Задачи аудиторного и индивидуального решения. 3 страница

.

Опір 2 з’єднаний послідовно з найденим еквівалентним опором R₃₆, тому:

.

Опір 5 з’єднаний паралельно із знайденим еквівалентним опором, тому:

.

Опір 1 з’єднаний послідовно з найденим еквівалентним опором, тому:

.

Опір 4 з’єднаний паралельно із знайденим еквівалентним опором, тому загальний опір схеми:

.

Відповідь: R = 1,2 Ом.

ЕЛЕКТРОСТАТИКА

3.1.1. Два точкові однойменні заряди 16 мкКл перебувають на відстані 10 см один від одного. Визначити напруженість поля в точці, що перебуває на відстані 4 см від першого заряду на прямій, яка сполучає ці заряди.

3.1.2. Два точкові однойменні заряди по 12 нКл кожен перебувають на відстані 10 см один від одного. Визначити напруженість поля в точці, що перебуває на відстані 8 см від першого заряду та 6 см від другого заряду.

3.1.3. Визначити напруженість електричного поля, яке створює в вакуумі нескінченна заряджена площина з поверхневою густиною заряду 2 мкК/м².

3.1.4. Визначити напруженість електричного поля, створеного провідною сферою у воді (ε = 81) поблизу її поверхні. Радіус сфери 5 см, заряд 1 нКл.

3.1.5. Визначити напруженість електричного поля, створеного провідною сферою радіусом 10 см у вакуумі на відстані 5 см від її поверхні. Поверхнева густина заряду сфери 2 нКл/м². Побудувати графік залежності напруженості електричного поля від відстані від центра сфери.

3.1.6. Визначити напруженість електричного поля, створеного зарядженою кулею поблизу її поверхні. Об'ємна густина заряду кулі 4 нКл/м³, радіус — 10см.

3.1.7. Визначити напруженість електричного поля, створеного зарядженою кулею, на відстані 20 см від її поверхні. Об'ємна густина заряду кулі 5 нКл/м³, радіус кулі — 10 см. Побудувати графік залежності напруженості електричного поля від відстані від центра кулі.

3.1.8. Визначити напруженість електричного поля, створеного в вакуумі двома зарядженими паралельними нескінченними площинами. Поверхнева густина заряду першої площини дорівнює -4 нКл/м², другої — +4нКл/м².

3.1.9. Визначити напруженість електричного поля, створеного тонким зарядженим нескінченно довгим циліндром на відстані 5 см від його осі. Лінійна густина заряду циліндра 5 нКл/м.

3.1.10. Точковий заряд 25 нКл міститься в електричному полі, створеному нескінченно довгим циліндром радіусом 1 см, який рівномірно заряджений з поверхневою густиною заряду 0,2 нКл/м². Визначити силу, яка діє на заряд, якщо він перебуває на відстані 10 см від осі циліндра.

3.1.11. Дві концентричні провідні сфери радіусами 6 і 10 см мають відповідно заряди 1 і -0,5 нКл. Визначити напруженість електричного поля в точках, які містяться від центра сфер на відстанях 5 см, 9 см і 15 см. Побудувати графік залежності напруженості електричного поля від відстані Е(г).

3.1.12. Два точкові однойменні заряди по 30 мкКл кожен перебувають на відстані 20 см один від одного. Визначити величину та напрям сили, з якою ці заряди будуть діяти на позитивний заряд 20 нКл, розміщений на відстані 20 см від кожного з них.

3.1.13. Два позитивні заряди 0,3 та 0,2 мкКл перебувають на відстані 10 см один від одного. Де треба розмістити між ними третій заряд, щоб він перебував у рівновазі?

3.1.14. Точковий заряд 1 мкКл перебуває на деякій відстані поблизу середини великої рівномірно зарядженої пластини. Визначити поверхневу густину заряду пластини, якщо на точковий заряд діє сила 60 мН.

3.1.15. Дві однакові круглі пластини площею по 100 см² кожна розташовані паралельно одна одній. Заряд однієї пластини -10 мкКл, другої - + 10мкКл. Визначити силу взаємного притягання пластин, якщо відстань між ними 1см.

