Опитувальник нервово-психічного напруження
(Т. А. Нємчін)
Опитувальник представляє собою перелік ознак нервово-психічної напруги, складений за даними клініко-психологічного спостереження, і містить 30 основних характеристик цього стану, розділених на три ступеня вираженості.
Інструкція: Оцінюючи ваш стан в даний час, у кожному із 30 пунктів виберіть один з трьох варіантів відповіді (а, б, в).
Текст опитувальника нервово-психічного напруження надається мовою оригіналу.
Текст опитувальника нервово-психічного напруження
1. Наличие физического дискомфорта:
а) полное отсутствие каких-либо неприятных физических ощущений;
б) имеют место незначительные неприятные ощущения, не мешающие работе;
в) наличие большого количества неприятных физических ощущений, серьезно мешающих работе.
2. Наличие болевых ощущений:
а) полное отсутствие каких-либо болей;
б) болевые ощущения периодически появляются, но быстро исчезают и не мешают работе;
в) имеют место постоянные болевые ощущения, существенно мешающие работе.
3. Температурные ощущения:
а) отсутствие каких-либо изменений в ощущении температуры тела;
б) ощущение тепла, повышения температуры тела;
в) ощущение похолодания тела, конечностей, чувство «озноба».
4. Состояние мышечного тонуса:
а) обычный мышечный тонус;
б) умеренное повышение мышечного тонуса, чувство некоторого мышечного напряжения;
в) значительное мышечное напряжение, подергивания отдельных мышц лица, шеи, руки (тики, тремор).
5. Координация движений:
а) обычная координация движений;
б) повышение точности, легкости, координированности движений во время письма, другой работы;
в) снижение точности движений, нарушение координации, ухудшение почерка, затруднения при выполнении мелких движений, требующих высокой точности.
6. Состояние двигательной активности в целом:
а) обычная двигательная активность;
б) повышение двигательной активности, увеличение скорости и энергичности движений;
в) резкое усиление двигательной активности, невозможность усидеть на одном месте, суетливость, стремление ходить, изменять положение тела.
7. Ощущения со стороны сердечно-сосудистой системы:
а) отсутствие каких-либо неприятных ощущений со стороны сердца;
б) ощущение усиления сердечной деятельности, не мешающее работе;
в) наличие неприятных ощущений со стороны сердца - учащение сердцебиений, чувство сжатия в области сердца, покалывание, боли в сердце.
8. Проявления со стороны желудочно-кишечного тракта:
а) отсутствие каких-либо неприятных ощущений в животе;
б) единичные, быстро проходящие и не мешающие работе ощущения в животе - подсасывание в подложечной области, чувство легкого голода, периодическое «урчание»;
в) выраженные неприятные ощущения в животе - боли, снижение аппетита, подташнивание, чувство жажды.
9. Проявления со стороны органов дыхания:
а) отсутствие каких-либо ощущений;
б) увеличение глубины и учащение дыхания, не мешающие работе;
в) значительные изменения дыхания - одышка, чувство недостаточности вдоха, «комок в горле».
10. Проявления со стороны выделительной системы:
а) отсутствие каких-либо изменений;
б) умеренная активизация выделительной функции - более частое желание воспользоваться туалетом при полном сохранении способности воздержаться (терпеть);
в) резкое учащение желания воспользоваться туалетом, трудность или даже невозможность терпеть.
11. Состояние потоотделения:
а) обычнее потоотделение без каких-либо изменений;
б) умеренное усиление потоотделения;
в) появление обильного «холодного» пота.
12. Состояние слизистой оболочки полости рта:
а) обычное состояние без каких-либо изменений;
б) умеренное увеличение слюноотделения;
в) ощущение сухости во рту.
13. Окраска кожных покровов:
а) обычная окраска кожи лица, шеи, рук;
б) покраснение кожи лица, шеи, рук;
в) побледнение кожи лица, шеи, появление на коже кистей рук «мраморного» (пятнистого) оттенка.
14. Восприимчивость, чувствительность к внешним раздражителям:
а) отсутствие каких-либо изменений, обычная чувствительность;
б) умеренное повышение восприимчивости к внешним раздражителям, не мешающее работе;
в) резкое обострение чувствительности, отвлекаемость, фиксация на посторонних раздражителях.
15. Чувство уверенности в себе, в своих силах:
а) обычное чувство уверенности в своих силах, в своих способностях;
б) повышение чувства уверенности в себе, вера в успех;
в) чувство неуверенности в себе, ожидание неудачи, провала.
16. Настроение:
а) обычное настроение;
б) приподнятое, повышенное настроение, ощущение подъема, приятного удовлетворения работой или другой деятельностью;
в) снижение настроения, подавленность.
17. Особенности сна:
а) нормальный, обычный сон;
б) хороший, крепкий, освежающий сон накануне;
в) беспокойный, с частыми пробуждениями и сновидениями сон в течение нескольких предшествующих ночей, в том числе накануне.
