Методичні рекомендації та пояснення. У ході готування до семінарського заняття студентам необхідно опрацювати лекцію за цією темою, а також самостійно вивчити відповідну навчальну літературу

 

У ході готування до семінарського заняття студентам необхідно опрацювати лекцію за цією темою, а також самостійно вивчити відповідну навчальну літературу. Вони повинні запам’ятати визначення злочину, наведене в ч. 1 ст. 11 КК України, уміти охарактеризувати основні ознаки злочину, знати класифікацію злочинів залежно від ступеня тяжкості, викладену в ст. 12 КК України, а також інші критерії класифікації злочинів. Крім цього, студенти мають відмежовувати злочин від малозначного діяння та інших правопорушень.

Поняття злочину в теорії кримінального права є універсальною та фундаментальною категорією. Існує, принаймні, три визначення цього поняття залежно від того, чому більше приділяється уваги (соціальній чи правовій сутності):

– формальне визначення (відбиває юридичну природу та юридичні ознаки злочину) – злочином визнається діяння, яке передбачене законом як кримінально каране;

– матеріальне визначення (підкреслює лише соціальну сутність злочину) – злочином є суспільно небезпечне діяння;

– формально-матеріальне визначення (поєднує соціальну та правову характеристику, є найбільш повним визначенням) – злочином визнається суспільно небезпечне і передбачене кримінальним законом діяння.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 11 КК України злочином є передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину (формально-матеріальне визначення).

Вирізняються чотири основні ознаки злочину:

а) суспільна небезпечність – діяння заподіює шкоду відносинам, що охороняються кримінальним законом, або міс-тить реальну можливість заподіяти таку шкоду;

б) винність – відповідальність за вчинення діяння настає тільки за наявності вини;

в) протиправність – скоєння відповідного діяння повин­не бути заборонено чинним КК України (втілення принципу nullum crimen, nulla poena sine lege – немає злочину, немає покарання, якщо немає відповідного закону);

г) караність – реальна чи потенційна загроза застосування покарання за вчинення злочину.

Частина 2 статті 11 КК України дає визначення малозначного діяння, яке не є злочином, тому що в нього відсут­ня така ознака, як суспільна небезпечність.

Під класифікацією злочинів треба розуміти поділ їх на групи за певними критеріями. КК України в ст. 12 передбачає класифікацію злочинів залежно від ступеня їх тяжкості та розподіляє їх на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі й особливо тяжкі. Така класифікація має значення насамперед для індивідуалізації кримінальної відповідальності та призначення покарання.

Студенти повинні вміти наводити й інші критерії класифікації злочинів, наприклад, залежно від:

а) родового об’єкта посягання (злочини проти життя та здоров’я особи, злочини проти власності, злочини проти правосуддя);

б) характеру суспільно небезпечних наслідків (наслідки матеріального та нематеріального характеру);

в) форми вини (умисні, необережні, зі змішаною формою вини й злочини, які можуть бути вчинені як умисно, так і з необережності);

г) суб’єкта злочину (злочини з загальним і спеціальним суб’єктами);

ґ) наявності предмета злочину (предметні та безпредметні злочини);

д) наявності потерпілого;

е) територіальної поширеності та країни, на території якої вчинено злочин;

є) міжнародного визнання діяння саме як злочину;

ж) кримінологічної характеристики злочину.

Основними критеріями відмежування злочину як різновиду правопорушень від інших правопорушень є характер суспільної небезпечності, суб’єкт правопорушення, караність тощо.

Малозначне діяння – це таке формально передбачене КК України винне діяння суб’єкта злочину, яке через малозначність заподіяної шкоди не є суспільно небезпечним. Малозначне діяння слід відрізняти від діяння, що не містить складу злочину.

Рівень своїх знань за цією темою пропонується перевірити шляхом відповіді на питання для самоконтролю.