3.1.16. Дві кульки, кожна масою 10 мг, підвішені на нитках довжиною по 50 см так, що їх поверхні торкаються. Після того як кулькам був наданий однаковий заряд, вони відійшли одна від одної на відстань 7 см. Знайти величину заряду кожної кульки.

3.1.17. Між двома великими вертикальними плоско паралельними пластинами, що перебувають на відстані 2 см одна від одної, підвішена заряджена кулька масою 0,1 г. При різниці потенціалів між пластинами 900 В кулька відхилилася на кут 10°. Визначити заряд кульки.

3.1.18. Дві маленькі кульки з однаковими радіусами і масами підвішені на двох нитках так, що їхні поверхні торкаються. Який заряд необхідно надати кулькам, щоб сила натягу ниток дорівнювала 56,4 мН? Довжина кожної нитки 20 см, а маса кожної кульки 5 г.

3.1.19. Яка робота відбувається при перенесенні точкового заряду 2×10^-8 Кл з нескінченності в точку, що перебуває на відстані 4 см від поверхні кулі радіусом 1 см, зарядженої до потенціалу 6000 В?

3.1.20. Електричне поле створене зарядженою провідною кулею, потенціал якої дорівнює 300 В.

Рис.3.1.

Визначити роботу, яку виконують сили поля з переміщення заряду 0,2 мкКл з точки 1 у точку 2 (рис.3.1).

3.1.21. Дві паралельні заряджені площини, поверхневі густини заряду яких дорівнюють 2 та -0,8 мкКл/м², перебувають на відстані 0,6 см одна від одної. Визначити різницю потенціалів між площинами.

3.1.22. Порошина масою 10^{-9 кг утримується у рівновазі між двома} горизонтальними паралельними пластинами, зарядженими до різниці потенціалів 120 В. Відстань між пластинами 8 мм. З яким прискоренням буде рухатися порошина, якщо вона втратить 10 електронів?

3.1.23. Порошина масою 200 мкг, що несе на собі заряд 40 нКл, влетіла в електричне поле в напрямі силових ліній. Після проходження різниці потенціалів 200 В порошина мала швидкість 10м/с. Визначити швидкість порошини до того, як вона влетіла в поле.

3.1.24. Електрон, пройшовши в плоскому конденсаторі шлях від однієї пластини до другої, набув швидкість 10⁵ м/с. Відстань між пластинами 6 мм. Визначити напруженість поля та різницю потенціалів між пластинами конденсатора.

3.1.25. Електрон, що мав кінетичну енергію 10 еВ, влетів в однорідне електричне поле в напрямі силових ліній поля. Яку швидкість буде мати електрон, пройшовши в цьому полі різницю потенціалів 8 В?

3.1.26. Електрон, пройшовши у плоскому конденсаторі шлях від однієї пластини до другої, набув швидкість 10³ м/с. Відстань між пластинами дорівнює 8 мм. Знайдіть різницю потенціалів між пластинами та поверхневу густину заряду на пластинах.

3.1.27. Порошина масою 5 нг, що несе на собі 10 електронів, пройшла у вакуумі прискорюючу різницю потенціалів 1 MB. Яку швидкість набула порошина? Яка кінетична енергія порошини?

3.1.28. Електрон рухається вздовж силової лінії однорідного електричного поля. У деякій точці поля з потенціалом 100 В електрон мав швидкість 6 Мм/с. Визначити потенціал точки поля, дійшовши до якої електрон втратить половину своєї швидкості.

3.1.29. В однорідне електричне поле напруженістю 200 В/м влітає вздовж силової лінії електрон зі швидкістю 2 Мм/с. Визначити відстань, що пройде електрон до точки, в якій його швидкість буде дорівнювати половині від початкової.

3.1.30. Три конденсатори ємностями 1, 2 і 3 мкФ з'єднані послідовно і підключені до джерела постійного струму з напругою 300 В. Визначити заряд і напругу на обкладках кожного конденсатора.

