. Ксенофонт. Греческая история – СПб.: Алетейя, 2000. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Ksenof/index.php
4. Павсаний. Описание Эллады. – Т. 1. – М.: Ладомир, 2002. – 491 с.
5. Платон. Законы // Собрание починений. – В 3 т. – Т. 3, ч. 2. – М.: Мысль, 1972. – С. 83-477.
6. Плутарх. Ликург // Плутарх. Сравнительные жизнеописания в двух томах. – М.: Наука, 1994. – С. 39-58.
7. Плутарх. Наставления о государственных делах http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Plutarh/nastavl.php
8. Плутарх. Древние обычаи спартанцев http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Plutarh/dr_ob.php
9. Страбон. География в 17 книгах. – М.: Наука, 1964. – 940 с.
10. Фукидид. История. – Л.: Наука, 1981. – 542 с.
11. Хрестоматия по истории Древней Греции / Под ред. Каллистова Д. П. – М.: Мисль, 1964. – 695 с.
12. Андреев Ю. В. Архаическая Спарта: культура и политика // ВДИ. – 1987. – № 4. – С. 72-76.
13. Андреев Ю. В. Греция в архаический период и создание классического греческого полиса // История древнего мира. Расцвет древних обществ. – М., 1982. – Кн. II. – С. 70 – 94.
14. Андреев Ю. В. К проблеме “Ликургова законодательства” (О так называемом перевороте VI в. в Спарте) // Проблемы античной государственности / Под ред. Э. Д. Фролова. – Л., 1982. – С. 33-59.
15. Андреев Ю. В. К вопросу об организации критских сисситий // Античный мир и археология. Вып. 1. – Саратов, 1972. – С. 56-65.
16. Андреев Ю. В. Спарта как тип полиса // Античная Греция. Т. I. – М., 1983. – С. 194-216.
17. Голубцова Н. И. К вопросу о внутреннем положении Спарты в н. IV в. до н. э. // Труды Московского историко-архивного института. – Т. 12. – 1958. – С. 248-266.
18. Дубровский И. Спартанский эксперимент // Вокруг света. – 2006. – № 1. http://www.vokrugsveta.ru
19. Дарвин А. Л. Монархические тенденции в политическом развитии Спарты позднеархаического-классического времени (к. VI-IV в. до н.э.) // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира / Под редакцией професора Э. Д. Фролова. – СПб., 2002. http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/mnemon/2002/darvin.htm
20. Дарвин А. Л. Сфер Борисфенит и реформаторское движение в Спарте (историография вопроса) // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира / Под редакцией професора Э. Д. Фролова. – Вып. 2. – СПб., 2003 http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/mnemon/2003/darvin.htm
21. Дарвин А. Л. Причины спартанской олигантропии и цели реформ Агиса и Клеомена в III в. до н.э. // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира / Под редакцией професора Э. Д. Фролова. –Вып. 3. – СПб., 2004 http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/mnemon/2004/darvin.htm
22. Дьяконов И. М. Рабы, илоты и крепостные в ранней древности // ВДИ. – 1973.– № 4. – С. 8-29.
23. Зайков А. В. Территориальная экспансия Лакедемона и становление спартанского полиса // Вестник Ленинградского университета. – Сер. 2. История, языкознание, литературоведение. – 1991. – Вып. 3. – С. 24-29.
24. Зайков А. В. Периэки в структуре спартанского полиса // Античная древность и средние века. Межвуз. сб. – Свердловск, 1988. – С. 19-29.
25. Зайков А. В. К вопросу о специфике спартанской экономики // Из истории античного общества. Межвуз. сб. – Н. Новгород, 1991. – С. 5-14.
26. Зайков В. В. Эпименид в Спарте (Критская экстатическая мантика и становление “спартанского космоса”) // ВДИ. – 2002. – № 4.
27. Зайков А. В Юрисдикция спартанских царей// Античная древность и средние века. – Екатернибург: УрГУ, 2000. – Вып. 31. – С. 5–29 (см. электронную версию: http://allpravo.ru/library/doc313p0/instrum6494/item6495.html)
28. Колобова К. М. Древняя Спарта (X-VI вв. до н.э.). Уч. пос. ЛГУ, 1957.
