Навчальні практичні завдання. ( основний етап заняття - 70%)

( основний етап заняття - 70%)

1. Визанчити охолоджуючу здатність повітря за показами кататермометра.

2. Визначити еквівалентно – ефективну температуру за даним ситуаційної задачі.

3. Визначити результуючу температуру за даним ситуаційної задачі.

4. Дати оцінку погоди згідно з медичною класифікацією.

5. Дати медичну оцінку тропності погоди по відношенню до розвитку серцево – судинних захворювань за даними ситуаційної задачі.

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття - 15%)

Контрольні завдання

1.За даними ситуаційної задачі визначіть результуючу температуру під час виконання легкої роботи.

2. За даними ситуаційної задачі зробіть медичний прогноз погоди:

Тема 8. Методика санітарного обстеження джерел водопостачання та відбору проб води для бактеріологічного і санітарно-хімічного дослідження. Методика оцінки питної води за результатом лабораторного аналізу проб.

Актуальність теми

Вміння взяти на аналіз зразок води, оцінити якість питної води за даними аналізу, самостійно дослідити основні її гігієнічні характеристики дозволяє лікарю отримати дані про якість питної води без чого не можливе проведення заходів з профілактики захворювань, які спричиняються споживанням неякісної води.

Навчальні цілі

Вміти відібрати для аналізу зразок води, законсервувати відібрану пробу та транспортувати її в лабораторію. Знати гігієнічні вимоги до якості питної води централізованого господарсько–питного водопостачання та джерел, використовуваних для децентралізованого господарсько–питного водопостачання.

Вміти провести гігієнічну оцінку якості питної води за показниками, що визначають безпеку води в епідемічному відношенні, показниками, які визначають нешкідливість хімічного складу води, органолептичними показниками, показниками радіаційної безпеки, а також показниками фізіологічної повноцінності якості питної води.

Базові знання, вміння та навики

Знати фізичні та хімічні властивості води, види твердості та методику її визначення (неорганічна хімія).

Зміст теми

Методи відбору, зберігання і транспортування проб води. Оформлення супровідної документації.

Гігієнічне значення органолептичних властивостей води. Методика визначення смаку, запаху, колірності та прозорості, гігієнічна оцінка.

Гігієнічне та господарське значення твердості води, азотвмісних сполук, хлоридів та заліза, методика визначення. Гігієнічна оцінка аналізу питної води за даними органолептичних, токсикологічних, епідеміологічних показників, а також показників радіаційної безпеки та фізіологічної повноцінності якості води.

Визначення характеру та ступеня забруднення води.

Обгрунтування гігієнічного заключення про можливість та умови використання води для питних та господарсько-побутових потреб.

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія . – Вінниця : Нова Книга, 2006. – С.178-209.

2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 141 - 179.

2. Даценко І.І. Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999.-С. 159 - 190.

3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять./За ред. І.І. Даценко -Львів: Світ, 2001.- С. 104-124.

Додаткова:

1. Даценко І.І, Денисюк О.Б. Долошицький С.Л. та ін. Сучасні проблеми гігієни навколишнього середовища.-Львів, 1997.-С. 59-60, 70-82.

2. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х., Гигиена.-К.: Вища школа, 1983.- С.61-74.

Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів

(підготовчий етап заняття – 15 %)

Контрольні питання

1. Правила відбору проб води з відкритого вододжерела, колодязя та водогону. Прилади.

2. Методика консервування та транспортування проб води. Зміст супровідного документу.

3. Органолептичні властивості води: запах, смак, колірність, каламутність, методика дослідження та оцінки. Гігієнічний норматив.

4. Гігієнічне та господарське значення твердості води. Поняття про загальну, постійну та тимчасову твердість. Одиниці виміру. Методика дослідження.

5. Залізо, гігієнічне значення, методика визначення, норма.

6. Азотвмісні речовини, гігієнічне значення, методика визначення.

7. Хлориди, гігієнічне значення, методика визначення, норма.

9. Гігієнічні вимоги до якості питної води (Держстандарт 2874-82 “Вода питна”).

10. “Вода питна, гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання” ДСАНПІН №383, 1996р.