3.1.31. Конденсатор ємністю 10 мкФ заряджений до напруги 10 В. Визначити заряд на обкладках цього конденсатора після того, як паралельно йому було включено другий, незаряджений конденсатор ємністю 20 мкФ.

3.1.32. Два конденсатори ємностями 5 і 8 мкФ з'єднані послідовно і приєднані до батареї з ЕРС 80 В. Визначити заряди конденсаторів та різницю потенціалів між їхніми обкладками.

3.1.33. Плоский конденсатор складається з двох круглих пластин радіусом 10 см кожна. Відстань між пластинами дорівнює 2 мм. Конденсатор приєднаний до джерела напруги 80 В. Визначити заряд конденсатора і напруженість поля конденсатора у двох випадках: а) діелектрик — повітря; б) діелектрик — скло.

3.1.34. Плоский конденсатор з площею пластин 200 см² кожна заряджений до різниці потенціалів 2 кВ. Відстань між пластинами дорівнює 2 см. Діелектриком є скло (ε=7,0). Визначити енергію поля конденсатора та густину енергії поля.

3.1.35. Плоский повітряний конденсатор, відстань між обкладками якого 5 мм, заряджений до різниці потенціалів 3000 В. Площа його пластин 15,7 см². Конденсатор відключається від джерела напруги, а потім його пластини розсовуються на відстань 1см. Визначити ємність, різницю потенціалів та енергію конденсатора після розсування його пластин.

3.1.36. Сила гравітаційного притягання двох водяних однаково заряджених крапель радіусами 0,1 мм зрівноважується кулонівською силою відштовхування. Визначити заряд капель. Густина води дорівнює 1 г/см³.

3.1.37. Два точкових заряду Q₁=4 нКл та Q₂= -2 нКл знаходяться один від одного на відстані 60 см. Визначить напруженість Е поля в точці, що знаходиться посередині між зарядами. Чому дорівнює напруженість, якщо другий заряд позитивний?

3.1.38. Визначити напруженість електростатичного поля в точці А, розміщеної вздовж прямої, що з'єднує заряди Q₁=10 нКл та Q₂= -8 нКл та знаходиться на відстані r=8см від від'ємного заряду. Відстань між зарядами L=20 см.

3.1.39. На деякій відстані від нескінченної рівномірно зарядженої площини з поверхневою густиною σ=0,1 нКл/см² розміщена кругла пластина. Нормаль до площини пластини складає з лініями напруженості кут 30 градусів. Визначити потік Ф_е вектора напруженості через цю пластинку, якщо її радіус rдорівнює 15см.

3.1.40. Визначити потік Ф_е вектора напруженості електростатичного поля через сферичну поверхню, що охоплює точкові заряди Q₁=5 нКл і Q₂= -2 нКл.

3.1.41. Відстань L між зарядами Q₁=+2 нКл і Q₂= -2 нКл дорівнює 20 см. Визначити напруженість Е поля, створеного цими зарядами в точці, що знаходиться на відстані r₁=15 см від першого та r₂=10 см від другого заряду.

3.1.42. Визначити поверхневу густину заряду, що створює поблизу поверхні Землі напруженість Е=200 В/м. R_зем=6400 км.

3.1.43. Під дією електростатичного поля рівномірно зарядженої нескінченої площини точковий заряд Q=1 нКл перемістився вздовж силової лінії на відстань r=1 см; при цьому виконана робота 5 мкДж. Визначити поверхневу густину заряду на площині.

3.1.44. Електростатичне поле створюється двома нескінченними паралельними площинами, зарядженими рівномірно зарядами одного знаку, з поверхневою густиною відповідно 2 нКл/м² та 4 нКл/м² Визначити напруженість електростатичного поля: 1) між площинами; 2) за межами площин. Побудуйте графік зміни напруженості вздовж лінії, що проходить перпендикулярно до площин.