29. Ксенофонтов А. Б. Афины и Спарта в повествовании Геродота // Античное общество: проблемы истории и культуры. Доклады научной конференции 9 - 11 марта 1995 г. http://www.centant.pu.ru./centrum/publik/confcent/index.htm
30. Кулишова О. В. Спартанские цари и Дельфы (VI-V вв. до н.э.) // Античное общество - IV: Власть и общество в античности. Материалы международной конференции антиковедов, проводившейся 5-7 марта 2001 г. на историческом факультете СПбГУ. – СПб., 2001 http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/2001-03/kulish.htm
31. Кулишова О. В. Дельфы в межполисных отношениях в середине V в. до н.э.: борьба за контроль над оракулом // Проблемы античной истории. Сборник научных статей к 70-летию со дня рождения проф. Э. Д. Фролова. // Под редакцией д-ра ист. наук А. Ю. Дворниченко. – СПб., 2003 http://www.centant.pu.ru
32. Милютин М. П. Проблема интерпретации Большой Ретры в современной историографии // Жебелевские чтения-3. Тезисы докладов научной конференции 29–31 октября 2001 года. – СПб., 2001. – С. 10-14 http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/2001-10/milutin.htm
33. Паршиков А. Е. Павсаний и политическая борьба в Спарте // ВДИ. – 1968. – № 1. – C. 126-138.
34. Печатнова Л. Г. Гипомейоны и мофаки (Структура гражданского коллектива Спарты) // ВДИ. – 1993. – № 3. – С. 100-115.
35. Печатнова Л.Г. Неодамоды в Спарте // ВДИ. — 1988. — №3. — С. 19-29.
36. Печатнова Л. Г. Противостояние Клеомена и Демарта (к вопросу о соотношении властный структур в древней Спарте) // ВДИ. – 2006. – № 4.
37. Печатнова Л. Г. Спартанские парфении // Античный мир. Проблемы истории и культуры. Сборник начуных статей к 65-летию со дня рождения проф. Э. Д. Фролова / Под ред. д-ра ист. наук. И. Я. Фроянова. – СПб., 1998. – С. 172-186 (см. электронную версию: http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/1998/pechatn.htm).
38. Пикус Н.Н. Характерные черты истории спартанского общества и государства IX — IV вв. до н.э. //Преподавание истории в школе. — 1953. — №5. — С. 51-65.
39. Савельев А. Н. Спарта: взлет и падение, история и интерпретации // Золотой лев. 2007. – № 99-100 http://www.zlev.ru
40. Строгецкий В. М. Политическая борьба в Спарте в 70-е годы до н. э. (дело Павсания) // Проблемы античной государственности. Межвуз. сб. – Л., 1982. – С. 60-85.
41. Строгецкий В.М. Истоки конфликта эфората и царской власти в Спарте // Античный полис. – Л.,1979. – С. 42-57.
42. Тесля А. Государство и право архаической Спарты (IX – VI вв.) http://www.hrono.ru/statii/2008/sparta_tes.html
43. Фролов Э. Д. Греческие тираны. Л., 1972. – 200 с.
44. Шмидт Р. В. Античное предание о дорийском переселении // ВДИ. – 1938. – № 2. – С. 50-65.
Методичні рекомендації
Характеризуючи джерела з історії стародавньої Спарти, треба мати на увазі їх тенденційність, нечисленність і фрагментарність. Специфіка Спарти зумовила відсутність історичних творів, написаних самими спартанцями; документального матеріалу також не збереглося. Варто також зауважити, що джерела з інших грецьких полісів дають обмаль інформації про спартанську державу, до того ж вони ненадійні. Ставлення античних авторів до Спарти визначалося їх політичними поглядами. Як приклад, можна відзначити, що серед аристократичної верхівки, яка вороже ставилася до демократії, укорінився погляд на Спарту як на ідеальну державу, громадяни якої зуміли ефективно розв’язати внутрішньополітичні проблеми і завдяки цьому позбавитися соціально-політичних потрясінь. Важливо при цьому пояснити суспільно-політичні та соціальні мотиви даного явища, з’ясувати, чому у полоні цієї ілюзії опинилося багато видатних мислителів V-IV ст. до н. е. (Ксенофонт, Ісократ, Платон, Аристотель та ін.)
