Теми доповідей і рефератів. 1. Україно-російський договір 1654 р

1. Україно-російський договір 1654 р. та його історичне значення.

2. Політичний портрет Богдана Хмельницького.

Основна література

1. Бойко О.Д. Історія України: посібник / Олександр Дмитрович Бойко. – [3-тє вид., доп. ]. – К.:Академія, 2008. – С. 148–166.

2. Історія України / [ кер. авт. кол. Ю.Зайцев. ] – [ вид. 4-те, зі зм.]. –Львів: Світ, 2003. – С.113 –123.

3. Литвин В. Історія України: підручник / Володимир Литвин. – [5-те вид., доп. ]. – К.: Наукова думка, 2010. – С.160–182.

4. Остафійчук В.Ф. Історія України: нове бачення: навч. посібн. / Василь Фокович Остафійчук. – [4-те вид., випр.]. – К.: Ліра, 2008. ─ С.104–122.

5. Петровський В.В. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі / Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. – [2-ге вид., випр. та доп. ]. – Х.: ВД «Школа», 2008. – С.126–153.

Додаткова література:

1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні / Володимир Антонович. – К.: Дніпро, 1991. – 238 с.

2. Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа /
Михаил Сергеевич Грушевский. – К.:Лыбидь, 1990. – С.178–202.

3. Смолій В.А. Богдан Хмельницький / Смолій В.А., Степанков В.С. – К.: Альтернативи, 2003. –399 с.

4. Смолій В.А. Правобережна Україна у другій половині XVII - XVIIІ ст. Проблеми державотворення / Смолій В.А., Степанков В.С. – К.: Ін-т історії України, 1993. – 73 с.

5. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: [у 3-х т. ] / Дмитро Іванович Яворницький. – К.: Наукова думка,1990-1991.

Семінар №4

Політичне і соціально-економічне становище України

(друга половина XVII – XVIIІ ст.)

Мета та завдання:розгляд причин втрати Україною своєї автономії; аналіз розпаду козацької України на два Гетьманати; характеристика гетьманування Івана Мазепи; аналіз знищення Запорозької Січі, остаточної ліквідації автономії України.

План

1. Україна після смерті Б. Хмельницького. Руїна.

2. Гетьманство І. Мазепи. Внутрішня і зовнішня політика.

3. Особливості розвитку Лівобережної та Правобережної України.

4. Знищення Запорозької Січі. Остаточна ліквідація автономії України.

Готуючись до відповіді на перше питання, слід звернути увагу на основні причини поступової втрати Україною своєї незалежності. Після смерті Б. Хмельницького (6 серпня 1657 р.) козацька старшина обрала спочатку регентом, а згодом і гетьманом України сподвижника Хмельницького, генерального писаря Івана Виговського. Зверніть увагу на помилки Івана Виговського, які призвели до утворення опозиції його владі й викликало глибокі протиріччя між Гетьманським урядом і Запорозькою Січчю. Опозиційний рух проти Виговського підтримала Москва. У цій обстановці Виговський і частина старшини пішли на встановлення союзу з Польщею. 16 вересня 1658 р. у м. Гадячі було укладено договір. Познайомтеся з пунктами цього договору й оцініть його значення для України.

Намагаючись уникнути громадянської війни та територіального розколу, козацька старшина знову проголошує гетьманом Юрія Хмельницького, який недовго гетьманував під владою Росії і в 1660 р. під час походу на Правобережжя під Слободищами перейшов на бік поляків. Найтрагічнішим наслідком Слободищенського договору (18 жовтня 1660 р.) став початок територіального розколу України. Україна поділилася на Лівобережну і Правобережну.

У січні 1663 р. Ю. Хмельницький склав булаву і постригся в ченці. Гетьманами Правобережної України у свій час були П. Тетеря (1663-1665), Петро Дорошенко (1665-1677), Юрій Хмельницький (1677-1681). А на Лівобережжі – І. Брюховецький (1663-1668), Де’мян Многогрішний (1669-1672), Іван Самойлович (1672-1687). Як влучно оцінює цей період історик Орест Субтельний, «доба Руїни сягнула свого апогею». Потрібно зрозуміти, що Руїна характеризувалася внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу та іноземним вторгненням в Україну.

Студенти повинні знати, що в добу Руїни сталася трагедія розчленування українських земель між Польщею і Росією, які у 1667 р. уклали між собою Андрусівський договір. Україна стає розмінною монетою в політичній грі й об’єктом колонізації Польщі і Росії.

Вивчаючи друге питання, слід звернути увагу на умовні два періоди гетьманування Івана Мазепи: перший, коли гетьман був слухняним виконавцем волі Петра І, другий, коли відкрито виступив проти антиукраїнської політики Москви. І.Мазепі вдалося вивести Україну із стану Руїни. Політичного безладдя, громадянської війни. Він зумів підняти престиж гетьманської влади, ставши володарем України на цілих 22 роки (з 1687 по 1709 рр.).

На семінарі студентам треба обговорити внутрішню і зовнішню політику Івана Мазепи, приділити увагу подіям Північної війни, розгрому Швеції в битві під Полтавою (червень-липень 1709 р.), причини та наслідки поразки політики І. Мазепи.

При розгляді третього питання необхідно підкреслити, що у другій половині XVIII ст.. на Лівобережжі України загострилися феодально-кріпосницькі відносини. В 1783 р. Катерина II запроваджує кріпацтво. На Правобережжі починається активне відновлення польсько-шляхетських порядків, загострюються релігійні стосунки між уніатським і православним духовенством. Ці події викликали соціальне напруження, наслідком якого став народний рух - гайдамаччина ( три хвилі: 1734– 1738 рр., 1750 р. та 1768 р.) та Коліївщина (1768 р.).

Четверте питання плану: знищення Запорозької Січі, остаточна ліквідація автономії України не треба розглядати як одномоментний акт, бо цей процес був розтягнутий в часі і складався з цілого ряду взаємопов’язаних дій. Найголовнішими з них були:

1764 р. – ліквідовано Гетьманат як систему управління Україною, влада передавалася до II Малоросійській колегії;