3.1.45. Електростатичне поле створюється двома нескінченими паралельними площинами, зарядженими рівномірно зарядами різних знаків з поверхневою густиною заряду 1 нКл/м² та 2 нКл/м². Визначити напруженість електростатичного поля: 1) між площинами; 2) за межами площин. Побудуйте графік зміни напруженості вздовж лінії, що проходить перпендикулярно до площин.

3.1.46. Електростатичне поле створене позитивно зарядженою нескінченною площиною, з поверхневою густиною заряду 10 нКл/м². Яку роботу необхідно виконати для того, щоб перенести електрон вздовж лінії напруженості із відстані R₁=2 см до R₂=1 см?

3.1.47. Електростатичне поле створюється позитивно зарядженою нескінченною ниткою із постійною лінійною густиною τ=1 нКл/см. Яку швидкість набуде електрон, наблизившись під дією зовнішніх сил вздовж лінії напруженості із відстані R₁= 1,5 см до R₂=1 см?

3.1.48. Електростатичне поле створюється нескінченою зарядженою площиною, з поверхневою густиною заряду 1 нКл/м². Визначити різницю потенціалів між двома точками цього поля, що знаходяться на відстані X₁=20 см і Х₂=50 см від площини.

3.1.49. Визначити поверхневу густину зарядів на пластинах плоского слюдяного (ε=7) конденсатора, зарядженого до різниці потенціалів U=200 B, якщо відстань між її пластинами дорівнює d=0,5 мм.

3.1.50. Електростатичне поле створюється рівномірно зарядженою сферичною поверхнею радіусом R=10 см із загальним зарядом Q=15 нКл. Визначити різницю потенціалів між двома точками цього поля, що знаходяться на відстанях R₁=5 см та R₂=15 см від поверхні сфери.

3.1.51. Електростатичне поле створюється нескінченним циліндром радіуса 8 мм, рівномірно зарядженим з лінійною густиною t=10 нКл/м. Визначити різницю потенціалів між двома точками цього поля, що знаходяться на відстанях r₁=2 мм та r₂=7 мм від поверхні цього циліндра.

3.1.52. Плоский повітряний конденсатор ємністю С=10 пФ заряджений до різниці потенціалів U=500 В. Після від'єднання конденсатора від джерела напруги відстань між пластинами конденсатора було збільшено в 3 рази. Визначити: 1) різницю потенціалів на обкладках конденсатора після збільшення відстані між ними; 2) роботу зовнішніх сил, необхідну для збільшення відстані між пластинами.

3.1.53. Різниця потенціалів між пластинами плоского конденсатора U=100 B. Площа кожної пластини S=200 см², відстань між пластинами d=0,5 мм, простір між пластинами заповнено парафіном (ε=2). Визначити силу притягання пластин одна до одної.

3.1.54. Визначити ємність батареї конденсаторів зображеної на рис.3.2. Ємність конденсаторів однакова і дорівнює С=1 мкФ.

Pис.3.2.

3.1.55. Між обкладками плоского конденсатора міститься пластинка з фарфору (e=6), що дотикається до його пластин. У скільки разів n зміниться різниця потенціалів, якщо витягти пластинку з конденсатора?

3.1.56. Плоский конденсатор заповнено слюдой (e=7). Площа пластин S=200 см², її заряд q=40 нКл, напруга між пластинами U=600 В. Знайти відстань між пластинами і енергію конденсатора.

3.2. ПОСТІЙНИЙ СТРУМ

3.2.1. Зовнішнє коло, що споживає потужність 100 Вт, підключено до батареї з ЕРС 80 В та внутрішнім опором 5 Ом. Визначити силу струму в колі, напругу на зовнішньому колі та її опір.

3.2.2. Від батареї з ЕРС 1000 В потрібно передати енергію на відстань 500 м. Потужність, споживана навантаженням, дорівнює 5 кВт. Знайти втрати потужності в мідних дротах діаметром 5 мм.

3.2.3. Визначити струм короткого замикання джерела ЕРС, якщо при зовнішньому опорі 8 Ом сила струму в колі дорівнює 0,8 А, а при опорі 15 Ом сила струму дорівнює 0,5 А.