11. Показники безпеки питної води в епідемічному відношенні.

12. Токсикологічні показники питної води.

13. Органолептичні показники якості питної води.

14. Показники радіаційної безпеки питної води.

15. Показники фізіологічної повноцінності якості питної води.

16. Вимоги до питної води з місцевих джерел водопостачання (“Санітарні правила влаштування та утримання колодязів і каптажів джерел, що використовуються для децентралізованого господарсько-питного водопостачання", 1975)

Контрольні тести

1. Яку кількість води (л) слід відібрати для повного аналізу води?

а) 0.5; б) 1; в) 2; г) 3; д) 5;

2. Яку кількість води (л) слід відібрати для скороченого аналізу води?

а) 0.5; б) 1; в) 2; г) 3; д) 5;

3. З якого місця водойми забирають пробу води для аналізу?

а) біля берега; б) на середині водойми; в) на глибині 0.5м.
г) на відстані 1м від берега; д) з місця водозабору;

4. Який прилад використовують для відбору проб води?

а) барометр; б) батометр; в) бутирометр; г) ареометр; д) актинометр;

5. Оптимальною для транспортування зразка води є температура:

а) 20;б) 15; в) 4;г) 0;д) -4;

6. Прозорість води визначається в:

а) балах; б) градусах; в)сантиметрах; г) мг/дм³; д) мг×екв/дм³;

7. Колірність води визначається в:

а) балах; б) градусах; в)сантиметрах; г) мг/дм³; д) мг×екв/дм³;

8. Запах води визначається в:

а) балах; б) градусах; в)сантиметрах; г) мг/дм³; д) мг×екв/дм³;

9. Каламутність води визначається в:

а) балах; б) градусах; в)сантиметрах; г) мг/дм³; д) мг×екв/дм³;

10. Загальна твердість – це:

а) твердість, яка обумовлена солями Са та Мg; б) твердість, яка обумовлена гідрокарбонатами Са та Мg; в) твердість не кип’яченої води; г) твердість води після кип’ятіння; д) твердість, що усувається в часі кип’ятіння.

11. Постійна твердість – це:

а) твердість, яка обумовлена солями Са та Мg ; б) твердість, яка обумовлена гідрокарбонатами Са та Мg; в) твердість не кип’яченої води; г) твердість води після кип’ятіння; д) твердість, що усувається в часі кип’ятіння.

12. У відповідності до вимог ДСАНПІНу “Вода питна” № 383, 1996р. оцінка якості питної води проводиться за наступними групами показників:

а) фізичних; б) хімічних; в) органолептичних; г) епідеміологічної безпеки; д) фізіологічних; е) токсикологічних; є) біологічних; ж) радіаційної безпеки; з) ізіологічної повноцінності;і) мікробіологічних.

13. Які з наведених показників використовують для оцінки епідемічної безпеки води за Держстандартом 2874-82:

а) колі-титр; б) колі-індекс; в) титр анаеробів; г) санітарне число; д) загальне мікробне число; е) індекс фекальних коліформ; є) число патогенних мікроорганізмів; ж) число коліфагів.

14. Які з наведених показників використовують для оцінки епідемічної безпеки води за ДСАНПІН № 383, 1996.

а) колі-титр; б) колі-індекс; в) титр анаеробів; г) санітарне число; д) загальне мікробне число; е) індекс фекальних коліформ; є) число патогенних мікроорганізмів; ж) число коліфагів.

15. Який з наведених показників свідчить про забруднення води органічними речовинами:

а) окисність; б) БПК; в) аміак; г) хлориди; д) твердість.

16. Який з наведених показників свідчить про фекальне забруднення води :

а) титр-колі; б) титр-анаеробів; в) загальне мікробне число; г) санітарне число; д) окисність.

Контрольні задачі:

І.Дайте гігієнічне заключення про характер та строки забруднення вододжерела.

При дослідженні води колі-індекс становить 30, одночасно , в порівнянні з даними попередніх аналізів, збільшився вміст у воді аміаку та хлоридів. Через 30 днів величина колі-індексу становила 5, підвищився вміст нітратів. Кількість хлоридів різко зменшилась, аміак у воді відсутній.