 

 

Питання для самоконтролю

 

1. Яке визначення злочину дає кримінальний закон?

2. Які ознаки характеризують злочин?

3. Що означає суспільна небезпечність діяння?

4. Чим визначаються характер і ступінь суспільної небезпечності?

5. Що означає винність діяння?

6. Що таке кримінальна протиправність як ознака злочину?

7. Як співвідносяться поняття "суспільна небезпечність" і "кримінальна протиправність"?

8. Що означає караність діяння?

9. Що таке малозначне діяння?

10. Чим відрізняється малозначне діяння від злочину?

11. Що слід розуміти під класифікацією злочинів?

12. Які критерії класифікації злочинів передбачені КК Ук­раїни?

13. Які категорії злочинів виділяються на підставі ступеня їх тяжкості?

14. Яке значення має класифікація злочинів за ступенем тяжкості для правильного застосування КК України?

15. За якими критеріями, крім ступеня тяжкості, можна класифікувати злочини?

16. У чому полягає відмінність злочину від інших правопорушень?

 

 

Додаткова література

1. Бачинин В.А. Философия права и преступления: для студентов юридических вузов. – Х.: Фолио, 1999. – 607 с.

2. Беккариа Чезаре. О преступлениях и наказаниях / Ю.М. Юмашев (пер., вступ. ст., коммент. и прилож.). – М.: Международные отношения, 2000. – 240 с.

3. Беньківський В.О. До питання про злочин та його структуру // Держава і право / Інститут держави і права ім. В.М. Корець­кого НАН України. – 2002. – Вип. 15. – С. 447 – 451.

4. Борисов В., Пащенко А. К вопросу о сущности уголовно-правовой характеристики преступлений // Уголовное право. – 2005. – № 3. – С. 11 – 13.

5. Веселов Е. Граница преступного и неприступного // Уголовное право. – 2004. – № 3. – С. 12 – 14.

6. Гуцало О.Н. Противоправность и категория "деяние" в узком и широком смыслах // Проблеми законності / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – 2000. – Вип. 41. – С. 158 – 164.

7. Жук П.Ф., Кириленко О.І. Поняття продовжуваного злочину та його ознаки // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2000. – Вип. 3. – С. 81 – 191.

8. Заруба П. Злочин як соціальне явище // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 137 – 140.

9. Казенко Т.Є. До питання про поняття малозначності діяння // Матеріали засідань міжнародного круглого столу, присвяченого пам’яті професора К.Г. Федорова. – Запоріжжя, 2000. – С. 272 – 277.

10. Казенко Т.Є. Критерії та ознаки малозначності діяння за кримінальним законодавством України // Києво-Могилянська академія. Наукові записки. – Спец. вип. – 2000. – Т. 18. – Ч. 1. – С. 186 – 189.

11. Козлов А.П. Понятие преступления. – СПб.: Юридиче­ский центр Пресс, 2004. – 819 с.

12. Кривоченко Л.Н. Класифікація злочинів за ступенем тяжкотсі у Кримінальному кодексі України. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 120 с.

13. Кривошеин П.К. Преступление. Историческое исследование. – К.: Атика, 1993. – 234 с.

14. Мальцев В. Малозначительность деяния в уголовном праве // Законность. – 1999. – № 1. – С. 17 – 21.

15. Пашин С. Понимание преступления // Уголовное право. – 2000. – № 3. – С. 81 – 89.

16. Свиридов Б. Злочин і кара. Сучасний аспект // Віче. – 1999. – № 12. – С. 118 – 123.

17. Туркевич І.К., Лопушанський Ф.А. Правопорушення та відповідальність. – К.: Наукова думка, 1982. – 112 с.

18. Фефелов П.А. Общественная опасность преступного деяния и основание уголовной ответственности. – М.: Юридическая литература, 1972. – 151 с.

19. Чугаев А.П. Малозначительное преступление и товарищеский суд. – Казань, 1966. – 298 с.