3.2.4. Від джерела з напругою 800 В необхідно передати споживачу потужність 10 кВт на деяку відстань. Який найбільший опір може мати лінія передачі енергії, щоб втрати енергії в ній не перевищували 10 %?

3.2.5. Елемент, що має ЕРС 1,1 В і внутрішній опір 1 Ом, замкнений на зовнішній опір 9 Ом. Знайти силу струму в колі, падіння напруг у зовнішньому колі та в середині елемента. З яким ККД працює елемент?

3.2.6. Елемент з ЕРС 2 В має внутрішній опір 0,5 Ом. Знайти падіння напруги в середині елемента при силі струму в колі 0,25 А. Визначити зовнішній опір кола за цих умов.

3.2.7. ЕРС батареї дорівнює 12 В; ККД — 0,6 при силі струму 4 А. Визначити внутрішній опір батареї.

3.2.8. Електрорушійна сила батареї дорівнює 12 В. При силі струму в колі 4 А ККД батареї дорівнює 60%. Визначити внутрішній опір батареї.

3.2.9. Вольфрамова нитка лампи розжарення при температурі 20 °С має опір 35,8 Ом. Якою буде температура нитки лампи, якщо при вмиканні в мережу з напругою 120 В по нитці протікає струм 0,33 А? Температурний коефіцієнт опору вольфраму дорівнює 4,6×10^-3 °С^-1.

3.2.10. Реостат із залізного дроту, амперметр і джерело ЕРС ввімкнені послідовно. При температурі 0 °С опір реостата дорівнює 120 Ом, опір амперметра дорівнює 20 Ом. Амперметр показує силу струму 22 мА. Яку силу струму буде показувати амперметр, якщо реостат нагріти на 50 К? Температурний коефіцієнт опору заліза — 6×10^-3 °С^-1.

3.2.11. Джерело ЕРС, амперметр і опір з'єднані послідовно. Якщо взяти опір, виготовлений з мідного дроту довжиною 100 м з площею поперечного перерізу 2 мм², то амперметр показує силу струму 1,43 А. Якщо ж опір виготовлено з алюмінієвого дроту довжиною 57,3 м і площею поперечного перерізу 1 мм², то амперметр показує силу струму 1 А. Опір амперметра дорівнює 0,05 Ом. Знайти ЕРС джерела і його внутрішній опір.

3.2.12. Електрорушійна сила батареї дорівнює 100 В, опори R₁=R₃=40 Ом, R₂=80 Ом та R₄=34 Ом (рис.4.1). Знайти силу струму І₂, що протікає через опір R₂, та падіння напруги U₂ на ньому.

Рис.4.1.

3.2.13. До амперметра з опором 0,16 Ом підключений шунт з опором 0,04 Ом, Амперметр показує силу струму 0,8 А. Знайти силу струму в колі.

3.2.14. Електрична лампочка потужністю 40 Вт призначена для споживання напруги 120 В. Який додатковий опір треба підключити послідовно з лампочкою, щоб вона мала нормальне розжарення при напрузі в мережі 220 В? Яку довжину ніхромового дроту діаметром 0,3 мм треба взяти, щоб виготовити такий опір?

3.2.15. У лабораторії, віддаленій від генератора на відстань 100 м, увімкнули електричний нагрівальний прилад, що споживає струм 10 А. На скільки знизилася напруга в мережі лабораторії? Провідники мідні, площа перерізу дорівнює 2,0 мм².

3.2.16. Від генератора з ЕРС 110 В потрібно передати енергію на відстань 250 м. Споживана потужність дорівнює 1 кВт. Знайти мінімальний переріз мідних дротів, якщо втрати потужності в мережі не мають перевищувати 1%.

3.2.17. У коло послідовно увімкнені мідний та сталевий дроти однакової довжини та діаметра. Знайти: а) відношення кількостей теплоти, що виділяються в цих провідниках; б) відношення падінь напруг на цих провідниках.

