Додаток 10 Зразок завдання на дипломну роботу

Додаток 10 Зразок завдання на дипломну роботу

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ РОБІТ З ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА

Вступ

Дипломна робота – це форма самостійної навчально-дослідної роботи студента на завершальному етапі підготовки фахівця певного рівня кваліфікації, метою якої є поглиблення теоретичних знань, розвиток навичок дослідницької роботи та підтвердження готовності випускника до самостійної професійної діяльності. Дипломна робота є завершеним самостійним науковим дослідженням, що має наукову новизну, теоретичну та практичну значущість.

У наповненні та ступені обґрунтування робіт бакалавра, спеціаліста, магістра мають місце суттєві відмінності. Якщо дипломна робота бакалавра є кваліфікаційною працею, що підтверджує рівень загальної професійної та методичної підготовки студента, рівень його володіння професійною літературою, вміння формувати висновки на основі існуючих наукових досліджень та проведених власних розрахунків, то дипломна робота спеціаліста чи магістра – це кваліфікаційна праця, що підтверджує рівень як загальної, так і спеціалізованої професійної та методичної підготовки студента. При цьому дипломна робота спеціаліста може ґрунтуватися на основних положеннях попередньо виконаної дипломної роботи бакалавра, проте має засвідчувати знання спеціалізованих інструментів досліджень і вміння користуватися ними. Натомість дипломна робота магістра, що також є кваліфікаційною, має демонструвати володіння науковими методами та складними інструментами досліджень.

Кваліфікаційна робота готується студентом самостійно, під керівництвом викладача, який має науковий ступінь.

Видання підготовлене у відповідності до ДСТУ 3008-95 „Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”. Основою методичних рекомендацій є освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівців з напряму “Філологія” за спеціальністю “Переклад” та навчальний план. Уміщені вступ, загальна методика підготовки дипломної роботи, вимоги до оформлення тексту, літератури, рекомендації щодо підготовки до захисту роботи, додатки.

2. Загальна характеристика студентських робіт

Під час навчання в університеті студенти виконують навчально-наукові (курсові) та кваліфікаційні (бакалаврські, дипломні, магістерські) роботи. Кваліфікаційна робота є формою підсумкової атестації студента за освітньо-кваліфікаційним рівнем. Її захистом перед державною комісією завершується курс навчання в бакалавраті, за програмою підготовки спеціаліста, або в магістратурі.

Курсова робота– це самостійна письмова робота реферативно-дослідницького характеру, яка вважається першим кроком студента у самостійному науковому дослідженні. Курсова робота виконується згідно з навчальним планом на одну з тем, запропонованих кафедрою перекладу.

Дипломна робота –це самостійне наукове дослідження експериментального або теоретико-прикладного характеру, яке виконується студентами V курсу. Дипломна робота передбачає збір, систематизацію та самостійний аналіз мовних явищ студентом та висновки науково-практичного характеру. Тема дипломної роботи визначається кафедрою перекладу відповідно до загально-наукової проблематики кафедри, затверджується на засіданні кафедри та схвалюється вченою радою інституту електроенергетики наприкінці 9 семестру.

Рекомендовані вимоги щодо обсягу кваліфікаційної роботи

Обсягкурсової роботи складає приблизно 25 сторінок машинопису, дипломної роботи –50-70 сторінок, магістерської роботи – 70-80 сторінок машинопису в такому електронному режимі: комп'ютерний редактор Word (for Windows), шрифт Times New Roman, розмір 14, поля ліворуч - З см., вгорі та внизу - 2,5 см., праворуч - 1 см., нумерація сторінок зверху справа, нумерація починається з другої сторінки (рубрика "Зміст"), яка має номер - 2 -. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, не проставляючи його номер.

Ілюстрації та таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більші від формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Якщо в роботі є одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. У випадку перенесення частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер, наприклад: «Продовження табл. 1.2». Існують загальні правила подання й оформлення окремих видів ілюстративного матеріалу. Назви ілюстрацій розміщують після їх номерів. За потреби ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис). Підпис під ілюстрацією звичайно має три основні елементи:

· найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;

· порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;

· тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислішою характеристикою зображеного.

Відступ абзацу (якщо використовуються абзаци) - 5 знаків.Мованаписання всіх навчально-наукових і кваліфікаційних робіт –українська

3. Вибір теми та складання плану роботи

Вибір, формулювання та обґрунтування теми дослідження є найвідповідальнішим етапом у процесі підготовки та написання кваліфікаційної роботи, який не лише визначає результат дослідження, а й може певним чином вплинути на подальшу професійну діяльність випускника.

Під час обрання теми основними критеріями повинні бути наукова та соціальна актуальність, перспективність, наявність теоретичної бази, можливість виконання емпіричного дослідження та отримання соціального ефекту від впровадження результатів дослідження.