II. За умовами задачі зробіть висновок про дотримання гігієнічних вимог при відборі проб води на аналіз.

Для повного аналізу 7 л води відібрали з місця водоспоживання, після чого відразу ж визначили температуру та рН води. Після охолодження до 0^о воду протягом 3-х год. транспортували в лабораторію, де відразу були визначені її смак, запах та колірність.

Навчальні практичні завдання.

(основний етап заняття 70 %)

1. Оволодіти технікою відбору проб води з різних джерел водопостачання, їх консервування та транспортування.

2. Визначити органолептичні властивості води: запах, смак, прозорість та колірність.

3. Визначити загальну, тимчасову та постійну твердість води.

4. Визначити вміст аміаку, нітритів та нітратів у воді.

5. Дайте гігієнічну оцінку аналізу питної води.

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних
вмінь та навиків

(заключний етап заняття 15 %)

1.Дайте гігієнічну оцінку якості питної води.

2.За даними аналізу водогінної води дайте гігієнічне заключення проможливість її використання в якості питної.

Тема 9. Методи і засоби очистки, знезараження води при централізованому і децентралізованому водопостачанні.

Актуальність теми

Вміння провести заходи для покращання якості води з метою наступного використання її в якості питної води є передумовою забезпечення населення доброякісною питною водою.

Навчальні цілі

Засвоїти загальні та спеціальні методи очистки води. Засвоїти методи знезараження води. Знати вимоги до хлорного вапна. Вміти провести когуляцію води та дослідити вміст активного хлору в хлорному вапні, вміти прохлорувати воду за величиною хлорпотреби.

Базові знання, вміння та навики

Знати склад хлорного вапна та хімічні властивості хлору. Вміти визначити кількість хлору методом йодометрії (неорганічна хімія).

Зміст теми

Гігієнічне значення покращання якості питної води. Спеціальні методи очистки (кондиціонування) води. Реагентні та безреагентні методи знезараження води. Гігієнічне значення хлорного вапна, гігієнічні вимоги, правила зберігання, методика дослідження. Порівняльна гігієнічна характеристика різних видів хлорування води. Методика звичайного хлорування води (за хлорпотребою). Гігієнічне значення та методика визначення залишкового хлору у водопровідній воді.

Рекомендована література

Основна

1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 179-205.

2. Даценко І.І, Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології.- К: Здоров’я, 1999.- С. 190-220.

3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /За ред. І.І. Даценко.- Львів: Світ, 2001.- С. 124-128.

Додаткова:

1. Габович Р.Д, Познанский С.С, Шахбазян Г.Х. Гигиена.- К.: Вища школа, 1983.-С.74-98.

Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів

(Підготовчий етап – 15 %)

Контрольні питання

1. Методи покращення якості питної води, гігієнічне значення.

2. Класифікація методів очистки питної води

3. Загальні методи очистки питної води

4. Коагуляція води, її сутність, гігієнічне значення. Флокулянти

5. Фільтрація води, види фільтрів, їх будова, порівняльна гігієнічна оцінка.

6. Спеціальні методи очистки (кондиціонування) води - знезалізнення, опріснення, дезодорація, пом’якшення, фторування, дефторування

7. Гігієнічне значення знезараження питної води. Порівняльна гігієнічна характеристика реагентних та безреагентних методів знезараження питної води.

8. Гігієнічні вимоги до хлорного вапна. Активний хлор, його гігієнічне значення, методика визначення.

9. Хлорування води за величиною хлорпотреби. Хлорпоглинання води. Гігієнічне значення та методика визначення залишкового вільного хлору.

10. Гігієнічна оцінка різних методів хлорування води.

Контрольні тести

1. До загальних методів очистки води відносяться :

а) опромінення УФ; б) озонування; в) опріснення; г) фторування-дефторування; д) фільтрація; е) знезалізнення; є) пом’якшення;
ж) коагуляція; з) відстоювання.

