Навчальні практичні завдання
(основний етап заняття – 90%)
1. Ознайомитись з організацією навчального процесу (дисципліна, підготовка до занять і порядок їх виконання, оформлення протоколів досліджень, самостійна робота, рекомендована література, правила техніки безпеки під час роботи в лабораторії).
2. Скасти графологічну схему “Класифікація методів гігієнічних досліджень”.
3. Скласти графологічну схему “Структура санітарної організації України”.
4. Ознайомитись з законом України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, “Положенням про санітарно-епідеміологічну службу України”, іншими документами санітарного законодавства.
Матеріали контролю рівня засвоєння знань
(заключний етап заняття - 10%)
Контрольні тести
1. Запобіжний санітарний нагляд - це нагляд за об’єктами на стадії:
а) експлуатації; б) проектування; в) будівництва;
г) проектування , будівництва та введення в експлуатацію; д) розробки і
впровадження у виробництво нових хімічних речовин і технологій.
2. Поточний санітарний нагляд – це нагляд за об’єктами на стадії:
а) експлуатації; б) проектування; в) будівництва;
г) введення в експлуатацію; д) розробки нових хімічних речовин і
технологій.
3. Найстаріший метод гігієнічних досліджень:
а) фізичний; б) хімічний; в) мікробіологічний; г) натурного експерименту; д) описовий.
Тема 2. Гігієнічна оцінка променистої енергії. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетового (УФ) випромінювання і його використання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища.
Актуальність теми
Профілактика патологічних станів, викликаних надмірним ультрафіолетовим опроміненням, рівно ж і профілактика ультрафіолетової недостатності, поширена в медичній практиці для запобігання багатьом захворюванням, грунтується на гігієнічній оцінці та регламентуванні цих випромінювань.
Навчальні цілі
Знати механізм впливу ультрафіолетового випромінювання. Засвоїти методи дослідження ультрафіолетового випромінювання. Вміти проводити гігієнічну оцінку ультрафіолетового випромінювання та розробляти оздоровчі заходи.
Базові знання, вміння та навики
Знати роль ультрафіолетового випромінювання у синтезі вітаміну D (біохімія), основи терморегуляції (нормальна фізіологія) та причини перегрівання організму, складові сонячного спектру (загальна гігієна).
Зміст теми
Гігієнічне значення ультрафіолетового випромінювання. Методи дослідження ультрафіолетового випромінювання. Гігієнічні регламенти профілактики ультрафіолетової недостатності та переопромінення ультрафіолетом, використання його для оздоровлення об’єктів довкілля. Фізіологічне та гігієнічне значення інфрачервоного випромінювання, методика дослідження.
Рекомендована література
Основна:
1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін.
Гігієна та екологія . – Вінниця : Нова Книга, 2006. – С.34-50.
2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища
школа, 1995.- С. 207-239.
3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з
основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С.98 - 106,445-446.
4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з
основами екології. – К.: Здоров'я, 1999.- С. 97 - 106 .
5. Загальна гігієна . Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. –
Львів: Світ, 2001.- С 74-84.
6. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г.Гончарука. - К.: Вища
школа, 1995.- С. 193 -197, 207 – 239.
Додаткова:
1. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. - К.: Вища школа,
1983.- С. 31 – 36.
Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів
(підготовчий етап заняття - 15%)
Контрольні питання
1. Діапазон довжpppppини хвиль ультрафіолетової частини сонячного спектра біля земної поверхні.
2. Біологічний вплив довгохвильового, середньохвильового і короткохвильового ультрафіолетового випромінювання.
3. Принцип біологічного, фотохімічного і фотоелектричного методів дослідження ультрафіолетового випромінювання.
4. Поняття про біодозу, профілактичну і оптимальну дозу ультрафіолетового випромінювання.
5. Призначення, будова і принцип дії ультрафіолетметра, біодозиметра Горбачова.
6. Ультрафіолетова недостатність, умови її виникнення та профілактика.
7. Застосування геліопрофілактики і штучного ультрафіолетового опромінення для профілактики захворювань
8. Використання ультрафіолетового випромінювання для оздоровлення об’єктів довкілля.
9. Вплив надмірного ультрафіолетового випромінювання на організм та його профілактика.
10. Фізіологічне та гігієнічне значення інфрачервоного випромінювання, методика дослідження.
Контрольні тести
1. Біодоза ультрафіолетового опромінення - це:
а) одиниця виміру УФ-радіації, що викликає еритему; б) найменша доза, що викликає еритему через 8 - 20 год після опромінення; в) мінімальна добова профілактична антирахітична доза; г) доза, що викликає опромінення через 5 - 10 хв після опромінення; д) доза, що викликає еритему упродовж 1 год після опромінення.
2. Діапазон ультрафіолетової складової сонячного спектра, що сягає земної
поверхні:
а) 400 - 700 нм; б) 2 - 400 нм; в) 290 - 400 нм; г) 760 - 1500 нм;
д) 760 - 3000 нм.
3.Ультрафіолетові промені зони В викликають:
а) слабкий загальностимулюючий ефект;б) виражений загальностимулюючий
ефект; в) антирахітичний ефект; г) пігментоутворювальний ефект;
д) тепловий ефект; е) онкогенний ефект.
4. Ультрафіолетові промені зони А викликають:
а) слабкий загальностимулюючий ефект; б) виражений загальностимулюючий
ефект; в) антирахітичний ефект; г) пігментоутворювальний ефект;
д) тепловий ефект; е) онкогенний ефект.
5. Ультрафіолетові промені зони С переважно викликають:
а) сильний бактерицидний ефект; б) тепловий ефект;
в) пігментоутворювальний ефект; г) онкогенний ефект.
6. Фізичний прилад для вимірювання інтенсивності ультрафіолетового
випромінювання:
а) ультрафіолетметр; б) актинометр; в) люксметр; г) ерметр;
д) уфіметр; е) біодозиметр Горбачова; ж) піранометр.
7.Мінімальна добова профілактична доза ультрафіолетового випромінювання
дорівнює:
а) 1/8 біодози; б) 1/2 - 1/4 біодози; в) біодозі; г) 600 - 800 мкВт/см2;
д) 75 - 100 мкВт/см2; е) 200 - 400 мкВт/см2;
8.Оптимальна фізіологічна доза ультрафіолетового випромінювання
дорівнює:
а) 1/8 біодози; б) 1/2 - 1/4 біодози; в) біодозі; г) 600 - 800 мкВт/см2;
д) 75 - 100 мкВт/см2; е) 200 - 400 мкВт/см2;