У темі дипломної роботи має відобразитись проблема або невідомі аспекти в науці, для виявлення яких необхідні як широкі знання в галузі, так і здатність виявити так звані „білі плями”, існуючі суперечності.

Формулювання теми має дати певне уявлення про актуальність дослідження. При цьому слід врахувати, що критеріями останньої є визнання актуальними не тільки напрямку, а й власне теми, заповнення (у разі наукового рішення) прогалин у науці, відповідність нагальній потребі практики та наявність соціального замовлення.

Вибір і формулювання актуальної теми полегшується попередньою роботою з аналітичними статтями, авторефератами дисертацій, участю в наукових конференціях тощо.

Від самого початку роботи студенту треба мати план роботи, хоча б попередній, що буде багато разів коригуватися. Робочий план роботи допомагає скласти науковий керівник.

До обов'язків наукового керівника належить підготовка та доведення до студента завдання до написання дипломної роботи, а також робота зі складання календарного графіку роботи студента. Крім того, науковий керівник може надавати рекомендації щодо добору літератури, методів і методик емпіричного дослідження, довідкових, статистичних матеріалів; проводить систематичні, передбачені розкладом бесіди та консультації; оцінює зміст виконаної роботи як частинами, так і в цілому; дає згоду на подання роботи на захист. Отже, керівник надає наукову та методичну допомогу, систематично контролює виконання роботи, вносить необхідні корективи, дає рекомендації стосовно доцільності прийняття того чи іншого рішення, а також робить висновок про готовність роботи.

4. Вивчення літературних джерел

Ознайомлення з опублікованими за темою роботи літературними джерелами починається відразу після визначення її теми та здійснюється відповідно до робочого плану дослідження, що дає змогу більш цілеспрямовано шукати літературні джерела за обраною темою та доцільно відбирати матеріал.

Є два шляхи отримання бібліографічної довідки: замовлення в спеціалізованих інформаційних відділах бібліотек або самостійний пошук. Починати пошук варто з нової літератури, а потім поступово «розмотувати клубок», користуючись посиланнями на інші джерела.

Під час читання дібраних джерел можна застосовувати методи «швидкого» чи «повільного» читання. «Швидке» читання (читання «по діагоналі») дасть змогу студенту зробити висновок про доцільність уважного вивчення даної статті або книги. Після того, як проглянуто всю дібрану на даний момент літературу, можна приступити до «повільного» читання, до глибшого її вивчення, переходячи від простого матеріалу до складнішого. Треба починати з книг, згодом опрацювати статті, спочатку вивчати вітчизняні джерела, а потім – перекладну чи оригінальну літературу.

У процесі читання відібраної літератури слід робити помітки, бажано на одному боці аркуша стандартного формату; це дає змогу надалі компонувати матеріал у будь-якому порядку або, як кажуть, застосовувати метод «клею і ножиць». Потім увесь матеріал треба систематизувати, тобто розмістити відповідно до плану, вилучити зайве (дублі, матеріали, що перетинаються, тощо). Подальша обробка матеріалу повинна дати відповідь на питання щодо повноти зібраної інформації, чи досить її для роботи.

Вивчаючи літературу, не варто намагатися тільки запозичити матеріал, важливо обдумувати знайдену інформацію. Цей процес має тривати протягом усієї роботи над темою. Звичайно використовується не вся інформація, що міститься у певному джерелі, а тільки та, яка безпосередньо стосується теми роботи і тому найбільш цінна і корисна. Вивчаючи літературні джерела, треба стежити за оформленням виписок, щоб надалі ними було легко користуватися.

Основними літературними джерелами під час написання кваліфікаційної роботи є навчальні посібники, підручники, монографії, наукові статті та ін.

Навчальні посібники, підручники найкраще використовувати такі, що видані під грифом Міністерства освіти та науки у їх найновішій редакції. Навчальні посібники та підручники є джерелом інформації, що організовує всю подальшу роботу над кваліфікаційною роботою. Використання підручників є обов’язковим під час написання дипломної роботи бакалавра чи спеціаліста

Серед джерел інформації чільне місце належить науковим статтям, адже теоретичні статті, які містяться в журналах більше, ніж інші джерела, насичені цікавою емпіричною фактурою, роздумами, порівняннями, словесними доведеннями. Достовірність їх змісту залежить від достовірності вихідної інформації, використаної авторами. Статистичні дані, наведені в статтях, можуть бути підставою для власної аналітичної роботи студента.

Монографія (наукове видання, що містить повне та всебічне дослідження якоїсь проблеми або теми), науковий збірник матеріалів авторитетної наукової конференції, науковий збірник дослідницьких матеріалів установ, навчальних закладів або наукових товариств із найважливіших наукових проблем - усі ці видання мають принципове наукове значення та практичну цінність. Використання монографій доцільне для дипломних робіт магістрів.

