Методичні рекомендації та пояснення. Готуючись до семінарського заняття, студенти повинні звернути особливу увагу на поняття кримінальної відповідальності в аспекті кримінально-правового

 

Готуючись до семінарського заняття, студенти повинні звернути особливу увагу на поняття кримінальної відповідальності в аспекті кримінально-правового реґулювання.

У КК України в деяких випадках говориться про кримінальну відповідальність (наприклад ст. 2 називається "Підстава кримінальної відповідальності", розділ II – "Закон про кримінальну відповідальність", розділ IX – "Звіль­нення від кримінальної відповідальності"). При цьому закон ніде не розкриває поняття "кримінальна відпові­дальність", хоча й відрізняє її від покарання (наприклад розділи X, XI і XII Загальної частини КК України відпо­відно називаються "Покарання та його види", "Призначення покарання", "Звільнення від покарання та його відбування").

Визначаючи кримінальну відповідальність, необхідно виходити з того, що вона є одним із видів юридичної відповідальності. Остання в правознавстві розуміється по-різ­ному, проте у вузькому значенні тлумачиться як відповідна реакція держави на вчинене в минулому правопорушення. З цього погляду юридичну відповідальність можна визначити як вид і міру зазнавання особою, що вчинила правопорушення, певних обмежень прав і свобод, передбачених законом.

Кримінальна відповідальність – це вимушене зазнавання особою, яка вчинила злочин, державного осуду, а також передбачених законом обмежень особистого, майнового чи іншого характеру, що визначаються обвинувальним вироком суду та покладаються на винного спеціальними органами держави.

Слід зазначити, що кримінальна відповідальність безпосередньо пов’язана з кримінально-правовими відносинами і є, по суті, їх важливою складовою частиною. Поняття кримінальної відповідальності відображає факт реальної взаємодії особи, яка вчинила злочин, і спеціальних органів держави. Така взаємодія врегульована нормами кри­мінального права і тому відбувається в межах певних (кримінально-правових) правовідносин. Деякі автори вважають, що ці правовідносини виникають з моменту вчинення злочину. На думку інших, – з моменту або порушення кримінальної справи, або притягнення особи як обвинуваченого, або навіть з моменту постановлення обвину­вального вироку чи набрання ним законної сили. Відповідь на це та інші питання залежить від розуміння того, що являють собою ці правовідносини, яким є зміст їх структурних елементів, у чому виражається їх взаємодія, як співвідносяться кримінальна відповідальність та аналізовані правовідносини тощо. Студенти мають звернути увагу на те, що в межах теорії правовідносин у науці кри­мінального права розвивається концепція кримінальної відповідальності.

Крім того, слід пам’ятати, що кримінально-правові відносини виникають між державою та особою, що скоїла злочин, і пов’язані із застосуванням кримінально-правових норм. Тому кримінально-правова норма, правовідносини, кримінальна відповідальність, кримінальне покарання, судимість є найважливішими складовими елементами в механізмі кримінально-правового реґулювання.

У ході підготовки до заняття студентам рекомендується самостійно вивчити та проаналізувати рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) від 27 жовтня 1999 р.

Студенти повинні твердо засвоїти, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відпові­дальності є вчинення особою суспільно небезпечного діян­ня, яке містить склад злочину, передбаченого кримі­нальним законом. У цьому поло­женні закону міститься відповідь на питання, за що і на якій підставі особа підлягає кримінальній відповідальності. Очевидно, за вчинення такого суспільно небезпечного діяння, яке містить ознаки певного складу злочину, передбаченого КК Украї­ни. Тому єдиною підставою кримінальної відповідальності є склад злочину.

Свої знання студенти можуть перевірити шляхом самоконтролю, відповівши на питання за темою.

Питання для самоконтролю

 

1. Яким чином кримінальна відповідальність пов’язана з кримінально-правовою нормою та правовідносинами?

2. Як кримінальна відповідальність співвідноситься з кримінальним покаранням і судимістю?

3. У яких формах реалізується кримінальна відпові­дальність?

4. Як склад злочину впливає на кримінальну відпові­дальність?

5. Яким чином кваліфікація злочину впливає на кримінальну відповідальність?

6. Що розуміється під позитивною кримінальною відповідальністю?

7. Що розуміється під негативною кримінальною відповідальністю?

8. У чому полягає відмінність кримінальної відпові­дальності від інших видів юридичної відповідальності?

9. З якого моменту виникає кримінальна відповідальність?

