Види зв'язків між явищами за кількістю взаємодіючих факторів
Самостійна робота № 11
(2 год.)
Тема:Основні положення комплексного статистичного аналізу даних у правовій статистиці
Поняття про взаємозв'язок статистичних показників
Усі явища в природі та суспільстві відбуваються у взаємозалежності та взаємообумовленості, оскільки вони формуються під впливом багатьох взаємопов'язаних факторів. Суспільні явища органічно пов'язані між собою, залежать одне від одного і обумовлюють одне одного.
Для успішного проведення аналізу статистичних матеріалів необхідно скласти його план, в якому зазначаються методи аналізу, перелік питань або програма аналізу. Відповідно до поставленого завдання статистичний аналіз може проводитися з метою вивчення того чи іншого суспільного явища в цілому, якої-небудь однієї сторони явища чи окремого питання.
Як правило, при проведенні статистичного аналізу слід вирішити такі питання:
1) попередній аналіз властивостей сукупності одиниць;
2) встановлення факту наявності взаємозв'язку між явищами, визначення його напрямку та форми;
3) вимірювання щільності зв'язку між ознаками;
4) побудова регресійної моделі, інакше кажучи, знаходження аналітичного виразу зв'язку;
5) оцінка адекватності одержаної моделі і практичне її використання.
Яким би не було завдання аналізу, статистичні матеріали, що піддаються йому, повинні відповідати таким основним вимогам:
бути масовими,
об'єктивними,
повними,
порівняльними,
правдивими.
Види зв'язків між явищами за характером їх залежності
За характером залежності між явищамиє два види зв'язку:
1) функціональний (повний) зв'язок;
2) кореляційний (неповний) зв'язок.
При функціональному зв'язкуіснує повна відповідність між причиною (факторною ознакою) і наслідком (результативною ознакою), тобто величина результативної ознаки цілком визначається однією або декількома факторними ознаками.
Функціональний зв'язок найчастіше зустрічається в природничих науках: математиці, фізиці, астрономії тощо. Він виражається точною математичною формулою, яка може бути використана у будь-якому випадку для розглядуваного явища. Прикладами функціональної залежності результативної ознаки від декількох факторних ознак можуть бути: залежність току від напруги і опору, залежність площі трикутника від величини його сторін.
В правових явищах функціональна залежність, як правило, не зустрічається.
При кореляційному зв'язкуміж причиною і наслідком не має повної відповідності, а спостерігається лише певне співвідношення. Під впливом зміни багатьох факторних ознак (деякі з яких можуть бути невідомі) змінюється середня величина результативної ознаки. Кореляційні зв'язки найбільш поширені серед суспільних явищ.
Кореляційні зв'язок не виражається певною математичною формулою, він може бути виражений лише приблизно за допомогою аналітичних формул.
Види зв'язків за напрямками зв’язку між явищами
За напрямком зв'язку між явищамирозрізняють зв'язки прямі та обернені.
Якщо із збільшенням факторної ознаки є тенденція зростання індивідуальних і середніх значень результативної ознаки, то це буде прямий зв'язок.
Якщо із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується або, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна ознака зростає, то це є обернений зв'язок. Наприклад, між пияцтвом і злочинністю є пряма залежність, а між освітою і злочинністю — обернена.
Види зв'язків між явищами за кількістю взаємодіючих факторів
За кількістювзаємодіючих факторівзв'язки можуть бути однофак-торними та багатофакторними.
Однофакторні зв'язки — це такі, при яких одна результативна ознака пов'язана з однією факторною ознакою. Такий зв'язок називають парним.
Багатофакторні зв'язки — це такі, при яких одна результативна ознака пов'язана з двома або більшою кількістю факторних ознак.
У суспільних явищах найчастіше зустрічаються багатофакторні зв'язки. Так, на рішення розірвати шлюб впливають багато факторів; на вчинення автотранспортного злочину впливають різні фактори: природні умови, стан дороги, стан транспортних засобів, кваліфікація водія, додержання правил дорожнього руху водіями та іншими учасниками руху тощо.