Відповідальність найвищого управлінського та управлінського персоналу.
13. Основна відповідальність за запобігання та виявлення шахрайства покладається на найвищий управлінський та управлінський персонал суб’єкту господарювання. Міра відповідальності найвищого управлінського та управлінського персоналу може різнитись в залежності від суб’єкту господарювання та країни. У деяких суб’єктів господарювання структура управління може бути менш формальною тому, що особи, що належать до найвищого управлінського персоналу, це ті ж самі особи, що відносяться до управлінського персоналу.
14. Важливо, щоб управлінський персонал, під наглядом найвищого управлінського персоналу, приділяв значну увагу попередженню шахрайства, що значно зменшить можливість шахрайства, та перешкоджанню шахрайству, що змусить не йти на шахрайство через високу вірогідність виявлення та покарання. Для цього необхідна культура чесності та етичної поведінки. Це культура, що спирається на базові цінності, передається та демонструється найвищим управлінським та управлінським персоналом; вона створює основу розуміння найманими працівниками, як суб’єкт господарювання веде свій бізнес.
Створення культури чесності та етичної поведінки передбачає завдання відповідного тону; створення позитивного середовища роботи; наймання, підготовку та підвищення по службі сумлінних працівників; періодичне підтвердження працівниками знання своїх обов’язків та здійснення відповідних дій у відповідь на здійснене, очікуване або передбачуване шахрайство.
15. Відповідальність найвищого управлінського персоналу суб’єкту господарювання полягає у забезпеченні шляхом нагляду за управлінським персоналом організації та функціонування на суб’єкті господарювання внутрішнього контролю для отримання обґрунтованої впевненості щодо надійності фінансової звітності, ефективності роботи та відповідності законодавству. Активний нагляд найвищого управлінського персоналу допоможе зміцнити наміри управлінського персоналу створити культуру чесності та етичної поведінки.
Виконуючи свої обов’язки з нагляду, найвищий управлінський персонал розглядає можливості уникнення управлінським персоналом заходів контролю та інші можливості негативного впливу на процес підготовки фінансової звітності, наприклад, зусилля управлінського персоналу щодо коригування показників доходів для впливу на сприйняття аналітиками фінансових результатів та прибутковості суб’єкту господарювання.
16. Відповідальність управлінського персоналу полягає у створенні під наглядом найвищого управлінського персоналу середовища контролю, впровадження політики та процедур, що мають за мету досягнення, наскільки це можливо, належного та ефективного ведення бізнесу суб’єктом господарювання. Ця відповідальність включає розробку та впровадження контролю, що стосується мети суб’єкту господарювання щодо підготовки фінансових звітів, які справедливо й достовірно відображають (або подають достовірно в усіх суттєвих аспектах) фінансовий стан згідно з прийнятою концептуальною основою фінансової звітності, та управління ризиками, що можуть викликати суттєві викривлення в фінансових звітах. Такі заходи контролю зменшують, але не виключають повністю ризики викривлень.
Під час визначення, які заходи контролю необхідно впровадити для запобігання та виявлення шахрайства, управлінський персонал розглядає ризики того, що фінансові звіти можуть бути суттєво викривлені внаслідок шахрайства. Під час такого визначення управлінський персонал може дійти висновку, що розробка та впровадження якогось конкретного заходу контролю, націленого на зменшення ризиків суттєвих викривлень внаслідок вірогідного шахрайства, може бути неефективною з точки зору витрат.