Збір данних про особистість школяра шляхом використання „Карти особистості вихованця”.
Інструктивні вказівки. Уважно ознайомившись зі змістом кожної категорії, зазначте якості, які характеризують вихованця. Підрахуйте загальний сумарний бал. Вихованці, які набрали від 100 до 125 балів, характеризуються високим рівнем соціальної адаптації, 75 балів характерні для середнього рівня, від 74 до 25 балів свідчать про соціальну дезадаптацію особистості. У процесі реалізації наміченої програми в карті зазначають зміни, які виникають у розвитку особистості вихованця. Це дасть змогу не лише наочно побачити динаміку процесу, а й внести своєчасні корективи у виховну профілактичну роботу.
Прізвище, ім’я, національність _______________________________________.
Рік народження, клас _______________________________________________.
1. Здоров’я: добре (5); задовільне (4); слабке (3); патологія (2); хронічні хвороби (1).
2. Навчання: відмінне (5); хороше (4); середнє (3); слабке (2); незадовільне (1).
3. Поведінка в школі: зразкова (5); добра (4); задовільна (3); незадовільна (2); навчається в ІНД (1).
4. Громадська активність: організатор колективних справ (5); активний учасник колективних справ (4); пасивний учасник колективних справ (3); не бере участі у громадському житті (2); бойкотує, дезорганізує колективні заходи (1).
5. Ставлення до навчання: охоче (5); вибіркове (4); байдуже (3); неохоче (2); вкрай неохоче (1).
6. Склад сім’ї: мати і батько (5); мати і вітчим (4); одна мати (3); мачуха і батько (2); немає батьків (1).
7. Кількість дітей у сім’ї: ______ осіб.
8. Освіта батьків: вища в обох батьків (5); вища в одного (4); середня в обох (3); середня в одного (2); батьки не мають середньої освіти (1).
9. Ступінь вираженя аморальних проявів у сім’ї: сім’я веде здоровий спосіб життя (5); один із батьків уживає алкоголь, учиняє сварки (4); у батьків епізодичні запої, сімейні сварки (3); часті запої, дебоші, аморальна поведінка батьків (2); щоденні прояви аморальності, алкоголізм батьків (1).
10. Ступінь вияву асоціальних, користолюбних поглядів, переконань у сім’ї: сім’я характеризується раціональним поєднанням духовних і матеріальних потреб (5); духовні потреби недооцінені (4); для сім’ї характерна духовна, ідейна індиферентність (3); переважають користолюбні настрої (2); в родині не обговорюють нетрудових доходів, допускають будь-які засоби досягнення корисливої мети (1).
11. Характер емоційних стосунків у сім’ї: атмосфера дружби, взаєморозуміння та підтримки (5); стосунки рівні, але беземоційної близькості (4); епізодичні конфлікти, відчуження, байдужість (3); емоційно байдужі стосунки (2); напружено-конфліктні стосунки (1).
12. Характеристика дружнього позашкільного спілкування з однолітками: на основі спільних корисних інтересів: заняття в гуртках, секціях, спортивні захоплення, хоббі тощо (5); дозвіллєві групи зі спільними формами відпочинку та спілкування (4); спілкування на основі беззмістовного дозвілля (3); асоціальні групи: випивки, лихослів’я, бійки, дрібне хуліганство (2); криміногенні групи, що стоять на обліку в дитячих кімнатах міліції за різні правопорушення: дрібні крадіжки, викрадення автомобілів, бродяжництво тощо (1).
13. Оцінювання педагогічного стилю взаємодії: стиль співпраці опирається на органи самоврядування, довірливість та взаєморозуміння в стосунках із вихованцями (5); швидше авторитарний, ніж стиль співпраці – намагається розвивати вихованців, віддає перевагу побудові стосунків на принципі довіри (4); потуральний стиль – проблеми дисципліни, організації пущені на самоплив, учитель не володіє ситуацією (3); швидше авторитарний, ніж стиль співпраці – самостійність, самоврядування вихованців недооцінені, напруженість у стосунках (2); авторитарний стиль – вчитель формує та пригнічує орган самоврядування, жорстокість, дистанціювання у стосунках з учнями (1).
14. Наявність позитивно орієнтованих життєвих планів і професійних намірів: професійні плани та наміри виявлені чітко, здійснюється ознайомлення з майбутньою професією, підготовка до неї (5); плани і професійні наміри в основному визначені, але немає активної підготовки до майбутньої професії (4); плани невизначені, іноді нереальні (3); плани і наміри відсутні через бездумність та легковажність (2); професійні плани та наміри відсутні через негативне ставлення до праці (1).
15. Ступінь усвідомленості та дисциплінованості щодо навчальної діяльності: ставлення захопливе, усвідомлене, сумлінне (5); ставлення усвідомлене, сумлінне, інтерес виявляє вибірково, не до всіх предметів (4); ставлення сумлінне, але без захоплення, не заради занять, знань, а заради балів (3); до уроків готується нерегулярно, під контролем дорослих (2); ставлення негативне, до уроків не готується, пропускає заняття (1).
16. Рівень розвитку корисних інтересів, знань, навичок, умінь (спортивні, трудові, технічні, художні тощо): глибокі інтереси, що виявляються в самостійній роботі щодо закріплення корисних знань, навичок, умінь (5); інтереси глибокі та різнобічні, але не закріплені в корисних знаннях, уміннях, навичках (4); інтереси та корисні заняття не набули самостійного поглибленого розвитку, формуються здебільшого під чужим впливом (3); інтереси поверхові, нестійкі, розважального характеру (2); індиферентність інтересів, превалювання беззмістовного дозвілля (1).