3.2.18. За 20 с сила струму у провіднику опором 5 Ом рівномірно зростає від нуля до деякого максимального значення. За цей час в ньому виділилася кількість теплоти 4 кДж. Визначити швидкість зростання сили струму.

3.2.19. Сила струму в провіднику опором 10 Ом за 50 с рівномірно збільшується від 5 до 10 А. Визначити кількість теплоти, яка виділилася за цей час у провіднику.

3.2.20. У провіднику за 10 с сила струму рівномірно зростає від 1 до 2 А. За цей час у ньому виділилася кількість теплоти 5 кДж. Визначити опір провідника.

3.2.21. За 10 с сила струму в провіднику опором 25 Ом рівномірно зростає від нуля до деякого максимального значення. За цей час у ньому виділилася кількість теплоти 40 кДж, Визначити середню силу струму в провіднику.

3.2.22. Сила струму рівномірно зростає у провіднику опором 8 Ом протягом 8 с. За цей час виділилася кількість теплоти 500 кДж. Визначити заряд, що проходить у провіднику, якщо сила струму в початковий момент часу дорівнює нулю.

3.2.23. Визначити кількість теплоти, яка виділилася за 10 секунд у провідник·опором 10 Ом, якщо сила струму в ньому, рівномірно зменшується від 10 А до нуля.

3.2.24. Сила струму в провіднику рівномірно зростає від І₀=0 до І=2 А на протязі часу t=5 с. Визначити величину заряду, що пройшов по провіднику.

3.2.25. Визначити густину струму, якщо за 2 с через провідник перерізом 1,6 мм² пройшло 2×10¹⁹ електронів.

3.2.26. По мідному провіднику перерізом 0,8 мм² тече струм 80 мА. Знайдіть середню швидкість упорядкованого руху електронів вздовж провідника, передбачаючи, що на кожен атом міді приходиться один вільний електрон. Густина міді r=8,9 г/см³.

3.2.27. Визначити сумарний імпульс електронів в прямому провіднику довжиною L=500 м, по якому тече струм І=20 А.

3.2.28. Через лампу накалювання тече струм 0,6 А. Температура вольфрамової нитки діаметром 0,1 мм дорівнює 2200 °С. Струм підводиться мідним перерізом 6 мм². Визначити напруженість електричного поля: 1) у вольфрамі (питомий опір при 0 °С r₀=55 нОм×м, температурний коефіцієнт опору 0,0045 °С^-1); 2) в міді (r=17 нОм×м).

3.2.29. По алюмінієвому провіднику перерізом 0,2 мм² тече струм I=0,2 А. Визначити силу, що діє на окремі вільні електрони із сторони електричного поля. Питомий опір алюмінію r=26 нОм×м.

3.2.30. Визначити напруженість електричного поля в алюмінієвому провіднику об'ємом V=10 см³, якщо при проходженні по ньому постійного струму за час t=5 c виділилось кількість теплоти Q=2,3 кДж. Питомий опір алюмінію r=26 нОм×м.

3.2.31. Густина електричного струму в мідному проводі дорівнює 10 А/см². Визначити питому теплову потужність струму, якщо питомий опір міді r=17 нОм×м.

3.2.32. Сила опору в провіднику R=100 Ом рівномірно спадає від І₀=10 Α до I=0 за час t=30 с. Визначити кількість тепла, що виділиться в провіднику за цей час.

3.2.33. Довжина мідного провідника 12 м, на кінцях різниця потенціалів дорівнює 6 В. Знайти питому теплову потужність (r=17 нОм×м).

3.2.34. Визначити струм короткого замикання джерела ЕРС, якщо при зовнішньому струмі R₁=50 Ом струм в колі І₁=0,2 А, а при R₂=110 Ом — І₂=0,1 А.

3.2.35. Визначити число електронів, що проходять за секунду через площу поперечного перерізу в 1 мм² залізної проволоки довжиною 20 м при падінні напруги на її кінцях 16 В.

