Список використаних джерел. Основна частина ВКР складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
E. Основна частина
Основна частина ВКР складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починається з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму й обґрунтуванням використаних методів дослідження.
У кінці кожного розділу формулюються висновки із стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає можливість звільнити загальні висновки від другорядних подробиць.
У розділах основної частини представляють:
ü огляд літератури за темою та вибір напрямів дослідження;
ü виклад загальної методики й основних методів дослідження;
ü експериментальну частину (якщо є) і методику дослідження;
ü відомості про проведені теоретичні і/або експериментальні дослідження;
ü аналіз і узагальнення результатів дослідження.
В огляді літературистудент окреслює основні етапи розвитку наукової думки зі своєї проблеми. Стисло, критично висвітлюючи роботи вчених, той, хто пише, повинен визначити ті питання, які залишилися недостатньо вивченими і, отже, визначити своє місце у вирішенні проблеми. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % від об'єму основної частини ВКР.
У другому розділі,як правило, обґрунтовуються вибір напряму дослідження, наводяться методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляється загальна методика проведення даного дослідження.
У подальших розділах(бажано не більше чотирьох в цілому) з вичерпною повнотою висловлюються результати дослідження з освітленням того нового, що вносить автор ВКР у розробку проблеми. Студент повинен давати оцінку повноти рішення поставленої задачі, оцінку достовірності отриманих результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами, представленими в працях учених, обґрунтування потреби додаткових досліджень.
Виклад матеріалу підпорядковується одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.
Висновки
Подаються найбільш важливі наукові і практичні результати, отримані в процесі дослідження, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (завдання), її значення для науки і практики. Далі формулюються висновки і рекомендації, які вказують на можливість наукового і практичного використання отриманих результатів. У першому пункті висновків стисло оцінюється стан питання. Далі у висновках розкриваються методи вирішення поставленої у роботі наукової проблеми (завдання), їх практичний аналіз.
У висновках слід зробити акцент на якісних і кількісних показниках отриманих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації про можливість їх використання.
Список використаних джерел
Список слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.
Кількість викорістаних джерел має складати:
– до КР – 35-40 джерел;
– до ВКР освітньо-кваліфікаційного рівня (ОКР) „бакалавр” – 55-60 джерел;
- ВКР ОКР „спеціаліст” – 70-75 джерел;
- ВКР ОКР „магістр” – 80-90 джерел.
Бібліографічний опис джерел складається відповідно до стандартів бібліотечної і видавничої справи, що діють.
Див. далі пункт4.4.
3.8. Додатки(якщо є)
До додатків за необхідністю доцільного включати допоміжний матеріал:
ü проміжні математичні докази, формули і розрахунки;
ü таблиці допоміжних цифрових даних;
ü протоколи й акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;
ü інструкції і методики, опис алгоритмів і програм рішення задачі на ЕОМ, розроблених у ВКР;
ü допоміжні ілюстрації та ін.
4. Правила оформлення курсових та випускних кваліфікаційних робіт
4.1. Загальні вимоги
Обсяг основного текступовинен складати:
- КР – 30-35 сторінок;
- ВКР освітньо-кваліфікаційного рівня (ОКР) „бакалавр” – 60-65 сторінок;
- ВКР ОКР „спеціаліст” – 80-85 сторінок;
- ВКР ОКР „магістр” – 110-120 сторінок.
Вищезгаданий обсяг роботи розрахований на комп'ютерний набір з використанням шрифту текстового редактора Word розміру 14 з полуторним (1,5) міжрядковим інтервалом.
Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи полятаких розмірів:
- ліве – не менше 20 мм;
- праве – не менше 10 мм;
- верхнє і нижнє – не менше 20 мм.
Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні позначення, якщо немає можливості провести комп'ютерний набір, треба чорнилом або пастою тільки чорногокольору.
Текстосновної частини ВКР ділиться на розділи, підрозділи, пункти і підпункти.
Заголовкиструктурних частин роботи (ЗМІСТ, СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ (якщо є), ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ), ДОДАТКИ (якщо є) друкуються великими буквами симетрично до тексту.
Заголовки підрозділівдрукуються рядковими (маленькими) буквами (окрім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, то їх розділяють крапкою.
Заголовки пунктівдрукуються рядковими буквами (окрім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підборі до тексту. Наприкінці заголовка, надрукованого у підбір до тексту, крапка не ставиться.