Особливою формою фактичної роботи з літературними джерелами є цитати. Органічно вплетені у текст роботи, вони становлять невід'ємну його частину. Цитати використовуються для того, щоб без перекручень передати думку автора першоджерела. Вони слугують необхідною опорою авторові роботи у процесі аналізу та синтезу інформації. Відштовхуючись від їх змісту, можна створити систему переконливих доказів, потрібних для об'єктивної характеристики явища, яке вивчається. У всіх випадках кількість використаних цитат повинна бути оптимальною, тобто визначатися потребами розроблення теми роботи. Можливі два способи цитування: а) пряме цитування, в цьому випадку в лапках дослівно повторюється текст із відповідного джерела (у посиланні на джерело через крапку з комою вимагається точно вказати сторінку, на якій починається дана цитата), б) непряме цитування, коли одна або декілька думок, можливо з різних місць цитованого джерела, висловлюються автором своїми словами, але більш-менш близько до оригінального тексту.

Найчастіше цитати та інші запозичені матеріали застосовують у процесі написання І розділу роботи - одного з важливих етапів підготовки роботи.

5. Складові частини навчально-наукових і кваліфікаційних робіт:

1) Титульна сторінка:для курсової і для кваліфікаційних робіт оформляється одна титульна сторінка (українською мовою), (див. Додаток І).

2) Зміст, тобто план роботи, де вказуються всі розділи та підрозділи роботи та відповідні сторінки;

3) Вступ;

4) Розділ І, його назва великими літерами та підрозділи із відповідними назвами, якщо такі є;

5) Розділ II, його назва великими літерами та підрозділи, з відповідними назвами, якщо такі є;

6) Розділ N , його назва великими літерами, та підрозділи з відповідними назвами (як правило, курсова або дипломна робота мають 2-3 розділи, але остаточне рішення залежить від характеру матеріалу та бажання автора);

7) Висновки;

8) Резюмеукраїнською та іноземною мовою обсягом для курсової не більш 100 друкованих знаків, для дипломної та магістерської робіт до 0,5 сторінки.

9) Список використаної літератури("Література", або "Бібліографія" - див. Додаток 2);

10) Додатки, якщо такі є.

6. Зміст складових частин навчально-наукових і кваліфікаційних робіт

6.1. У Вступі обґрунтовується вибір теми роботи, її актуальність, визначаються об’єкт і предмет дослідження, основна мета, конкретні завдання та методи лінгвістичного аналізу, встановлюється наукова новизна роботи (для кваліфікаційних робіт), теоретичне і практичне значення одержаних результатів (для кваліфікаційних робіт), описується структура роботи (для кваліфікаційних робіт), де, зокрема, зазначається кількість опрацьованих джерел і джерел ілюстративного матеріалу.

Основні елементи вступу: обґрунтування актуальності теми, об’єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання дослідження, його наукова новизна, теоретична та практична значимість. Компоненти наукового апарату дослідження подають у вступі в такій послідовності:

1. Обґрунтування актуальності теми. Висвітлюється рівень дослідженості проблеми, ступінь її новизни, надається короткий огляд історії досліджень; виділяється та частина проблеми, яка не отримала потрібного висвітлення в науці, але має значення для дослідження проблеми в цілому; підкреслюється зв'язок із важливими аспектами соціальних проблем.

2. Об’єкт дослідження – це об’єктивна сукупність властивостей, що є джерелом інформації, полем наукового пошуку; це процес або явище, що існують незалежно від дослідника і на які звернено його увагу. Визначаючи об’єкт, ми відповідаємо на питання про те, що нами розглядається.

3. Предмет дослідження – це та властивість або відношення в об’єкті, що підлягає глибокому спеціальному вивченню; це аспект розгляду, який дає уявлення про те, які сторони, властивості, функції об’єкта вивчаються; це те, що міститься в межах об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В одному об’єкті може бути кілька предметів.

4. Мета роботи – це обґрунтоване уявлення про загальні результати наукового пошуку. В ній формулюється загальний задум дослідження. Мета повинна бути визначена чітко та лаконічно. Мета роботи звичайно тісно переплітається з назвою роботи і повинна чітко вказувати, яке питання вирішується в роботі.

5. Завдання дослідження. Вони конкретизують мету дослідження та визначають послідовність її досягнення; покликані дати уявлення про те, що слід зробити для досягнення мети. Як правило, формулюють 3-5 завдань, спрямованих як на теоретичне, так і на емпіричне вивчення проблеми.

6. Методи дослідження. Метод - це сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих виконанню конкретного завдання. Подають перелік застосованих методів дослідження. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а стисло та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме даних методів.

7. Наукова новизна і теоретична значимість роботи. Визначаючи наукову новизну, слід вказати, які результати отримані вперше. Це може бути простий опис або змістовний виклад новизни теоретичних або практичних результатів. При цьому теоретична значимість роботи визначається впливом результатів на вже існуючі в науці концепції, теорії, уявлення (їх розширення, доповнення, поглиблення тощо).