3.2.36. В електромережу з напругою 100 В під'єднали котушку з опором 2 кОм та вольтметр, що з'єднані послідовно. Покази вольтметра 80 В. Коли котушку замінили на іншу, вольтметр показував 60 В. Визначити опір другої котушки.

3.2.37. Сила струму в провіднику змінюється за законом I=I₀×sinwt. Знайти заряд, що проходе через поперечний переріз провідника за половину періоду, якщо початкова сила струму 10 А, а циклічна частота 50πс^-1.

3.2.38. По провіднику з опором 8 Ом проходить рівномірно зростаючий струм. За час 8 с в провіднику виділилось тепла 500 Дж. Визначити заряд, що проходить за цей час в провіднику. В початковий момент часу струм в провіднику дорівнював 0.

3.2.39. Від батареї, ЕРС якої 600 В, необхідно передати енергію на відстань 1 км. Потужність, що споживається 5 кВт. Знайти мінімальні втрати потужності в мережі, якщо діаметр мідних провідників 0,5 см.

3.2.40. ЕРС батареї 24 В. Найбільша сила струму, яку може дати батарея 10 А. Визначити максимальну потужність, що може виділятись у зовнішньому колі.

3.2.41. Струм в провідник опором 25 Ом за 10 с рівномірно зростає від О до деякого максимуму. За цей час в провіднику виділилось 40 кДж тепла. Визначити середнє значення сили струму в провіднику за цей проміжок часу.

3.2.42. Сила струму в провіднику рівномірно збільшується від 0 до деякого максимального значення протягом 20 с. За цей час в провіднику виділилось 4 кДж тепла. Визначити швидкість зростання струму в провіднику, якщо його опір 5 Ом.

ДОВІДКОВІ ТАБЛИЦІ

Діелектрична проникність ε

Питомий опір ρ та температурний коефіцієнт опору α

(при температурі 20 ⁰C)

Магнетизм.

Приклади розв’язку задач.

Із рис. видно, що точка, в якій Н₁=Н₂ повинна бути розміщена зліва від проводу з меншим струмом. Між провідниками напруженості Н₁ і Н₂ направлені в одну сторону і компенсувати одне одного не можуть.

Напруженість Н поля, що створена прямим нескінченним провідником з струмом І на відстані b від нього визначається за формулою, а напрям знаходиться за правилом правого гвинта:

Тому праворуч від провідників Н₁<Н₂, так як в₂<в₁ і напруженості Н₁ і Н₂ компенсувати друг друга не можуть.

Задачі для самостійного розв'язання.

3.3. Магнітне поле струмів.

3.3.1 Определить индукцию магнитного поля двух длинных прямых параллельных проводников с одинаково направленными токами I₁ = 0,2 А и I₂=0,4А в точке, лежащей на продолжении прямой, соединяющей проводники с токами, на расстоянии r = 2 смот второго проводника. Расстояние между проводниками l =10см.

3.3.2 Два длинных прямых параллельных проводника, по которым текут в противоположных направлениях токи I₁=0,2А и I₂ = 0,4 A, находятся на расстоянии l=14 см. Найти индукцию магнитного поля в точке, расположенной между проводниками на расстоянии r = 4 см от первого из них.

3.3.3 По двум длинным прямым параллельным проводникам в одном направлении текут токи I₁= 1 А и I₂ = 3 А. Расстояние между проводниками r = 40 см. Найти индукцию магнитного поля в точке, находящейся посередине между проводниками.

3.3.4 Определить напряженность и индукцию магнитного поля у стенки длинной электронно-лучевой трубки диаметром d = 6 см, если через сечение электронного шнура проходит 10¹⁸ электронов в 1 с. Считать электронный шнур тонким и центральным.

3.3.5 По двум длинным прямым параллельным проводникам текут в противоположных направлениях токи I₁=1А и I₂ = 3 А. Расстояние между проводниками r =8см. Определить индукцию магнитного поля в точке, находящейся на продолжении прямой, соединяющей проводники, на расстоянии r₂ = 2 см от первого прoводникa .

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 345
• 6
• 7
• 8
• 9
• Далее ⇒