Принципи соціального менеджменту
Принципи соціального менеджменту – це стисло викладені, керівні науково обґрунтовані положення, "правила діяльності", якими мають керуватися органи управління при регулюванні соціальних відносин на певному етапі розвитку суспільства. Принципи відображають закономірності функціонування й розвитку соціальних відносин. Вони суб’єктивні за формою і об’єктивні за змістом. Порівняно з закономірностями принципи є більш динамічними. Кожний з них може відображати не одну, а кілька закономірностей. Інколи вони можуть стримувати силу впливу того або іншого закону на певні процеси.
В наукових публікаціях принципи трактуються як вихідні, корінні положення якоїсь теорії або науки. Вони визначають вимоги до системи, структури, процесів і механізмів соціального менеджменту. Принципи управління являють собою результат узагальнення об’єктивних законів і закономірностей, характерних для них і ознак, які стають загальними засадами діяльності людей. Отже, принципи соціального менеджменту – це керівні ідеї, вихідні положення, які відображають закони розвитку управлінських відносин.
Взаємозв'язок законів, закономірностей і принципів можна подати в такій послідовності: закони соціального розвитку – соціальні закони відповідного етапу соціального розвитку – закони і закономірності соціального менеджменту – принципи соціального менеджменту.
При цьому слід мати на увазі відмінності між принципами і методами соціального менеджменту, котрі полягають в тому, що методи можна обирати, а принципи не обирають, їх дотримуються, ними керуються в управлінській діяльності.
Будучи системою найважливіших положень, принципи соціального менеджменту історично формуються в процесі практики управління. Формування принципів соціального менеджменту відбувається на об’єктивній основі, оскільки вони віддзеркалюють реальні умови життя і діяльності суспільства, його складових, персоналу організацій. Тому принципи соціального менеджменту повинні ґрунтуватися на законах розвитку суспільства, законах власне менеджменту та його виду – соціального; відповідати його цілям, відображати основні властивості, зв’язки і відносини управління; враховувати часові та територіальні аспекти процесів і явищ соціального управління.
Реалізація принципів має суб’єктивний аспект, оскільки здійснюється конкретними людьми, які переломлюють принципи у своїй свідомості через призму власного досвіду, знань, уявлень, практичної діяльності та певних навичок і стилю роботи, якими вони володіють. Слід підкреслити, що дотримання принципів соціального менеджменту – запорука його ефективності.
Принципи соціального менеджменту відбивають реалії суспільного життя. Вони повинні відповідати конкретним вимогам і завданням організації в певний період її розвитку. Сукупність принципів соціального менеджменту утворює їх систему.
Загальні принципи соціального менеджменту охоплюють усі види управлінської діяльності. Серед них слід виділити принцип наукової обґрунтованості соціального менеджменту, сутність якого полягає в тому, що всі управлінські дії здійснюються на основі застосування наукових методів і підходів. Його реалізація передбачає цілеспрямований вплив на соціальну систему в цілому або її окремі ланки на основі пізнання і використання об’єктивних закономірностей в процесі забезпечення оптимального функціонування всієї системи.
Принцип системності в найбільш загальному вигляді означає забезпечення і вдосконалення функціональності і структурної єдності системи, постійне виявлення і усунення перешкод на шляху до мети, нейтралізацію або попередження збуджуючих впливів як всередині системи, так і поза нею.
Принцип ефективності (оптимальності) за своєю суттю передбачає досягнення поставленої мети за можливо коротший термін і менших витратах матеріальних коштів і людської праці. Забезпечується за допомогою соціальних експериментів, соціологічних досліджень тощо.
Принцип демократизму в соціальному менеджменті дозволяє залучити різноманітні суспільні структури, групи населення до розв’язання складних соціально-економічних проблем суспільства, його окремих груп, класів, прошарків або соціальних організацій.
Принцип суперництва, конкуренції в практиці соціального менеджменту вимагає виявлення найбільш результативних, ефективних шляхів соціально-економічного розвитку організацій. Це потребує порівняння, відбору і застосування найкращих зразків виробництва матеріальних і духовних благ, надання послуг.
Принципи стимулювання передбачають управління соціальними процесами, системами, організаціями на основі використання мотивів людських вчинків. Цю об’єктивну потребу суспільного розвитку віддзеркалює принцип раціонального стимулювання, який реалізується шляхом поєднання матеріальних і моральних стимулів підвищення трудової активності окремої особи, всього персоналу.
Принцип саморегулювання базується на тому, що оточуючий людину світ не треба вдосконалювати як це було раніше. Світ є самоорганізуючою, саморегульованою системою і пошук та врахування самоорганізуючих засад стає важливим завданням соціального менеджменту.
Сфера дії спеціальних принципів поширюється на регулювання соціальних відносин, соціальних процесів та явищ. Вони характеризують специфіку впливу соціального менеджменту на об’єкт управління.
