Основні частини і механізми гранатомета і робота їх при стрільбі.
Міністерство оборони України
Національний університет водного господарства та
Природокористування
Кафедра військової підготовки
РЕКОМЕНДАЦІЇ
З ВИВЧЕННЯ РПГ – 7 В
Затверджено на засіданні
кафедри військової підготовки
Протокол № ___ від
«___»______________2010 року
 |
Рівне-2010
РУЧНИЙ ПРОТИТАНКОВИЙ ГРАНАТОМЕТ РПГ- 7
Ручний протитанковий гранатомет РПГ-7В і РПГ-7Д призначений для боротьби з танками, самохідно-артилерійскими установками і іншими броньованими засобами противника. Крім того, він може бути використаний для знищення живої сили противника, що перебуває в легких укриттях, а також у спорудженнях міського типу.
Стрільба із гранатомета виконується пострілами ПГ-7В и ПГ-7ВМ із надкаліберною протитанковою гранатою кумулятивної дії. Граната володіє бронебійністю, що дає можливість вести ефективну боротьбу з усіма типами сучасних танків і самохідно-артилерійских установок противника.
Постріл ПГ-7ВМ є модернізацією штатного пострілу ПГ-7В трохи легший і перевершує його по бронебійністі, кучності бою і більш стійкий проти вітру.
Найбільш дійсний вогонь із гранатомета по танках, самохідно-артилерійським установкам і іншим цілям, що мають висоту 2 м і більше, на дальності прямого пострілу, рівної для пострілу ПГ-7В — 330 м, ПГ-7ВМ —310 м. Прицільна дальність стрільби 500 м.
Бойова швидкострільність 4-6 пострілів за хвилину.
Вага гранатомета з оптичним прицілом: РПГ-7 - 6,3 кг, РПГ-7Д - 6,7 кг.
Вага пострілу (гранати з пороховим зарядом): ПГ-7В - 2,2 кг, ПГ-7ВМ - 2,0 кг.
Основні частини і механізми гранатомета і робота їх при стрільбі.
Гранатомет складається з наступних основних частин і механізмів:
− ствола з механічним (відкритим) прицілом;
− ударно-спускового механізму із запобіжником;
− бойкового механізму;
− оптичного прицілу.
У гранатомета РПГ-7Д, крім того, є механізм блокування, а в гранатомета з нічним прицілом - пристрій світлоблокування. В комплект гранатомета входять запасні частини, інструмент і приладдя.
Постріл до гранатомета складається з протитанкової гранати і порохового заряду.
Протитанкова граната складається з наступних основних частин:
— 
головної частини з вибуховою речовиною;
— підривача;
— реактивного двигуна;
— стабілізатора (разміщеного в пороховому заряді).
При пострілі із гранатомета від удару бойка по капсулю-запалювачу гранати запалюється пороховой заряд. Гази, виділенні при згоранні порохового заряду, надають гранаті обертальний рух (за допомогою турбіни) і викидають її з каналу ствола зі швидкістю при стрільбі пострілом ПГ-7В -120 м/с, ПГ-7ВМ-140 м/с.
Після вильоту гранати з каналу ствола відкриваються пір'я стабілізатора, відбувається взведення підривача і на відстані, що забезпечує безпеку стріляючого, запалюється пороховой заряд реактивного двигуна.
При горінні порохового заряду реактивного двигуна внаслідок витікання порохових газів через соплові отвори утворюється реактивна сила і швидкість польоту гранати збільшується, досягаючи наприкінці повного згоряння заряду 300 м/с. Надалі граната летить по інерції.
За рахунок перерозподілу стартової (початкової) і маршової (від реактивного двигуна) швидкостей при стрільбі пострілом ПГ-7ВМ досягнуте поліпшення зовнішньобалістичних характеристик гранати.
При зустрічі гранати з перешкодою (ціллю) п’єзоелемент підривача стискується, у результаті чого виробляється електричний струм, під дією якого вибухає електродетонатор підривача, а потім розривний заряд гранати. При вибухові гранати утворюється кумулятивний (зосереджений, спрямований) струмінь, що пробиває броню (перешкоду), уражає живу силу, руйнує озброєння і устаткування, а також запалює пальне.
При пострілі гранатомет віддачі немає. Це забезпечується витіканням порохових газів назад через сопло і разтруб патрубка ствола. Реактивна сила, яка утворилася внаслідок цього спрямована вперед, урівноважує силу віддачі, а дія порохових газів на передню стінку розширення труби (зарядної камери) викликає деякий рух гранатомета вперед (викочування), що сприймається стріляючим малопомітно
.