8. Практична значимість роботи. Аргументується тим, де можуть бути застосовані результати дослідження, їх готовністю до запровадження, тощо.

6.2. Основна частина складається з 2-3 (3-4 для магістерської роботи) теоретичних і практичних розділів. Теоретичні розділи включають аналіз опрацьованої наукової літератури відповідно до завдань дослідження, з’ясовується комплекс дискусійних питань, пропонуються самостійні рішення конкретних дослідницьких завдань, а також певні авторські внески з визначенням перспектив подальших пошуків. Практичні розділи містять опис виконаного дослідницького завдання та розробки навчально-методичних матеріалів, використаних студентом під час навчальної та виробничої практики (для кваліфікаційних робіт). Кожний розділ закінчується стисло викладеними узагальненнями і висновками.

6.2.1. Розділ Іносить, як правило, теоретичний характер, де дається загальне теоретичне підґрунтя того дослідження, що автор прагне зробити далі, даються посилання на наукові праці, у яких вже розглядалася ця проблема, дається визначення основних понять та категорій проблеми, що розглядається, характеристика основних термінів та визначень, що використовуються, критика праць інших дослідників обраної проблеми, інформація щодо історії розгляду проблеми науковцями, вказується робоча гіпотеза (якщо вона є), тощо.

Під час написання аналізу теоретичних джерел слід уникати таких типових помилок: 1) компіляція (поєднання готових фрагментів чужих досліджень без власної обробки джерел); 2) перерахування літературних джерел і простий переказ їх змісту; 3) відсутність посилань; 4) відсутність авторської позиції; 5) стилістичні помилки; 6) відсутність єдиного стилю, синтаксичної та стилістичної грамотності.

6.2.2. Розділ II та інші розділи, якщо вони передбачені автором, мають практичний характер, де на прикладах, зібраних автором з джерел оригінального ілюстративного матеріалу пропонується доведення робочої гіпотези та доказ тих теоретичних положень, які були окреслені у Розділі І.

6.3. УВисновкахпідводять підсумки дослідження стосовно доведення робочої гіпотези та даються відповіді на проблематичні питання, що були поставлені у Вступі, даються рекомендації щодо практичного застосування отриманих результатів, перспективи та напрямки подальших досліджень обраної теми. У висновках подається оцінка результативності дослідження, ступеня виконання його завдань, узгодженість результатів з припущенням гіпотези, ступеня підтвердження гіпотези. Потім у логічній послідовності, чітко і коротко викладають найважливіші результати. По-перше, у висновках має бути подана стисла оцінка стану питання. Потім у висновках розкривають методи виконання поставленого в роботі завдання (завдань), основні результати аналізу, стисло наводять шляхи вирішення питання та результати їх застосування. Далі подають рекомендації щодо практичного використання здобутих результатів та окреслюють подальші перспективи вивчення проблеми.

6.4. Резюме –це стисла характеристика наукової чи кваліфікаційної роботи. Його призначення полягає в оперативному ознайомленні з методикою дослідження, фактичними результатами і основними висновками наукової роботи. В резюме вказується гіпотеза, мета, об’єкт, предмет, завдання, матеріал та методика дослідження, стислий зміст роботи, основні отримані результати та висновки. Завершується резюме переликом ключових слів і сталих термінологічних сполучень, представлених у тексті резюме, які мають той обсяг смислового навантаження, котрий чітко співвідноситься з основним змістом даної наукової роботи. Загальна кількість ключових слів – від 3 до 10. Ключові слова подаються у називному відмінку і друкуються в рядок через кому.

6.5. Список використаної літературиоформляють згідно вимог державного стандарту України (див. Додаток 2) у такому порядку:

а) наукові джерела у алфавітному порядку "кирилицею" (українська, російська, білоруська, болгарська мови, тощо);

б) наукові джерела у алфавітному порядку "латиницею" (англійська, німецька, французька, італійська, іспанська мови, тощо);

в) джерела написані іншими мовами (арабською, грузинською, японською, китайською, на івриті, тощо) подаються у латинській транслітерації;

г) джерела ілюстративного матеріалу (газети, журнали, художні твори, посилання на "сторінки" Інтернету).

У списку наукової літератури повинні переважати новітні видання. Автор роботи відповідає за правильне оформлення бібліографічних посилань і цитат.

6.6. Додатки, якщо вони є, оформляються вільно та можуть містити додаткові тексти для аналізу, словники, глосарії, вправи та методичні матеріали для подальшого використання в навчальному процесі, фотокопії текстів (документів, схем, фотографій), слайди, аудіо та відео записи, дискети з відповідними файлами або інші супутні матеріали. Таблиці, графіки, схеми, винесені в додатках, повинні бути пронумеровані і мати заголовки.

