Відповідальність аудитора за виявлення суттєвих викривлень внаслідок шахрайства.
21. Аудитор, що проводить аудиторську перевірку у відповідності до МСА отримує достатню впевненість, що фінансові звіти в цілому не містять суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помилок. Аудитор не може отримати абсолютну впевненість, що будуть виявлені суттєві викривлення в фінансових звітах внаслідок таких чинників, як використання суджень, тестування, властиві обмеження внутрішнього контролю та того, що значна частина аудиторських доказів отриманих аудитором, є радше переконливими, ніж остаточними по своїй природі.
22. При отриманні достатньої впевненості аудитор діє під час проведення аудиторської перевірки у відповідності до принципу професійного скептицизму, розглядає можливість уникнення управлінським персоналом заходів контролю та визнає той факт, що аудиторські процедури, які є ефективними для виявлення помилок, можуть виявитись неефективними в контексті ідентифікованого ризику суттєвого викривлення внаслідок шахрайства. В наступних частинах даного МСА містяться додаткові поради щодо розгляду ризиків шахрайства під час проведення аудиторської перевірки та розробки процедур виявлення суттєвих викривлень внаслідок шахрайства.
Професійний скептицизм.
23. Згідно з вимогами МСА 200 аудитор планує та здійснює аудит у відповідності до принципу професійного скептицизму, визначаючи, що можуть існувати обставини, які викличуть суттєві викривлення в фінансових звітах. Характеристики шахрайства роблять принцип професійного скептицизму особливо важливим при розгляді ризиків суттєвих викривлень внаслідок шахрайства. Професійний скептицизм означає допитливість та критичну оцінку аудиторських доказів. Професійний скептицизм вимагає постійного оцінювання отриманої інформації та аудиторських доказів на ознаки можливості існування суттєвих викривлень внаслідок шахрайства.
24. Аудитор дотримується принципу професійного скептицизму під час проведення аудиту, визнаючи можливість існування суттєвих викривлень внаслідок шахрайства, незважаючи на досвід попередньої співпраці з суб’єктом господарювання та інформованості щодо чесності найвищого управлінського та управлінського персоналу.
25. Згідно з вимогами МСА 315 досвід попередньої співпраці з суб’єктом господарювання допомагає йому отримати розуміння бізнесу суб’єкту господарювання. Хоча аудитор і не може повністю відкинути досвід попередньої співпраці з суб’єктом господарювання та чесності найвищого управлінського та управлінського персоналу, дотримання принципу професійного скептицизму є важливим, тому що могли статися зміни обставин. Здійснюючи запити та виконуючи інші аудиторські процедури, аудитор дотримується професійного скептицизму та не задовольняється отриманням менш, ніж переконливих аудиторських доказів, основаних на вірі в чесність найвищого управлінського та управлінського персоналу. Щодо найвищого управлінського персоналу дотримання принципу професійного скептицизму означає, що аудитор уважно розглядає прийнятність відповідей на запити найвищого управлінського персоналу та іншої інформації, отриманої від нього, в світі всіх інших доказів, отриманих під час аудиту.
26. Аудит, що здійснюється згідно МСА нечасто включає встановлення автентичності документів, оскільки аудитор не має відповідної підготовки та не є експертом з визначення автентичності. Більш того, аудитор може не виявити наявності змін в умовах документів, коли, наприклад, існує додаткова угода, про яку управлінський персонал або третя сторона не повідомили аудитора. Під час проведення аудиторської перевірки аудитор розглядає надійність інформації, що використовуватиметься в якості аудиторських доказів, включно з розглядом заходів контролю за її складанням та веденням. Якщо у аудитора немає підстав вважати інакше, він сприймає записи та документи як справжні. Проте, якщо обставини, виявлені під час проведення аудиту, змушують аудитора повірити, що документ не є оригіналом, або умови в документах було змінено, аудитор продовжує свої дослідження, наприклад, шляхом отримання прямого підтвердження від третьої сторони або розгляду необхідності залучення експерта для оцінки оригінальності такого документу.
38. Аудитор надсилає запити управлінському персоналу, внутрішньому аудиту та іншим відповідним підрозділам суб’єкту господарювання для визначення, чи мають вони відомості про наявні, підозрювані або очікувані випадки шахрайства, що впливають на суб’єкт господарювання.
43. Аудитор повинен отримати розуміння, як найвищий управлінський персонал здійснює нагляд за процесами ідентифікації та реагування на ризики шахрайства на суб’єкті господарювання та внутрішнім контролем, впроваджений управлінським персоналом для зменшення цих ризиків.
46. Аудитор повинен зробити запити найвищому управлінському персоналові для визначення, чи має він відомості про існуючі, підозрювані або очікувані випадки шахрайства, що впливають на суб’єкт господарювання.
Розгляд незвичних або неочікуваних співвідношень
53. Під час виконання аналітичних процедур для отримання розуміння суб’єкта господарювання та його середовища включно з внутрішнім контролем аудитор розглядає незвичні або неочікувані співвідношення, що можуть вказувати на ризики суттєвих викривлень внаслідок шахрайства.
54. Аналітичні процедури можуть виявитися корисними для ідентифікації наявності незвичних операцій або подій, сум, коефіцієнтів або тенденцій, які можуть вказувати на існування питань, що можуть впливати на фінансові звіти або на аудит. Під час виконання аналітичних процедур аудитор отримує свідчення щодо реальних операцій, які, як він очікує на підставі свого розуміння суб’єкта господарювання та його середовища включно з внутрішнім контролем, можуть існувати. Якщо порівняння цих очікувань з сумами у звітності або з коефіцієнтами, виведеними на основі сум у звітності, дає незвичні чи неочікувані співвідношення, аудитор бере до уваги ці результати під час ідентифікації ризиків суттєвих викривлень внаслідок шахрайства. До аналітичних процедур входять процедури, які виконуються для перевірки рахунків доходів з метою ідентифікації незвичних або неочікуваних співвідношень, які можуть вказувати на ризики суттєвих викривлень внаслідок викривлення фінансової звітності, наприклад, внаслідок фіктивного продажу або значних повернень від клієнтів, що може вказувати на нерозкриті у звітності побічні домовленості.
Розгляд іншої інформації.
55. Отримуючи розуміння суб’єкта господарювання та його середовища включно з внутрішнім контролем, аудитор розглядає, чи вказує інша отримана інформація на ризики суттєвих викривлень внаслідок шахрайства.
59. Аудитору важливо отримати розуміння системи та заходів контролю, що були розроблені та впроваджені управлінським персоналом для запобігання та виявлення шахрайства, оскільки під час розробки та впровадження системи та заходів контролю управлінський персонал робить на основі наявної інформації судження щодо природи та обсягу тих заходів, які воно впроваджує, та природи і масштабу ризиків, що, на його погляд, існують. Так, наприклад, аудитор може визначити, що управлінський персонал свідомо приймає ризики, пов’язані з недостатнім розподілом обов’язків. Така ситуація може часто існувати на малих суб’єктах господарювання, де власник постійно наглядає за діяльністю, Отримання такого розуміння дає інформацію, яка може бути корисною для ідентифікації факторів ризику шахрайства, що може вплинути на оцінку аудитором ризиків, що фінансові звіти можуть мати суттєві викривлення внаслідок шахрайства.