Відстаньміж заголовком (за винятком заголовка пункту) і текстом повинна складати 2 інтервали.
Кожну структурну частину ВКР слід починати з нової сторінки.
У загальний обсяг ВКР не входятьсписок використаних джерел, додатки, таблиці і малюнки, які повністю займають площу сторінки. Проте всі сторінки вказаних елементів роботи підлягають нумерації на загальній підставі.
4.2.Нумерація
Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, здійснюється арабськими цифрами без знаку №.
Першою сторінкою ВКР є титульна сторінка, проте номер сторінки на ньому не ставиться. На наступних сторінках номер ставиться у правому верхньому кутку сторінкибез крапки.
Такі структурні частини ВКР, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі сторінки, на яких розташовані вказані структурні частини роботи, нумеруються звичайним способом. Не нумеруються лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: „1. Вступ” або „Розділ 5. Висновки”.
Номер розділуставиться після слова „РОЗДІЛ”, після номера крапка не ставиться. Далі з нового рядка друкується заголовок розділу.
Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу. Номер підрозділускладається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Заголовок підрозділу друкується на тому ж рядку.
Пункти нумеруютьсяв межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставиться крапка. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад, 1.3.2. (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Заголовок пункту друкується на тому ж рядку.
Підпункти нумеруютьсяв межах кожного пункту за таким же правилом, як і пункти.
Ілюстрації(фотографії, креслення, схеми, графіки, карти і т.п.) і таблиці необхідно представляти безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках ВКР, включаються в загальну нумерацію сторінок. Таблиця, малюнок або креслення, розміри яких перевищують формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадки в тексті або у додатках.
Ілюстрації позначаються словом „Мал.”і нумеруютьсяпослідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, представлених в додатках.
Номер ілюстраціїскладається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Мал. 1.2 (другий малюнок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснюючі підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі ВКР представлена одна ілюстрація, то вона нумерується за загальними правилами.
Таблиці нумеруютьсяпослідовно (за винятком таблиць, представлених у додатках). У правому верхньому куткунад відповідним заголовком таблиці розміщується надпис „Таблиця”з вказівкою її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). Якщо в розділі ВКР одна таблиця, вона нумерується згідно із загальними правилами.
При перенесеннічастини таблиці на іншу сторінку друкують слова „Продовж. табл.” і вказують її номер, наприклад: Продовж. табл. 1.2. Кожна таблиця повинна мати назву, яка друкується жирним шрифтомі розміщується над таблицею. Слово „Таблиця” і її назва починаються з великої букви.
4.3.Загальні правила цитування і посилань на використані джерела
При написанні ВКР студент повинен посилатися на джерела, з яких беруться матеріали для роботи або окремі результати, на ідеях і висновках яких джерел розробляються проблеми, завдання, окремі питання ВКР. Посилатися слід на останнє видання публікації.
Якщо використовуються матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номер сторінки, ілюстрації, таблиць з джерела, на яке є посилання у ВКР.
Для підтвердження власних аргументів або для критичного аналізу того чи іншого друкарського джерела слід наводити цитати. Науковий етикет наказує точно відтворювати цитований текст, бо скорочення можуть перекрутити зміст, закладений автором.
Загальні вимоги до цитування наступні:
- текст цитати береться у лапки і наводиться в тій граматичній формі, в якій він представлений у першоджерелі;
- цитування повинне бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без спотворення думки автора. Пропускслів, пропозицій, абзаців при цитуванні допускається без спотворення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться в будь-якому місці цитати (на початку, в середині, в кінці). Три крапки у середині цитати беруться у фігурні дужки <…>. Якщо перед опущеним текстом або після нього стояв розділовий знак, то він опускається;
- кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело (вказується порядковий номер джерела, номер сторінки в квадратних дужках: [7, с. 5]. При посиланні на декілька джерел одночасно ставиться крапка з комою перед порядковими номерами: [4; 6; 11]);
- при непрямому цитуванні (викладі думок іншого автора своїми словами) слід бути максимально точним у викладі думок автора, коректним щодо оцінки його результатів, вказувати відповідні посилання на джерело;
- якщо автор ВКР, наводячи цитату, виділяє у ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділені слова, ставиться крапка, потім тире і вказуються ініціали студента (перші букви імені і прізвища), а весь текст застереження розміщується у круглих дужках. Наприклад: (курсив наш. – А. С.), (підкреслено нами. – А. С.), (розбиття наше. – А. С.).