7. Посилання та деякі інші правила оформлення тексту.

Жодне наукове дослідження не може бути без посилань на наукові (теоретичні) джерела та на джерела ілюстративного матеріалу. Посилання підтверджують наукову аргументацію автора, а їх належне оформлення свідчить про якість проведеного наукового дослідження.

Посилання згідно з сучасними міжнародними стандартами та діючими державними стандартами України слід робити за системою, де вказується прізвище автора, рік видання роботи та, у разі необхідності, сторінки, на яких вміщено згаданий матеріал. Прізвище автора та подальший опис першоджерел у списку літератури у разі використання кирилиці або латиниці даються тією мовою, якою написане першоджерело (тобто українською, російською, англійською, німецькою, французькою тощо), а джерела на мовах з іншими алфавітами подаються латиницею.

Посилання на літературні джерела беруть у квадратні дужки, якщо одночасно посилаються на кілька літературних джерел, то такі посилання розділяють крапкою з комою. Наводячи посилання, обов’язково зазначають сторінку, на якій розміщено тезу чи цитату, що використовується у тексті. У такому випадку в квадратних дужках наводяться дві цифри, розділені комою.

Приклад:

[7, 19] - посилання на літературне джерело, що має номер 7 у списку використаної літератури, теза розміщена на сторінці 19.

[7, 16; 24, 1] – одночасне посилання на два літературні джерела. Перше з них – джерело номер 7, теза розміщена на сторінці 16. Друге джерело за номером 24, теза розміщена на сторінці 1.

[9, 16; 24] – одночасне посилання на два літературні джерела. Перше з них – джерело за номером 9 у списку використаної літератури, теза розміщена на сторінці 16. Друге з них – джерело за номером 24. Номер сторінки не наводиться.

Номер сторінки зазначати не обов’язково, якщо джерело є науковою статтею і кількість його сторінок менша за 20. Проте, якщо наводиться цитата із статті, то номер сторінки зазначається обов’язково, навіть якщо джерелом цитати є наукова стаття.

Літературні джерела у списку використаної літератури оформлюються за їх бібліографічним описом. Приклад оформлення основних типів літературних джерел наведено нижче.

Посилання на цитовану літературу внизу сторінки не допускаються. Внизу сторінки (під цифрами або "зірочками") можуть бути наведені виноски, які містять коментарі до головного тексту, або інші зауваження щодо його змісту, які у свою чергу можуть мати посилання на наукові або ілюстративні першоджерела, що зазначаються у загальному списку літератури.

Всі посилання в тексті студентських робіт повинні бути підтверджені коректним описом наукових джерел у списку використаної наукової літератури, так само як і джерела ілюстративного матеріалу повинні мати відповідні "реквізити" (назва, номер, том чи випуск публікації, місце та дата публікації, відповідні сторінки). Фрагменти рукопису, які слугують ілюстративним матеріалом, друкуються курсивом. Елементи ілюстративного тексту, які потребують виділення (мовні явища, що ілюструються), підкреслюються, а значення слів або виразів беруться в лапки, наприклад:

Фразеологізм Eulen nach Athen tragen (58,661) – “займатися марною справою” (букв. “возити сов в Афіни”) є калькою з грецької мови й належить до інтернаціональних фразеологічних одиниць.

Авторські випущення тексту позначаються трьома крапками у квадратних дужках [...]: „Als der Fliegeralarm begann, warf der Vater Böger das Markenalbum [...] schnell in sein Bombenköfferchen...“ (44, 59).

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів - маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Додаток 1. Зразок титульної сторінки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Південноукраїнський національний педагогічний університет

Кафедра перекладу і теоретичної та прикладної лвнгвістики

Курсова робота на тему:

“____________________________________________________”

Студента _______ групи

(прізвище, ім’я, по-батькові)

Науковий керівник:

____________________________

(науковий ступінь, посада)

(прізвище та ініціали)

Одеса 2012

Міністерство освіти і науки України

ПІВДЕННОУКРАІНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет іноземних мов

Кафедра ш перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики

^{(повна назва)}

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

дипломноі роботи

спеціаліста

^{(освітньо-кваліфікаційний рівень)}

спеціальності 7.030507 Переклад

на тему “ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ КАЛАМБУРУ В КНИЗІ Л.КЕРОЛЛА «АЛІСА В КРАЇНІ МРІЙ” ”

н ш

Виконавець: ________________ / Ковальова С.П./

^{(підпис)}

ОДЕСА

Затверджено:

завідувач кафедри

____________проф. Т.М. Корольова

^{(підпис)}

___.___.2012 р.

Завдання

На дипломний проект

спеціаліста

^{освітньо-кваліфікаційний рівень}

студентке групи 2 Ковальовій Светлані Петрівні

Тема дипломного проекту «ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ КАЛАМБУРУ В КНИЗІ Л.КЕРОЛЛА «АЛІСА В КРАЇНІ МРІЙ»,затверджена наказом ректора ПНПУУ від__.__.2012 р. № ____

Завдання видав ______________ (ПІБ)ш____________

Дата видачі завдання: __.__.2012 р.