Однією з головних особливостей утворення спартанської держави було те, що вона виникла як безпосередній результат завоювання обширних чужих територій, для панування над якими родовий лад не давав ніяких засобів і переваг. Спартанська держава стала результатом завоювання дорійцями території Лаконії. Тому доцільно розглянути питання про дорійське переселення в Пелопоннесі та підкорення ахейських поселень у Лаконіці.
Вивчаючи проблему становлення і розвитку спартанського полісу, особливу увагу приділіть експансіоністській політиці Спарти, спрямованій на завоювання Мессенії. Підкресліть, що ці війни стали результатом внутрішніх суперечностей, які були характерні для дорійського суспільства VIII-VII ст. до н. е. Тому боротьбу Спарти за оволодіння Мессенією потрібно розглядати у зв’язку з особливостями її соціально-економічного та політичного розвитку.
Важливо що спочатку Спарта в економічних відносинах мало в чому поступалася іншим грецьким полісам. Тут при відповіді треба використовувати дані археологічних розкопок англійських учених, які спростовують усталену точку зору про те, що Спарта була в той період часу відсталою державою, жителі якої були ізольовані від решти грецьких держав, ведучи аскетичний спосіб життя.
При розгляді соціально-станової структури спартанського суспільства особливу увагу зверніть на формування специфічної форми рабства, що одержала назву ілотії. Потрібно також пояснити відмінність ілотії від класичного рабства. Переходячи до іншої групи залежного населення – періеків, важливо показати, що, на відміну від ілотів, вони були особисто вільні, але не користувалися політичними правами і були зобов’язані платити спартанцям данину. Відмінність їх також полягала і в тому, що жили вони в прикордонних районах Лаконії, володіли ділянками землі, займалися ремеслами і торгівлею.
Далі детально зупиніться на характеристиці спартанської “общини рівних”, розкрийте суть і соціальне значення спартанської системи виховання, а також проаналізуйте сутність соціально-економічних реформ Лікурга. Виділяючи в соціально-економічній структурі Спарти ряд архаїчних рис (вікові групи, своєрідність сімейно-шлюбних відносин та ін.), підкресліть, що вони не були результатом механічного перенесення стародавніх дорійських звичаїв, а стали наслідком складної ломки і перетворення традиційних засад спартанської соціальної системи до вимог рабовласницької держави. Далі розгляньте особливості соціальних суперечностей у стародавній Спарті, з’ясуйте роль і значення криптій в суспільному житті полісу.
Висвітлюючи особливості військової організації спартанського суспільства, потрібно відзначити, що характерний для полісу військовий лад важкоозброєних гоплітів, що складали громадянське ополчення, з’явився в Спарті раніше, ніж в інших полісах Греції. З’ясувавши специфіку спартанської військової організації, зверніть увагу на те, що такі її риси, як єдиноначальність, строга військова дисципліна і субординація, розподіл спартанського війська на бойові підрозділи, склалися в Спарті в результаті агресивної політики.
При розгляді державного устрою Спарти зверніть увагу на те, що соціальні та політичні інститути влади і управління мали складну систему, в якій пережитки родо-племінних відносин перепліталися з елементами ранньорабовласницької держави. Покажіть, що перенасиченість суспільного устрою Спарти пережитками архаїчної епохи, як і сама застійність спартанських порядків, були явищами вторинного порядку, викликаними цілеспрямованим втручанням держави в природний процес еволюції. У зв’язку з цим доцільно звернути увагу на функціонування й еволюцію найважливіших елементів політичної системи спартанської держави: царської влади, геруссії, народних зборів, колегії ефорів.
Підводячи підсумки заняття, підкресліть, що деякі особливості полісного устрою (спільна приватна власність, рівність у способі життя, архаїчний демократизм, єдність громадянського колективу, корпоративні начала, система виховання і освіти, емансипація жінок та ін.) проявилися в Спарті з особливою силою та повнотою.