Вихідні дані для розробки пасовищезміни і догляду за тваринами
| Показники | Велика рогата худоба (ВРХ) | Молод-няк ВРХ | Коні | Вівці | Свині | |
| Урожайність травостою (У), ц/га | ||||||
| Коефіцієнт використання травостою (К) | 0,7 | 0,6 | 0,7 | 0,8 | 0,5 | |
| Тривалість вегетаційного періоду (В), днів | ||||||
| Можливий час перебування в одному загоні (А), днів | 4 дні | |||||
| Поголів’я гурту, табуна, отари (Г) | Згідно з завданням | |||||
| Добова потреба корму (Н), кг | ||||||
| Тривалість відростання (Т), днів | ||||||
| Фронт випасання (Ф), м | 2,0 | 1,5 | 1,5 | 0,4 | 0,5 | |
| Норма води для пиття (л/добу) | ||||||
Приклад.Для визначення кількісних параметрів проектованої пасовищезміни приймемо такі вихідні дані:
Тривалість вегетаційного періоду (В), дні -180.
Тривалість відростання травостою ( Тв), дні – 25.
Можливий час перебування тварин в одному загоні (А), днів– 4.
Урожайність травостою ( У), ц/га – 180.
Добова потреба в кормі (Н), кг – 50.
Поголів'я тварин у стаді (Г), гол – 200.
Коефіцієнт використання травостою (К) – 0, 80.
Фронт випасання ( Ф), м – 0,5.
Розраховуємо таким чином:
Кількість циклів випасання 180 :25= 7 циклів.
Мінімальна необхідна кількість загонів для організації пасовищезміни:
25:4+ 6= 12 загонів.
Площа загону (200·50·4) : (180·0,8·100:7) = 19,4 га.
Довжина загону (10000·19,4) : (200·0,5) = 1940 м.
Ширина загону 10000·19,4: 1940 = 100 м.
Площа пасовища для гурту тварин:
(Г·Н·В) : (У·К·100) = (200·50·180) : 180·0,8·100=125 га.
До цієї площі додають ще 6 додаткових загонів (2-резерв, 2-загони для сінокосу; 2-для залуження) – 19,4 га·6 = 116,4 га.
Усього площа пасовищезміни буде 125+116,4 = 241,4 га.
Агротехнічні заходи з метою створення пасовищ і догляду за ними
Коротко викладають питання підрозділу і оформляють згідно форми (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Технологічна схема створення пасовища для ...(вид тварин)
| Операції (орієнтовні) | Агротехнічні вимоги (дози добрив, термін виконання, глибина обробітку, норми висіву, висота зрізу та ін.) |
| Удобрення | |
| Дискування | |
| Оранка | |
| Культивація… | |
| Коткування | |
| Сівба | |
| Коткування | |
| Підкошування бур’янів | |
| Скошування |
Поточний догляд за пасовищем у перший рік спасування - це: підкошування забур'янених ділянок загону до випасання та скошування всього залишеного травостою після випасання; розрівнювання гною шлейфами; внесення мінеральних добрив тощо.
2.4. Розрахунок необхідної кількості добрив під основне та щорічне внесення у період використання пасовища для годівлі тварин і сінокосіння (форма наведена в табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Розподіл мінеральних добрив під травосумішку
| Розподіл добрив | Доза елементів живлення, кг/га д.р. (Е) | Форма добрив | Фізична доза (норма), кг/га (Д) | Загальна потреба на всю площу__га, т | Строки й способи внесення добрив | |
| Назва | Вміст елементу живлення, % (С) | |||||
| Основне | ||||||
| Припосівне | ||||||
| Підживлення |
Підбір трав і їх сумішок для пасовищ
(для заданого виду тварин), розрахунок необхідної кількості насіння кожної культури для сівби. Для кращого забезпечення зеленого корму перетравним протеїном доцільно висівати сумішки багаторічних трав: бобові та злакові (форма наведена в табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Розрахунок норми висіву і потреби в насінні рекомендованих трав
| Вид рослин | Процент участі в травосу-мішці, % (П) | Норма висіву в чистому посіві, кг/га (Н) | Посівна придат-ність, % (ПП) | Кількість насіння, для висіву в травосумішці, кг/га | Надбавка (25-50%) на довго-ліття, кг/га | Загальна норма висіву, кг/га | Кількість насіння на площу …га, ц |
2.6. Ємкість (нагрузка) пасовища (Є).
Зазвичай, визначають за формулою:
Є=У : (Н·В).
У цьому разі Є = 18000 кг/га : (50 кг·180 днів) = 2,0 голови на 1 га, або норма пасовища на 1 голову тварин у наших посушливих умовах становить 0,5 га. До цієї площі ще треба додати 30% площі страхового фонду (0,15 га). Отже, на одну голову потрібно 0,65 га, а на 200 голів тварин необхідна площа пасовища 130 га. Це найпростіший спосіб визначення площі пасовища.
Часто спостерігається або деякий надлишок, або нестача корму для тварин за періодами росту і розвитку рослин в агрофітоценозі. Отже, треба організувати правильне використання надлишку трави або підгодівлю тварин за його нестачі.