10. Коли припиняється кримінальна відповідальність?

 

 

Додаткова література

1. Багрий-Шахматов Л.В. Уголовная ответственность и наказание. – Минск: Вышейшая школа, 1976. – С. 9 – 159.

2. Баулін Ю.В. Кримінальна відповідальність: сутність, зміст та правова форма // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № (33) – № 3 (34). – С. 626 – 633.

3. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве. – М.: Юридическая литература, 1963. – 275 с.

4. Бурдін В.М. До питання про поняття кримінальної відповідальності за КК України // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. – № 9. – С. 64 – 73.

5. Вереша Р.В. Поняття та підстава кримінальної відповідальності // Право України. – 2006. – № 12. – С. 97 – 103.

6. Жовнир С. О понятии уголовной ответственности // Уголовное право. – 2006. – № 3. – С. 21 – 25.

7. Карпушин М.П., Курляндский В.И. Уголовная ответственность и состав преступления. – М.: Юридическая литература, 1994. – С. 163 – 200.

8. Кудрявцев В.Н. Закон, проступок, ответственность. – М., 1986.

9. Лесниевски-Костарева Т.А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика. – М.: НОРМА, 1998. – 296 с.

10. Митрофанов І.І. Теоретичні проблеми механізму реалізації кримінальної відповідальності : монографія. – Кременчук : Вид. ПП Щербатих О.В., 2010. – 520 с.

11. Меркулова В.О. Кримінальна відповідальність: окремі теоретичні та соціально-правові аспекти: Монографія. – Одеса: ОЮІ ХНУВС, 2007. – 225 с.

12. Пономаренко Ю.А. Поняття кримінальної відповідальності / Ю.А. Пономаренко // Проблеми законності. – 2009. – Вип. 102. – С. 138 – 148.

13. Розділ V. Кримінальна відповідальність // Часопис кафедри теорії та історії держави та права Київського національного університету імені Тарас Шевченка / За ред. проф. І. Безклубого. – К., 2010. – Число V. – C. 231- 300.

14. Санталов А.И. Теоретические вопросы уголовной ответ­ственности. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1982. – 96 с.

15. Ситковская О.Д. Психология уголовной ответственности. – М., 1998.

16. Соловій Я. Щодо визначення меж кримінальної відповідальності // Право України. – 1995. – № 12. – С. 52 – 54.

17. Становский М.Н. О соотношении уголовной ответ­ственности и наказания // Уголовно-правовая политика и проб­лемы противодействия современной преступности: Сборник научных трудов. Под ред. д.ю.н., проф. Н.А. Лопашенко. – Саратов: Саратовский Центр по исследованию проблем организованной преступности и коррупции, Сателлит, 2006. – С. 136 – 141.

18. Тащилин М., Годило Н. Уголовная ответственность и формы ее реализации // Уголовное право. – 2004. – №4. – С. 53-54.

19. Ткачевский Ю.М. Понятие уголовной ответственности, её суть и цели // Вестник МГУ. Серия. 11. "Право". – 2000. – № 6. – С. 3 – 19.

Модульний контроль 3.

 

 

Змістовний модуль 4.

 

Тема 10: «Стадії вчинення злочину»

 

Практичне заняття

 

Мета заняття: отримати практичні навички в розмежуванні стадій умисного злочину, добровільної відмови від закінченого злочину; навчитися правильно орієнтуватись у ситуаціях, коли особа не повною мірою реалізувала свій злочинний намір, а також знаходити відмінність добро­вільної відмови від дійового каяття; дати визначення поняття так званого голого умислу (виявлення умислу); правильно розв’язати запропоновані задачі.

Основні поняття: виявлення умислу; закінчений злочин; готування до злочину; замах на злочин; закінчений замах на злочин; незакінчений замах на злочин; добровільна відмова при незакінченому злочині; дійове каяття.

Устаткування: відеофільми, логічні схеми, відеопроектор, комп’ютерні навчальні програми.

 

 

Питання до практичного заняття

 

1. Поняття й види стадій вчинення злочину.

2. Закінчений злочин.

3. Готування до злочину.

4. Замах на злочин.

5. Добровільна відмова при незакінченому злочині.

 

 

Розв’язати задачі за темою

Стадії вчинення злочину. Кримінальне право України.Завдання до семінарських та практичних занять / За ред. П.С. Матишевського та С.С. Яценка. – К.: Юрінком, 2002. – С. 223 – 230.