Серед них слід виділити принцип соціальної орієнтації управління, котрий передбачає, що серед таких факторів, як люди, фінанси та техніка, на першому місці мають бути люди. Людський капітал є наріжним каменем конкурентоспроможності і ефективності соціальних організацій в сучасних умовах. До цієї класифікаційної групи належать також принцип єдиноначалія, котрого дотримуються при прийнятті рішень і в процесі їх обговорення; принцип єдності адміністративно-державного, господарського і соціально-культурного менеджменту; принципи поєднання галузевого і територіального управління; принцип прогнозування результатів соціального менеджменту; принцип відповідальності за результати соціального управління; принцип раціонального відбору, підбору, підготовки, перепідготовки, розстановки та використання кадрів; принцип економічності й ефективності управління. Останній передбачає дослідження систем як багатоступеневих, багаторівневих, що потребує їх поділу на складові елементи – ланки, кожна з яких керує нижчою за ієрархією і одночасно є об’єктом управління для вищих по відношенню до неї ланок управління.
Змістовна характеристика інших складових системи принципів соціального менеджменту свідчить, що основні принципи утворюють ядро принципів управління тим або іншим видом управлінської діяльності, а функціональні відображають специфіку реалізації конкретної управлінської функції. Дотримання «принципів закону» означає, що вони повинні законодавчо закріплюватись для того чи іншого виду соціального управління. «Принципи науки» формулюють на основі аналізу та узагальнення практики чітких меж управління даного виду діяльності, його наукового дослідження. Чітких меж між ними немає. «Принцип закону» – результат цілеспрямованої політичної селекції більш широких за своїм складом «принципів науки». І одні й другі відображають панівні на даному етапі розвитку суспільства погляди і настанови законодавця на діяльність того або іншого державного інституту, соціальної організації тощо.
Організаційно-політичні принципи відображають вимоги до управління діяльністю відповідної соціальної організації з урахуванням специфіки та тенденцій соціально-політичних, економічних та інших процесів суспільного розвитку. До них належать: принцип законності; принцип дотримання прав і свобод людини; принцип дотримання балансу життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави; принцип взаємної відповідальності; принцип гуманізму; принцип дотримання зв’язків з громадськістю.
Організаційно-технологічні принципи базуються на організаційно-політичних засадах менеджменту і разом з тим віддзеркалюють специфіку та основні закономірності формування організаційної структури управління соціальною організацією, забезпечення її ефективного функціонування. До них відносять:
- принцип поділу праці, коли вся діяльність по організації управління розчленовується на найпростіші операції;
- принцип ієрархічності і зворотного зв’язку реалізується за рахунок створення багатоступеневої (скалярної) структури управління, коли первинні ланки управляються своїми ж органами, котрі перебувають під контролем керівних органів наступного рівня, які контролюються органами наступного рівня і т.д.);
- принцип оптимального поєднання централізації і децентралізаці,: що знаходить віддзеркалення в діалектичному поєднанні централізації і децентралізації.
Принцип централізації і децентралізації передбачає поєднання єдиноначальності з колегіальністю в управлінні. Єдиноначальність передбачає використання права одноосібного вирішення питань керівником конкретного рівня в межах його компетентності. Колегіальність базується на виробленні колективних рішень з урахуванням думок керівників різного рівня. Дотримання розумного співвідношення між єдиноначальністю й колегіальністю є одним з основних завдань соціального менеджменту, від якого залежить його ефективність і дієвість.
На завершення характеристики змісту системи принципів соціального менеджменту, зауважимо, що вона, виражаючи вимоги до системи соціального менеджменту, не залишається статичною, а змінюється в процесі соціального розвитку та соціального управління. Форми і методи використання цих принципів можуть і повинні бути різними на конкретних етапах соціального розвитку суспільства.
Таким чином, принципи соціального менеджменту повинні базуватися на законах і закономірностях розвитку суспільства, його економічних і соціальних законах і законах менеджменту, відповідності цілям соціального менеджменту, відображати його основні властивості, зв’язки і відносини та мати правове оформлення.
Контрольні запитання та завдання
1. Розкрити зміст поняття "закони соціального менеджменту".
2. В чому полягає зміст поняття "механізми дії законів соціального менеджменту", "механізм використання законів соціального менеджменту".
3. Що таке терміни поняття, категорії соціального менеджменту?
4. Охарактеризуйте основні типи соціальних систем.
5. В чому полягає сутність основних законів соціального менеджменту?
6. Які складові елементи утворюють управлінські відносини?
7. Яку роль відіграють принципи соціального менеджменту в управлінні соціальними відносинами?
8. Дайте змістовну характеристику принципів соціального менеджменту.
Рекомендована література
1. Стівен Кові. 7 Навичок високоефективних людей
2. Стивен Кови. Лидерство основанное на принципах
3. Ричард Брэнсон. Теряя невинность
4. Билл Гейтс. Дорога в будущее
5. Беверли Кай, Джулия Джулиони. Помогите им вырасти или смотрите, как они уходят. Развитие сотрудников на практике
6. Беверли Кей, Шерон Джордан-Эванс. Любите их, или вы потеряете их. Как удержать ценных сотрудников.pdf_