Опитувальник суїцидального ризику
(О. Г. Шмельов)
Дана методика застосовується в тому випадку, коли психолог на основі попереднього дослідження виявив високу ймовірність суїцидальної поведінки. Тестуванню повинна передувати бесіда, в ході якої психолог повинен проявити максимум уваги і співчуття.
Інструкція: Перед Вами список з 29 тверджень. Вам необхідно на них відповісти. Уважно прочитайте ці твердження. В бланку для відповідей в разі згоди з твердженням поставте "+", у разі незгоди з твердженням "-" Працюйте не поспішаючи.
Опитувальник надається мовою оригіналу.
Текст опитувальника
1. Вы все чувствуете острее, чем большинство людей.
2. Вас часто одолевают мрачные мысли.
3. Теперь Вы уже не надеетесь добиться желаемого положения в жизни.
4. В случае неудачи Вам трудно начать новое дело.
5. Вам определенно не везет в жизни.
6. Работать Вам стало труднее, чем раньше.
7. Большинство людей довольны жизнью более, чем Вы.
8. Вы считаете, что смерть является искуплением.
9. Только зрелый человек может принять решение уйти из жизни.
10. Временами у Вас бывают приступы неудержимого смеха или плача.
11. Обычно Вы осторожны с людьми, которые относятся к Вам дружелюбнее, чем Вы ожидали.
12. Вы считаете себя обреченным человеком.
13. Мало кто искренне пытается помочь другим, если это связано с неудобствами.
14. У Вас такое впечатление, что Вас никто не понимает.
15. Человек, который вводит других в соблазн, оставляя без присмотра ценное имущество, виноват примерно столько же, сколько и тот, кто это имущество похищает.
16. В Вашей жизни не было таких неудач, когда казалось, что все кончено.
17. Обычно Вы удовлетворены своей судьбой.
18. Вы считаете, что всегда нужно вовремя ставить точку.
19. В Вашей жизни есть люди, привязанность к которым может очень повлиять на Ваши решения и даже изменить их.
20. Когда Вас обижают, Вы стремитесь во что бы то ни стало доказать обидчику, что он поступил несправедливо.
21. Часто Вы так переживаете, что это мешает Вам говорить.
22. Вам часто кажется, что обстоятельства, в которых Вы оказались, отличаются особой несправедливостью.
23. Иногда Вам кажется, что Вы вдруг сделали что-то скверное или даже хуже.
24. Будущее представляется Вам довольно беспросветным.
25. Большинство людей способны добиваться выгоды не совсем честным путем.
26. Будущее слишком расплывчато, чтобы строить серьезные планы.
27. Мало кому в жизни пришлось испытать то, что пережили Вы.
28. Вы склонны так остро переживать неприятности, что не можете мысли об этом выкинуть из головы.
29. Часто Вы действуете необдуманно, повинуясь первому порыву.
Інтерпретація діагностичних шкал:
1. Демонстративність (Д). Бажання привернути увагу оточуючих до своїх нещасть, домогтися співчуття і розуміння. Оцінка з зовнішніх позицій, деколи як „шантаж”, „істероїдне випинання труднощів”, демонстративна суїцидальна поведінка переживається зсередини як „крик про допомогу”. Найбільш суіцідонебезпечно поєднання з емоційною ригідністю, коли „діалог зі світом” може зайти надто далеко.
До цієї субшкали відносяться пункти № 12, 14, 20, 22, 27 опитувальника.
2. Афективність (А). Домінування емоцій над емоційним контролем в оцінці ситуації. Готовність реагувати на психотравмуючу ситуацію безпосередньо, емоційно. Крайній варіант – блокада інтелекту.
Пункти № 1, 10, 20, 23, 28, 29.
3. Унікальність (У). Сприйняття себе, ситуації і, можливо, власного життя в цілому як виняткове явище, не схоже на інші і, отже, має на увазі виняткові варіанти виходу, зокрема суїцид. Дана шкала тісно пов'язана з феноменом „непроникності” для досвіду, тобто з недостатнім умінням використовувати свій і чужий життєвий досвід.
Пункти № 1, 12, 14, 22, 27.
4. Неспроможність (Н). Негативна концепція власної особистості. Уявлення про свою неспроможність, некомпетентність, непотрібність, „вимкнене” зі світу. Дана субшкала може бути пов’язана з уявленнями про фізичну, інтелектуальну, моральну та іншу неспроможність. Неспроможність виражає інтрапунітівний радикал. Формула внутрішнього монологу – „Я поганий”.
Пункти № 2, 3, 6, 7, 17.
5. Соціальний песимізм (СП). Негативна концепція навколишнього світу. Сприйняття світу як ворожого, що не відповідає уявленням про нормальні або задовільні для людини відносини з оточенням. СП тісно пов’язаний з екстрапунітівним стилем каузальної атрибуції. Екстрапунітівность визначається за формулою внутрішнього монологу „Ви всі негідні мене”.