Термін подання дипломного проекту до ДЕК 05.06.2012 р.

Зразок оформлення

плану змісту дипломної роботи

ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................………............4

РОЗДІЛ 1.Загальна теорія каламбуру……………………………………..….6

1.1 Дослідження явища каламбур………………………………………6

1.2 Структура каламбуру………………………………………………...9

1.3 Різновиди каламбуру……………………………………………......12

1.4 Особливості перекладу англійського каламбуру в російських

та українських творах…………………………………………….....20

1.5 Формально обумовлений переклад каламбуру-співзвуччя…….....27

1.6 Формально необумовлений переклад каламбуру-співзвуччя….....35

Висновки до 1 розділу……………………..……………………………38

РОЗДІЛ 2. Книга Л.Керрола «Аліса в країні чудес» як предмет

досліджень перекладу каламбуру………………………………………….….40

2.1 Аналіз перекладу вживаних каламбурів …………………………..40

2.2 Типологія труднощів перекладу каламбуру з англійської мови на українську…………………………………………...……...48

Висновки до 2 розділу…………………………………………………..56

ВИСНОВКИ.......................………......................................................................58

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........………......................................60

ДОДАТКИ.................………...............................................................................68

Додаток 2.

Зразки державного стандарту України щодо складання бібліографічного апарату (Бюлетень ВАК України, №3, 2008)

Додаток 3. Орієнтовна тематика наукових і кваліфікаційних робіт з перекладознавства

1. Відтворення власних імен та назв у перекладах з української на англійську мову.

2. Відтворення німецьких власних імен та назв українською мовою.

3. Реалії суспільно-політичного і культурного життя та способи їх перекладу.

4. Проблеми транслітерації та практичної транскрипції власних назв та імен згідно сучасних міжнародних стандартів.

5. Неологізми в сучасній англійській мові та способи їх перекладу.

6. Специфічні синтаксичні конструкції німецької мови та їх переклад.

7. Переклад інтернаціональної лексики та спеціальних галузевих термінів.

8. Способи відтворення фразеологічних одиниць у перекладі.

9. Передача граматичних значень при перекладі ( значення однини та множини, модальне значення, видо-часові значення, значення пасивного стану).

10. Елементи словотворення в сучасній іспанській мові.

11.Особливості перекладу текстів офіційно-ділового стилю (тексти законів, міжнародних угод, ділових контрактів тощо).

12. Особливості перекладу рекламних, інформаційних та газетних матеріалів.

13.Особливості перекладу сучасної науково-технічної термінології (у різних галузях).

14. Способи перекладу німецьких композитів на українську мову.

15. Лексичні трансформації як спосіб досягнення адекватності перекладу.

16. Застосування граматичних та лексичних трансформацій у перекладі.

17. Полісемія лексеми ( фразеологізму) в аспекті перекладу.

18. Потенціальні та ситуативно-контекстуальні значення лексем.

19. Слова-реалії як перекладознавча проблема.

20. Переклад як міжмовна та міжкультурна комунікація.

21. Фразеологізми з національно-специфічними елементами у перекладацькому аспекті.

22. Способи перекладу українських іменників, що означають рід діяльності, професію.

23. Українські абстрактні іменники: семантика, функціонування в тексті, перекладацький аспект.

24. Історичні аспекти перекладу в Україні (перекладацька практика за часів стародавньої України, переклад у середні віки, видатні українські перекладачі XIX - XX століття).

24. Стилістична диференціація лексики та її відображення при перекладі.

25. Стилістичні особливості драматургічного твору та їх передача при перекладі.

Додаток 4.

Орієнтовна тематика наукових і кваліфікаційних робіт з іноземної мови

1. Основні моделі метафоризації і передача метафоричних значень засобами мови.

2. Стилістична характеристика лексики і фразеології ненормативного характеру.

3. Структура і семантика заголовку (на матеріалі німецького часопису „Deutschland“, англійського часопису “Time”).

4. Колірний аспект сучасної німецької фразеології.

5. Стилістичні можливості синонімії в сучасної англійській мові.

6. Структура і семантика англомовних запозичень у сучасну німецьку мову.

7. Неологізми в сучасної англійській мови: структура, семантика, сфера вживання.

8. Метафора як універсальний засіб мовної номінації.

9. Каламбур як стилістичний прийом .

10. Прислів’я та приказки в мережі Інтернет.

11. Модифікація фразеологічних одиниць сучасної іноземної мови (на матеріалі рекламних текстів).