18. Особенности эмоционального состояния в целом:
а) отсутствие каких-либо изменений в сфере эмоций и чувств;
б) чувство озабоченности, ответственности за исполняемую работу, «азарт», активное желание действовать;
в) чувство страха, паники, отчаяния.
19. Помехоустойчивость:
а) обычное состояние без каких-либо изменений;
б) повышение помехоустойчивости в работе, способность работать в условиях шума и других помех;
в) значительное снижение помехоустойчивости, неспособность работать при отвлекающих раздражителях.
20. Особенности речи:
а) обычная речь;
б) повышение речевой активности, увеличение громкости голоса, ускорение речи без ухудшения ее качества (логичности, грамотности и т.д.);
в) нарушения речи - появление длительных пауз, запинок, увеличение количества лишних слов, заикание, слишком тихий голос.
21. Общая оценка психического состояния:
а) обычное состояние;
б) состояние собранности, повышенная готовность к работе, мобилизованность, высокий психический тонус;
в) чувство усталости, несобранности, рассеянности, апатии, снижение психического тонуса.
22. Особенности памяти:
а) обычная память;
б) улучшение памяти - легко вспоминается то, что нужно;
в) ухудшение памяти.
23. Особенности внимания:
а) обычное внимание без каких-либо изменений;
б) улучшение способности к сосредоточению, отвлечение от посторонних дел;
в) ухудшение внимания, неспособность сосредоточиться на деле, отвлекаемость.
24. Сообразительность:
а) обычная сообразительность;
б) повышение сообразительности, хорошая находчивость;
в) снижение сообразительности, растерянность.
25. Умственная работоспособность:
а) обычная умственная работоспособность;
б) повышение умственной работоспособности;
в) значительное снижение умственной работоспособности, быстрая умственная утомляемость.
26. Явления психического дискомфорта:
а) отсутствие каких-либо неприятных ощущений и переживаний со стороны психики в целом;
б) чувство психического комфорта, подъема психической деятельности либо единичные, слабо выраженные, быстро проходящие не мешающие работе явления;
в) резко выраженные, разнообразные и многочисленные серьезно мешающие работе нарушения со стороны психики.
27. Степень распространенности (генерализованность) признаков напряжения:
а) единичные, слабо выраженные признаки, на которые не обращается внимание;
б) отчетливо выраженные признаки напряжения, не только не мешающие деятельности, но, напротив, способствующие ее продуктивности;
в) большое количество разнообразных неприятных признаков напряжения, мешающих работе и наблюдающихся со стороны различных органов и систем организма.
28. Частота возникновения состояния напряжения:
а) ощущение напряжения не развивается практически никогда;
б) некоторые признаки напряжения развиваются лишь при наличии реально трудных ситуаций;
в) признаки напряжения развиваются очень часто и нередко без достаточных на то причин.
29. Продолжительность состояния напряжения:
а) весьма кратковременное, не более нескольких минут, быстро исчезает еще до того, как миновала сложная ситуация;
б) продолжается практически в течение всего времени пребывания в условиях сложной ситуации и выполнения необходимой работы, прекращается вскоре после ее окончания;
в) весьма значительная продолжительность состояния напряжения, не прекращающегося в течение длительного времени после сложной ситуации.
30. Общая степень выраженности напряжения:
а) полнее отсутствие или весьма слабая степень выраженности;
б) умеренно выраженные, отчетливые признаки напряжения;
в) резко выраженное, чрезмерное напряжение.
Обробка результатів. Після заповнення бланка проводиться підрахунок набраних випробовуваним балів шляхом їх підсумовування. За вибір пункту „а” нараховується 1 бал, пункту „б” – 2 бали, пункту „в” – 3 бали.
Мінімальна кількість балів, яку може набрати випробуваний, дорівнює 30, а максимальна – 90.
Оцінювання стану обстежуваного проводиться за наступною шкалою:
1) від 30 до 50 балів – слабка або „детенсивна” нервово-психічна напруга;
2) від 51 до 70 балів – помірна або „інтенсивна” нервово-психічна напруга;
3) від 71 до 90 балів – надмірне або „екстенсивне” нервово-психічне напруження.
Інтерпретація отриманих результатів
1) Перший ступінь напруги може бути названий напругою лише умовно, так як, по суті, при цьому ознак напруги або не спостерігається зовсім, або їх прояви настільки незначні, що обстежувані не схильні вважати свій стан нервово-психічним напруженням. У даному випадку у обстежуваних як би не відбувається „включення” в екстремальну ситуацію, вона не розцінюється ними як складна, як така, що вимагає мобілізації зусиль на її подолання і досягнення поставленої мети. У такому стані відсутні не тільки мотиви для досягнення мети, але і мотиви до діяльності. Обстежувані не відчувають необхідності в успішному подоланні труднощів, якими характеризується ситуація об’єктивно, їх не цікавить результат діяльності і не турбують можливі наслідки. Випробовувані не відзначають будь-яких явищ соматичного або психічного дискомфорту чи, навпаки, комфорту і не розцінюють ситуацію, в якій вони опинилися, як екстремальну. У зв’язку з таким ставленням до обставин, до умов діяльності, до завдань, які повинні вирішувати обстежувані, вони не виявляють помітних ознак реагування на ситуацію і тому при об’єктивному дослідженні і суб’єктивних звітах про свій стан і відчуттях у них не виявляється істотних змін, які б давали право розцінювати їх стан як стан напруги. В результаті при дослідженні випробовуваних характеристики їх стану не відрізняються від звичайних, повсякденних характеристик, як соматичних систем, так і психічної сфери.