Пункти № 5, 11, 13, 15, 17, 22, 25.
6. Злам культурних бар’єрів (ЗКБ). Культ самогубства. Пошук культурних цінностей і нормативів, які виправдовують суїцидальну поведінку або навіть роблять її в якійсь мірі привабливою. Запозичення суїцидальних моделей поведінки з літератури та кіно. Крайній варіант – інверсія цінності життя і смерті. При відсутності виражених піків по іншим шкалам це може свідчити лише про „естетизацію смерті”. Одна з можливих внутрішніх причин культу смерті – доведена до патологічного максималізму смислова установка на самостійність: „Вершитель власної долі сам визначає кінець свого існування”.
Пункти № 8, 9, 18.
7. Максималізм (М). Інфантильний максималізм ціннісних установок. Максималізація цінностей значущості найменшої втрати з одночасною мінімалізацією цінностей значущості наявних досягнень. Поширення на всі сфери життя змісту локального конфлікту з якоїсь однієї сфери. Неможливість компенсації. Афективна фіксація на невдачах.
Пункти № 4, 16.
8. Тимчасова перспектива (ТП). Неможливість конструктивного планування майбутнього. Це може бути наслідком сильної заглибленості у справжню ситуацію, трансформацією почуття нерозв’язності поточної проблеми, глобального страху невдач і поразок у майбутньому.
Пункти № 2, 3, 12, 24, 25, 27.
9. Антісуіцідальний фактор (АФ). Навіть при високій вираженості всіх інших факторів є фактор, який знижує глобальний суїцидальний ризик. Це глибоке розуміння почуття відповідальності за близьких, почуття обов’язку. Це уявлення про гріховність самогубства, його антіестетичності, боязнь болю і фізичних страждань. У певному сенсі це показник наявного рівня передумов для психокорекційної роботи.
Пункти № 19, 21.
Бали підраховуються окремо по кожному фактору. За відповідь „так” нараховується 1 бал. Кількість тверджень по кожному з факторів приймається за 100%. Кількість балів переводиться у відсотки. По процентному співвідношенню визначається індивідуальний стиль суїцидальної динаміки.
Рекомендована література
1. Авдеев, Н. В. Психодиагностика и возможность прогноза дезадаптивных реакций сотрудников ОВД в боевой обстановке / Н. В. Авдеев // Психодиагностика и коррекция постстрессовых состояний у сотрудников ОВД. – М., 1997. – С. 38-44.
2. Енгалычев, В. Ф. Судебно-психологическая экспертиза: Метод. Руководство / В. Ф. Енгалычев, С. С. Шипшин. – Калуга: КГПУ им. К.Э.Циолковского, 1996.
3. Лебедев, Л. Д. Энциклопедия признаков и интерпретаций в проективном рисовании и арт-терапии / Л. Д. Лебедев, Ю. В. Никонорова, Н. А. Тараканова. – СПб.: Речь, 2006. – 336 с.
4. Медведев, Д. С. Современные психотехники: технология профессионально-психологического отбора кадров / Д. С. Медведев, А. П. Булка. – Ростов н/Д: Феникс, 2008. – 582 с.
5. Методики психодиагностики в спорте: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / В. Л. Марищук, Ю. М. Блудов, В. А. Плахтиенко, Л. К. Серова. – М.: Просвещение, 1984. – 191 с.
6. Рабочая книга практического психолога: Пособие для специалистов, работающих с персоналом / Под ред. А. А. Бодалева, А. А. Деркача, Л. Г. Лаптева. – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2001. – 640 с.
7. Смирнов, Б. А. Психология деятельности в экстремальных ситуациях / Б. А. Смирнов, Е. В. Долгополова. – 2 изд. испр., доп. – Х.: Изд-во Гуманитарный Центр, 2007. – 292 с.
8. Соломин, И. Л. Современные методы психологической экспресс-диагностики и профессионого консультирования / И. Л. Соломин. – СПб.: Речь, 2006. – 280 с.
9. Справочник практического психолога. Психодиагностика / Под общ. ред. С. Т. Посоховой. – М.: АСТ; СПб.: Сова, 2006. – 671 с.
10. Фетискин, Н. В. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н. В. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов.– М., Изд-во института Психотерапии. 2005. – 490 с.
11. Шадриков, В. Д. Проблемы профессиональных способностей / В. Д. Шадриков // Психологический журнал. – 1982. – № 5. – С. 13-26.
12. Шадриков, В. Д. Психология деятельности и способности человека: Учеб. пособие / В. Д. Шадриков. – 2-е изд. – М.: ИК “Логос”, 1996. – 320 с.
13. Яньшин, П. В. Психосемантика цвета / П. В. Яньшин. – СПб.: Речь, 2006. – 368 с.
РОЗДІЛ 3