12. Торгові назви: структура, семантика, сфера функціонування.

13. Лінгвостилістична характеристика мови науки.

14. Гендерний аспект в мові та міжмовній комунікації.

15. Способи відтворення категорії множинності в сучасній англійській мові.

16. Номінативні засоби німецької мови для передачі порівняння.

17. Передача рис характеру людини лексико-фразеологічними засобами англійської мови.

18. Лінгвостилістична німецького тексту-інтерв’ю.

19. Власне ім’я: семантичний, прагматичний і перекладознавчий аспекти.

20. Тенденції розвитку в сучасній англійській мові (на матеріалі преси).

Додаток 5. Список основної рекомендованої літератури з перекладацьких

дисциплін

1. Ажнюк Б.М. Українські власні назви (антропоніми і топоніми) в англійському написанні / Б.М.Ажнюк // Мовознавство, №1 (157), січень - лютий, 1993.

2. Бархударов Л.С. Язык и перевод / Л.С.Бархударов. - М.: Международные отношения, 1975. – 238 с.

3. Великобритания. Лингвострановедческий словарь / [Рум А.Р.У., Колесников Л.В., Пасечник Г.А. и др. ] - М.: Русский язьік, 1980. – 480 с.

4. Виссон Линн. Синхронный перевод с русского на английский: Приемы. Навыки. Пособия / Линн Виссон. – М. : "Р.Валент", 1999. – 272 с.

5. Гальперин И.Р. Текст как обьект лингвистического исследования / И.Р.Гальперин. – М.: Наука, 1983. – 139с.

6. Гиляревский P.C., Иностранные имена и названия в русском тексте / Р.С. Гиляревский, Б.А.Старостин – М.: Высшая школа, 1985. – 303 с.

7. Горпинич В.О. Українські власні назви в російській мові / В.О. Горпинич, Т.Р. Антонюк – Київ: Іван Федоров, 1998. –134с.

8. Горпинич В.О. Географічні назви в українській мові / В.О. Горпинич, Т.Р. Антонюк. – Київ: Іван Федоров, 1999, – 152 с.

9. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія/ Р.П.Зорівчак. – Львів: Вища школа, 1983. - 176 с.

10. Комиссаров В.Н. Слово о переводе / В.Н.Комиссаров. - М.: Междунар. отношения, 1973. –215с.

11. Корунець І.В. Принципи і способи передачі українських особових і географічних назв англійською мовою. / І.В.Корунець // Мовознавство, №3 (159), травень - червень, 1993.

12. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу / І.В.Корунець . – Київ: Вища школа, 1986. –174с.

13. Мастерство перевода. - №7, 1970 (та інші випуски). –М.: Советский писатель, 1970. – 543 с.

14. Миньяр-Белоручев Р.К. Методика обучения переводу на слух / Р.К. Миньяр-Белоручев . – М.: Изд-во ИМО, 1959. –191с.

15. Миньяр-Белоручев Р.К. Последовательный перевод. Теория и методы обучения / Р.К. Миньяр-Белоручев. – М.: Военное изд-во Минобороны СССР, 1969. – 288с.

16. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода / Р.К. Миньяр-Белоручев – М.: Московский лицей, 1996. – 208 с.

17. Роганова З.Е. Перевод с русского языка на немецкий / З.Е. Роганова. – М., 1971.

18. Роганова З.Е. Пособие по переводу с немецкого языка на русский / З.Е. Роганова. – М., 1961.

19. Федоров А.В. Основы общей теории перевода. / А.В. Федоров. – М.,1983.

Додаток 6. Список основної рекомендованої літератури з іноземної філології

1. Абрамова Н.А. Язык и культура: Учебное пособие / Н.А.Абрамова. - Чита: Поиск, 2000. - 237 с.

1. Баранов А.Н. Постулаты когнитивной семантики / А.Н.Баранов, Д.О.Добровольский // Известия АН. РАН. Серия литературы и языка. - 1997. - Т. 56, № 1. - С. 11-21.

2. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка: Для ин-тов и фак. иностр. яз. / М.П. Брандес. - М.: Высшая школа, 1983. - 271 с.

3. Верещагин Е.М. Лингвострановедческая теория слова / Е.М.. Верещагин, В.Г. Костомаров - М.: Русский язык, 1980. - 320 с.

4. Верещагин Е.М. Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного: Методическое руководство./ Е.М.. Верещагин, В.Г. Костомаров - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Русский язык, 1990. - 247 с.

5. Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций / В.Г.Гак // Языковая номинация (Общие вопросы). - М.: Наука, 1977. - С. 230-293.

6. Гумбольдт В. фон. О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества / В. фон Гумбольдт // Избранные труды по языкознанию. - М.: Прогресс, 1984. - С. 34-298.

7. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры: Пер. с нем. / В. фон Гумбольдт - М.: Прогресс, 1985. - 451 с.

8. Зиндер Л.Р. Современный немецкий язык. Теоретический курс. Учебник. / Л.Р.Зиндер, Т.В. Строева - 3-е перераб. изд. - М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1957. - 420 с.

9. Кацнельсон С.Д. Содержание слова, значение и обозначение / С.Д. Кацнельсон. - М.-Л.: Наука, 1965. - 110 с.

10. Ковалик І.І. Про власні та загальні назви в українській мові / І.І.Ковалик // Мовознавство. - 1977. - № 2. - С. 11-18.

11. Колшанский Г.В. Некоторые вопросы семантики языка в гносеологическом аспекте / Г.В. Колшанский // Принципы и методы семантических исследований. - М.: Наука, 1976. - С. 5-30.

12. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти./ М.П. Кочерган - К.: Видавничий центр “Академія”, 1999. - 288 с.

13. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. / М.П. Кочерган - К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. - 368 с.

14. Мальцева Д.Г. Страноведение через фразеологизмы / Д.Г. Мальцева - М.: Высшая школа, 1991. - 176 с.

15. Москальская О.И. Проблемы системного описания синтаксиса: на мат. нем. яз. / О.И. Москальская - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Высшая школа, 1981. - 175 с.

16. Потебня А.А. Мысль и язык. / А.А. Потебня - К.: СИНТО, 1993. - 192 с.

17. Райхштейн А.Д. Национально-культурный аспект интеркоммуникации / А.Д. Райхштейн // Иностранные языки в школе. - 1986. - № 5. - С. 10-14.

18. Реформатский А.А. Введение в языковедение: Учебник / А.А. Реформатский [Ред. В.А.Виноградов.] - М.: Аспект Пресс, 1996. - 536 с.

19. Смеречанський Р.І. Довідник з граматики німецької мови: Довідкове видання./ Р.І. Смеречанський - К.: Радянська школа, 1989. - 304 с.

20. Стилистика английского языка: Учебник / А.Н.Мороховский, О.П.Воробьева, Н.И.Лихошерст, З.В.Тимошенко / [ред. А.А.Гусак.] - К.: Изд-во “Выща школа”, 1991. - 272 с.

21. Телия В.Н. Вторичная номинация и ее виды / В.Н. Телия // Языковая номинация. Виды наименований. - М.: Наука, 1977. - С. 129-221.

22. Телия В.Н. Типы языковых значений. Связанное значение слова в языке / В.Н. Телия. - М.: Наука, 1981. - 269 с.

23. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. / В.Н. Телия - М.: Наука, 1986. - 144 с.

24. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация: Учеб. пособие / С.Г. Тер-Минасова - М.: Слово/Slovo, 2000. - 264 с.

25. Томахин Г.Д. Фоновые знания как основной предмет лингвострановедения / Г.Д. Томахин // Иностранные языки в школе. - 1980. - № 4. - С. 84-88.

26. Уфимцева А.А. Типы словесных знаков / А.А. Уфимцева - М.: Наука, 1974. - 206 с.

Додаток 7. Зразок відгуку наукового керівника на дипломну роботу

Відгук

наукового керівника

На дипломну роботу

Студента ___________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

На тему ____________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

1. Тема роботи актуальна/ не актуальна і пов’язана/ не пов’язана з профілем майбутньої професійної діяльності.

2. Структура відповідає/ не відповідає темі роботи, відбиває/ не відбиває її зміст.

3. Робота є самостійною на 40/ 60/ 80 ……%.

4. Принципові зауваження наукового керівника враховані/ не враховані.

5. Представлена робота відповідає/ не відповідає вимогам, що ставляться до робіт такого роду.

6. Робота може/ не може бути допущена до захисту ДЕК

Науковий керівник___________________________________________________

(підпис) (П.І.Б.)

“_______”______________200__ р.

Додаток 8 Зміст рецензії на дипломну роботу бакалавра

Рецензія на дипломну роботу

(підпис) (П.І.Б.)

“_______”______________200__ р.

Додаток 9 Зміст рецензії на дипломну роботу спеціаліста (магістра)

Рецензія на дипломну роботу

(підпис) (П.І.Б.)

“_______”______________200__Р.

Додаток 10 Зразок завдання на дипломну роботу

З А В Д А Н Н Я

на дипломну роботу студентові

_____________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема проекту (роботи) ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи) ______________

3. Вихідні дані до проекту (роботи) ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити) ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу ____________________________________________________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Дата видачі завдання: ______________ р.

ЗАТВЕРДЖУЮ “____”____________________20.... р.

Зав. кафедри, д.філол.н., проф. /Корольова Т.М./

Керівник, к.філол.н., доц. /П. І.Б./

Завдання прийняв(ла) до виконання /_____________/

12
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• Далее ⇒