2) Найбільш загальними характеристиками другого ступеня нервово-психічної напруги виступають мобілізація психічної діяльності, підвищення активності соматичного функціонування і почуття загального підйому морально-психічних, душевних і фізичних сил. Якщо при цьому і спостерігаються окремі неприємні відчуття з боку соматичних органів і систем, то вони як би маскуються, затуляються загальним позитивним забарвленням, позитивним емоційним фоном, піднесеним настроєм, активним прагненням подолати труднощі і добитися високих результатів при досягненні мети. Таким чином, при помірно вираженій нервово-психічній напрузі не тільки виразно проявляються мотивація до досягнення мети, прагнення до енергійних дій, але й отримується задоволення від самої діяльності. У обстежуваних не виникає протиріччя між ставленням до бажаної мети і ставленням до нерідко нелегкої праці на шляху до її досягнення і тому ефективність і продуктивність їх діяльності виявляються високими.
При помірно вираженій психічній напрузі у психічній діяльності спостерігаються суттєві позитивні зрушення:
− зростає ефективність основних властивостей уваги: збільшується її обсяг, увага стає більш стійкою, посилюється здатність до концентрації на виконуваному завданні, знижується відволікання. Підвищення продуктивності функцій уваги пов’язано ще й з деяким зменшенням перемикання уваги, що забезпечує зосередженість індивіда на розв'язанні головних завдань, які стоять перед ним в даній екстремальній ситуації;
− змінюється функція пам’яті, хоча модифікація мнемічної функції при напрузі не має настільки виразного і цілісного позитивного характеру, як функція уваги. Якщо обсяг короткочасного запам’ятовування збільшується, то здатність індивіда до довготривалого вербального збереження або практично залишається незмінною, або виявляє тенденцію до зниження;
− збільшується продуктивність логічного мислення. Природно вважати, що підвищення продуктивності логічного мислення як однієї з найбільш важливих психічних функцій належить пов'язувати з активізацією інших, розглянутих вище, психічних процесів. Можна сказати, що при напрузі другого ступеня спостерігається підвищення ефективності когнітивної діяльності в цілому, незважаючи на неодноспрямованість міжфункціональних характеристик окремих видів когнітивних процесів;
− підвищується продуктивність, збільшується точність рухів, зменшується кількість помилок.
Таким чином, помірна ступінь нервово-психічної напруги характеризується практично всеосяжним підвищенням якості та ефективності психічної діяльності і представляє таку форму психічного стану індивіда, при якій з усією повнотою розкриваються здібності людини до досягнення мети, до виконання тієї або іншої роботи.
При другому ступені НПН спостерігаються зміни в динамічних характеристиках нервової системи, які в цілому можна кваліфікувати як підвищення рівня її активація.
3) При розгляді структурно-функціональних особливостей надмірно вираженого нервово-психічного напруження (напруги 3 ступеня) звертає на себе увагу те, що для нього типові дезорганізація психічної діяльності, істотні відхилення в психомоториці, глибокі зрушення в нейродинамічних характеристиках і яскраво виявлені відчуття спільного фізичного і психічного дискомфорту. На перший план виступають скарги на порушення діяльності соматичних органів. Психічні розлади, що також мають місце, залишаються ніби на другому плані, маскуються соматичними скаргами, з яких найбільш частими є скарги на порушення з боку серцево-судинної системи, органів дихання та видільної системи і лише потім ідуть скарги на порушення в психомоториці і на зниження здібностей до продуктивної розумової діяльності. Почуття фізичного дискомфорту супроводжується негативним емоційним фоном, падінням настрою, відчуття тривоги, неспокою, гострим очікуванням невдачі, провалу та інших неприємних наслідків екстремальної ситуації. Хоча обстежувані з напругою 3 ступеня намагалися підкреслити, що у них є перш за все соматичні порушення, найбільш виражені зрушення у них спостерігаються з боку психічної діяльності. До цих порушень належать погіршення уваги, розумової працездатності, кмітливості, завадостійкості, настрою, емоційної стійкості, координації рухів, невіра в можливість власними силами подолати труднощі і звідси невіра в успіх тощо. При третьому ступеню нервово-психічної напруги виявляються виразні ознаки порушень у психічній сфері:
− особливо значно знижується об’єм уваги, її стійкість і здатність до концентрації, здатність до перемикання уваги;
− істотно знижуються продуктивність короткочасної пам’яті і здатність до довготривалого вербального збереження;
− виявляються яскраво виражені негативні зрушення і в такій характеристиці оперативного мислення, як здатність до вирішення логічних завдань;
− страждає координація діяльності.