Вихідні дані для розрахунку врожайності й агроресурсів
| № п/п | Культура (агрофітоценоз) | Ціна бала бонітету, ц/га | Ресурс поливної води, м3/га | Коефіцієнт водоcпоживаання, м3/т | Норматив суми NPK, кг на приріст урожаю в 1ц | Оптимальне співвідношення N:Р:К для груп ґрунтів (табл.1.3) | |
| 1,2,3 | 4,5 | ||||||
| Зернофуражні культури (концентровані корми) | |||||||
| Сорго зернове | 0,46 | 4:3:3 | 5:3:2 | ||||
| Горох | 0,34 | 4:3:3 | 5:3:2 | ||||
| Соя | 0,26 | 4:3:3 | 5:3:2 | ||||
| Озимий ячмінь | 0,44 | 4:3:3 | 6:3:1 | ||||
| Ярий ячмінь | 0,41 | 4:4:2 | 5:4:1 | ||||
| Кукурудза | 0,45 | 4:3:3 | 5:3:2 | ||||
| Силосні культури | |||||||
| Кукурудза +соняшник | 3,3 | 2,6 | 4:3:3 | 5:3:2 |
Закінчення таблиці на стор. 12
Закінчення таблиці 1.4
| Кукурудза+амарант | 3,2 | 2,7 | 5:3:2 | 6:4:0 | |||
| Кукурудза | 3,1 | 2,4 | 5:3:2 | 6:4:0 | |||
| Сорго цукрове | 3,0 | 2,7 | 5:3:2 | 6:4:0 | |||
| Коренеплоди, бульбоплоди, баштанні культури | |||||||
| Кормовий кавун | 3,80 | 2,5 | 3:4:3 | 4:4:2 | |||
| Кормовий гарбуз | 5,20 | 2,1 | 3:4:3 | 4:4:2 | |||
| Кормовий буряк | 4,90 | 2,6 | 3:4:3 | 4:4:2 | |||
| Кормова картопля | 4,70 | 2,2 | 4:4:3 | 4:4:2 | |||
| Однорічні злакові трави на сіно | |||||||
| Могар | 0,38 | 4:3:3 | 6:4:0 | ||||
| Суданська трава | 0,62 | 4:3:3 | 5:4:1 | ||||
| Багаторічні бобові трави на сіно | |||||||
| Еспарцет | 0,58 | 4:3:2 | 5:3:1 | ||||
| Буркун білий | 0,54 | 4:3:2 | 5:3:1 | ||||
| Люцерна посівна | 0,66 | 4:3:2 | 5:3:1 | ||||
| Лядвенець рогатий | 0,52 | 4:3:2 | 5:3:1 | ||||
| Багаторічні бобово-злакові сумішки на сіно | |||||||
| Люцерна посівна +стоколос безостий | 0,68 | 5:3:2 | 6:3:1 | ||||
| 2-компонентні сумішки на зелений корм | |||||||
| Кукурудза+соя | 3,35 | 2,2 | 5:3:2 | 6:4:0 | |||
| Озимі жито+ріпак | 2,25 | 1,8 | 5:3:2 | 6:4:0 | |||
| Озимі тритикале+вика | 2,35 | 1,9 | 5:3:2 | 6:4:0 | |||
| Овес+горох | 2,00 | 2,0 | 5:3:2 | 6:4:0 |
Розрахунки виконують у такому порядку:
1. Визначають ресурс атмосферної води (Р). Для цього з даних таблиці 1.2 визначають суму опадів, що надійшли за вегетацію культури.
Для кукурудзи (травень–половина вересня), це становитиме:
46+55+44+38+15=198 мм, або 1980 м3/га.
2. Визначають ресурс ґрунтової води на початок вегетації (А). Для цього використовують формулу: А = (d·h·a·b) –100·(d·h·kv), де d–об’ємна маса ґрунту, г/см3; h–активний шар ґрунту, м; а– найменша вологоємність ґрунту, %; b- процент від найменшої вологоємності ґрунту, % kv – коефіцієнт (вологість в’янення), %.
Показник h для культур з малопотужною кореневою системою приймають 0,4-0,5; середньопотужною – 0,5-0,6; потужною – 0,6-0,7 (для кукурудзи – 0,6 м). Показник b приймають для дуже вимогливих до вологи культур – 75-80%, вимогливих – 70-75 %, менш вимогливих (кукурудза) – 65- 70 %.
У нашому прикладі А = (1,15·0,6·29·70) - 100·(1,15·0,6·11,6) = 600 м3/га.
3. Визначають сумарне водовикористання культури (Е) за формулою: Е= М+(0,7·Р+А), де М – наявний ресурс зрошувальної води, що у випадку з кукурудзою становитиме:
Е=2000+(0,7·1980+600) = 3986 м3/га.
4. Визначають планову урожайність (Упз) за формулою: Упз= Е:Кв,
де Кв– коефіцієнт водоспоживання культури (табл.1.4). Для кукурудзи це становитиме: Упз=3986:600=6,6 т/га (66 ц/га). Даний рівень урожайності також слід забезпечити відповідною кількістю добрив.
Планування урожайності і потреби в добривах у незрошуваних умовах.Важливим фактором регулювання врожайності є мінеральні добрива. За дотримання усіх інших агротехнічних вимог рекомендується планувати приріст урожайності від добрив у межах 25-40% відносно урожайності за бонітетом ґрунту. При цьому можливе застосування нормативного методу визначення потреби в елементах живлення.
Розрахуємо потребу в елементах живлення для кукурудзи з максимальним приростом урожайності 40%. Величина цього приросту (Пу) становитиме 8,3 ц/га (40% від 20,7 ц/га).
Тобто планова урожайність зерна кукурудзи буде: 20,7+ 8,3= 29 ц/га.
Нормативи елементів живлення на прирости врожайності в центнерах з гектара (за сумою NPK, кг/га) встановлено експериментальним шляхом (табл. 1.4). У такому разі потреба в елементах живлення розраховується за формулою: NPK= Пу·Н, де Н – норматив потреби суми NPK (кг/га) для одержання приросту врожайності в 1 ц/га, що для кукурудзи становитиме: 8,3·22 = 183 кг/га суми NPK.
Для визначення потреби в окремих елементах живлення необхідно скористатися даними з оптимального співвідношення NPK для кожної культури і типу ґрунту (табл. 1.4).
Формула для визначення кількості азоту буде такою:
N= 0,1·NPK·ЧN,
де ЧN – частка азоту з таблиці 1.4. Аналогічно розраховують фосфор і калій. Для прикладу з кукурудзою розрахунки будуть такими:
N= 0,1·183·5=91 кг/га;
Р= 0,1·183·3=55 кг/га;
К= 0,1·183·2=37 кг/га.
Наступним кроком є визначення поживності та продуктивності культури в незрошуваних умовах та на зрошуваних землях (табл. 1.5, додаток А).
Таблиця 1.5