Тема 1: Загальна тeopiя держави i права як наука і навчальна дисципліна.
Семінарське заняття 1
Навчальна мета заняття: сформувати у студентів комплексне уявлення про загальну теорію держави і права, як фундаментальну юридичну та навчальну дисципліну, її предмет та методологію дослідження; надати знання про систему юридичних наук в цілому та місце загальної теорії держави і права в комплексі суспільних і юридичних наук.
Час проведення: 2 години.
План
1. Система юридичної науки.
2. Загальна теорія держави i права як фундаментальна наука і навчальна дисципліна.
3. Предмет загальної теорії держави і права та її функції.
4. Методологія та методи пізнання держави і права.
5. Загальна теорія держави i права в системі суспільних і юридичних наук.
Ключові поняття: система юридичних наук, загальна теорія держави і права, предмет науки, предмет загальної теорії держави і права, функції загальної теорії держави і права, методологія, методи пізнання.
Теми рефератів:
1. Поняття та сучасна система юридичних наук (загальна характеристика).
2. Виникнення та розвиток теорії держави i права як науки.
3. Методологія та методи пізнання держави і права.
4. Функції теорії держави і права та їх призначення.
5. Місце та роль загальної теорії держави і права в юриспруденції.
Методичні вказівки
При розгляді першого питання, перш за все, необхідно звернути увагу, що всі юридичні науки можна поділити на деякі групи: теоретичні, історичні, галузеві, міжгалузеві, прикладні, міжнародно-правові.
Розкриття другого питання теми передбачає необхідність формулювання поняття предмету науки загальної теорії держави і права як категорії, що поєднує в собі систему знань про динаміку права і держави як найважливіших елементів цього ряду.
Функції та методи теорії держави і права слід характеризувати як інструментальний бік науки та дисципліни загальної теорії держави і права. Пояснюючи зміст категорії метод дослідження бажано проводити загальну класифікацію цих прийомів та способів вивчення предмету теорії держави і права за класичною схемою: загальнонаукові методи дослідження та спеціально наукові методи дослідження.
Формулювання змісту питання про місце теорії держави і права у системі юридичних наук потребує, перш за все, ретельної характеристики структури системи юридичних наук, що включає в себе такі основні “блоки” наукових напрямків та відповідних юридичних дисциплін: історико-теоретичні, галузеві, прикладні та спеціальні, міжнародно-правові.
Список літератури:
1. Бандурка О., Пушкін О., Зайцев Л. Право і держава. Теоретичний аспект // Право України. – 1995. - № 1.
2. Гетьман І.В. Концепція правового спілкування: зміст, витоки, перспективи. - X.: Право, 2007. – 240 с.
3. Гусарєв С., Колодій А. Фундаменталізація теорії держави і права // Право України. - 2009. - № 4. - С. 194-196.
4. Кельман М. Аналіз традиційності і новацій у розвитку теорії держави і права // Право України. - 2006. - № 9. - С. 38-42.
5. Козлов В. А. Проблемы предмета и методологии общей теории права. - Л., 1989.
6. Козюбра М.І. Місце філософії права в системі суспільствознавства (до питання про дисциплінарний статус філософії права) // Пробл. філос. права. Т. 1. - К.-Чернівці: Рута, 2003. - С.27-32.
7. Недбайло П.Е. Введение в общую теорию государства и права (предмет, система, функции науки). - К.: Вища шк., 1971. - 160 с.
8. Панов М.І. Методологічні проблеми формування понятійного апарату правової науки // Правова система України: історія, стан та перспективи. У 5 т. - X.: Право, 2008. - Т. 1. Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України. - С. 109-128.
9. Пархоменко Н.М., Легуша С.М. До визначення змісту загальних (філософських) методів теорії держави і права // Часоп. Київ. ун-ту права. - 2008. - № 1. - С. 26-31.
10. Рабінович П. Проблеми трансформації методології вітчизняного правознавства: досягнення, втрати, перспективи // Вісн. Акад. прав. наук України. - 2002. -№ 4. - С. 3-14.
11. Рабінович П.М. Методологія правознавства і проблеми плюралізації // Вісник Академії правових наук України. – 1995. - № 3.
12. Рабінович П.М. Філософія права як концептуально-методологічний фундамент юриспруденції // Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції «Проблеми методології сучасного правознавства». – К., 1996.
13. Рабінович П.М. Філософія права: деякі науковознавчі аспекти // Вісник Академії правових наук України. – 1997. - № 1.
14. Рогожин А., Тягло О. До новітньої методології українського права // Право України. - 1998. - №7. - С. 123-126.
15. Сердюк О. В. Соціологічний підхід у сучасному правознавстві: пізнання соціальності права. - X.: Яшма, 2007. - 320 с.
16. Соціологія права: Підруч. / За ред. Н.П. Осипової. - К.: Ін-Юре, 2003. - 276 с.
17. Сырых В. М. Метод правовой науки. - М., 1980.
18. Тихомиров О. Методологія юридичної компаративістики: проблеми філософського осмислення // Право України. - 2006. -№ 2. - С. 32-34.
19. Тімочко О.Ю. Про предмет і об'єкт теорії держави та права // Наук. вісн. Львів. держ. ун-ту внутр. справ. Сер. юрид. -Л.: Львів, держ. ун-т внутр. справ, 2007. - Вип. 2. - С. 64 - 70.
20. Фальковський А. Аксіологічний підхід у методології юриспруденції: філософсько-антропологічний вимір // Антропологія права: філософський та юридичний виміри: Ст. учасн. Третього всеукр. "круглого столу" (м. Львів, 23-24 лист. 2007 р.). -Л.: Сполом, 2008. - С. 332-339.
21. Фролова Е.А. Соотношение энциклопедии, теории и философии права (теоретико-методологические основы) // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 2007. - № 3, с. 31-43.
22. Цвік М. Основні напрямки наукових досліджень в галузі теорії та історії держави і права // Вісн. Акад. прав. наук України - 2003. - № 2-3 (33-34). - С. 25-37.
23. Циппеліус Р. Юридична методологія. - К.: Реферат, 2004.-176 с.
24. Шемшученко Ю.С. Юридична наука в незалежній Україні // Право України. – 1992. - № 7.