2. До спеціальних методів очистки (кондиціонування)води відносяться:

а) опромінення УФ; б) озонування; в) опріснення; г) фторування-дефторування; д) фільтрація; е) знезалізнення; є) пом’якшення; ж) коагуляція; з) відстоювання.

3. Для коагуляції води використовують:

а) активований окис алюмінію; б) сірчанокислий алюміній; в) активовану кремнекислоту; г) поліакріламід; д) поліфосфати; е) хлорне залізо; є) гіпохлорид кальцію; ж) сірчанокислий марганець.

4. До флокулянтів належать :

а) активований окис алюмінію; б) сірчанокислий алюміній;

в) активована кремнекислота; г) поліакріламід; д) поліфосфати;

е) хлорне залізо; є) гіпохлорид кальцію; ж) сірчанокислий марганець.

5. Знезараження води - це усунення із води:

а) бруду; б) неприємного запаху; в) завислих речовин;

г) патогенних мікроорганізмів; д) отруйних речовин.

6. Методи знезараження води поділяються на :

а) фізичні; б) хімічні; в) біологічні; г) механічні; д) епідеміологічні.

7. До безреагентних методів знезараження води відносяться :

а) кип’ятіння; б) опромінення УФ; в) озонування; г) хлорування;

д)посрібнення; е) йодування; є) дія струмів високої частоти;

ж) коагуляція; з) фільтрація.

8. До реагентних методів знезараження води відносяться :

а) кип’ятіння; б) опромінення УФ; в) озонування; г) хлорування;

д) посрібнення; е) йодування; є) дія струмів високої частоти; ж) коагуляція;

з) фільтрація.

9. Найпростішим та найефективнішим методом знезараження індивідуальних запасів води є:

а) кип’ятіння; б) опромінення УФ; в) озонування; г) хлорування;

д) посрібнення; е) йодування; є) дія струмів високої частоти;

ж) коагуляція; з) фільтрація.

10. Для знезараження води УФ використовують промені довжиною, нм :

а) 50; б) 100; в) 150; г) 250; д) 350.

11. Активною речовиною хлорного вапна є :

а) НСl ; б) НОСl; в) ОСl; г) СаО; д) Са(ОН)₂.

12. Оптимальний вміст активного хлору у хлорному вапні становить , % :

а) 55; б) 45; в) 35; г) 20; д) 10.

13. Мінімально допустимий вміст активного хлору (%) у хлорному вапні для знезараження води становить:

а) 15; б) 20; в) 25 г) 30; д) 35.

14. Контакт води з хлором для надійного знезараження води повинен становити, хв.:

а) 10; б) 30; в)60; г) 90; д) 120.

15. Свідченням того, що вода правильно прохлорована є:

а) наявність запаху хлору; б) відсутність запаху хлору; в) відсутність залишкового хлору; г) наявність залишкового хлору в межах 0,1-0,3 мг/дм³; д) наявність залишкового хлору в межах 0,3-0,5мг/дм³.

16. Вміст вільного залишкового хлору (мг/дм³) у воді повинен становити :

а) відсутність; б) 0,1-0,2; в) 0,3-0,5; г) 0,5-0,8; д) 0,8-1,2.

Контрольні задачі

Розрахувати величину хлорпотреби води за даними задачі:

1. Для хлорування води у воду внесли 75 мг/дм³ активного хлору. Через 30 хв. кількість залишкового хлору становила 15 мг/дм³

2. Для хлорування води у воду внесли 50 мг/дм³ активного хлору. Через 15 хв залишковий хлор дорівнював 0,2 мг/дм³.

3. Для хлорування води до води внесли 70 мг/дм³ активного хлору. Через 30 хв. кількість залишкового хлору становила 0,5 мг/дм³.

Навчальні практичні завдання

(основний етап завдання – 70 %)

1. Скласти структурно-логічну схему заходів для покращання якості питної води.

2. Визначити вміст активного хлору у хлорному вапні.

3. Визначити хлорпотребу дослідного зразка води.

4. Визначити кількість залишкового

5. вільного хлору у водопровідній воді.

6. Визначити дозу коагулянту води.

• ⇐ Назад
• -4
• -3
• -2
• -1
• 0
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 91011
• Далее ⇒