17. Ставлення до педагогічних впливів: чутливо реагує на зауваження вчителів, хворобливо переживає дорікання, намагається не повторювати осудливих дій, учинків (5); до зауважень схильний прислухатися, покарання та заохочення сприймає правильно (4); вибіркове ставлення до педагогічних дій залежно від характеру взаємин з учителем (3); несприйняття педагогічних дій у формі пасивного опору, ігнорування, впертості (2); різка, брутальна форма несприйняття будь-яких педагогічних впливів, зауважень, докорів (1).
18. Колективістські прояви, здібності зважати на колективні інтереси, норми колективного життя: розвинене почуття справедливості, товариськості, взаємопідтримки та взаємодопомоги (5); з більшою частиною класу зберігає дружні стосунки, дорожить громадською думкою (4); зовнішньо комфортна поведінка, але не живе інтересами колективу (3); до загального обговорення ставиться байдуже (2); хизується своїм негативним ставленням до норм колективного життя, до загальної думки класу (1).
19. Здатність критично, з позиції норм моралі та права, оцінювати вчинки оточення, друзів, однолітків, однокласників: затяте несприйняття антигромадських вчинків, намагання боротися з ними (5); здатен розрізняти „погані” та „хороші” вчинки й поведінку, засуджувати і схвалювати їх (4); байдуже ставлення до порушень норм суспільної моралі, права, нейтральність ціннісно-нормативних уявлень (3); здебільшого орієнтується на антигромадські норми та цінності і згідно з ними оцінює вчинки інших (2); відкрите несприйняття норм моралі, права, схвальне ставлення до цинічних антигромадських учинків (1).
20. Самокритичність, наявність навичок самоаналізу: самоаналіз та самокритичність є основою програми самовиховання й самовдосконалення (5); самоаналіз та самокритичність виявляються, але не завжди активно (4); самоаналіз відсутній або мало виявлене критичне ставлення (3); самоаналіз може іноді виникнути під впливом осуду оточення (2); навичок самоаналізу та самокритичності не має й не намагається їх розвивати (1).
21. Ставлення до тих, хто поруч, здатність до співчуття, симпатія: високо розвинена симпатія, яка виявляється в здатності співчувати чужому болю, чужій радості, чуйне реагування на стан інших людей (5); симпатія, співчуття до близьких, рідних, товаришів, що виявляється в співчутті, в намаганні допомогти (4); бездушність, неуважність у стосунках з однокласниками, товаришами, батьками, вчителями (3); здатність здійснювати жорстокі вчинки „за компанію”, під впливом інших, слабко розвинена здатність до співчуття (2); вияв жорстокості щодо товаришів, молодших, слабших, щодо тварин (1).
22. Вольові якості, несприйнятливість до поганого впливу, здатність самостійно приймати рішення та долати перешкоди під час виконання рішень: сильна воля, що виявляється не лише на рівні саморегуляції поведінки, а й у колективі, у здатності спрямовувати колективні суспільно корисні дії (5); добре виявлена вольова саморегуляція, що дає змогу протистояти чужому впливові, долати зовнішні та внутрішні перешкоди (4); намагання уникати ситуацій, які потребують вольового подолання перешкод, прийняття рішень, опору середовищу тощо (3); сліпе підкорення чужому негативному впливові, імпульсивність, слабка вольова регуляція поведінки (2); використання сильних вольових якостей з антигромадською метою (1).
23. Зовнішня культура поведінки, зовнішній вигляд, культура мовлення, поведінки: естетична вихованість, розвинене відчуття смаку, що виявляється в одязі, поведінці, манері триматися (5); акуратний, охайний зовнішній вигляд, висока культура поведінки (4); байдужість до зовнішності, відсутність естетичної основи у ставленні до свого зовнішнього вигляду, до манер поведінки (3); позбавлений смаку зовнішній вигляд, хизування псевдо-модним одягом, зачіскою, вульгарність манер (2); неохайність одягу, зачіски, відсутність культурних навичок поведінки (1).
24. Ставлення до алкоголю та наркотичних речовин: активна позиція в боротьбі з алкоголізацією та наркоманією (5); усвідомлена відмова від уживання спиртного, токсичних речовин (4); нейтральне, терпляче ставлення до алкоголю, нерозуміння шкоди, якої завдають алкоголь, токсичні речовини (3); епізодичне вживання алкоголю або токсичних речовин (2); зловживання алкоголем або регулярне вживання наркотиків, токсичних речовин (1).
25. Ставлення до паління: активне несприйняття паління як стосовно себе, так і стосовно товаришів (5); усвідомлена, самостійна відмова від паління (4); утримання від паління завдяки заборонам батьків, учителів (3); епізодичне паління (2); закріплена звичка до паління (1).
26. Культура мовлення, засміченість мовлення нецензурними словами: активне прагнення до очищення мови від лихослів’я (5); засудження лихослів’я, уникання нецензурних слів (4); епізодичне лихослів’я (3); звичне лихослів’я в колі однолітків (2); лихослів’я, вживання нецензурних слів у громадських місцях, у присутності протилежної статі, дорослих (1).